Гарейка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гарейка
55°51′18″ пн. ш. 55°09′21″ сх. д. / 55.85500001002777282° пн. ш. 55.15583334002777605° сх. д. / 55.85500001002777282; 55.15583334002777605
Витік місце злиття річок Нугай і Гарі
• координати 56°08′27″ пн. ш. 55°29′34″ сх. д. / 56.14083° пн. ш. 55.49278° сх. д. / 56.14083; 55.49278
Гирло Швидкий Танип
• координати 55°51′18″ пн. ш. 55°09′22″ сх. д. / 55.85500° пн. ш. 55.15611° сх. д. / 55.85500; 55.15611
Басейн Ками
Країни: Росія
Прирічкові країни: Росія
Регіон Башкортостан
Район Татишлинський, Янаульський, Бураєвський, Калтасинський
Довжина 73 км[2]
Площа басейну: 859[2] або 886[3]
Притоки: праві: Буста, Умангора, Варяж, Ісанбайка
ліві: Гарі, Байман, Яш
Мапа

Гаре́йка (башк. Гәрәй, рос. Гарейка) — річка в Росії, розташована в межах Республіки Башкортостан. Права притока Швидкого Танипу, належить до підбасейну Білої басейну Ками[2].

Загальна довжина Гарейки становить 73 км[2]. Ця водна артерія утворюється злиттям річок Нугай і Гарі в 2,5 км на схід від села Юрміязбаш. Іноді Гарі зазначають як її ліву притоку, а в Башкирській енциклопедії цю водну артерію помилково описують як верхню течію Гарейки[3]. Річка Гарейка незмінно прямує в південно-західному напрямку, причому біля витоку її річище не робить крутих поворотів, а ближче до гирла стає звивистим. Найбільшими притоками цієї річки слід вважати з лівого боку Гарі, Байман, Яш, з правого — Бусту, Умангору, Варяж, Ісанбайку. Крім них Гарейка вбирає декілька безіменних малих річок і струмків. Впадає у Швидкий Танип з правого боку за 74 км від його гирла[2].

Живлення Гарейки мішане з перевагою снігового. Витрата води біля гирла становить 1,5 м³/с. Площа басейну складає за різними джерелами 859[2] або 886 км²[3] (в останньому випадку до нього зараховують басейн Гарі).

Рельєф басейну Гарейки рівнинний, денудаційний. На її берегах можна натрапити на такі типи ландшафтів як темнохвойно-широколистяні та соснові ліси, болота, остепнені луки та лучні степи. Ґрунти басейну сірі лісові (під деревною рослинністю), дерново-підзолисті (в різних типах ландшафтів) та чорноземи (на відкритих посушливих ділянках)[3].

На річці розташовані села Кашкаково, Месягутово, Кизил-Яр, Братовщина, Актуганово, Кучаш, Семенкіно, Абдулліно, Бустанаєво, Кургак, Малокачаково. Гарейку перетинають автошляхи загального користування, найбільший з який P315. Вище села Кашкаково на річці утворене водосховище.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. а б в г д е Государственный водный реестр РФ: Гарейка [Державний водний реєстр РФ: Гарейка]. textual.ru ((рос.)) . Процитовано 31 березня 2020.
  3. а б в г Загорский В. А. Гарейка [Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия: в 7 т. — Уфа: ГАУН РБ «Башкирская энциклопедия».(рос.)