Чорноголовка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Чорноголовка
Черноголовка

Chernogolovka-ran.jpg

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 56°00′53″ пн. ш. 38°23′23″ сх. д. / 56.01472° пн. ш. 38.38972° сх. д. / 56.01472; 38.38972Координати: 56°00′53″ пн. ш. 38°23′23″ сх. д. / 56.01472° пн. ш. 38.38972° сх. д. / 56.01472; 38.38972

Країна Росія
Регіон Московська область
Міський округ Міський округ Чорноголовка|«Чорноголовка»
Голова Разумов Володимир Федорович
Перша згадка 1710
Місто з 2001
Площа 8,15[1] км²
Висота центру 146–154 м
Населення 21 787  (2014)
Агломерація 21 000
Телефонний код 49652
Поштовий індекс 142432
Код ЗКАТУ 46485000000
Офіційний сайт http://www.chgcity.ru
Чорноголовка (Росія)
Чорноголовка
Чорноголовка
Чорноголовка (Московська область)
Чорноголовка
Чорноголовка

Чорноголовка — місто в Росії — наукоград, найбільший населений пункт муніципального утворення Московської області — міський округ «Чорноголовка», виділеного під час муніципальної реформи зі складу Ногінського району в самостійне муніципальне утворення в Московській області.

Розташований на річці Чорноголовці (басейн Клязьми), за 21 км на північ від Ногінська, на північний схід від Москви (в 59 км від Кремля, 43 км від МКАД).

Історія[ред.ред. код]

Герб (1993)

Вперше волость Черноголовль згадується серед інших палацових сіл і волостей в духовній грамоті (заповіті) великого московського князя Івана Калити (близько 1339 р.; за іншими даними, 1336[2]), написаної другій дружині, княгині Уляні, перед поїздкою в Орду.[3]. Назва волості Черноголовль утворено від особистого імені Черноголов, тобто вказує на приналежність цієї місцевості якомусь із Чорноголових[2].

Вперше згадується як село Чорноголовка в 1710[4]. У 1956 почалося будівництво філії Інституту хімічної фізики та селища при нім. У 1970-і роки Чорноголовка стала Науковим центром АН СРСР.

У 1975 Чорноголовка перетворена в селище міського типу[5], а в 2001 отримала статус міста. У 2008 привласнено статус наукового міста.

У 2012 році на виборах в мери міста переміг представник наукової інтелігенції — чл.-кор. РАН В. Ф. Разумов.

Населення[ред.ред. код]

Основним населенням Чорноголовки в момент заснування була наукова інтелігенція. Останнім часом її частка стрімко скорочується, становлячи близько 25%.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Чорноголовка адміністративного ділення не має.

У складі міста традиційно виділяються: інститути (північна частина міста), центральна частина, мікрорайон «Заріччя» (новий мікрорайон на південний схід від центральної частини, що з'явився всього кілька років тому), котеджний район «Сонячна поляна», «село Чорноголовка» або приватний сектор (на південь від центральної частини) та промислова зона («23-й кілометр») — найпівденніша частина міста, практично впритул прилегла до Московського Малого кільця та території в/ч 58172 (сел. Макарове або «Ногінськ-4»), що входить до складу Муніципального утворення «Міський округ Чорноголовка».

Наука[ред.ред. код]

Будівля Інноваційного Центру РАН в Чорноголовці

Містоутворюючими підприємствами Чорноголовки є підприємства науково-виробничого комплексу — Наукового центру РАН в Чорноголовці (НЦЧ РАН). Науковий центр Російської академії наук в Чорноголовці створено в 1956 році та об'єднує наукові організації, організації наукового обслуговування та соціальної сфери, підвідомчі РАН: 7 науково-дослідних інститутів Російської Академії наук, ФГУП «Експериментальний завод наукового приладобудування», Федеральне Державне унітарне підприємство Науково-технологічний центр (НТЦ) «Електронтех» РАН, Федеральне Державне унітарне підприємство «Управління експлуатації Наукового центру РАН в Чорноголовці» (ФГУП "Управління експлуатації НЦЧ РАН), ряд інших. Середньооблікова чисельність працюючих в установах і на підприємствах НЦЧ РАН — 4,9 тис. осіб[6].

Установи Російської Академії Наук:

У складі Наукового центру в Чорноголовці РАН працюють 22 членів-кореспондентів РАН, докторів наук — 259, кандидатів наук — 653 особи. Всього чисельність співробітників центру (включаючи установи соціальної сфери) — 4891 осіб[7].

У місті розвинена інноваційна діяльність.

Напрями наукових досліджень

Основні напрямки досліджень:

  • хімічна фізика процесів горіння та вибуху, утворення та модифікації полімерів, біологічних процесів та систем,
  • кінетика та механізм складних хімічних реакцій,
  • фізика конденсованих середовищ,
  • сучасне матеріалознавство,
  • математична фізика (теорія нелінійних явищ),
  • фізичні проблеми мікро та наноелектроніки,
  • чисті сполуки та матеріали електронної техніки,
  • дизайн лікарських сполук,
  • розробка теоретичних основ для пошуків родовищ корисних копалин.

Освіта[ред.ред. код]

Є три середніх (одна початкова) загальноосвітніх школи муніципального підпорядкування: № 82, № 79 та № 75 (раніше — в підпорядкуванні Російської академії освіти, нині — в муніципальному) та «Веста». Серед випускників школи № 82 і № 75 більш десятка переможців Міжнародних олімпіад школярів з фізики, хімії, математики, астрономії. З 2008 р школа № 79 об'єдналася зі школою № 82 і стала корпусом початкової освіти (1-4 клас).

Вища освіта представлена ​​тільки гуманітарним недержавним вузом — Московський інститут економіки, менеджменту та права (МІЕМП).

Інститути РАН володіють ліцензіями для навчання в аспірантурі та докторантурі.

При ІФТТ РАН, ІТФ РАН, ІПХФ РАН і ІПТМ РАН відкриті базові кафедри Московського фізико-технічного інституту та МГУ.

Школа мистецтв, спортивна школа.

Культура[ред.ред. код]

Будинок вчених Наукового центру Російської академії наук

Транспорт[ред.ред. код]

Чорноголовка має регулярне автобусне (№ 320 Москва — Чорноголовка, № 360 Москва — Дуброво, № 983 Москва — Чорноголовка — Мельожі) та постійне з 5-00 № 320 (мікроавтобусное) сполучення з Москвою (від станції метро «Щолківська» з Московського автовокзалу, час у дорозі 40-50 хв при відсутності пробок), Ногінськом (№ 24, № 73 від Мострансавто, № 25 від ТК «ВОВАВТО»), Дуброво (№ 360), Макарове, Іванівське (№ 73), Мельожі (№ 983), Фряново.

Спорт[ред.ред. код]

Щорічно проводяться змагання з лиж, футболу, хокею, плавання, баскетболу, тенісу, біатлону, дитячої аеробіки, скелелазінню, художньої гімнастики «Травневі Ластівки», волейболу.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Німеччина Німеччина — Нойбіберг

Примітки[ред.ред. код]

  1. Основные положения Генерального плана городского округа Черноголовка
  2. а б Поспелов Е.М. Топонимический словарь Московской области. — М. : Профиздат, 2000. — С. 293. — ISBN 5-255-01942-0.
  3. Мельников, 2008
  4. Летопись сообщает нам, что село располагалась на Стромынском тракте вблизи большой Троицкой дороги, проходившей из Богородска (Ногинск) в Троице-Сергиеву лавру (Сергиев Посад) — Историческая справка на официальном сайте города
  5. СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 января 1980 года / сост. В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Изд-во «Известия Советов народных депутатов СССР», 1980. — С. 175.
  6. Доклад Главы городского округа Черноголовка. Дополнительна информация для оценки эффективности деятельности органов местного самоуправления муниципального образования «Городской округ Черноголовка»
  7. Криничная Т.  . По-прежнему лучшие // Реут. — 2013. — № 11 (937) за 15 марта. — С. 7.

Література[ред.ред. код]

  • Мельников А. П.   Чорноголовка і її околиці. записки краеведа. — Черноголовка : Территория, 2008. — 205 с.

Посилання[ред.ред. код]