Гарбуз Олександр Русланович
Олександр Гарбуз Гарбуз Олександр Русланович | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження |
2 липня 2002 с. Губиниха, Дніпропетровська область, Україна |
Смерть |
Березень 2022 с. Гусарівка, Балаклійський район, Харківська область, Україна (вбито під час перебування у полоні) |
Національність | українець |
Псевдо | «Малой» |
Військова служба | |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС |
![]() |
Формування | 93 ОМБр |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Олександр Русланович Гарбуз (2002—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 2 липня 2002 року у селищі Губиниха Новомосковського району Дніпропетровщини. У 2017 році закінчив 9 класів Губинихської загальноосвітньої школи № 2, 2020-го — Перещепинський професійний ліцей за спеціальністю «Робітник фермерського господарства».
20 листопада 2021 року уклав контракт про проходження військової служби і став солдатом 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Пройшов курс підготовки у навчальному центрі, обійняв посаду оператора протитанкового ракетного комплексу протитанкового взводу механізованого батальйону.
Під час російського вторгнення в Україну в 2022 році був оператором ПТРК. За допомогою ПТРК «Корсар» Олександр загалом знищив десяток бойових машин противника.
У ніч на 16 березня 2022-го на Харківщині холодноярівці почали невелику операцію, що мала на меті захват ворожої позиції, звідки по українських воїнах стріляв танк. У складі розвідгрупи був Олександр, який який разом із побратимом «Хакер» потрапили у полон. 24 березня, після визволення села Гусарівки Балаклійського району, українськими військовими було виявлено тіло Олександра Гарбуза, вбитого пострілами у голову, зі слідами тортур.
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 13 квітня 2022 року № 237/2022 « Про присвоєння звання Герой України »
Джерела[ред. | ред. код]
- Сергій Коваленко, «Малой», який став Героєм, на жаль, посмертно… [Архівовано 27 травня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 27 травня.
![]() |
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|