Гантмахер Всеволод Феліксович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гантмахер Всеволод Феліксович
рос. Всеволод Феликсович Гантмахер
Народився8 жовтня 1935(1935-10-08)
Москва, СРСР
Помер5 березня 2015(2015-03-05)[1] (79 років)
Чорноголовка, Московська область, Росія
ПохованняНове Донське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьфізик
Alma materМФТІ
Галузьфізика
ЗакладІнститут фізики твердого тіла РАНd
МДУ
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
ЧленствоРосійська академія наук
Відомий завдяки:Ефект Гантмахера
БатькоҐантмахер Фелікс Рувимович
Нагороди

Всеволод Феліксович Гантмахер (8 жовтня 1935, Москва — 5 березня 2015, Черноголовка) — радянський, російський фізик, академік РАН, головний редактор журналу «Письма в ЖЭТФ».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї математика Ґантмахера Фелікса Рувимовича і його дружини Асі Овсіївни Лернер. У 1959 році закінчив радіофізичний факультет Московського фізико-технічного інституту.[2] Ще студентом у 1957 році почав роботу в Інституті фізичних проблем Академії Наук СРСР (ІФП АН СРСР) (нині Інститут фізичних проблем ім. П. Л. Капиці РАН)

У 1964 році захистив кандидатську дисертацію і почав працювати в Інституті фізики твердого тіла АН СРСР в Черноголовці, при цьому продовжуючи наукову діяльність в ІФП АН СРСР.

У 1967 році відбувся захист докторської дисертації «Розмірні ефекти в металах».

Починаючи з 1964 року, викладав в Московському фізико-технічному інституті, а з 2000 року і в Московському державному університеті. З 1990 року він головний редактор одного з провідних російських фізичних журналів «Письма в ЖЭТФ».

У 1997 році був обраний членом-кореспондентом Російської академії наук.

У 2009 році вченому була присуджена Золота медаль імені П. Л. Капиці за цикл робіт «Колективні явища в електронних системах при низьких температурах».

У 2011 році був обраний академіком Російської академії наук.

Похований Всеволод Гантмахер на Донському кладовищі[3].

Основні наукові досягнення

[ред. | ред. код]

У перший період свого наукового життя експериментально відкрив принципово новий тип проникнення електромагнітних хвиль в метал в магнітному полі у вигляді специфічної спіральної стоячій хвилі. Цей ефект називають радіочастотним розмірним ефектом або ефектом Гантмахера, а самі хвилі — хвилями Гантмахер-Канера[4](зареєстровано, як відкриття СРСР "Электромагнитные всплески в проводящей среде", диплом No 80, пріоритет відкриття: 24 жовтня 1962 р., автори М. Я. Азбель, В. Ф. Гантмахер, Е. А. Канер[5])

Потім зайнявся вивченням електронного розсіювання. Їм були виміряні ймовірності електрон-фононного розсіювання в олові, індії, вісмут, сурму, вольфрамі, молібдені й міді та пояснені особливості електрон-фононного розсіювання в напівметалах. В результаті їм була спільно з І. Б. Левінсоном написана книга «Розсіювання носіїв струму в металах і напівпровідниках»[6]. Книга вийшла в 1984 році на російській і в 1987 році англійською мовами.

Наступним етапом наукової діяльності В. Ф. Гантмахера було вивчення транспортних властивостей при низьких температурах у фотозбуджених напівпровідниках. Спільно з В. Н. Звєрєвим їм був виявлений в германії новий вид осциляцій електричних властивостей в магнітному полі — магнітодомішкові осциляції, які були викликані непружним резонансним розсіюванням носіїв на дрібних домішках. Результати досліджень увійшли до книги «Landau Level Spectroscopy»[7]

В останні роки досліджував транспортні властивості високорезістівних металевих сплавів і сімейств матеріалів, до яких належать високотемпературні надпровідники. Останнє досягнення в цій галузі — доказ існування руйнуються магнітним полем локалізованих пар на діелектричній стороні переходу надпровідник-діелектрик.

Основні роботи

[ред. | ред. код]
  • Гантмахер В. Ф., Левінсон І. Б. Розсіювання носіїв струму в металах і напівпровідниках. — М .: Наука, 1984. — 352 с.
  • Landau Level Spectroscopy / Ed. by G. Landwehr and EI Rashba. North-Holland, 1990;
  • Електрони в невпорядкованих середовищах. М .: Физматлит, 2003 (3-е изд. М., 2013).
  • Див. також [8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://scitation.aip.org/content/aip/magazine/physicstoday/article/68/8/10.1063/PT.3.2890
  2. valuh, phystech_alumni (11 грудня 2014). Академики РАН - выпускники Физтеха. Физтехи - выпускники МФТИ. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 14 січня 2018.
  3. 2015. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  4. Гантмахер В. Ф. Аномальное проникновение электромагнитного поля в металл и радиочастотные размерные эффекты / В. Ф. Гантмахер, Э. А. Канер // УФН. — 1968. — Вып. 2.
  5. НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ УЧЕНИХ УКРАЇНИ, ЗРОБЛЕНІ ЗА ПЕРІОД 1938—1990 рр. (державна реєстрація). Наука та інновації. 2008. Т 4. No 5. С. 39—62. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020.
  6. Гантмахер В. Ф. Рассеяние носителей тока в металлах и полупроводниках / В. Ф. Гантмахер, И. Б. Левинсон. — М. : Наука, 1984. — 352 с.
  7. Landau Level Spectroscopy / edited by G. Landwehr and E. I. Rashba. — North-Holland, 1990. — ISBN 0-444-88874-8
  8. Список научных трудов В.Ф. Гантмахера. Лаборатория электронной кинетики (рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]