Гарік Корогодський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гарік Корогодський
גארי קורוגודסקי
Гарик Корогодський - Atlas Weekend 2016 - 165116.jpg
Гарік Корогодський на Atlas Weekend 2016
Ім'я при народженні Гарік Давидович Корогодський[1]
Народився 4 серпня 1960(1960-08-04) (59 років)
Київ
Громадянство Ізраїль Ізраїль
Національність єврей
Місце проживання Київ, Україна Україна
Діяльність Бізнесмен
Відомий завдяки Девелопмент
Alma mater Московський державний університет шляхів сполучення
Володіє мовами російська
Статки 55 млн дол. (2018)[2]
Сторінка в Інтернеті knigagarika.com

Гарік Корогодський (нар. 4 серпня 1960, Київ) — ізраїльський[3] бізнесмен, блогер, меценат, засновник благодійного фонду «Життєлюб»[4]. Співвласник фітнес-центру «Акваріум» і ТРЦ «Dream Town»[5], генеральний директор компанії «Віта Верітас»[6].

Біографія[ред. | ред. код]

Ім'я Гарік Корогодський отримав від народження. Аналогічно записано в чинному паспорті. За радянських часів були труднощі з нестандартними іменами, тому в паспорті СРСР було записано Григорій Давидович Корогодський. Це досі заплутує людей, які вважають що Гарік — панібратський варіант повного імені[1].

Гарік Корогодський народився у звичайній єврейській родині. Батько працював на будівництві, мати була бухгалтером. Виріс у київських районах Відрадний та Солом'янка. З першого класу регулярно займався підробітками: грав у карти та перепродував дефіцитні товари (жуйки, джинси, інше)[7].

Освіта

У 1975 році закінчив школу та вступив до Київського електромеханічного технікуму залізничного транспорту імені Миколи Островського, де здобув фах техніка-електрика. А в 1985 році отримав спеціальність «Електрифікація залізничного транспорту» в Московському інституті інженерів залізничного транспорту[8].

Бізнес[ред. | ред. код]

Перший легальний заробіток Гарік мав у 13 років, коли влаштувався охоронцем хлібобулочного магазину. Згодом трудова кар'єра продовжилася в Московському театрі звірів — електриком[8].

1980-ті[ред. | ред. код]

У Москві Корогодський окрім легального підробітку (наприклад, у автобусному парку) займався тоді ще забороненою або напівлегальною діяльністю: спекулював театральними квитками, перепродавав ікру та каву фурами й машинами. З легалізацією індивідуальної підприємницької діяльності в СРСР, спекуляції стали законним бізнесом і Гарік перейшов на новий рівень. Так, 1987 року перепродавав комп'ютерну техніку: перший проданий комп'ютер, після півроку безуспішних спроб продати, дозволив сплатити борги і заробити ще 6 тис. крб[7].

1990-ті[ред. | ред. код]

У 1994 році Гарік заробив перший мільйон. Окрім успіху та звичайних ринкових невдач, у «лихі дев'яності» він зазнав рекету і кривавих наїздів. Через це, Корогодський кілька місяців переховувався в Ізраїлі. Сім'я прожила там 10 років[8].

1995 року Гарік переїхав до Києва та зайнявся продажем комп'ютерної техніки, яку закуповували в Сінгапурі. Згодом він і партнери налагодили в Україні постачання нафтопродуктів, заснувавши «Альфа-Нафта» — представництво російської компанії «Альфа-Груп», з якою працювали 2 роки[7].

Потім Гарік з партнером Олександром Меламудом торгували нафтою та розбудовували вертикальну інтегровану структуру (придбали сім облнафтопродуктів з 300 АЗС) для групи «АРЧ». Пізніше бізнесмени працювали з групою «Приват», скуповуючи для неї акції нафтопереробних підприємств[5].

2000-ні[ред. | ред. код]

Зрештою, Гарік вийшов з нафтового бізнесу та перейшов до девелопменту. Корогодський досі займається комерційною нерухомістю та зосередив діяльність на Києві.

Перший проект — фітнес-центр «Акваріум», який було відкрито 2000 року. Для цього Корогодський і Меламуд купили в Оболонському районі старий басейн. Придбання та реконструкція обійшлися в 7 млн доларів.

У травні 2001 року було відкрито торговельний центр «Глобус» (37 тис. м2 під Майданом Незалежності), що став найдорожчим в Україні. Орендні ставки за один квадратний метр зросли з 50-60 до 150—200 доларів (перед світовою фінансово-економічною кризою). Але ще 2007 року «Глобус» було продано британському фонду London & Regional Properties. Сума угоди не розкривалася. За незалежними оцінками вартість цієї нерухомості становила 200 млн доларів[5].

Отримані кошти пішли на торгово-розважальний центр Dream Town («Дрім Таун»), який на Оболоні звели Гарік Корогодський, Олександр Меламуд та Михайло Шпільман. Разом із додатковими залученими інвестиціями загальна вартість оцінюється в 250 млн доларів. Об'єкт складається з двох ліній і об'єднує магазини, ресторани, бари, боулінг, аквапарк, кінотеатр, інше[9].

Будівництво розпочалося в 2006 році. Перша черга завершена 2009, друга — 2011.

Процес був на межі зриву. 2009 року відбувся конфлікт з одним із учасників — Валентином Ісаком, власником корпорації «Столиця». Він відповідав за будівельні роботи «Дрім Тауна». Після запуску першої лінії Ісак відмовився продовжувати справу та заявив про намір вийти з домовленостей, щоб отримати в повну власність другу лінію. Але в 2011 році програв суди та продав свою частку Корогодському[5][10][11].

У 2015 році Гарік відкрив концептуальний магазин Gara у районі Воздвиженки, де продаються ексклюзивні та надто дорогі аксесуари. Він не має вивісок, а вхід через стальні двері. Щоб потрапити, потрібно записатися на сайті, отримати сповіщення про час відвідування та з кодовим словом[8].

Публічність і епатажна поведінка[ред. | ред. код]

Гарік Корогодський характерний своєю відкритою та доволі зухвалою поведінкою. Він яскраво одягається, носить характерні кольорові окуляри, з яких має колекцію.

У серпня 2008 року потрапив до уваги шотландської та української преси, відсвяткувавши власне 48-річчя в замку Кулзен (Шотландія). Тоді витратили 0,5 млн фунтів на святкування. Бізнесмен привіз 150 гостів; роздав присутнім жінкам люстерка, щоб вони могли заглядати під кілти чоловіків, які за традицією мали ходити без спідньої білизни; провів імпровізовану «страту» власної дружини за допомогою декоративної гільйотини[12][13].

Корогодський тривалий час уникав публічності. Через конфлікт з Валентином Ісаком мусив вийти на публіку. Від початку проекту «Дрім Таун», його публічною особою був Ісак, а про участь Меламуда та Корогодського знала обмежена кількість людей. На прес-конференцію, де друзі заявили про себе як про власників Dream town, партнери прийшли в гавайських сорочках.

Так публіка познайомилася з нестандартною та епатажною поведінкою Корогодського. У 2011 році він проявив відкритість у комунікаціях, коли в соціальних мережах повідомляв жителів Києва про усунення проблем з протіканням басейну щойно запущеної другої черги ТРЦ. Соціальна комунікація додала відвідувачів: містяни спеціально їздили до «Дрім Тауну», щоб переконатися в успішному результаті ремонтних робіт[5].

2013 року вів еротичне «Badman show» на Europa Plus, де разом з професійною радіоведучою Аліною Свєтличною та гостями обговорювалися різноманітні грані сексу. Радіопрограма вийшла максимально відвертою, веселою та не вульгарною. Відгуки про шоу стримані, на свою аудиторію[14].

У 2015 році Гарік Корогодський запустив фіктивну передвиборчу кампанію на виборах міського голови Києва «Я — твій самовисуванець!». Вона супроводжувалася провокаційними плакатами та гаслами, в яких висміювалися обіцянки інших кандидатів («Не займайся самопоміччю — поклич подругу», «Виплачу борги України содою», інше). Гарік не міг висуватися через відсутність громадянства України[8][15].

Того року Гарік уперше вийшов на театральну сцену, де виконав роль сексопатолога в «Історії кохання для дорослих». У спектаклі також зіграли народні артисти України: Олексій Вертинський, Ксенія Вертинська, Анатолій Гнатюк, Людмила Смородіна, Яніна Соколова та соліст «Другої Ріки» Валерій Харчишин[16].

Гарік Корогодський — активний блогер на Facebook. Соціальну мережу використовує як форму захисту бізнесу, оскільки не збирається інтегруватися до влади[11].

Має намір стати мером Києва, для чого готовий відмовитися від громадянства Ізраїлю[3].

Громадська та благодійницька діяльність[ред. | ред. код]

2000 року відкрили відновлену Синагогу Бродського, яку реконструювали за кошти Меламуда та Корогодського[17]. Гаріка Корогодського обрали головою Опікунської ради. 2011 року його виключили з неї через скандальний кліп-пародію на Lady Gaga, присвячений 50-річчю Меламуда[18].

2013 року[19] Гарік Корогодський із Тіною Михайловською заснували благодійний фонд «Життєлюб». Аудиторія — люди похилого віку, для яких організовується дозвілля, надається адресна допомога, інше[20]. Також для малозабезпечених пенсіонерів відкриваються пункти безкоштовного гарячого харчування «Обід без бід». У 2018 років таких їдальнь у Києві — шість[21].

2015 року Корогодський і Міжнародний інститут менеджменту в Києві запустили освітню програму з підготовки майбутніх топ-менеджерів України Generation.ua. Проект побудовано на міжнародних стандартах MBA та MPA[22].

2017 року профінансував (6 млн грн власних коштів з 9 млн, зібраних «Життєлюбом») відкриття в Гідропарку спеціального хабу для пенсіонерів — майданчика «Кіно-Сад». Тут люди похилого віку танцюють, переглядають фільми та спектаклі, займаються спортом, відвідують літературні вечори, навчальні курси та майстер-класи[23].

Рейтинг журналу «Фокус»[ред. | ред. код]

У Сотні найбагатших людей України за версією журналу «Фокус»:

  • 2008 — під № 89-91 (250 млн доларів)[24]
  • 2013 — № 96 (50 млн доларів)[25]
  • 2014 — № 94 (50 млн доларів)[26]
  • 2015 — № 81 (50 млн доларів)[27]
  • 2016 — № 87 (50 млн доларів)[28]
  • 2017 — № 91 (55 млн доларів)[2]

За версією журналу «Форбс» Корогодський разом із партнерами регулярно входить до трійки Рейтингу рантьє:

  • 2012 — № 1 (55 млн доларів орендного доходу на всіх партнерів)[29]
  • 2013 — № 1 (55 млн доларів)[30]
  • 2014 — № 1 (419 млн грн)[31]
  • 2015 — № 3 (650—715 млн грн)[32]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Гарік Корогодський — лауреат премії «КоммерсантЪ года» (номінація «Коммерсантъ. Стиль») газети «Коммерсантъ Украина» у 2012 і 2013 роках[33].

2009 — чемпіон світу з гри в преферанс в категорії «Професіонали»[34].

Літературна творчість[ред. | ред. код]

  • Гарик Корогодский. Как потратить миллион, которого нет и другие истории еврейского мальчика. — К. : Саммит-Книга, 2014. — 348 с. — ISBN 978-617-7182-19-0. (рос.)
  • Гарик Корогодский. Как потратить миллион, которого нет 2. — К. : Саммит-Книга, 2017. — 360 с. — ISBN 978-617-7434-93-0. (рос.)
  • Гарик Корогодский, Наталья Влащенко. Книга У нас был секс. — К. : Фолио, 2015. — 319 с. — ISBN 978-966-03-7157-6. (рос.)

Сім'я, інше[ред. | ред. код]

Одружений, має четверо дітей[7]. Захоплюється тенісом[35] та преферансом (гросмейстер преферансу у рейтингу Міжнародної ліги преферансу)[36].

Стверджує, що «в євреїв не прийнято брати процент на гроші, це вважається гріхом»[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Андрій Черніков, Сергій Лямець (21 листопада 2011). Гарік Корогодський: «Глобус» на Майдані був побудований під знесення наметів «Україна без Кучми». https://www.epravda.com.ua/. Економічна правда. Процитовано 30 серпня 2018. 
  2. а б 100 самых богатых людей Украины. https://focus.ua/ (рос.). Онлайн журнал «ФОКУС». 27 апреля 2018. Процитовано 30 серпня 2018. 
  3. а б в Корогодский: Думаю, основное действующее лицо Майдана — Фирташ. Миллион-другой приложил Коломойский. Банальная смена элит, но, к сожалению, на крови // Бульвар Гордона. — 2018. — № 35. — С. 14.(рос.)
  4. Благодійна організація «Благодійний фонд „Життєлюб“». https://edr.dominus.kiev.ua/. Пошук в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та громадських формувань. 23 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018. 
  5. а б в г д Ніна Міщенко, Саша Тимашова (3 лютого 2014). Веселі хлопці. http://forbes.net.ua. Форбс Україна. Процитовано 30 серпня 2018. 
  6. Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас». https://opendatabot.com/. Opendatabot. 22 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018. 
  7. а б в г Костянтин Симоненко, Вадим Кульпінов. Гаррі і чарівний Глобус // Контракты. — 2007. — № 29 (липень).
  8. а б в г д Гарик Корогодский (Григорий Давидович Корогодский). http://www.uamarket.info/ (рос.). UaMarket.info — Интернет-журнал об управлении бизнесом. 9 ноября 2017. Процитовано 30 серпня 2018. 
  9. Корогодский Григорий Давидович — Досье. https://lb.ua/ (рос.). LB.ua. 16 мая 2018. Процитовано 30 серпня 2018. 
  10. Исак Валентин Михайлович. https://ubr.ua/ (рос.). Украинский бизнес ресурс UBR.ua. Процитовано 29 августа 2018. 
  11. а б Світлана Крюкова, Севгіль Мусаєва (11 грудня 2015). У «Грязі» з Гаріком Корогодським. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. Процитовано 30 серпня 2018. 
  12. Ukrainian oligarch's wacky party seals Culzean's status [Ексцентрична вечірка українського олігарха позначається на статусі Кулзена]. http://www.heraldscotland.com (en). Herald Scotland. 9th August 2008. Процитовано 30 серпня 2018. 
  13. Український олігарх стратив дружину на очах у чоловіків без трусів. https://tabloid.pravda.com.ua. ТаблоID. 18 серпня 2008. Процитовано 30 серпня 2018. 
  14. Спасите наши уши! Корогодский, МакГаффи, Монро и другие чайники на радио. https://mediananny.com/ (рос.). МедиаНяня. 16 мая 2014. Процитовано 30 серпня 2018. 
  15. Анастасия Пасютина (22 Октября 2015). «Аз есмь мэр»: зачем Гарику Корогодскому столько пиара, если он не хочет становиться мэром. https://www.segodnya.ua/ (рос.). Сегодня. Процитовано 30 серпня 2018. 
  16. Спектакль «Истории любви для взрослых». http://today.kiev.ua/ (рос.). Афиша Киева. Процитовано 30 серпня 2018. 
  17. Тетяна Мухоморова (29 травня 2014). В серці української столиці – синагога імені Бродського. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. Процитовано 30 серпня 2018. 
  18. Оксана Савченко (16 мая 2014). Зачем миллионеру Гарику Корогодскому понадобилась квартира в хрущёвке. https://focus.ua/ (рос.). Онлайн журнал «ФОКУС». Процитовано 30 серпня 2018. 
  19. О нас. https://www.happyold.com.ua/ (рос.). Благотворительный фонд «Жизнелюб». Процитовано 30 серпня 2018. 
  20. 15 благодійних фондів, яким можна довіряти. http://studway.com.ua/. Студвей — новини і статті про освіту та молодь. 4 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2018. 
  21. Конспект майстер-класу «Social Storytelling». https://film.ua/. FILM.UA Group. 26 березня 2018. Процитовано 30 серпня 2018. 
  22. Майя Яровая (17 марта 2015). Гарик Корогодский и МИМ-Киев запускают бесплатный курс подготовки политической и бизнес-элиты Украины Generation.ua. https://ain.ua/ (рос.). AIN.UA. Процитовано 30 серпня 2018. 
  23. Татьяна Монахова (3 августа 2017). Гарик Корогодский открыл в Гидропарке хаб для пожилых за 9 млн грн. https://delo.ua/ (рос.). Delo — Главный деловой портал. Процитовано 30 серпня 2018. 
  24. 130 самых богатых людей Украины. https://focus.ua/ (рос.). Онлайн журнал «ФОКУС». 29 февраля 2008. Процитовано 30 серпня 2018. 
  25. 100 самых богатых людей Украины 2013 года. https://focus.ua/ (рос.). Онлайн журнал «ФОКУС». 24 апреля 2014. Процитовано 30 серпня 2018. 
  26. 100 самых богатых людей Украины. https://focus.ua/ (рос.). Онлайн журнал «ФОКУС». 14 мая 2015. Процитовано 30 серпня 2018. 
  27. 100 самых богатых людей Украины. https://focus.ua/ (рос.). Онлайн журнал «ФОКУС». 13 мая 2016. Процитовано 30 серпня 2018. 
  28. 100 самых богатых людей Украины. https://focus.ua/ (рос.). Онлайн журнал «ФОКУС». 12 мая 2017. Процитовано 30 серпня 2018. 
  29. Рейтинг рантье-2012. http://forbes.net.ua. Форбс Україна. 28 січня 2013. Процитовано 30 серпня 2018. 
  30. Рейтинг рантьє-2013. http://forbes.net.ua. Форбс Україна. 15 січня 2014. Процитовано 30 серпня 2018. 
  31. Рейтинг рантьє-2014. http://forbes.net.ua. Форбс Україна. 14 січня 2015. Процитовано 30 серпня 2018. 
  32. Рейтинг рантьє-2015. http://forbes.net.ua. Форбс Україна. 21 січня 2016. Процитовано 30 серпня 2018. 
  33. Коммерсантъ года – Украина — Коммерсантъ. https://www.kommersant.ru/ (рос.). Издательский дом Коммерсантъ. Процитовано 30 серпня 2018. 
  34. Чемпионат Мира 2009. http://www.pref.org.ua/ (рос.). Федерация спортивного преферанса Украины. Процитовано 30 серпня 2018. 
  35. Корогодський 6 разів на тиждень грає в теніс та готує дочку у зірки. https://tabloid.pravda.com.ua. ТаблоID. 5 жовтня 2015. Процитовано 30 серпня 2018. 
  36. Таблица рейтингов и званий МЛП. http://www.pref.org.ua/ ((рос.)). Федерация спортивного преферанса Украины. 25 апреля 2015. Процитовано 30 серпня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]