Карбованець СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карбованець СРСР

Рубль СССР (рос.)

Казначейський білет1 карбованець(1961) Монета 1 карбованець(1989)
Казначейський білет
1 карбованець
(1961)
Монета 1 карбованець
(1989)
Коди і символи
Коди ISO 4217 4217
Територія обігу
Емітент СРСР СРСР
Пострадянські держави
Похідні та паралельні одиниці
Дробові Копійка (1100)
Монети і банкноти
Монети 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50
копійок
1, 5, 10 карбованців
(на 1991 рік)
Банкноти 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200, 500, 1000 карбованців
(на 1991 рік)
Історія
Дата 1923—1992 (початок вилучення)
Валюта-попередниця Рубль РРФСР
Далекосхідний рубль
Закавказький рубль
Валюта-наступниця Вірменський драм
Азербайджанський манат
Білоруський рубль
Грузинський купон
Казахстанський теньге
Киргизький сом
Латвійський рубль
Литовський талон
Молдовський купон
Російський рубль
Таджицький рубль
Туркменський манат
Український карбованець
Узбецький сум-купон
Естонська крона
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Держбанк СРСР
Центральний Банк Росії
Друкування банкнот:
Держзнак
Монетні двори:
Московський
Ленінградський
Радянський плакат 1960-их років «Копійка карбованець береже!» (рос. «Копейка рубль бережёт!»)

Карбованець СРСР (рос. «Рубль СССР») — валюта СРСР з 1923 року до 26 грудня 1991 року. З 1923 до 1947 року перебував в обігу разом з червінцем. Карбованець ділився на 100 копійок, 10 карбованців дорівнювали одному червінцю.

В СРСР, починаючи з 1923 і по 1924 рік, усі паперові грошові знаки називалися «Державними грошовими знаками Союзу Радянських Соціалістичних Республік». З 1924 по 1991 рік банкноти номіналом до 10 карбованців називалися «Державними казначейськими білетами СРСР». Червінці й банкноти від 10 карбованців і вище — «Білетами Державного банку СРСР». З 1991 року банкноти всіх номіналів стали називатися «Білетами Державного банку СРСР».

Паперові гроші СРСР друкувалися на фабриках Держзнаку, а монети карбувалися на Ленінградському і Московському монетних дворах. Дизайн більшості радянських купюр розробив гравер і художник Іван Іванович Дубасов.

Після розпаду СРСР у 1992—1995 роках карбованець СРСР поступово виводився з обігу. Останньою країною, що відмовилася від радянського карбованця, став Таджикистан (10 травня 1995 року).

Зміст

Історія[ред.ред. код]

Див. також: Рубль

Передумови. Карбованець після грошової реформи 1922—1924 років[ред.ред. код]

Після Жовтневого перевороту 1917 року в більшовиків з'явилися умови для створення нової соціалістичної грошової системи. Іноземна інтервенція та громадянська війна завадили втілити намічені плани, оскільки радянська влада була змушена випускати паперові розрахункові знаки для покриття дефіциту державного бюджету у зв'язку зі зростанням військових витрат й миритися з наявністю в обігу старих паперових грошових знаків Тимчасового уряду та різних сурогатів грошей. 30 грудня 1922 року було створено СРСР. Незважаючи на проведену деномінацію, в результаті якої грошова маса в обігу зменшилась номінально в мільйон разів, радянський карбованець і далі знецінювався.[1] Стабілізація радянської валюти відбулась тільки під час грошової реформи 1922—1924 років. Першим етапом реформи став випуск банківських білетів у новій грошовій одиниці — червінці, який мав золотий вміст 7,74234 г (що відповідало дореволюційній золотій монеті в 10 рублів) і забезпечувався всіма державними цінностями. У 1923 році червінець завоював тверде місце в грошовому обігу країни, розпочалося карбування золотих червінців з відповідною вагою (червінець «Сіяч»), які використовувалися для закордонних платежів, що вплинуло на зміцнення міжнародного авторитету радянської валюти.[1][2]

Одночасно з червінцями в обігу залишалися грошові знаки зразка 1923 року, серед яких були перші карбованці СРСР — банкноти номіналами в 10 000, 15 000 і 25 000 карбованців, які випускалися з листопада 1923 по лютий 1924 року. Щоб позбутися знецінених грошей, уряд вирішив випускати тверді розмінні казначейські білети вартістю 5, 3 і 1 карбованець золотом (червінець прирівнювався до 10 казначейських карбованців). Паперові гроші зразка 1923 року вилучалися з обігу за курсом 50 тисяч карбованців грошовими знаками за 1 казначейський карбованець. Червінець існував недовго як грошова одиниця, розрахунковою одиницею знову став карбованець. Але термін «червінець» залишився на банкнотах до другої грошової реформи 1947 року. На кінцевому етапі першої грошової реформи почалося карбування срібних монет номіналом 1 карбованець, 50, 20, 15, 10 копійок і мідних 5, 3, 2, 1 та півкопійки. Завдяки усім цим заходам був стабілізований курс карбованця: за долар США давали 2,22 карбованця, а в 1925 році курс становив 1,94 карбованця за долар.[1][3] Попри те, що банкноти забезпечувалися золотом і мали золотий паритет, золотий грошовий обіг у СРСР був відсутнім.[4] 15 жовтня 1921 року був створений Державний банк РРФСР, який займався емісією карбованця, а 1923 року він був реформований на Державний банк СРСР.

У 1925—1926 роках червінець офіційно котувався на міжнародних валютних біржах.[5] Припинення карбування металевого червінця мотивувалася тим, що фінансова система країни стала цілком стійкою та міцною, щоб припинити вільний обіг золота. Наступним кроком стала заборона на ввезення і вивезення червінців за межі країни через те, що іноземні власники паперових червінців стали вимагати їх обміну на золото. У 1926—1928 роках конвертованість червінця була ліквідована.[2][4]

У ході виконання першої п'ятирічки 1928—1932 років у радянській економіці з'явилася диспропорція між обсягом капітальних витрат і їх матеріальним покриттям, між зростанням грошової маси, що перебувала в обігу, та її товарним забезпеченням.[6] Розпочата в СРСР індустріалізація потребувала грошей, а золотого запасу на покриття емісії не вистачало, тим більше, що золото йшло за кордон на закупівлю промислового обладнання. У зв'язку з цим уряду довелося вмикати друкарський верстат.[7]

Після кредитної реформи 1930—1933 років, спрямованої на централізацію кредитних процесів в економіці та скасування комерційного кредитування і вексельного обігу, червінці фактично були витіснені з обігу банківськими та казначейськими білетами, номінованими в карбованцях. У грошовому обігу встановився фіатний стандарт.[4]

Істотна зміна купівельної спроможності радянських грошей середини 30-х років у порівнянні з серединою 20-х вимагала перегляду валютного курсу карбованця.[6] Постановою РНК СРСР від 14 листопада 1935 року встановлений курс, виходячи зі співвідношення 3 французьких франків = 1 карбованцю. З 29 жовтня 1936 року в зв'язку з девальвацією французького франка курс зафіксований на рівні 1 карбованець = 4,25 франка. У 1936 році вміст золота в карбованці визначено в 0,167674 г, а з 1937 року курс карбованця встановився на базі долара США — 1 долар прирівнювався до 5 карбованців 30 копійок. Це співвідношення існувало до 1950 року.[5][6]

Радянські гроші зразка 1937-38 років

У роки Другої світової війни уряд вимушено вдався до емісії карбованця як джерела покриття військових витрат. Якщо напередодні війни в обігу перебувало 18,4 мільярда карбованців, то на 1 січня 1946 року грошова маса становила 73,9 мільярда, а обсяг роздрібного товарообігу скоротився більш ніж на 2/3. Тому товарне забезпечення грошової маси знову знизилося, що спричинило інфляційний процес зі зростанням ринкових цін і зменшенням купівельної спроможності карбованця.[1][4][8]

СРСР не увійшов до створеної після Другої світової війни Бреттон-Вудської валютної системи, хоча і брав участь у самій Бреттон-Вудській конференції, що відбулася в США 1944 року. Бреттон-Вудська система була заснована на золотодевізному стандарті, де всі валюти жорстко прив'язувалися до долара США, який мав чітко зафіксований золотий вміст — 35 доларів за одну тройську унцію золота (31,1035 г).[5]

Карбованець після грошової реформи 1947 року[ред.ред. код]

Грошова реформа 1947 року була проведена з метою ліквідації в сфері грошового обігу наслідків війни. Вона створила умови для подальшого зміцнення грошової системи і стабілізації карбованця. 16 грудня 1947 року випущені банкноти нового зразка номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 карбованців.[8] Усі паперові гроші обмінювалися у співвідношенні 1 новий карбованець за 10 старих. Розмінні монети номіналом від 1 до 20 копійок зберігали платіжну вартість за номіналом та обміну не підлягали.[5][9] Банківські білети-червінці були замінені новими банківськими білетами, номінал яких подавався в карбованцях.[1][10] Реформа тривала з 16 по 22 грудня включно, у віддалених районах термін обміну встановлювався у два тижні — з 16 по 29 грудня. Після її проведення грошова маса скоротилася до 16 мільярдів карбованців, було обміняно 37,2 мільярда карбованців. Реформа мала конфіскаційний характер, оскільки не були перераховані заробітки, стипендії і пенсії. Крім того, невелика її тривалість спричинила масову спекуляцію, паніку та великі черги.[11] Через дуже обмежений час, відведений для обміну грошових знаків, значна частина купюр попередніх випусків залишилася не обміняною, ще майже 30 мільярдів карбованців залишилося на руках у населення.[12] Водночас держава вилучала в населення значні грошові засоби шляхом примусового розповсюдження державних позик.[12]

До 1 березня 1950 року золотий вміст радянського карбованця, який був підставою для визначення його курсу, встановлювалося шляхом прирівнювання карбованця до тієї чи іншої іноземної валюти. Для цього іноземна валюта повинна була мати фіксований золотий вміст або бути обмінюваною на золото. Зменшення грошової маси внаслідок реформи дало змогу ліквідувати дефіцит на основні товари народного споживання і в наступні роки знижувати роздрібні ціни у системі державної торгівлі.[12] Зниження цін привело до підвищення купівельної спроможності карбованця і його офіційного курсу щодо іноземної валюти. Ціни знижувалися щорічно з 1948 по 1954 рік.[7] 1 березня 1950 року прив'язку карбованця до долара ліквідували і перевели на золоту основу (золотий вміст карбованця становив 0,222168 г чистого золота). Відповідно до цього купівельна ціна Держбанку СРСР на золото була встановлена на рівні 4,45 карбованця за 1 г дорогоцінного металу, а курс долара США зафіксували на рівні 1 долар = 4 карбованцям, що не відтворювало реальної вартості цих валют.[1][12] Золотий вміст радянських грошей був умовним поняттям і не мав практичного значення.[5][13] Держбанку було доручено надалі визначати курс карбованця з урахуванням змін золотого вмісту іноземних валют.[10] Проте купівельна спроможність карбованця у 1960 році становила приблизно 72 % його купівельної спроможності 1940 року.[10] Середня заробітна плата в 1950 році становила близько 500—600 карбованців. Шкільні вчителі отримували оклад 400 карбованців, інженери — від 900 до 1200.[14]

Підвищення курсу карбованця базувалося лише на зменшенні купівельної спроможності населення. Економічних підстав для утримання стабільності цього процесу в країні не було — після реформи 1947 року закупівельні ціни постійно зростали. Протягом 1947—1958 років середні заготівельно-закупівельні ціни на пшеницю збільшилися від 94 до 602 карбованців за тонну, картоплю — від 46 до 419 карбованців, молоко — від 255 до 1139 карбованців, свинину — від 705 до 8095 карбованців за тонну тощо. Адміністративно-командні методи управління економікою давали можливість на певний період за існування двомасштабної системи цін створювати резерви і допускати зростання закупівельних цін за одночасного зниження цін роздрібних. Однак у другій половині 50-х років ця система себе вичерпала й виникла потреба реформи в економіці СРСР. Питання про необхідність реформування грошової системи й системи ціноутворення розглянули 1956 року на Пленумі ЦК КПРС. Після цього розпочалася підготовка до нової грошової реформи та розгляд варіантів її проведення.[12]

Колишня будівля Держбанку СРСР

Карбованець після грошової реформи 1961 року[ред.ред. код]

У 1961 році відбулася третя грошова реформа, в результаті якої 1 січня було введено новий масштаб цін, підвищений у 10 разів. Були випущені нові гроші зразка 1961 року: банкноти номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 карбованців, монети 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок і 1 карбованець. Протягом січня — березня старі паперові гроші зразка 1947 року, а також срібні, мідно-нікелеві, мідні й бронзові монети номіналом 5 копійок, випущені в СРСР з 1921 року, були обміняні на нові у співвідношенні 10:1. Собівартість карбування монети в 1 копійку становила 16 копійок.[15] Для економії бронзові монети колишнього карбування до 1961 року випуску номіналів 1, 2 і 3 копійки залишили в обігу без переоцінки. Встановлення нового масштабу цін дозволяло вирішити ряд завдань: подальше підвищення ролі карбованця в господарстві, полегшення обліку та розрахунків, спрощення ведення касового господарства, підвищення частки металевої монети в обігу, що, у свою чергу, відкривало можливість ширшої автоматизації розрахункових операцій, в торгівлі тощо.[1][16] Було підвищено також золотий вміст карбованця: він дорівнював 0,987412 г чистого золота, 1 долар США став дорівнювати 90 копійкам.[10][15] Новий курс карбованця в золоті був обчислений на основі порівняння реального співвідношення купівельної спроможності радянської та іноземних валют за всім національним продуктом.[12]

22 жовтня 1963 року країнами соціалістичного табору (НРБ, УНР, НДР, МНР, ПНР, СРР, СРСР, Республіка Куба, СРВ і ЧССР) для обслуговування системи багатосторонніх розрахунків була введена міжнародна розрахункова одиниця «перевідний карбованець». Рішення з введення і використання перевідного карбованця прийнято, щоб мати єдину платіжну одиницю, яку можна використовувати для розрахунків за експортно-імпортними, а також торговими, кредитними та іншими операціями між країнами-учасницями. Розрахунки з використанням перевідного карбованця проводилися з 1 січня 1964 по 1990 рік включно.[17]

Також існував інвалютний карбованець — умовна грошова одиниця, яка являла собою іноземну валюту в карбованцевому численні. Інвалютний карбованець використовувався в розрахунках зовнішньоекономічного характеру.[18]

Через знецінення долара США в квітні 1973 року його курс став дорівнювати 75 копійкам.[1] З 1974 року курс карбованця до долара й інших валют став визначатися за методом валютного кошика, який спочатку включав 14, а пізніше 6 провідних конвертованих валют: долар США, марку ФРН, японську єну, фунт стерлінгів, французький і швейцарський франки. Однак паритетний курс карбованця залишався незмінним і завищення його курсу щодо інших валют не усунуто.[13] Країни Заходу не вважали карбованець вільно конвертованою валютою, оскільки в радянському законодавстві існували обмеження на валютні операції.[19]

У Радянському Союзі практично 95 % всіх розрахунків велися готівкою. Це вимагало значного обсягу купюр. Радянські карбованці друкувалися на двох основних фабриках Держзнаку — у Ленінграді та Москві. За кордон вивіз карбованців був заборонений. Дозволено брати з собою не більше 30-ти карбованців. За кордоном карбованець не був в обігу взагалі.[20] Середня зарплата в СРСР у 1961 році становила 77, у 1970 році — 121, у 1980 році — 174, у 1985 році — 200, у 1990 році — 300 карбованців. На серпень 1991 року середня зарплата становила 540 карбованців.[21]

Протягом тривалого часу, починаючи з сьомої п'ятирічки 1961—1965 років, продаж товарів населенню державною і кооперативною торгівлею відставав від зростання грошових доходів. Відставало і надання платних послуг. Це призвело до збільшення у населення кількості грошей, які не мали еквіваленту в товарах і послугах. Держава опинилася в стані тотального дефіциту.[12] Тільки за період 1971—1985 років кількість грошей в обігу зросла в 3,1 рази при збільшенні виробництва товарів народного споживання вдвічі. За той же період сума вкладів в ощадкасах збільшилася в 4,7 рази. У 1986—1987 роках відставання роздрібного товарообігу від доходів населення тривало. Платіжно-купівельна спроможність карбованця знижувалася: 1967 року вона становила 91 %, 1981 року — 60-62 %, а 1988 року — лише 40-45 % відповідного показника 1961 року.[22]. У країні з'явилося безліч цін: державних, споживчої кооперації, колгоспних тощо. Збільшувалися диспропорції купівельної спроможності карбованця в окремих союзних республіках. Так, у 1990 році проти 1985 року цей показник становив у Таджикистані 75 копійок, в Україні — 68,5 копійки, в Естонії — 63,1 копійки.[12] Таким чином, до початку 90-х років грошовий обіг країни опинився в кризовому стані. Проведення ринкових реформ стало нагальною потребою.[10]

Офіційний курс карбованця
Держбанк СРСР[23]

Дата: / карбованців за 1 долар:

  • 1924-01-01 — 2.2000
  • 1924-04-01 — 1.9405
  • 1928-02-01 — 1.9434
  • 1933-05-01 — 1.7474
  • 1934-01-01 — 1.2434
  • 1936-01-01 — 1.1516
  • 1937-07-19 — 5.3000
  • 1950-02-01 — 5.3000
  • 1950-03-01 — 4.0000
  • 1960-12-01 — 4.0000
  • 1961-01-01 — 0.9000
  • 1971-12-01 — 0.9000
  • 1972-01-01 — 0.8290
  • 1973-01-01 — 0.8260
  • 1974-01-01 — 0.7536
  • 1975-01-01 — 0.7300
  • 1976-01-01 — 0.7580
  • 1977-01-01 — 0.7420
  • 1978-01-01 — 0.7060
  • 1979-01-01 — 0.6590
  • 1980-01-03 — 0.6395
  • 1981-01-01 — 0.6750
  • 1983-01-13 — 0.7070
  • 1984-01-01 — 0.7910
  • 1986-01-01 — 0.7585
  • 1987-01-01 — 0.6700
  • 1988-01-06 — 0.5804
  • 1989-01-04 — 0.6059
  • 1990-01-03 — 0.6072
  • 1991-01-02 — 0.5605
  • 1992-01-01 — 0.5549

1 листопада 1990 року Михайло Горбачов підписав указ «Про введення комерційного курсу карбованця до іноземних валют і заходи щодо створення загальносоюзного валютного ринку». Курсовий бюлетень Держбанку СРСР став містити три рядки: «офіційний курс», «комерційний курс» і «спеціальний курс». Комерційний курс становив 1,8 карбованця за 1 долар США. Він визначався на базі триразового перевищення вартості іноземної валюти щодо офіційного курсу і був єдиним для всіх учасників зовнішньоекономічних зв'язків. Офіційний курс обчислювався на базі раніше встановленого паритету карбованця, використовувався переважно для економічного аналізу, міжнародних статистичних зіставлень, а також для розрахунків з погашення раніше виданих державних кредитів. Спеціальний курс застосовувався для продажу вільно конвертованих валют громадянам під час виїзду за кордон, а також під час купівлі цього виду валют. З 2 квітня 1991 року цей курс був скасований і валюта громадянам стала обмінюватися за ринковим курсом. До цього з середини 60-х років і до жовтня 1990 року офіційний курс карбованця становив 90-60 копійок за один долар, в той час як курс чорного ринку — 30-33 карбованців за 1 долар.[24][25]

Карбованець після грошової реформи 1991 року[ред.ред. код]

23 січня 1991 року за ініціативою міністра фінансів СРСР Валентина Павлова почалася грошова реформа, яка стала останньою спробою покращити радянську грошову систему. У «цілях боротьби зі спекуляцією, контрабандою, виготовленням фальшивих грошей» з обігу вилучили купюри номіналів 50 і 100 карбованців. Купюри обмінювалися на нові банкноти того ж номіналу в розмірі місячного окладу. Обмін обмежили трьома днями. Цей захід за своїм задумом нагадував конфіскаційний характер реформи 1947 року. Грошова реформа 1991 року піддавалася різкій критиці з боку ЗМІ та політичних діячів демократичного спрямування і по суті була зірваною.[10] Не принесла успіху й емісія банкнот та монет нового зразка, випущених протягом 1991 року. Були випущені банкноти номіналів 1, 3, 5, 10, 50, 100, 200, 500 і 1000 карбованців, монети номіналів 10 і 50 копійок, 1, 5 і 10 карбованців.[12]

Причинами кризи грошового обігу СРСР стали як система адміністративного керування, так і результат суттєвих прорахунків економічної політики 1985—1991 років. Перед розпадом СРСР ситуація в грошово-кредитній сфері вийшла з-під контролю. На динаміку обігу грошової маси впливали негативні тенденції в економіці й фінансах. За січень-червень 1991 року сукупна грошова маса виросла на 42 %, в той час як вироблений національний дохід в порівнянні з відповідним періодом знизився на 12 %. Після подій 19—21 серпня 1991 року єдина бюджетна система країни остаточно була зруйнована. Відбулася дезінтеграція центральних банків союзних республік. У листопаді 1991 року Росія прийняла рішення про скасування союзних міністерств і відомств, зокрема Держбанку і Зовнішекономбанку СРСР. Ряд суверенних держав заявили про наміри переходу до використання національних валют. В обігу зони карбованця з'явилися різноманітні грошові сурогати. Наприкінці грудня 1991 року за сукупністю безлічі причин і факторів СРСР припинив існування, всі союзні республіки вийшли з його складу.[26]

Після розпаду СРСР колишні радянські республіки поставили за мету створення власних незалежних грошових систем, що призвело до дезінтеграції зони карбованця.[10]

Банкноти і монети СРСР[ред.ред. код]

Дореформений карбованець[ред.ред. код]

Грошові знаки зразка 1923 року[ред.ред. код]

У грудні 1922 року був створений СРСР, але практично весь 1923 рік в обіг випускалися гроші РРФСР. Вперше банкноти з символікою СРСР були випущені в листопаді 1923 року. Вони містили найменування «Державний грошовий знак Союзу Радянських Соціалістичних Республік». Це була купюра номіналом 10 000 карбованців. Її лицева сторона в лівій частині містила біле поле у вигляді вертикальної смуги, вгорі якої зображено герб СРСР зразка 1923 року з 6-ма витками стрічки на колосках, за числом радянських республік. На кожному витку був напис «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» мовами союзних республік.[5] Знизу білого поля містилася цифра року випуску знака — «1923». У правій частині, що мала зелене тло, містилося зображення столиці СРСР — Москви з панорамою Московського кремля і Великого Кам'яного моста. Також лицева сторона містила найменування грошового знаку, номінал прописом, підписи Народного комісара фінансів Г. Я. Сокольникова та касира, серію і п'ятизначний номер.[27] На зворотній стороні в центрі був надрукований номінал купюри великими цифрами на тлі віньєтки, повна назва знака і текст «Має ходіння на всій території Союзу» мовами республік СРСР — російською, українською, білоруською, грузинською, вірменською і тюрко-татарською (азербайджанською), зазначених у 34 статті Конституції СРСР.[27] Також передбачався випуск грошових знаків номіналів 100, 250, 500, 1000 і 5000 карбованців, проте він так і не був здійснений.

Перші державні грошові знаки СРСР були випущені в трьох купюрах великого номіналу. Вони випускалися в зв'язку з гіперінфляцією на додаток до інших купюр, які були тоді в обігу.[27] Крім банкноти 10 00 карбованців в грудні 1923 року надійшла в обіг купюра номіналом 15 000 карбованців, а в лютому 1924 року 25 000 карбованців. На купюрі 15 000 карбованців була зображена голова селянина зі скульптури роботи Шадра (псевдонім художника І. Д. Іванова), а на купюрі 25 000 карбованців — голова червоноармійця в будьонівці, також за скульптурою Шадра.[5] Малюнки бюстів селянина і червоноармійця були зображені також на стандартних поштових марках того часу. Оформлення всіх трьох перших банкнот СРСР було однотипне — у лівого краю біле поле із зображенням герба СРСР вгорі і цифрами року «1923» знизу. На зворотному боці банкнот великими цифрами на багатобарвній віньєтці в центрі було позначено номінал і разом з текстом усе окреслено візерунковою рамкою, зміщеною ліворуч.

Ці грошові знаки можна віднести до творів мистецтва в мініатюрі; їх відрізняє висока художня майстерність, чіткість ліній.[5] Всі три купюри виготовлялися із застосуванням орловського багатоколірного друку на білому папері одного формату з однаковим водяним знаком у вигляді «вікон» (квадрати, що складаються з 4 дрібніших квадратів, розділені лініями по 4 штуки) на всьому полі.[27] Вони мали два п'ятизначних номера (угорі ліворуч і знизу праворуч) і двухлітерне позначення серій.

В ході грошової реформи 1924 року була введена тверда валюта, забезпечена золотом, а випуск карбованців зразка 1923 року був припинений, починаючи з 15 лютого 1924 року. Ці банкноти приймалися нарівні з грошовими знаками РРФСР до 10 квітня 1924 року. Обмін грошових знаків на нові проводився до 31 травня 1924 року (на території Якутської АРСР — до 30 червня 1924-го) за курсом 50 000:1.[27]

Банкноти зразка 1923 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки друку Дата
вилучення
Лицьова сторона Зворотний бік Лицьова сторона Зворотний бік Водяний знак
Державні грошові знаки Союзу Радянських Соціалістичних Республік
10 000 рублей СССР 1923 года. Аверс.jpg 10 000 рублей СССР 1923 года. Реверс.jpg
10 000
155×79
Зелений
Герб СРСР, номінал цифрами і прописом,
пояснювальні написи, Московський кремль
Номінал цифрами і прописом
мовами союзних республік
Тіньові вікна
Водяний знак 1923.jpg
23 листопада
1923
1923-1924
31 травня
1924
15000 рублей (аверс).jpg 15000 рублей (реверс).jpg
15 000
Коричневий
Герб СРСР, номінал цифрами і прописом,
пояснювальні написи, профіль селянина
18 грудня
1923
25 000 рублей СССР 1923 года. Аверс.png 25 000 рублей СССР 1923 года. Реверс.png
25 000
Ліловий
Герб СРСР, номінал цифрами і прописом,
пояснювальні написи, профіль червоноармійця
7 лютого
1924

Карбованець після реформи 1922—1924 років[ред.ред. код]

Казначейські і банківські білети зразка 1924 року[ред.ред. код]

На завершальному етапі грошової реформи 1922—1924 років декретом ЦВК і РНК СРСР від 5 лютого 1924 року були випущені в обіг державні казначейські білети номіналів 1, 3 і 5 карбованців. Основне їх призначення — поява в готівковому обігу стійких грошей номіналом менше 1 червінця.[5] Це призначення казначейських білетів підкреслювалось в позначенні їх номіналу: «… рублей золотом».[5] 10 карбованців казначейськими білетами прирівнювалися до 1 червінця. Перший випуск державних казначейських білетів на суму 20 мільйонів золотих карбованців вийшов 5 лютого 1924 року; другий випуск (22 лютого 1924 року) — у сумі 30 мільйонів карбованців з заліком у 3 мільйони, що випускалися у вигляді розмінних купюр; третій випуск (21 березня 1924) — 25 мільйонів карбованців; четвертий (9 квітня 1924) — 25 мільйонів карбованців і п'ятий (25 квітня 1924) — 40 мільйонів карбованців.[5]

Казначейські білети зразка 1924 року були різні за форматом, малюнком, водяними знаками і забарвленням залежно від їх номіналу, на них вказувалося їхнє найменування «Державний казначейський білет СРСР».[5] На кожному був зображений державний герб СРСР зразка 1923 року. Назва купюри і номінал вказувалися на лицевій стороні російською мовою, на зворотній — п'ятьма титульними мовами радянських республік: УРСР, БРСР та ЗРФСР (складалася з Азербайджану, Вірменії і Грузії). Кожен білет мав семизначні порядкові номери, надруковані вгорі та знизу купюри червоними цифрами і 1-3 значну серію («серія» позначалася літерами).[5] На купюрах номіналом 3 і 5 карбованців серії були одно-двозначні. Банкнота в 1 карбованець золотом виготовлялася з паперу жовтуватого відтінку, була жовтого кольору, на лицевій стороні вона містила зображення променів сонця, що сходить, в сяйві яких стилізований сніп колосків і знаряддя жнив — коса і два серпа.[5][29] Державний казначейський білет в 3 карбованця золотом виготовлявся з білого паперу, був зеленого кольору, містив зображення робітника і селянина у напівлежачому вигляді відповідно з молотом і косою, які читають книгу. Це символізувало союз пролетаріату та селянства і прагнення радянської влади ліквідувати безграмотність.[5][30] Купюра в 5 карбованців в обігу зустрічалася дуже рідко, виготовлялася з білого паперу, на ній синім кольором на бежевому тлі зображувалося поле, яким рухається трактор з трактористом і помічником.[31] Ці банкноти, як і попередні, у своєму оформленні несли соціально-політичну спрямованість відповідно до того часу.[5] В народі купюра в 3 карбованця отримала назву «два ледаря», а 5 карбованців — «трактор».[5] Банкнота в 1 карбованець мала вертикальне розташування рамки, а 3 і 5 карбованців — горизонтальне. На зворотному боці цих купюр, крім номіналу цифрою і тексту національними мовами, був напис російською мовою: «Державні казначейські білети обов'язкові до прийому на всій території Союзу Радянських Соціалістичних Республік в усі платежах для всіх установ, підприємств та осіб за золотою номінальною вартістю в тих випадках, коли платіж обчислений у золоті, або за офіційним курсом золотого карбованця в тих випадках, коли платіж обчислений в радянських грошових знаках». Цей напис показував, що емісія цих грошових знаків була здійснена ще до завершення грошової реформи Г. Я. Сокольникова.[5]

Водяний знак 3-х карбованців зображував: велику цифру «3», написи «СССР» і «три рубля», горизонтальні хвилясті лінії з повторюваними світлими словами «три» і темними «руб».[30] Водяний знак 5-и карбованців зображував: велику цифру «5», написи «СССР» і «пять руб.», орнамент у вигляді ромбів з візерунками всередині.[31]

Невипущені 20 копійок 1924 року

Також у 1924 році згідно з декретом ЦВК і РНК СРСР від 22 лютого 1924 року для забезпечення грошового обороту в разі нестачі розмінної монети були випущені тимчасові розмінні казначейські білети номіналом 1, 2, 3, і 50 копійок. Граничний термін ходіння та прийому в платежі і до обміну касами Наркомфіну цих купюр був встановлений до 31 серпня 1926 року. На цих купюрах не вказувалася їхня назва. Вони друкувалися на білому папері.[32] Чотири купюри номіналом від 1 до 5 копійок були однотипними, різного, залежно від номіналу, забарвлення, з вертикальним розташуванням рамки.[5] На лицевій стороні вгорі зображувався герб СРСР, нижче на тлі цифрового позначення номіналу було вказано номінал прописом і текст: «Мають ходіння нарівні зі срібною монетою», під яким стояв рік випуску — «1924».[5] Цей напис не відповідав дійсності, оскільки названі номінали металевих грошей (монет) карбувалися з міді.[5] На зворотному боці у верхній частині вказувався номінал цифрою, а нижче — прописом шістьма мовами союзних республік. Купюра в 50 копійок горизонтального розташування мала біле поле у лівій частині із зображенням державного герба і року випуску. Написи на лицевій і зворотній сторонах купюри в 50 копійок були аналогічними написам на дрібніших номіналах, але на відміну від них на лицевій стороні були підписи народного комісара фінансів і касира.[5] Усі купюри випускалися безномерними і мали водяні знаки у вигляді «вікон» (квадрати, що складаються з 4 дрібніших квадратів, розділених лініями по 4 штуки).[32] В емісії тимчасових розмінних білетів було враховано досвід випуску марок-грошей урядом Російської імперії в роки Першої світової війни, коли став відчуватися дефіцит розмінної монети.[5] Розмінна криза була подолана на початку 1925 року, до того часу в обігу перебувало срібних монет на 73,5 мільйонів карованців, мідних на 1,4 мільйонів карованців. І розмінних казначейських білетів на 27,8 мільйонів карованців. Також планувався випуск купюри в 20 копійок, але він не відбувся, цей номінал відомий тільки у вигляді зразків.[5]

У серпні 1924 року в обіг було випущено білет Державного банку СРСР нового зразка номіналом в 3 червінці. Банкнота містила найменування «Білет Державного банку СРСР», була односторонньою, надрукованою на тонкому білому папері.[33] У лівій верхній частині поля купюри була гравюра з зображенням селянина-сіяча за скульптурою Шадра, яке також відоме завдяки аверсу золотої радянської монети в 1 червінець.[33] На банкноті були два зображення державного герба СРСР зразка 1923 року і містився напис: «Три червінці містять 5 зол. 42,72 дол. (23,23 гр.) чистого золота. Банківський білет підлягає розміну на золото. Початок розміну встановлюється особливим урядовим актом. Банківські білети забезпечуються в повному розмірі золотом, дорогоцінними металами, стійкою іноземною валютою та ін. активами Держбанку». Нижче цього напису розташовувалися підписи членів Правління Державного банку СРСР. Розрізняють два різновиди цих купюр — з п'ятьма і чотирма підписами членів правління.[5] Водяний знак 3-х червінців являв собою фігурну рамку з цифрами «3» і словами «три» по кутах, посередині був номінал прописом: «три червонца», над ним літери «Г Б», знизу дата — «1924».[33]

В листопаді 1928 року з'явився в обігу Державний казначейський білет СРСР номіналом в 1 карбованець золотом. Своїм зовнішнім виглядом він повністю повторював купюру 1924 року, за винятком таких трьох відмінностей — інша дата року випуску, інший підпис наркома фінансів (у 1924 році це підпис Г. Я. Сокольникова, а 1928-го — М. П. Брюханова), серії 1-3-значні, або 1-2-літерні. Іншим був водяний знак (у 1924 році — це візерунок з черепашок і накладений на нього дрібним шрифтом напис «один рубль», а 1928-го — такий же візерунок і два повторювані написи «один рубль»).[5]

Купюри зразка 1924 року залишалися в обігу до грошової реформи 1947 року, хоча фактично були витіснені з обігу раніше купюрами пізніших випусків.

Банкноти зразка 1924 року
Зображення Номінал Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Дата
друку
Дата
вилучення
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Водяний
знак
Тимчасові розмінні казначейські білети
1kapeika 1924a.jpg 1 копейка СССР 1924 г. Реверс.PNG
1
копійка
40×66
Світло-
коричневий
Номінал великою цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску
Номінал цифрами і прописом
мовами республік СРСР,
напис «С. С. С. Р.»
Тіньові вікна
Водяний знак 1923.jpg
22 лютого
1924
1924
31 серпня
1926
2 копейки СССР 1924 г. Аверс.PNG 2 копейки СССР 1924 г. Реверс.PNG
2
копійки
Коричневий
3 копейки СССР 1924 г. Аверс.PNG 3 копейки СССР 1924 г. Реверс.PNG
3
копійки
Зелений
5 копеек СССР 1924 г. Аверс.PNG 5 копеек СССР 1924 г. Реверс.PNG
5
копійок
Синій
50 копеек СССР 1924 г. Аверс.PNG 50 копеек СССР 1924 г. Реверс.PNG
50
копійок
110×60
Синій
бежевий
Номінал великою цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску, підписи наркома фінансів і касира
Державні казначейські білети С. Р. С. Р.
1 рубль СССР 1924 г. Аверс.PNG 1 рубль СССР 1924 г. Реверс.PNG
1
карбованець
золотом
80×155
Помаранчевий
синій
Номінал прописом, герб СРСР, підписи наркома фінансів і касира на тлі снопа пшениці
Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, пояснювальні написи, рік випуску
Орнамент
1 рубль водяний знак 1924.jpg19241 рубль водяний знак 1928.jpg1928
«ОДИН РУБЛЬ»
5 лютого
1924
1924


1928
1947
3 рубля СССР 1924 г. Аверс.PNG 3 рубля СССР 1924 г. Реверс.PNG
3
карбованця
золотом
168×75
Зелений
Номінал цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску, підписи наркома фінансів і касира, робітник і селянин на відпочинку
Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, пояснювальні написи
«3», «СССР»,
«ТРИ РУБЛЯ»,
«ТРИ», «РУБ»,

орнамент
3 рубля водяний знак 1924.jpg
1924
5 рублей СССР 1924 г. Аверс.PNG 5 рублей СССР 1924 г. Реверс.PNG
5
карбованців
золотом
181×86
Ліловий
синій
Номінал цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску, підписи наркома фінансів і касира, трактор у полі
«5», «СССР»,
«ПЯТЬ РУБ.»,

орнамент
5 рублей водяний знак 1924.jpg
Білет Державного банку С. Р. С. Р.
30rubley1924.jpg 3 червінця.jpeg
3
червінця
180×106
Чорний
Зображення селянина-сіяча, номінал, герб СРСР, пояснювальні написи, печатка і підписи членів правління Держбанку
Відсутній
«3», «ТРИ»,
«ТРИ ЧЕРВОНЦА»,
«Г Б», «1924»
, орнамент Водяний знак 1924.JPG
30 липня
1924
1924
1947

Монети зразка 1924 і 1925 років[ред.ред. код]

Після введення у 1922 році в ході грошової реформи твердої валюти, забезпеченої золотим запасом, — червінця, став можливий випуск в обіг мідних і срібних монет СРСР нового зразка.[37][38] З 24 лютого 1924 року згідно з декретом ЦВК і РНК СРСР від 22 лютого в обіг стали надходити нові монети — мідні, номіналом 1, 2, 3 і 5 копійок та срібні, номіналом 10, 15, 20 копійок, полтиник (50 копійок) і 1 карбованець. На цих монетах вперше з'явилася символіка СРСР, їх дизайн був розроблений у 1923 році.[39][40][41] Крім того, в 1924 році в обіг були випущені срібні монети РРФСР 1921—1923 років карбування.[37]

Необхідність втілення фінансових ідей одночасно з ідеологічними вимагала особливо продуманих зображень на обох сторонах монет.[42] Уздовж канта аверсу монет всіх номіналів зразка 1924—1925 років зліва направо було гасло: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». На аверсі всіх номіналів від 1 до 20 копійок посередині був зображений герб СРСР зразка 1923 року зі 6 стрічками на колосках пшениці. У нижній частині монет вказувалася назва країни «С. С. С.Р».[43] На реверсі цих же номіналів посередині вказувалися номінал та дата карбування, з боків розташовувалося пшеничне колосся, стебла яких перетиналися знизу монети і утворювали круговий обідок. Гурт монет був рубчастий.[44] На аверсі полтиника і карбованця в верхній частині зображувався герб СРСР, по обидва боки якого розташовувалися по дві літери абревіатури «СССР». Нижче герба була товста риска, під якою прописом в два рядки зазначено номінал монети. Також аверс полтиника і карбованця містив два обідки — по краю монети, який складався з крапок (був присутнім також на реверсі) і суцільний внутрішній.[44] Реверс полтиника зображував постать робітника, що піднімає молот над ковадлом, від якого відлітають іскри.[44] На задньому тлі, зліва зображувався плуг — головне знаряддя селянської праці — і колеса.[42] Реверс карбованця зображував сюжетну групу з двох фігур — робітника, який, згідно з ідеологічними принципами комуністичної влади, вказував селянинові з серпом і пилкою шлях вперед до «світлого майбутнього». Ці дві фігури розташовувалися на тлі висхідного над промисловим містом сонця.[42][44] Зображення селянина та робітників були не просто художнім ходом, але і частиною політики пропаганди радянської ідеології.[45] На гуртах полтиника і карбованця вказувався вміст срібла в грамах, золотниках та долях і ініціали мінцмейстера: «П.Л» (Павло Латишев) і «Т.Р» (Томас Росс, лише на полтиниках). Гурт полтиника містив напис: «чистого серебра 9 грамм (2 з. 10,5 д.) Т.Р» (або «П.Л»), а карбованця напис: «чистого серебра 18 грамм (4 з. 21 д.) П.Л».[44]

Перелік номіналів, розмір і вага радянських монет зразка 1924—1925 років були аналогічні монетам Російської імперії останнього періоду карбування. На це вплинула специфічність технічного виконання Ленінградського монетного двору.[43][45][46] Один карбованець і полтиник 1924 року карбувалися зі срібла 900 проби, а номінали 10, 15 і 20 копійок зі срібла 500 проби, що теж відповідало параметрам дореволюційних монет.[43]

У 1925 році почалося виробництво монети в півкопійки.[42] На аверсі номіналу в півкопійки посередині зображувалася абревіатура «СССР», а на реверсі вказувався номінал і дата карбування, гурт був рубчастий.[47]

Оскільки виробничі потужності Ленінградського монетного двору в ті часи не могли забезпечити необхідні для грошового обігу країни тиражі монет, то частина замовлення на виробництво мідних монет було розміщено на Ленінградському телефонному заводі «Червона Зоря». На монетному дворі в той час карбувалися тільки монети номіналів 1 і 5 копійок. У день випускали понад 1 мільйон екземплярів.[39] Починаючи з жовтня 1924 року завод «Червона зоря» карбував монети в 2 і 3 копійки, трохи пізніше і в 1 та 5 копійок.[39] Крім того, частина замовлення на виготовлення срібних полтиників і мідних п'ятаків було розміщено у Великій Британії. Срібні полтиники (з буквами «Т.Р») для СРСР карбувалися на Лондонському монетному дворі, а мідні п'ятаки — на Бірмінгемському монетному дворі й на Бірмінгемському заводі фірми «Кінгс Нортон метал компані лімітед». Срібні монети в 10, 15 та 20 копійок (1924—1931 роки, крім 1926 року), полтиники з буквами «П.Л» (1924—1927 роки) і карбованці (1924 рік) карбувалися на Ленінградському монетному дворі.[44] Мідні монети СРСР з'явилися в обігу в липні 1924 року, а перша партія п'ятаків з Великої Британії надійшла в СРСР в грудні того ж року. До 15 серпня 1924 року всі мідні монети карбувалися з гладким гуртом, а після — з рубчастим.[44]

Карбування мідних монет припинилося в липні 1925 року. Завод «Червона Зоря» і Бірмінгемський монетний двір випускали мідні монети СРСР з датою «1924» до середини 1925 року, а Ленінградський монетний двір випустив в 1925 році невелику партію мідних монет номіналом в 1 і 2 копійки з датою «1925». Винятком були лише мідні монети в півкопійки, які карбувалися невеликими тиражами в 1925, 1927 та 1928 роках і більше ніколи не відновлювалося.[44] До 1930 року випускав монети лише один монетний двір СРСР — Ленінградський.[45]

Монети зразка 1924—1925 років вважалися законним платіжним засобом до весни 1961 року.[45]

Монети зразка 19241925 років
Зображення Номінал Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Гурт Реверс Аверс
Полкопейки 1925, красная медь.jpg
Півкопійки
16
1,2
1,64
Мідь
(Cu100%)
Рубчастий
Номінал,
рік карбування
Напис «СССР», лозунг
«Пролетарии всех стран,
соединяйтесь!»
20 травня
1925
1925, 1927
1928
1961
1Kopek1924.PNG
1
копійка
21,3
1,2
3,27
Рубчастий,
плаский
Номінал,
рік випуску,
рослинний орнамент
Герб СРСР,
напис «С. С. С. Р.»,
лозунг
«Пролетарии всех стран,
соединяйтесь!»
22 лютого
1924
1924, 1925
2Kopek1924.PNG
2
копійки
24
2,0
6,55
3Kopek1924.PNG
3
копійки
27,7
2,1
9,80
1924
5Kopek1924.PNG
5
копійок
32
2,4
16,38
10Kopek1925.PNG
10
копійок
17,27
1,0
1,8
Срібло
(500 проба)
(Ag50 %, Cu50 %)
Рубчастий
Номінал,
рік випуску,
рослинний орнамент
Герб СРСР,
напис «С. С. С. Р.»,
лозунг
«Пролетарии всех стран,
соединяйтесь!»
22 лютого
1924
1924-1925
1927-1931
1961
15Kopek1925.PNG
15
копійок
19,56
1,0
2,7
20Kopek1924.PNG
20
копійок
21,84
1,1
3,6
50 копеек СССР 1924 г.jpg
50
копійок
26,67
2,0
10
Срібло
(900 проба)
(Ag90 %, Cu10 %)
Плаский з
написом
Робітник з молотом,
ковадло, плуг,
рік випуску
Герб СРСР,
напис «СССР»,
номінал,
лозунг
«Пролетарии всех стран,
соединяйтесь!»
1924-1927
Soviet ruble 1924.jpg
1
карбованець
33,5
2,6
20
Робітник,
який вказує селянину
на Сонце, яке встає
над заводом
1924

Платіжні зобов'язання зразка 1924 року[ред.ред. код]

Відповідно до декрету РНК СРСР від 15 березня 1924 року з 1 квітня було вирішено випускати платіжні зобов'язання номіналами в 100, 250, 500 і 1000 карбованців золотом на суму, яка визначається Радою праці та оборони в затверджених нею місячних бюджетних планах. Нові зобов'язання випускалися на тримісячний термін, після чого Наркомфін проводив їх оплату готівкою, яка з 1 березня була вже в твердому золотому обчисленні. За зобов'язаннями нараховувалися відсотки в розмірі 6 % річних з дня випуску по день їх оплати. Було встановлено, що до оплати зобов'язання приймаються протягом одного року з моменту настання терміну їх оплати.[49][50] Зобов'язання випускалися через потребу торгово-промислового обороту в грошових знаках більших номіналів.

За оформленням платіжні зобов'язання 1924 року були подібні до зобов'язань 1923 року. На них з'явився герб СРСР, а в написи були внесені певні зміни. Зобов'язання 1924 року друкувалися на тому ж папері з водяним знаком з гербом РРФСР, що і зразки 1923 року.[49]

Регулярно публікувалися фондові котирування Московської товарної біржи, де наводились поряд з курсом іноземної валюти, золотого карбованця і червінця курс платіжних зобов'язань Центрокаси на 100 карбованців за термінами оплати. На жовтень 1924 року емісія зобов'язань становила 11 мільйонів золотих карбованців, що свідчить про їхню велику роль і важливість в грошовому обігу.[49]

Платіжні зобов'язання на термін до 3-х місяців випускалися до 1 вересня 1925 року. Паралельно, починаючи з 1 листопада 1924 року до 1 червня 1929 року, згідно з постановою РНК СРСР від 16 вересня 1924 року випускалися платіжні зобов'язання на термін до 6 місяців на тих же умовах і тих же номіналів.[49]

На перших випусках цих зобов'язань було зазначено, що вони можуть бути пред'явлені протягом одного року після настання терміну оплати, на наступних — протягом трьох років. Зобов'язання набули характеру вигідних відсоткових паперів.[49]

Грошові зобов'язання зразка 1924 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Лицьова
сторона
Зворотна
сторона
Водяний
знак
Платіжні Зобов'язання Центральної Каси Народного Комісаріату Фінансів
Зобов'язання 100 карбованців (1924).jpg Зобов'язання 100 карбованців, реверс (1924).jpg 100 147×244 Білий з
чорними
написами
Зображення
робітника,
герб СРСР,
номінал,
рік випуску,
пояснювальні
написи
Відсутній Орнамент,
номінал
1 квітня
1924
1924-1929 1939
Зобов'язання 250 карбованців (1924).jpeg Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg 250
Зобов'язання 500 карбованців (1924).jpeg Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg 500 Орнамент,
державний
герб
Зобов'язання 1000 карбованців (1924).jpg Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg 1 000 Держаний
герб

Казначейські білети зразка 1925 року[ред.ред. код]

У березні 1925 року в обіг надійшли дві купюри нового зразка — державні казначейські білети СРСР номіналом в 3 і 5 карбованців. Ці банкноти Держбанк СРСР випускав до початку 1930-х років, вони поступово витіснили купюри попередніх випусків.[51] У позначенні їх номіналу було вилучено слово «золотом», яке було присутнє на купюрах 1924 року, тому що до цього часу грошовий обіг у країні вже повністю здійснювався в твердій валюті, практично заснованої на золотодевізному стандарті. Нові купюри мали різне зовнішнє оформлення та формат.[5]

На 3-х карбованцях малюнок лицевої сторони зображував одноколірний зелений орнамент гільйоширні розетки і віньєтки. На зворотному боці також містився орнамент з зображеннями молотів і серпів та гільйоширні розетки в чотирьох кольорах — зеленому, червоному, блакитному та жовтому. Номінал цієї купюри цифрами і прописом був позначений на лицевій та зворотній стороні. На лицевій стороні назва купюри вказувалася 6-ма мовами союзних республік, на зворотній стороні вартість банкноти також було повторено національними мовами. Розробкою дизайну займався Іван Дубасов.[5][52]

Обидві сторони 5-ти карбованців були розділені на дві частини — вузьке біле поле і широке прямокутне з малюнками. Зображення лицевої сторони однотонного чорного кольору, складалося зі складної фігурної рамки, всередині якої було розташовано портрет робітника за скульптурою Шадра і герб СРСР. Зворотна сторона також містила фігурну рамку з гільйоширними розетками у чотирьох кольорах.[51] Як і на 3-х карбованцях назва і номінал вказувалися 6-ма мовами союзних республік — російською, українською, білоруською, грузинською, азербайджанською та вірменською, хоча в цей час СРСР налічував вже 8 республік. У жовтні 1924-го були утворені Узбецька і Туркменська РСР, але герб СРСР ще довгий час залишався із 6-ма витками стрічок, і в написах на банкнотах мови нових республік не використовувалися.[5] Розробкою дизайну цієї купюри займався І. І. Дубасов і В. К. Купріянов.[51]

На кожній купюрі зразка 1925 року був напис: «Державні казначейські білети обов'язкові до прийому на всій території Союзу Радянських Соціалістичних Республік в усіх платежах для всіх установ, підприємств та осіб за золотою номінальною вартістю. Підробка державних казначейських білетів переслідується за законом». На 3-х карбованцях цей напис розташовано на лицевій стороні, на 5-ти карбованцях на зворотній.[5]

Купюри 1925 року мали порядкову шестизначну нумерацію і позначення серії однією або двома буквами, підписи народного комісара фінансів Григорія Сокольникова і касира. Друкувалися вони на ущільненому білому або світло-кремовому папері, з лицевої сторони металографським методом, зі зворотної — орловським друком. 3 карбованці не мали водяного знаку, 5 карбованців у вільному полі на лівій частині мали водяний знак у вигляді великої цифри «5» в світлих променях.[5]

Банкноти цієї серії бралися в усі платежі до реформи 1947 року, але починаючи з 1934 року, коли вийшли купюри нового зразка, поступово витіснялися з обігу.[52]

Банкноти зразка 1925 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
друку
Дата
вилучення
Лицьова сторона зворотна сторона Лицьова сторона зворотна сторона Водяний
знак
Державні казначейські білети СРСР
3 рубля СССР 1925 г. Аверс.jpg 3 рубля СССР 1925 г. Реверс.jpg
3
128×62
Зелений
червоний
блакитний
жовтий
Номінал цифрою і прописом
мовами республік СРСР,
герб СРСР, рік випуску, підписи
наркома фінансів і касира,
пояснювальні написи
Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР
Відсутній
Березень
1925
1925
1947
5 рублей СССР 1925 г. Аверс.jpg 5 рублей СССР 1925 г. Реверс.jpg
5
165×70
Чорний
синій
рожевий
коричневий
зелений
Номінал цифрою і прописом
мовами республік СРСР,
герб СРСР, рік випуску, портрет робітника, підписи наркома фінансів і касира
Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, пояснювальні написи
Цифра
«5»
Водяний знак 1925.jpg

Короткострокові платіжні зобов'язання зразка 1928 року[ред.ред. код]

За постановою РНК СРСР від 24 травня 1927 року почався паралельний випуск зобов'язань терміном на 12 місяців номіналом в 100, 250, 500 і 1000 карбованців. Ці зобов'язання мали оформлення аналогічне попереднім випускам, але зовні дещо відрізнялися від них. Вони називалися короткостроковими платіжними зобов'язаннями Народного Комісаріату Фінансів СРСР і мали купон номінальною вартістю в 3 % номіналу зобов'язання для виплати відсотків за перші минулі 6 місяців після випуску. Решта відсотків нараховувалися при викупі зобов'язання. Номінал вказувався в лише в карбованцях без уточнення «золотом». Формат був зменшений до 130 на 210 міліметрів. 1 березня 1929 року було випущено 100 карбованців з купоном на 3 карбованці з зображенням віньєтки. 1 липня 1928 року та 1 червня 1929 року випущено 250 карбованців з купоном на 7,5 карбованців з віньєткою. 1 червня 1928 року та 1 червня 1929 року випущено 500 карбованців з купоном на 15 карбованців зображенням голови робітника. 1 червня 1928 року та 1 липня 1929 року випущено 1000 карбованців з купоном на 30 карбованців з головою робітника.[49][54]

Незадовго до закінчення 3-х річного терміну дійсності останніх випусків 3-х місячних платіжних зобов'язань зразка 1924 року — вийшла постанова РНК СРСР (11 грудня 1928 року), яка продовжила термін обігу для всіх видів зобов'язань до 10 років (до 1936—1939 років). У текстах на зобов'язаннях про продовження їхнього терміну не було вказано. На 1 січня 1932 року в обігу залишалося зобов'язань на суму 4,5 мільйонів карбованців.[49]

Короткострокові зобов'язання терміном на 12 місяців випускалися щомісяця (з перервою в жовтні-грудні 1928 року) до червня 1929 року включно, коли одночасно припинився випуск і 6-місячних зобов'язань.[49]

Короткострокові платіжні зобов'язання зразка 1928 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Водяний
знак
Короткострокові платіжні зобов'язання Народного Комісаріату Фінансів СРСР
Зобов'язання 100 карбованців (1925).jpg.jpg Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg 100 130×210 Білий з
чорними
написами
Зображення
робітника,
герб СРСР,
номінал,
рік випуску,
пояснювальні
написи
Відсутній Орнамент,
номінал
1 березня
1929
1928-1929 1939
Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1925).jpg Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg 250 1 липня
1928
1 червня
1929
Зобов'язання 500 карбованців (1925).jpeg Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg 500 Орнамент,
державний
герб
1 червня
1928
1 червня
1929
Imagine necunoscuta.jpg Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg 1 000 Держаний
герб
1 червня
1928
1 липня
1929

Монети зразка 1926 і 1931 років[ред.ред. код]

Після випуску перших партій мідних монет зразка 1924 року більшовики виявили, що використання міді для карбування монет було невдалою ідеєю і не відповідає технічним досягненням XX століття.[39][56] Мідні монети виявилися важкими і незручними в обігу. Один карбованець мідними монетами важив 328 грам. Також незручними були великі розміри цих монет. Мідні монети буквально рвали кишені й гаманці простим громадянам, а для держави збільшували витрати на транспортування.[44]

У зв'язку з цим, а також з метою економії міді та поліпшенням зовнішнього вигляду і механічних характеристик розмінних монет згідно з Постановою ЦВК і РНК СРСР від 6 січня 1926 року мідна монета номіналом у 1, 2, 3 і 5 копійок стала замінюватися бронзовою зі зменшенням її розміру. Новий світло-золотистий монетний сплав називався «алюмінієва бронза» (марка Бр. А-5: Cu95 % Al5 %). Монети нового зразка стали майже втричі легші за мідні. При цьому дизайн нових монет не зазнав змін, оскільки оголошений у 1925 році конкурс на розробку нового зовнішнього вигляду радянських монет, не дав результатів.[57]

Перехід всієї радянської монетної системи на нові матеріали здійснювався поступово.[39] Карбування срібних карбованців припинилося в 1924 році, полтиників — 1927 року. У 1931 році, з метою економії срібла в СРСР остаточно відмовилися від карбування срібних розмінних монет і почали випускати великими тиражами монети аналогічного номіналу в 10, 15, 20 копійок з більш дешевого мідно-нікелевого сплаву (сплави Мх80-20, НМ-8119: Cu80-81 %, Ni19-20 %), які стали надходити в обіг з 27 лютого 1932 року.[58] Населення спокійно сприйняло цей крок, оскільки номінальна вартість радянських грошей на протязі вже декількох років була досить високою.[59] При цьому у 1931 році монет в 10, 15 і 20 копійок зразка 1924 року зі срібла 500-ї проби було викарбувано настільки мало, що вони вважаються одними з найрідкісніших монет СРСР.[60] На припинення карбування срібної монети також вплинув і той факт, що до початку 30-х років нові радянські монети завоювали довіру населення. За вагою і за розмірами нові мідно-нікелеві монети не відрізнялися від відповідних срібних, велика твердість і зносостійкість нового сплаву забезпечувала їхню довговічність, а його тугоплавкість (tпл= 1453 °C) в порівнянні зі сріблом (tпл= 962 °C) — найкращий захист від підробок. Малюнки обох сторін монет розробив О. Ф. Васютинський. На реверсі монет номіналом в 10, 15 і 20 копійок був зображений робітник із молотком в руці. Він притримував щит із позначенням номіналу. По великому колу монети розміщувався напис: «Союз Радянських Соціалістичних Республік». На аверсі монет по центру містився герб СРСР зразка 1923 року і гасло: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» по великому колу. А на місці, яке раніше займала абревіатура «СССР», з'явилася риса. Гурт всіх монет був рубчастим.[39][61]

Монети номіналами в полтиник і 1 карбованець не карбувалися до 1961 року.[60] Випуск монет зразків 1926 і 1931 років дозволив вивільнити велику кількість чистих металів (міді та срібла), з яких карбувалися перші монети СРСР, для промислових та інших потреб. Офіційне використання мідно-нікелевих монет зразка 1931 року і бронзових 5-ти копійок для розрахунків дозволялося до 1 квітня 1961 року. Бронзові монети в 1, 2 і 3 копійки офіційно не вилучалися.

Перевантаженість монетного поля елементами оформлення — малюнками, написами, лінійними круговими обідками — створювала труднощі для виробництва. В результаті випуск бронзових монет зразка 1926 року і мідно-нікелевих монет зразка 1931 протримався до 1935 року.[39]

Монети зразка 1926 і 1931 років
Зображення Номінал
(копійок)
Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Гурт Реверс Аверс
1 коп. СССР 1931 г.jpg
1
15
1,0
1
Бронза
(Cu95 %, Al5 %)
Рубчастий
Номінал,
рік карбування,
рослинний орнамент
Герб СРСР,
гасло:
«Пролетарии всех стран,
соединяйтесь!»
,
напис: «С. С. С. Р.»
6 січня
1926
1926-1935
Офіційно не
вилучалися
2 коп. СССР 1931 г.jpg
2
18
1,1
2
3 коп. СССР 1931 г.jpg
3
22
1,3
3
5 коп. СССР 1931 г.jpg
5
25
1,5
5
31 грудня
1960
10 копеек СССР 1931 г.jpg
10
17,27
1,1
1,8
Мідно-
нікелевий сплав

(Cu80-81 %, Ni19-20 %)
Рубчастий
Робітник з молотком,
що тримає щит
з зображенням номіналу,
рік карбування,
напис:
«Союз Советских
Социалистических
Республик»
Герб СРСР,
гасло:
«Пролетарии всех стран,
соединяйтесь!»
27 лютого
1932
1931-1934
31 грудня
1960
15 копеек СССР 1931 г.jpg
15
19,56
1,2
2,7
20 копеек СССР 1931 г.jpg
20
21,84
1,4
3,6

Банківські білети зразка 1926, 1928 і 1932 років[ред.ред. код]

У жовтні 1926 року був випущений білет Державного банку СРСР номіналом в 1 червінець. Практично це було продовження розпочатої в 1924 році купюрою в 3 червінці емісії грошових знаків СРСР замість білетів Держбанку РРФСР зразка 1922 року.[5] Купюри 1926 року друкувався на білому ущільненому папері без водяного знаку. Лицьова сторона містила віньєтку та орнамент сірого і синювато-сірого кольору на багатоколірному візерунковому полі, утвореному вертикальними хвилястими лініями зі складним переплетінням у нижній частині купюри.[5] Лицьова сторона виконувалася способом багатокольорової орловської сітки і металографського друку. На зворотному боці були присутні гільйоширні розетки у два кольори (блакитний та світло-синій) з великою цифрою «1» в центральній частині. Нумерація банкноти була порядковою шестизначною з дволітерною серією, містилося чотири підписи членів Правління Держбанку СРСР.[5] На цій купюрі номінал позначався лише російською мовою.[63]

Істотна відмінність 1 червінця 1926 року і наступних купюр цієї серії в 2, 3 і 5 червінців від випуску 1924 року в тому, що золотий вміст радянської валюти вказувався в грамах, а не в золотниках і долях. На банкнотах 1926, 1928 і 1932 років був присутній напис: «Один червінець містить 7,74234 гр. чистого золота».[5] Річ у тім, що 1 жовтня 1925 року Державний банк СРСР був переведений на метричну систему мір і ваг. Емісія червінців була продовжена в червні 1928 року випуском купюр у 2 і 5 червінці та у вересні 1932 року випуском номіналу в 3 червінця.[5] Лицьова сторона червінців 1926—1932 років містила аналогічні банкноті в 3 червінця зразка 1924 року написи про забезпечення активами Державного банку СРСР: «Банківський білет підлягає розміну на золото. Початок розміну встановлюється особливим урядовим актом. Банківські білети забезпечуються в повному розмірі золотом, дорогоцінними металами, стійкою іноземною валютою та ін. активами Держбанку» і найменування «Білет Державного банку СРСР».

Білет у 2 червінці друкувався на ущільненому білому папері без водяного знаку з лицьового боку металографським друком, зі зворотного — орловським. На лицьовій стороні були зображені: герб СРСР, однотонні темно-зелені гільоширні віньєтки і орнаментальний малюнок.[5] Найменування номіналу та його вартість були надруковані на лицьовій стороні 6-ма мовами радянських республік — російською, українською, білоруською, грузинською, азербайджанською та вірменською. Ці написи повторювалися на зворотній стороні купюри всередині багатобарвних орнаментальних рамок. Розрізняють два різновиди цієї купюри залежно від числа підписів членів правління — чотири або п'ять.[5][64]

Купюра в 5 червінців була односторонньою, виконувалася з тонкого паперу з використанням металографічного друку. Банкнота містила складний локальний водяний знак типу «муар»: із зображеннями хвилястих ліній, цифр «5» і «1928», слів «червонцев», «СССР» і «госбанк».[5][65] Ліва частина банкноти містила вертикальну візерункову смугу, два зображення герба СРСР зразка 1923 року, гільйоширну розетку із цифрою «5», яка була обрамлена переплетеними стрічками із зазначенням номіналу п'ятьма основними мовами СРСР того часу (крім російської).[65] Крім написів про найменування та забезпечення купюра також містила шестизначний номер з дволітерною серією, герб і підписи 4—6 членів Правління Держбанку СРСР.[5]

У вересні 1932 року був випущений білет Державного банку СРСР номіналом в 3 червінці. За оформленням банкнота була схожою з купюрою в 2 червінця зразка 1928 року. Банкнота виконувалася на ущільненому папері без водяного знаку.[5] Спосіб друку лицьової сторони був металографічний, зворотної — кольоровий орловський друк. Лицьова сторона містила орнаментальну гільйоширну композицію темно-зеленого кольору.[5] У зображення державного герба СРСР був доданий сьомий виток стрічки на колосках, хоча до цього часу в СРСР входило вже 9 республік — РРФСР, Українська РСР, Білоруська РСР, Грузинська РСР, Азербайджанська РСР, Вірменська РСР (ці три останні республіки, як і раніше, були об'єднані в ЗРФСР), Туркменська РСР, Узбецька РСР і створена 5 грудня 1929 року Таджицька РСР. Найменування купюри та його номінал були надруковані вже сімома мовами — на додаток до титульних мов республік СРСР був напис латинським шрифтом тюркською мовою, в той час ще загальним для середньоазіатських республік, оскільки в них тільки йшов процес створення своєї писемності. Також містилися підписи трьох членів Правління Держбанку СРСР. зворотна сторона купюри містила багатоколірні гільйоширні віньєтки з позначенням в них номіналу цифрою і прописом 7-ма мовами, подібно до аверсу.[5]

Всі купюри Державного банку 1926—1932 років знаходилися в обігу до грошової реформи 1947 року, хоча фактично були витіснені ще раніше банкнотами аналогічних номіналів зразка 1937 року.[63]

Банкноти зразка 1926—1932 років
Зображення Номінал
(червінців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
друку
Дата
вилучення
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Водяний
знак
Білети Державного банку СРСР
USSR-1ch-1926a.jpg USSR-1ch-1926b.jpg
1
155×84
Темно-
синій
Номінал цифрою і
прописом російською мовою,
герб і назва держави,
рік випуску,
підписи членів правління Держбанку,
пояснювальні написи
Номінал цифрою і прописом
російською мовою
відсутній
Жовтень
1926
1926
1947
2roubles1928b.jpg 2roubles1928a.jpg
2
158×88
Зелений
Номінал цифрою і
прописом мовами республік СРСР,
герб СРСР, підписи членів
правління Держбанку,
пояснювальні написи
Номінал цифрою і прописом
мовами республік СРСР,
рік випуску
Липень
1928
1928
3roubles1932b.jpg 3roubles1932a.jpg
3
Номінал цифрою і
прописом мовами республік СРСР,
герб СРСР, підписи членів
правління Держбанку, рік випуску,
пояснювальні написи
Номінал цифрою і прописом
мовами республік СРСР,
назва держави
Вересень
1932
1932
USSR-5ch-1928.jpg 1928 5 червінців (2).jpg
5
180×105
Темно-
синій
Номінал цифрою і
прописом мовами республік
СРСР, герб СРСР,
підписи членів правління
і печатка Держбанку, рік випуску,
пояснювальні написи
Відсутній
«5», «1928», «ЧЕРВОНЦЕВ»,
«СССР», «ГОСБАНК»,

орнамент
Водяний знак 1928.JPG
Липень
1928
1928

Казначейські білети зразка 1934 року[ред.ред. код]

У 1934 році була проведена емісія державних казначейських білетів номіналом в 1, 3 і 5 карбованців. Ці банкноти мали традиційне для радянської паперово-грошової системи забарвлення жовтого, зеленого і синього кольорів відповідно.[5] Купюри друкувалися на ущільненому папері різного формату без водяного знаку. 1 карбованець виготовлявся з паперу бежевого відтінку, а 3 і 5 карбованців з білого.[69][70] Спосіб друку зворотної сторони всіх купюр був орловським, лицьової сторони у 1 карбованця — типографський, у 3 і 5 карбовнців — металографський.[5] На лицьовій стороні цих купюр містилася їх назва «Державний казначейський білет СРСР» та позначення номіналу цифрами і прописом 7-ма мовами союзних республік, рік випуску, герб СРСР зразка 1923 року, два шестизначних дволітерних номерів. Також були присутні написи: «Державні казначейські квитки обов'язкові до прийому на всій території Союзу Радянських Соціалістичних Республік у всіх платежах для всіх установ, підприємств та осіб за золотою номінальною вартістю» і «Підробка державних казначейських квитків переслідується законом» та малюнок у вигляді гільйоширного однотонного орнаменту на кольоровому полі, утвореному вертикальними хвилеподібними лініями.[69] зворотна сторона банкнот також містила гільйоширний декоративний орнамент в багатоколірному виконанні, в центрі якого зображувалася велика цифра номіналу, текст був відсутній.[5]

Ці державні казначейські білети мають два різновиди — з підписом Наркома фінансів Г. Ф. Гринько і без підпису.[5] Банкноти випущені у червні 1934 року мали підпис наркома, а другий випуск, здійснений в 1937 році, був без підпису. Ця метаморфоза була результатом сталінських репресій другої половини 1930-х років, коли велика кількість партійних, радянських, військових та інших діячів були несправедливо репресовані.[5] Не стали винятком і працівники апарату Наркомфіну і Держбанку СРСР. Для того, щоб не нагадувати населенню СРСР про зниклих керівників фінансових органів, їх підписи прибрали з грошових знаків держави. Рішення дійсно виявилося правильним, оскільки пізніше наступника Гринько на посаді народного комісара фінансів В. Я. Чубаря також було заарештовано і розстріляно. Надалі, аж до кінця існування Радянського Союзу, ця традиція зберігалася — паперові гроші виходили без будь-яких підписів.[5]

Банкноти цього випуску поступово витіснили карбованці зразка 1924 і 1928 років, вони бралися в усі платежі до грошової реформи 1947 року.

Банкноти зразка 1934 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова сторона зворотна сторона Лицьова сторона зворотна сторона Водяний
знак
Державні казначейські білети СРСР
SUR 1 1934 F.jpg SUR 1 1934 b.jpg
1
118×60
Темно-синій
кремовий
Напис:
«Государственный казначейский билет»,
номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР,
герб СРСР, рік випуску, пояснювальні написи
Номінал великою цифрою
Відсутній
Липень
1934
1934

1937
1947
SUR 3 1934 f.jpg SUR 3 1934 b.jpg
3
136×68
Темно-зелений
зелений
SUR 5 1934 f.jpg SUR 5 1934 b.jpg
5
136×70
Темно-синій
блакитний

Монети зразка 1935 року[ред.ред. код]

У 1935 році відбулася зміна дизайну розмінних монет. Сплав, вага і розмір монет залишилися без змін. Однак лицьова сторона монет в 10, 15 і 20 копійок однаково була перевантажена дрібними деталями. Гербова сторона монет зразка 1935 року придбала класичну концепцію, яка була єдиною для всіх радянських стандартних монет різних номіналів аж до розпаду СРСР.[39]

Монети з мідно-нікелевого сплаву номіналом в 10, 15 і 20 копійок, починаючи з 1935 року, карбувалися тільки за новим зразком. На реверсі містився квадрат з усіченими кутами, обрамлений дубовою гілкою і колосом пшениці, під квадратом рік випуску, позначення номіналу було всередині квадрату. Монети в 1, 2, 3 і 5 копійок і далі карбували з бронзи. Малюнок зворотного боку залишився колишнім — номінал, дата випуску в обрамленні колосків пшениці. На аверсі всіх номіналів зразка 1935 року було прибрано гасло: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Залишився лише герб зі скороченою назвою країни — «СССР». На монетах 1935 року випуску містився герб СРСР з сімома стрічками. У зв'язку з тим, що до 1958 року відповідно до Конституції СРСР кілька разів змінювався склад союзних республік, це відображалося на державному гербі й відповідно на монетах: 1937 року — 11 стрічок, 1948 — 16 стрічок, 1957 — 15 стрічок.[39] Монети цього зразка випускалися з 1935 по 1957 рік, значні зміни більше не вносилися.[72] Грошова реформа 1947 року не торкнулася монет зразка 1935 року, які й після неї карбували в незмінному вигляді.

Попри Другу світову війну, розмінна монета, як і раніше, залишалася в сфері обігу. Більш того, її карбування було припинене лише на невеликий термін. Ленінградський монетний двір у зв'язку з блокадою припинив роботу в серпні 1941 року. Більша частина його робітників була мобілізована в армію. Інша частина робітників перейшла на оборонні підприємства. Основне обладнання підприємства було евакуйовано в місто Краснокамськ Пермської області. Евакуйоване підприємство відновило свою роботу в листопаді 1941 року на території паперової фабрики Держзнаку. У III кварталі 1942 року почалося карбування монети. При цьому в її виробництві були особливості, зумовлені труднощами воєнного часу.[39]

Монети номіналом в 1 копійку у 1942—1944 роках не карбувалися. Монети номіналом в 2 копійки були випущені у 1942 році на суму всього лише в 9 карбованців (450 штук), цих монет немає навіть в державних колекціях. У 1943—1944 роках монети номіналом в 2 копійки взагалі не випускалися. Монети номіналами в 3 і 5 копійок не карбувалися у 1942 і 1944 роках.[39] Номінали в 10, 15 і 20 копійок випускалися протягом всієї війни, проте їх виробництво становило всього близько половини довоєнного рівня (в середньому близько 200 мільйонів штук щорічно). Монети в 10 і 15 копійок були випущені у 1942 році в невеликій кількості.[39]

Під час війни монетний двір відчував гострий дефіцит кадрів. Також негативно впливала відсутність нової техніки і хорошого металу. Всі ресурси йшли на потреби фронту. Доводилося працювати тільки зі штемпелями, вивезеними на початку війни з Ленінграда. Багато штемпелів, що відслужили свій термін, не вилучалися з виробництва, а піддавалися ремонту. На монетах номіналів в 15 і 20 копійок 1943-го і 1945 років були добре помітні сліди ремонту штемпелів. Добре відомі незграбні доопрацювання штемпелів монет в 3 копійки 1943 року.[39] У воєнні роки в обіг потрапляло безліч монет з погано відцентрованим зображеннями аверсу і реверсу. Часто зустрічаються монети всіх військових років з гладким гуртом замість рубчастого. Відомі випадки (1941, 1942 і 1943 років), коли монети номіналом в 20 копійок карбувалися на бронзових заготовках, а монети номіналом в 3 копійки помилково карбувалися на заготовках з білого сплаву.[39] У 1944 році на монетному дворі закінчилися штемпелі, вивезені на початку війни з Ленінграда. На той час становище на фронтах змінилося кардинально. У січні-лютому 1944 року Ленінград був повністю звільнений від блокади і майже відразу почалося відновлення монетного двору. Перші монети в Ленінграді були випущені 20 червня 1944 року, проте річний план випуску монет не був виконаний. Причинами цього послужили нестача кваліфікованих кадрів і технічні складності, що вплинуло на якість монет. Через використання підправлених штемпелів, стало з'являтися чимало різновидів. Тільки у 1946 році монетний двір почав працювати в нормальному режимі і став виконувати план.[39]

Монети з датою 1947 року в обіг не випускалися.[39] Після закінчення війни союзних республік в СРСР стало 16, і монети, викарбувані в 1947 році, на гербі яких було позначено 11 витків стрічки, уряд країни вирішив переплавити.[73]

Монети зразка 1935 року
Зображення Номінал
(копійок)
Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Роки
випуску
Дата
вилучення
Гурт Реверс Аверс
1 коп. СССР 1938 г.jpg
1
15
1,0
1
Бронза
(Cu 95 %, Al 5 %)
Рубчастий
Номінал,
рік карбування,
рослинний орнамент
Напис: «СССР»,
герб СРСР
1935-1941
1945-1946
1948-1957
Офіційно
не вилучалися
2 коп. СССР 1938 г.jpg
2
18
1,1
2
3 коп. СССР 1938 г.jpg
3
22
1,3
3
1935-1941, 1943
1945-1946
1948-1957
5 коп. СССР 1938 г.jpg
5
25
1,5
5
31 грудня
1960
10 коп. СССР 1938 г.jpg
10
17,27
1,1
1,8
Мідно-
нікелевий сплав

(Cu80-81 %, Ni19-20 %)
Рубчастий
Щит з номіналом,
рік карбування,
рослинний орнамент
Напис: «СССР»,
герб СРСР
1935-1946
1948-1957
31 грудня
1960
15 коп. СССР 1938 г.jpg
15
19,56
1,2
2,5
20 коп. СССР 1938 г.jpg
20
21,84
1,4
3,6

Казначейські і банківські білети зразка 1937 і 1938 років[ред.ред. код]

У 1937 році була випущена нова серія білетів Державного банку СРСР, що надійшли в обіг на початку 1938 року, а саме купюри номіналом в 1, 3, 5 і 10 червінців. Вони були різного формату, друкувалися на щільному білому папері без водяних знаків. Лицьова сторона всіх купюр друкувалася металографським способом. зворотна сторона на купюрі в 10 червінців виконувалася металографічним друком, на купюрах в 3 і 5 червінців — типографським по орловській сітці, на купюрі в 1 червінець — орловським друком чотирма кольорами.[5] Ці грошові знаки стали першими радянськими банкнотами, на яких був зображений портрет засновника Радянської держави В. І. Ульянова-Леніна, виконаний художником А. Р. Еберлінгом. Випуск банкнот був приурочений до 20-річчя Жовтневої соціалістичної революції.[5] Надалі зображення Леніна стало обов'язковим атрибутом всіх радянських банкнот номіналом понад 10 карбованців. Білети Державного банку СРСР зразка 1937 року однотипні за оформленням. На їх лицьовій стороні праворуч в овальній рамці містився портрет Леніна, ліворуч в рамці з орнаментом велика цифра номіналу. Кожен білет був обрамлений широким гільйоширним одноколірним орнаментом. На лицьовій стороні також містилася назва купюри «Білет Державного банку Союзу РСР», номінал прописом і дрібними цифрами у чотирьох кутах, двічі повторений шестизначний номер з дволітерною серією.[5] Вперше після грошової реформи Г. Я. Сокольникова 1924 року був відсутній напис про обмін білетів на золото і розмір золотого вмісту, а з'явився напис, який ні до чого не зобов'язував: «Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами Державного банку». На лицьову сторону банкнот був поміщений герб Радянського Союзу зразка 1936 року з 11-ма витками стрічки на колосках (до 9 союзних республік додалися перетворені з автономних в союзні Казахська РСР і Киргизька РСР). зворотна сторона купюр містила в центрі велику цифру номіналу у гільйоширній віньєтці, рік випуску «1937» та письмове позначення номіналу. Воно було повторено 11-ма мовами радянських республік згідно з Конституцією СРСР 1936 року — російською, українською, білоруською, грузинською, вірменською, азербайджанською, туркменською, узбецькою, таджицькою, казахською та киргизькою.[5]

У 1938 році з'явилися в обігу державні казначейські білети номіналом в 1, 3 і 5 карбованців. Ці банкноти, як і попередні, також були різного формату, друкувалися на білому ущільненому папері без водяних знаків.[5] зворотна сторона банкнот цієї серії містила багатокольоровий орловський друк. Лицьова сторона купюри в 1 карбованець містила двокольоровий типографський друк, а купюр в 3 і 5 карбованців однокольоровий металографічний друк.[5] На лицьовій стороні кожної банкноти містилося два (зверху і знизу) шестизначних порядкових номерів і дволітерних серій (іноді зустрічаються однолітерні серії). На купюрі в 1 карбованець серія стояла перед номером, на двох інших купюрах — після номера. Ескізи цієї серії грошових знаків, як і деяких інших, були створені художником І. І. Дубасовим.[5]

Тематика малюнків, що розміщувалася на лицьовій стороні банкнот, зображала настрої, що панували в радянському суспільстві в передвоєнні роки.[5] На жовто-коричневій купюрі в 1 карбованець містилося зображення шахтаря, що тримає на плечі відбійний молоток, у цьому був натяк на ідею стахановського руху. На темно-зеленій купюрі в 3 карбованця зображені два червоноармійця в похідному спорядженні, що вказувало на складне міжнародне становище напередодні Другої світової війни і необхідність зміцнення обороноздатності СРСР. На темно-синій купюрі в 5 карбованців — льотчик з парашутом на тлі літака, що вказувало на значні успіхи радянської авіації 30-х років XX століття.[5]

Крім того, на лицьовій стороні банкнот була позначена їх повна назва «Державний казначейський білет СРСР», вказівка номіналу цифрами і прописом, герб СРСР, рік випуску «1938» і напис: «Державні казначейські білети забезпечуються всім надбанням Союзу РСР і обов'язкові до прийому на всій території СРСР в усіх платежах для всіх установ, підприємств та осіб за номінальною вартістю». зворотна сторона казначейських білетів містила позначення номіналу цифрами і прописом 11-ма мовами союзних республік. Ці банкноти були останнім випуском паперових грошей СРСР до грошової реформи 1947 року, коли і були вилучені.[5]

Банкноти зразка 1937 і 1938 років
Зображення Номінал Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
друку
Дата
вилучення
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Водяний
знак
Державні казначейські білети СРСР
1rouble1938b.jpg 1rouble1938a.jpg
1
карбованець
125×60
Коричневий
помаранчевий
Номінал цифрами і прописом
російською, герб СРСР, напис про забезпечення, рік випуску,
портрет шахтаря
Номінал цифрами і прописом мовами
республік СРСР
Відсутній
1938
1938
1947
3roubles1938b.jpg 3roubles1938a.jpg
3
карбованця
135×67
Зелений
Номінал цифрами і прописом
російською, герб СРСР, напис про забезпечення, рік випуску,
червоноармійці
5roubles1938b.jpg 5roubles1938a.jpg
5
карбованців
145×70
Синій
Номінал цифрами і прописом
російською мовою, герб СРСР, напис про забезпечення, рік
випуску, льотчик на тлі літака
Білети Державного банку Союзу РСР
1chervonetz1937a.jpg 1chervonetz1937b.jpg
1
червінець
161×80
Сірий
Портрет В. І. Леніна,
номінал цифрами і
прописом російською,
герб СРСР,
напис про забезпечення
Номінал цифрами і прописом мовами
республік СРСР, рік випуску
Відсутній
січень
1938
1937
1947
3chervontza1937a.jpg 3chervontza1937b.jpg
3
червінця
171×88
Червоний
коричневий
5roubles1937b.JPG 5roubles1937a.jpg
5
червінців
180×91
Зелений
Десять червонцев.jpg 10roubles1937a.jpg
10
червінців
192×100
Чорний

Карбованець після реформи 1947 року[ред.ред. код]

Казначейські і банківські білети зразка 1947 року[ред.ред. код]

В ході грошової реформи 1947 року були випущені нові банкноти 7-и номіналів, які поділялися на казначейські та банківські білети. Казначейські білети були трьох номіналів (1, 3, і 5 карбованців), мали однакове оформлення, зображення були виконані вертикально. На їхній лицьовій стороні було зображено Державний герб СРСР зразка 1946 року з 16-ма витками стрічки на колоссях за кількістю союзних республік. Вказувалося найменування банкнот «Державний казначейський білет», номінал цифрами та прописом 16-ма мовами союзних республік, рік випуску «1947» і шестизначний номер з дволітерною серією. Герб, написи номіналу були обрамлені декоративним орнаментом з листя і віньєток. На зворотній стороні повторювалося позначення номіналу цифрами і прописом російською мовою. Містилися тексти: «Державні казначейські білети забезпечуються всім надбанням Союзу РСР і обов'язкові до прийому на всій території СРСР в усіх платежах для всіх установ, підприємств та осіб за номінальною вартістю» і «Підробка державних казначейських білетів переслідується за законом». Казначейські білети друкувалися на ущільненому папері і відрізнялися один від одного розмірами. Автором ескізів цих був купюр був І. І. Дубасов.[5]

Банківські білети випускалися чотирьох номіналів. 10, 25, 50 і 100 карбованців невеликий різний розмір, зображення були виконані горизонтально. На них вказувалося найменування «Білет Державного банку СРСР». На лицьовій стороні банкнот в лівій частині містився портрет В. І. Леніна, відтворений за фотографією П. А. Оцупа, зробленої 16 жовтня 1918 року в Кремлівському кабінеті. Державний герб СРСР на банкнотах в 10 і 25 карбованців був поміщений на зворотному боці в лівому верхньому кутку, на купюрах в 50 і 100 карбованців — в центрі лицьової сторони. На лицьовій і зворотній сторонах купюр в 10, 25 і 50 карбованців містилися різні однотонні орнаментальні композиції на кольоровому тлі з переливами, утвореному складним переплетінням візерункових ліній. На зворотній стороні ста карбованців був малюнок: вид на Кремль з боку Москви-ріки. Номінал позначався цифрами з обох сторін банкнот і прописом 16-ма мовами в тій же послідовності, що й на казначейських білетах, а саме російською, українською, білоруською, азербайджанською, грузинською, вірменською, туркменською, узбецькою, таджицькою, казахською, киргизькою, карельською, молдавською, литовською, латиською та естонською. Для написів грузинською і вірменською мовами використані національні абетки, для карельської, литовської, латиської та естонської мов — латиниця, іншими мовами — кирилиця.[5] Позначення номіналу мовами республік СРСР на купюрах в 10, 25 і 50 карбованців містилося на зворотній стороні, а на ста карбованцях — на лицьовій стороні. Також купюри від 10 до 100 карбованців містили тексти: «Підробка білетів Державного банку СРСР переслідується за законом» і «Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами Державного банку», хоча золотий вміст радянських грошей було умовним поняттям.[5] На всіх банківських білетах були шестизначні номери і дволітерні серії.

1947 рік 1957 рік

Водяні знаки на купюрах від 1 до 25 карбованців — п'ятикутні зірки, на купюрах 50 і 100 карбованців — портрет В. І. Леніна в правій частині на вільному від друку полі.[76]

У березні 1957 року були випущені банкноти зразка 1947 року, які відрізнялися від попередніх випусків лише тим, що в їх оформленні було враховано одну обставину — СРСР став складатися не з 16, а з 15 союзних республік. Карело-Фінська РСР була перетворена в Карельську АРСР в складі РРФСР, що призвело до змін в зображенні державного герба СРСР: на банкнотах замість 16-и стрічок, стало 15. Також було змінено згідно з Конституцією СРСР і послідовність напису номіналу грошових знаків 15-ма мовами союзних республік — російською, українською, білоруською, узбецькою, казахською, грузинською, азербайджанською, литовською, молдавською, латиською, киргизькою, таджицькою, вірменською, туркменською і естонською.[5] Незважаючи на зміну дизайну в 1957 році, на купюрах і далі вказувалася дата «1947».

Зростання інфляції (прихованої від населення) змушувало весь час збільшувати грошову масу. У зв'язку з цим за період 1957—1960 років було випущено приблизно стільки ж купюр, скільки з 1947 по 1956 рік.[77] Купюри зразка 1947 року через свій великий розмір були схожими з грошима Російської імперії. В народі вони одразу отримали назву «Сталінські онучі» (рос. «Сталинские портянки»). Якість їх виробництва на ті часи вважалася дуже високою (щільний папір, безліч захисних ознак). Незважаючи на архаїчний дизайн, нові купюри в повній мірі підкреслювали комуністичний устрій держави.[77] Банкноти зразка 1947 року були в обігу до грошової реформи 1961 року.

Банкноти зразка 1947 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
випуску
Дата
вилучення
Лицьова сторона зворотна сторона Лицьова сторона зворотна сторона Водяний знак
Державні казначейські білети СРСР
1rouble1947b.jpg 1rouble1947a.jpg
1
82×124
Бежевий
блакитний
Номінал цифрою і прописом мовами
республік СРСР, герб СРСР, рік випуску
Номінал цифрою і прописом російською, написи про забезпечення і покарання за підробку, серп і молот на тлі снопа пшениці
П'ятикутні зірки
Водяний знак 1947.jpg
16 грудня
1947

Березень
1957
15 мов і стрічок
1 квітня
1961
3roubles1947b.jpg 3roubles1947a.jpg
3
86×133
Зелений
рожевий
Номінал цифрою і прописом російською, написи про забезпечення і покарання за підробку
5roubles1947b.jpg 5roubles1947a.jpg
5
88×143
Блакитний
помаранчевий
Номінал цифрою і прописом російською, написи про забезпечення і покарання за підробку, серп і молот
Білети Державного банку СРСР
10roubles1947b.jpg 10roubles1947a.jpg
10
158×92
Рожевий
блакитний
Портрет В. І. Леніна анфас, номінал цифрою і прописом російською, серп і молот
Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, герб СРСР, рік випуску, напис про забезпечення і покарання за підробку
П'ятикутні зірки
Водяний знак 1947.jpg
16 грудня
1947

Березень
1957
15 мов і стрічок
1 квітня
1961
25roubles1947b.jpg 25roubles1947a.jpg
25
169×95
Блакитний
зелений
Портрет В. І. Леніна анфас, номінал цифрою і прописом російською, напис про забезпечення
Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, герб СРСР, рік випуску, напис про покарання за підробку
SUR 50 1947 F.jpg SUR 50 1947 B.jpg
50
218×103
Зелений
рожевий
Портрет В. І. Леніна анфас, номінал цифрою і прописом російською, герб СРСР, напис про покарання за підробку
Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, рік випуску, напис про забезпечення
В. І. Ленін
Водяний знак Ленін 1947.jpg
SUR 100 1947 F.jpg SUR 100 1947 B.jpg
100
230×115
Кремовий
рожевий
Портрет В. І. Леніна анфас, номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, напис про забезпечення
Номінал цифрою і прописом російською, напис про покарання за підробку, панорама Кремля з Софійською набережною

Карбованець після реформи 1961 року[ред.ред. код]

Казначейські і банківські білети зразка 1961 року[ред.ред. код]

Прагнення до мінімалізму за часів хрущовської відлиги призвело до заміни старих незручних грошей новими, краще захищеними від підробки, але значно менших розмірів.[79] Були випущені нові паперові гроші зразка 1961 року, що, як і попередні, поділялися на Державні казначейські білети номіналом 1, 3 і 5 карбованців і білети Державного банку номіналом в 10, 25, 50 і 100 карбованців. На тлі великих за розмірами купюр старого зразка (1947 року) нові банкноти виглядали «несерйозно», в народі їх стали називати «хрущовськими фантиками» (рос. «Хрущёвские фантики»).[79] Найменшим був номінал в 1 карбованець, інші попарно мали однакові розміри: 3 і 5 карбованців, 10 і 25, 50 та 100 карбованців. Однаковість в розмірах полегшувала роботу фабрикам Держзнаку і численним фінансовим органам під час перерахунку готівкових сум шляхом використання спеціальних рахункових автоматів.

Всі банкноти зразка 1961 року були різнокольоровими, мали горизонтальне розташування малюнку. Основними кольорами банкнот були жовто-коричневий (1 і 100 карбованців), зелений (3 і 50 карбованців), блакитний (5 карбованців), червоний (10 карбованців), фіолетовий (25 карбованців).[80]

На лицьовій стороні 1, 3 і 5 карбованців вказувалися назва банкнот «Державний казначейський білет СРСР», номінал цифрами та прописом, семизначний номер з дволітерною серією, державний герб СРСР зразка 1956 року, напис «Державні казначейські білети забезпечуються всім надбанням Союзу РСР і обов'язкові до прийому на всій території СРСР в усіх платежах для всіх установ, підприємств та осіб за номінальною вартістю», а також рік випуску «1961».[5] Купюра в 1 карбованець була без малюнків, вона містила тільки декоративні орнаменти.[5] Лицьова сторона 3-х карбованців містила зображення з видом на Московський Кремль з боку Москви-ріки, а 5 карбованців — зображення Спаської вежі Московського Кремля.[5] зворотна сторона всіх трьох купюр казначейських білетів була однотипною, вона складалася з віньєток й інших декоративних форм, містила позначення номіналу цифрами та прописом 15-ма мовами союзних республік і текст «Підробка державних казначейських білетів переслідується за законом».[5] У лівій частині зворотної сторони кожної банкноти було вертикальне біле поле з цифрою номіналу знизу, а на лицьовій стороні праворуч зверху. Всі казначейські білети мали однаковий водяний знак по всьому полю у вигляді темних і світлих п'ятикутних зірок.[5][81] Такі ж водяні знаки мали купюри в 10 і 25 карбованців.

У банкнот номіналом 10, 25, 50 і 100 карбованців на лицьовій стороні вказувалася їх офіційна назва «Білет Державного Банку СРСР», герб СРСР, номінал цифрами та прописом, текст «Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами Державного банку» і декоративні візерунки.[5] На всіх чотирьох номіналах був поміщений портрет (за барельєфом М. О. Соколова) В. І. Леніна в овальній рамці, на купюрі в 10 карбованців він був розміщений праворуч, а портрет дивиться ліворуч, на решті купюр портрет дивився праворуч.[5] Права частина всіх купюр мала біле вертикальне поле, знизу якого цифра номіналу на тлі розетки, під нею вказувався рік випуску «1961».[5] зворотна сторона цих купюр містила по два семизначних номери з дволітерною серією, абревіатуру держави, номінал цифрами і прописом 15-ма мовами та напис про покарання за підробку.[5] На зворотній стороні двох найбільших номіналів були малюнки. На 50 карбованцях зображено Тайницьку вежу Московського Кремля і Великий Кремлівський палац в овальній рамці, на 100 карбованцях — панорама Московського Кремля з Водовзводною вежею на передньому плані.[5][82] Водяний знак 50-ти і 100-а карбованців зображав портрет В. І. Леніна на білому полі.[83]

На банкнотах зразка 1961 року застосовувався ультрафіолетовий захист від підробки, який являв собою безліч розкиданих по полю купюри крапок. Купюри в 10 і 25 карбованців ділилися на два типи: з ультрафіолетовим захистом і без нього. Всі купюри номіналом в 50 і 100 карбованців мали цей вид захисту. Купюри в 1, 3 та 5 карбованців виготовлялися без ультрафіолетового захисту.[84]

У банкнот зразка 1961 року зустрічається два типи паперу. Папір першого типу має матову поверхню, крім того він має легкий відтінок кольору купюри. У 10 карбованців —червонуватий відтінок, у 25 карбованців — фіолетовий тощо. Папір другого типу поширеніший, він має білий колір і глянцеву поверхню з однієї сторони.[83][84][84] Також існує кілька різновидів купюр номіналом від 1 до 10 карбованців з використанням офсетного, орловського і металографічного методу друку.[84] Лицьова сторона купюр у 25, 50 і 100 карбованців друкувалася металографічним методом по двокольоровій сітці. На зворотній стороні цих номіналів сітка друкувалася орловським методом з використання 5 кольорів.[85]

Ескізи лицьового боку казначейських і банківських білетів СРСР зразка 1961 року виконані художником С. О. Поманським, а зворотного — І. І. Дубасовим. Банкноти зразка 1961 року перебували в обігу в незмінному вигляді протягом тридцяти років.[5]

Банкноти зразка 1961 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
виходу
Дата
вилучення
Лицьова сторона зворотна сторона Лицьова сторона зворотна сторона Водяний
знак
Державні казначейські білети СРСР
Rouble-1961-Paper-1-Obverse.jpg Rouble-1961-Paper-1-Reverse.jpg
1
105×53
Жовто-
коричневий
Герб СРСР, номінал,
напис про забезпечення
Номінал цифрами і прописом
офіційними мовами республік СРСР,
напис про покарання за підробку
Темні і світлі
5-кінцеві зірки
Водяной знак звёзды с банкнот СССР 1961, 1991, 1992 годов.JPG
1 січня
1961
31 грудня
1993
Soviet Union-1961 Bill 3 Obverse.jpg 3 советских рубля 1961 г. Реверс.jpg
3
113×57
Зелений
Герб СРСР, номінал,
вид на Московський кремль,
напис про забезпечення
Soviet Union-1961-Bill-5-Obverse.jpg Soviet Union-1961-Bill-5-Reverse.jpg
5
Блакитний
Герб СРСР, номінал,
Спаська вежа Московського Кремля,
напис про забезпечення
Білети Державного банку СРСР
SUR 10 1961 obverse.jpg SUR 10 1961 reverse.jpg
10
124×62
Червоний
Профіль В. І. Леніна, герб СРСР,
номінал цифрами і прописом,
напис про забезпечення
Номінал цифрами і прописом
офіційними мовами республік СРСР,
напис про покарання за підробку
Темні і світлі
5-кінцеві зірки
Водяной знак звёзды с банкнот СССР 1961, 1991, 1992 годов.JPG
1 січня
1961
31 грудня
1993
Soviet Union-1961-Bill-25-Obverse.jpg Soviet Union-1961-Bill-25-Reverse.jpg
25
Фіолетовий
26 липня
1993
SUR 50 1961 obverse.jpg SUR 50 1961 reverse.jpg
50
140×71
Зелений
Номінал цифрами і прописом
офіційними мовами республік СРСР,
Великий Кремлівський палац,
Тайницька вежа,
напис про покарання за підробку
Профіль
В. І. Леніна
Водяной знак Ленин с банкнот СССР 1961 - 1991 годов.JPG
23 січня
1991
SUR 100 1961 obverse.jpg SUR 100 1961 reverse.jpg
100
Жовто-
коричневий
Номінал цифрами і прописом
офіційними мовами республік СРСР,
Водовзводна вежа,
напис про покарання за підробку

Монети зразка 1961 року[ред.ред. код]

Грошова реформа 1961 року, проведена одночасно зі зміною масштабу цін, вимагала заміни обігових монет, що і було втілено протягом січня-березня 1961 року[88]. Крім традиційного набору номіналів в 1, 2, 3 і 5 копійок з мідно-цинково-марганцевого сплаву (сплав ЛМц-58-2: Cu58-60 %, Zn37-39 %, Mn1-2 %) і в 10, 15 і 20 копійок з мідно-цинково-нікелевого сплаву (сплав Н-10: Cu58 %, Zn30 %, Ni12 %) вперше з 20-х років з'явилися монети нових номіналів у 50 копійок і 1 карбованець, з того ж сплаву. Монети від 1 до 20 копійок зберегли розміри попередніх випусків.[89] Вся серія отримала нове, досить однакове оформлення. Вміщені на них цифри та літери стали більш заокругленими, на лицьовій стороні був стандартний вінок з гілок дуба і колосся пшениці, який виходив з черепашки знизу або виходив від дати випуску монети (на номіналах в 10, 15 і 20 копійок).[12] На монетах в 10, 15 і 20 копійок замість слова «коп», як це було на аналогічних номіналах попереднього зразка, номінал став позначатися повністю: «копійок». На зворотному боці монет містився герб СРСР зразка 1956 року. У номіналів від 1 до 50 копійок під гербом була абревіатура «СССР», а на 1 карбованці вказувалася повна назва країни словами навколо герба: «Союз Радянських Соціалістичних Республік».[88] Гурт монет: номіналами від 1 до 20 копійок — рубчастий, а монет в 50 копійок і 1 карбованець був гладеньким з написами, що позначали номінал і рік карбування, які розділяли зірки.[90] З 1961 року монети цього типу карбувалися майже щорічно.[12]

Дизайн монет зразка 1961 року був розроблений ще у 50-х роках. 24 лютого 1958 року Рада Міністрів СРСР Постановою «Про виготовлення монет нового номіналу і сплаву» затвердила малюнки, зразки і опис монет нового зразка. Підготовка до карбування монет почалася на Ленінградському монетному дворі в березні 1958 року. Виготовлення самих же монет проводилося з літа і було закінчено на початку наступного року. Монети карбувалися 12 різних номіналів — від 1 копійки до 5 карбованців. Таким чином, виготовлявся не тільки звичайний набір монет з семи номіналів від 1 до 20 копійок, але й карбувалися монети більших номіналів в 50 копійок, 1, 2, 3 і 5 карбованці.[91] Монетна реформа 1958 року за задумом тодішнього керівника М. С. Хрущова повинна була забезпечити продаж товарів населенню через торгівельні автомати, які були пристосовані до прийому монет будь-якого номіналу, за ревальваційним курсом 1:10. Ця ідея прийшла до Хрущова після відвідування країн капіталістичного світу, де існувала система роздрібної торгівлі товарами через автомати.[92] У 1958 році в усі відділення Державного банку країни були розіслані викарбувані в достатній кількості монети, але через невідомі причини грошова реформа була відкладена. Всю кількість монет було повернуто в Держбанк і направлено на переплавку. Але невелика частина випущених в 1958 році монет потрапила в обіг. Це були монети дрібних номіналів, до 50 копійок. Монети більших номіналів в обіг не надійшли. Згодом дизайн монет від 1 копійки до 1 карбованця 1958 року послужив оформленням аналогічних номіналів, випущених в 1961 році.[92]

У ході підготовки до грошової реформи 1961 року також порушувалося питання про доцільність випуску монети номіналом в 1/2 копійки, оскільки в ході перерахунку цін і тарифів неминуче повинні були утворитися інтервали в 0,5 копійки. Однак пропозицію про введення 1/2 копійки не було прийнято, оскільки за своїми розмірами і вагою монета номіналом в 1 копійку стояла на межі практичної зручності для щоденного застосування. Зближення ваги і розмірів двох монет різних номіналів неминуче потягло б за собою помилки і зловживання.[39]

Монети зразка 1961 року випускалися протягом тридцяти одного року. На монетах, випущених 1991 року, під гербом ставився знак монетного двору — літера «м» або «л» (існують рідкісні варіанти без знака, іноді зустрічається знак і на 5 копійках 1990 року).[93] Формально монети зразка 1961 року залишалися законним платіжним засобом в Росії до 1 січня 1999 року.[94] До 2003 року їх можна було обміняти в управліннях Банку Росії в кількостях, кратних 1 новій копійці.

Позначка монетного двору на монетах 1991 року
Монети зразка 1961 року
Зображення Номінал Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Роки випуску Дата
вилучення
Гурт Реверс Аверс
1 копейка СССР 1990 г.jpg
1
копійка
15
0.9
1
Мідно-
цинково-марганцевий
сплав
(Cu58-60 %, Zn37-39 %,
Mn1-2 %)
Рубчастий
Номінал,
рік випуску,
рослинний
орнамент
Напис «СССР»,
герб СРСР
1961-1991
1 січня
1999
2 копейки СССР 1973 г.jpg
2
копійки
18
1.1
2
3Kopeks1977.PNG
3
копійки
22
1,3
3
1961-1963
1965-1991
5Kopeks1989.PNG
5
копійок
25
1.5
5
10 копеек СССР 1983 г.jpg
10
копійок
17,27
1.2
1,8
Мідно-цинково-
нікелевий сплав
(Cu58 %, Zn30 %, Ni12 %)
Рубчастий
Номінал,
рік випуску,
рослинний
орнамент
Напис «СССР»,
герб СРСР
1961-1963
1965-1991
1 січня
1999
15 копеек СССР 1983 г.jpg
15
копійок
19,56
1.3
2,5
20 копеек СССР 1982 г.jpg
20
копійок
21,8
1.5
3,4
50 копеек СССР 1978 г.jpg
50
копійок
24
1,7
4,4
Плаский з написом
«50 копеек»,
рік випуску,
дві зірки
1961-1991
1 ruble 1988.jpg
1
карбованець
27
1,9
7,5
Плаский з написом
«один рубль»,
рік випуску,
дві зірки
Напис
«Союз Советских
Социалистических
Республик»
, герб СРСР

Пам'ятні і ювілейні монети 1965—1991 років[ред.ред. код]

Серія пам'ятних монет в 1 карбованець, присвячених Олімпіаді-80, в футлярі з сертифікатом

В 1965—1991 роках на Московському і Ленінградському монетних дворах карбувалися пам'ятні і ювілейні монети СРСР. Монети випускалися на честь різних ювілейних подій, ювілеїв видатних особистостей, а також пам'ятників архітектури і тварин. Всього було випущено 163 монети. Монети випускалися трьох видів: звичайної якості, пруф і анциркулейтед.[96]

Карбувалися дві категорії монет: з недорогоцінних металів (мідно-нікелевий сплав і біметал) номіналом 10, 15, 20, 50 копійок і 1, 3 та 5 карбованців та з дорогоцінних металів (срібло, золото, платина і паладій) номіналом 3, 5, 10, 25, 50, 100 і 150 карбованців.

Монети з недорогоцінних металів звичайної якості карбування надходили в обіг, а екземпляри високої якості (пруф і анциркулейтед) можна було купити в сувенірних магазинах, на спеціальних заходах тощо.[96] Монети з дорогоцінних металів випускалися лише високої якості карбування, в обіг не надходили і йшли в основному на експорт.

Ювілейні та пам'ятні монети приймалися в будь-якому магазині за номінальною вартістю.[97]

Карбованець після реформи 1991 року[ред.ред. код]

Банківські білети зразка 1991 року[ред.ред. код]

В ході грошової реформи 1991 року спочатку були випущені 23 січня нові купюри в 50 і 100 карбованців зразка 1991 року.[102] Старі купюри зразка 1961 року у 50 і 100 карбованців вилучалися, а номінали від 1 до 25 карбованців перебували в обігу нарівні з новими, зразка 1991 року.[102]

27 червня вийшли нові купюри номіналом в 1, 3, 5 і 10 карбованців з датуванням 1991 року.[103] Паперові гроші зразка 1991 року було випущено за оформленням по аналогії з купюрами 1961 року з додаванням нових кольорів і невеликою зміною елементів оформлення.[104] З тексту на купюрах від 1 до 10 карбованців були прибрані слова, що позначають їхній номінал мовами народів СРСР.[105] На купюрах всіх номіналів зразка 1991 року було позначення «Білет Державного Банку СРСР», вони друкувалися на білому папері з глянцевою поверхнею з одного боку.[105][106] На дрібних номіналах металографія змінилася дешевшим у виробництві офсетним друком.[105] У купюр в 1, 3 і 5 карбованців був змінений водяний знак замість темних і світлих зірок, що використовувалися на купюрах зразка 1961 року, з'явився водяний знак у вигляді темних п'ятикутних зірок і темних хвилястих смуг.[106] Нова купюра у 25 карбованців не випускалася.[102]

Оскільки друкарні Держзнаку не справлялися з виготовленням зростаючої маси грошових знаків, протягом 1991 року вирішено було запровадити в обіг нові купюри номінальною вартістю 200, 500 та 1000 карбованців, які не встигли надійти у регіональні відділення Держбанку СРСР. Купюри цієї емісії використовувались лише в Російській Федерації.[12] 19 березня з'явилася купюра 1000 карбованців, 2 квітня — 200 карбованців, 26 грудня — 500 карбованців. Всі ці нові номінали датувалися 1991 роком.[103] Вони виготовлялися на білому папері з вкрапленням кольорових захисних волокон. Всі три купюри містили водяний знак, який зображав на білому купонному полі портрет В. І. Леніна.[103] На лицьовій стороні усіх трьох купюр були присутні: напис «Білет Державного банку СРСР», текст про забезпечення грошей аналогічний дрібнішим номіналам, позначення номіналу цифрами та прописом, портрет В. І. Леніна в профіль і зображення державного герба СРСР зразка 1956 року.[107] Були відсутні слова, що позначають їхній номінал мовами народів СРСР, усі слова були лише російською мовою. Банкноти містили два семизначні серійні номери.[106] зворотна сторона 200 карбованців містила зображення Палацу з'їздів і Троїцької вежі.[106] зворотна сторона 500 карбованців містила зображення будівлі Президії ВР СРСР і Спаської вежі.[106] Купюра номіналом 1000 карбованців на зворотній стороні містила зображення Собору Василія Блаженного і Спаської вежі з боку Василівського спуску.[106] Також зворотній бік всіх трьох купюр містив позначення номіналу цифрами та прописом і текст про покарання за підробку.

Банкноти зразка 1991 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
виходу
Дата
друку
Дата
вилучення
Лицьова сторона Зворотна сторона Лицьова сторона зворотна сторона Водяний знак
Білети Державного банку СРСР
SUR 1 1991 F.jpg SUR 1 1991 B.jpg
1
105×53
Бежевий
червоний
Герб СРСР, номінал цифрами і прописом, напис про забезпечення
Номінал цифрами і прописом
російською мовою, напис про покарання за підробку
Зірки,
хвилясті смуги
Водяной знак пятиконечные звёзды и волнистые полосы с банкнот СССР 1991-1992 года.jpg
27 червня
1991
1991
31 грудня
1993
SUR 3 1991 F.jpg SUR 3 1991 B.jpg
3
113×57
Зелений
рожевий
Герб СРСР, номінал і прописом,
вид на Московський кремль, напис про забезпечення
SUR 5 1991 F.jpg SUR 5 1991 B.jpg
5
Блакитний
рожевий
Герб СРСР, номінал і прописом,
Спаська вежа Московського Кремля, напис про забезпечення
SUR 10 1991 F.jpg SUR 10 1991 B.jpg
10
124×62
Червоний
рожевий
Профіль В. І. Леніна, герб СРСР,
номінал цифрами і прописом російською мовою, напис про забезпечення
Темні і світлі
зірки
SUR 50 1991 F.jpg SUR 50 1991 B.jpg
50
140×71
Зелений
жовтий
Номінал цифрами і прописом
офіційними мовами республік СРСР,
Великий кремлівський палац, Тайницька вежа, напис про покарання за підробку
профіль Леніна
Водяной знак Ленин с банкнот СССР 1961 - 1991 годов.JPG
23 січня
1991
26 липня
1993
SUR 100 1991 F.jpg SUR 100 1991 B.jpg
100
Бежевий
коричневий
синій
Номінал цифрами і прописом
офіційними мовами республік СРСР,
Водовзводна вежа, напис про покарання за підробку
SUR 200 1991 F.jpg SUR 200 1991 B.jpg
200
144×71
Зелений
коричневий
Номінал цифрами і прописом російською мовою, Палац З'їздів, Троїцька вежа, напис про покарання за підробку
2 квітня
1991
SUR 500 1991 F.jpg SUR 500 1991 B.jpg
500
Червоний
бордовий
зелений
Номінал цифрами і прописом російською мовою, будівля президії ВР СРСР, Спаська вежа, напис про покарання за підробку
26 грудня
1991
SUR 1000 1991 F.jpg SUR 1000 1991 B.jpg
1000
Зелений
коричневий
Номінал цифрами і прописом російською мовою, вид на Московський кремль і Собор Василія Блаженного,
напис про покарання за підробку
19 березня
1991

Монети зразка 1991 року[ред.ред. код]

Наприкінці 1991 року Держбанком СРСР великими тиражами було випущено в обіг п'ять монет нового зразка номіналами 10 і 50 копійок та 1, 5 і 10 карбованців. Монети мали абсолютно новий дизайн і за своїми технічними параметрами (матеріал, діаметр, товщина, маса) відрізнялися від монет зразка 1961 року, які перебували на той час в обігу.[110] Поява більших номіналів в 5 і 10 карбованців стала відображенням інфляційних процесів, які відбувалися в країні.[111]

Першою з цієї серії була випущена 6 квітня 1991 року монета в 10 копійок, яка мала нове оформленням і складалася з нового матеріалу (сталь, плакована бронзою). Потім, 29 грудня 1991 року, з'явилися монети номіналами 50 копійок та 1, 5 і 10 карбованців. Також планувалося випустити в обіг монети номіналами в 1, 5 і 20 копійок. У зв'язку з інфляцією необхідність виготовлення цих номіналів відпала.[111]

Оформлення монет 1991 року було єдиним для всього випуску, за винятком невеликих відмінностей в оформленні реверсу монети в 10 карбованців. Вперше на радянських монетах був відсутній державний герб. На аверсі замість герба СРСР в центральному колі зображена Спаська вежа Московського Кремля і купол будівлі Верховної Ради СРСР, по колу між двох обідків розташовувався напис «Державний банк СРСР». На реверсі в центрі цифрами і словами вказувався номінал, нижче була розташована риса, розділена знаком монетного двору, ще нижче розташовувалася дата випуску. З боків на реверсі зліва було зображено пшеничний колос, праворуч дубова гілка. Реверс монети в 10 карбованців відрізнявся від дрібніших номіналів такими елементами: вгорі була додана невелика зірка, прибрана риса під позначенням номіналу, зображення колоса та дубового листя мало більшу довжину і оформлення, написання року вказувалося по колу. Монети 50 копійок, 1 і 5 карбованців випускалися з мідно-нікелевого сплаву. Особливістю номіналу в 10 карбованців було в тому, що це перша біметалічна монета СРСР (в кільце з мідно-нікелевого сплаву було вмонтовано бронзову вставку). На момент введення цієї монети в обіг сума в 10 карбованців була досить значною, тому виникло питання посиленого захисту від підробок. Біметал на той момент виглядав ідеальним рішенням через складну технологію виробництва заготовок для таких монет.[110][111][112] Великою рідкістю вважаються монети в 10 карбованців з датою «1992», хоча Радянського Союзу в той час вже не існувало. Ймовірно, що вони були викарбувані в невеликій кількості наприкінці 1991 року.[112]

На Московському монетному дворі карбувалися монети номіналами в 10 копійок, 5 і 10 карбованців. Ленінградський монетний двір карбував монети в 50 копійок, 1, 5 і 10 карбованців. В обігу монети зразка 1991 року зустрічалися дуже рідко і ходили близько року між 1991 та 1992 роками на території Росії, оскільки згодом у зв'язку зі швидким зростанням інфляції необхідність у таких номіналах відпала.[113] Проте формально вони нарівні з монетами номіналом в 1, 2 і 3 копійки зразка 1961 року й далі залишалися законним платіжним засобом в Росії до 1 січня 1999 року.[110][111]

Монети зразка 1991 року
Зображення Номінал Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Гурт Реверс Аверс
10 копеек СССР 1991 г.jpg
10
копійок
17,6
1,25
2,3
Сталь, плакована
бронзою
Плаский
Номінал, рік випуску,
пшеничний колос, дубова гілка
Напис: «Государственный банк СССР»,
Спаська вежа,
будівля Верховної Ради СРСР
1991
1991
1 січня
1999
50 копеек СССР 1991 г.jpg
50
копійок
18
1,25
2,3
Мідно-
нікелевий сплав
Рубчастий
Номінал, рік випуску,
пшеничний колос, дубова гілка
Напис:
«Государственный банк СССР»,
Спаська вежа,
будівля Верховної Ради СРСР
1991
1991
1 січня
1999
1 рубль СССР 1991 г.jpg
1
карбованець
21
1,45
3,75
5 рублей СССР 1991 г.jpg
5
карбованців
24
1,6
5,25
Переривчасто-
рубчастий:
15 ділянок по 8 рифів
10 рублей СССР 1991 г.jpg
10
карбованців
25
1,95
6,25
Кільце: мідно-
нікелевий сплав
центр: мідно-
цинковий сплав
Переривчасто-
рубчастий:
12 ділянок по 10 рифів
1991
1992

Банківські білети зразка 1992 року[ред.ред. код]

Незважаючи на те що Радянський Союз розпався в грудні 1991 року, грошові знаки з символікою СРСР випускалися й далі. У лютому 1992 року було оголошено про випуск модифікованих банкнот номіналами 10, 50 і 100 карбованців зразка 1991 року, які стали останніми грошами СРСР.[114] Першою 4 березня була випущена банкнота в 100 карбованців з датою 1991 року.[114] Купюра номіналом 10 карбованців так і не була випущена в зв'язку з посиленням інфляційних процесів.[114] 1 липня 1992 року було випущено в обіг банкноти великих номіналів: 50, 200, 500 і 1000 карбованців.[103] За зовнішнім виглядом ці банкноти відповідали купюрам Державного банку СРСР зразка 1991 року. Основними відмінностями цих купюр від зразків 1991 року стали додаткові цифри номіналу на білому купонному полі заднього боку (на купюрі 100 карбованців з обох боків), дата випуску, яка вказувалася на задньому боці (крім 100 карбованців,) і відсутність зображення Леніна на водяному знаку.[114] На купюрах 100, 500 і 1000 карбованців застосовувався водяний знак у вигляді темних і світлих п'ятикутних зірок по всьому полю, а на купюрах в 50 і 200 карбованців хвилясті смуги й п'ятикутні зірки.[103] На 50 і 100 карбованцях були прибрані слова, що позначають їх вартість мовами народів СРСР. Банкноти 1992 року виготовлялися з білого паперу з вкрапленням кольорових захисних волокон.[107] Фактично ці грошові знаки випускалися за старими заготовками від імені Державного банку СРСР Центральним банком Росії.[114]

Банкноти зразка 1992 року випускалися в рамках «рубльової зони» — валютного союзу, що існував у 1991—1994 роках. До валютного союзу входили колишні радянські республіки, які використовували спільну валюту — карбованець СРСР. Розпад зони почався наприкінці 1991 — початку 1992 року, коли Росія, Литва, Україна та деякі інші держави ввели в паралельний готівковий обіг власні валюти. Поява національних валют у всіх державах призвела до небезпеки витіснення старих радянських карбованців у якусь одну країну. За цих обставин у 1993 році Банк Росії був змушений здійснити випуск нових банкнот, якими було замінено раніші випуски. Банкноти СРСР зразків 1961, 1991 і 1992 років, які були в обігу нарівні з банкнотами Банку Росії, вилучалися Росією з обігу з 26 липня 1993 року.[115][116] Обмін купюр випусків 1991—1992 років проводився в установі Ощадного банку Росії до 1 вересня 1993 року.

Банкноти зразка 1992 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
виходу
Дата
друку
Дата
вилучення
Лицьова сторона зворотна сторона Лицьова сторона Зворотна сторона Водяний знак
Білети Державного банку СРСР
SUR 50 1992 F.jpg SUR 50 1992 B.jpg
50
140×71
Зелений
жовтий
Профіль В. І. Леніна, герб СРСР, номінал цифрами і прописом російською мовою, напис про забезпечення
Номінал цифрами і прописом російською мовою,
Великий кремлівський палац, Тайницька вежа, напис про покарання за підробку
Зірки, хвилясті смуги
Водяной знак пятиконечные звёзды и волнистые полосы с банкнот СССР 1991-1992 года.jpg
1 липня
1992
1992
26 липня
1993
SUR 100 1991 (2) F.jpg SUR 100 1991 (2) B.jpg
100
Бежевий
коричневий
синій
Номінал цифрами і прописом
російською мовою, Водовзводна вежа, напис про покарання за підробку
Темні і світлі зірки
4 березня
1992
1991
SUR 200 1992 F.jpg SUR 200 1992 B.jpg
200
144×71
Зелений
коричневий
Номінал цифрами і прописом російською мовою, Палац З'їздів, Троїцька вежа, напис про покарання за підробку
Зірки, хвилясті смуги
1 липня
1992
1992
SUR 500 1992 F.jpg SUR 500 1992 B.jpg
500
Червоний
бордовий
зелений
Номінал цифрами і прописом російською мовою, будівля президії ВР СРСР, Спаська вежа, напис про покарання за підробку
Темні і світлі зірки
Водяной знак звёзды с банкнот СССР 1961, 1991, 1992 годов.JPG
SUR 1000 1992 F.jpg SUR 1000 1992 B.jpg
1000
Зелений
коричневий
Номінал цифрами і прописом російською мовою, вид на Московський кремль і Собор Василія Блаженного,
напис про покарання за підробку

Пробні монети СРСР[ред.ред. код]

Всього відомо кілька десятків пробних монет СРСР, випущених з 1923 по 1992 роки. Велика частина збереглася в кількості від 1 до декількох десятків штук. Виняток становить собою пробний тираж 1958 року — невелика частина його потрапила в обіг в ході реформи 1961 року і лише випадково колекціонери виявляли монети з незвичайною датою.

Відмова від радянського карбованця і розпад зони карбованця[ред.ред. код]

З 26 липня по 7 серпня 1993 року в Росії була проведена конфіскаційна грошова реформа, в ході якої з грошового обігу було вилучено казначейські білети і білети Держбанку СРСР. Реформа також вирішила завдання з розділення грошових систем Росії та інших країн СНД, які використовували карбованець як платіжний засіб у внутрішньому грошовому обігу.

Протягом 1992—1993 років колишні радянські республіки ввели власні валюти, деякі з паралельним ходінням карбованця-рубля. Винятком був Таджикистан (радянський карбованець зберіг ходіння до 1995 року).

Країна Нова валюта Обмінний курс Дата введення
Вірменія Вірменія
Нагірно-Карабаська Республіка Нагірно-Карабаська Республіка
Вірменський драм 200 радянських карбованців 22 листопада 1993
Азербайджан Азербайджан
(крім Нагірного Карабаху)
Азербайджанський манат 10 радянських карбованців
5000 старих манатів
15 серпня 1992
1 січня 2006
Білорусь Білорусь Білоруський рубль 10 радянських карбованців
1000 старих рублів
10000 старих рублів
25 травня 1992
1 січня 2000
1 липня 2016
Грузія Грузія
(крім Абхазії і Південної Осетії)
Грузинський купон
Грузинський ларі
1 радянський карбованець
1 000 000 купонів ларі
5 квітня 1993
2 жовтня 1995
Казахстан Казахстан Казахстанський теньге 500 радянських карбованців 15 листопада 1993
Киргизстан Киргизія Киргизький сом 200 радянських карбованців 10 травня 1993
Латвія Латвія Латвійський рубль
Латвійський лат
Євро
1 радянський карбованець
200 латвійських рублів
0,702804 лата
7 травня 1992
5 березня 1993
1 січня 2014
Литва Литва Литовський талон
Литовський лит
Євро
1 радянський карбованець
100 талонів
3,45280 літа
5 серпня 1991
25 червня 1993
1 січня 2015
Молдова Молдова
(крім Придністров'я)
Молдовський купон
Молдовський лей
1 радянський карбованець
1000 купонів
10 червня 1992
29 листопада 1993
Росія Росія
Абхазія Абхазія
{Південна Осетія Південна Осетія
Російський рубль 1 радянський карбованець
1000 старих рублів
26 липня 1993
1 січня 1998
Прапор Придністров'я Придністров'я Придністровський рубль 1 радянський карбованець
1 000 000 старих рублів
17 серпня 1994
1 січня 2001
Таджикистан Таджикистан Таджицький рубль
Таджицький сомоні
100 радянських карбованців
1000 рублів
10 травня 1995
30 жовтня 2000
Туркменістан Туркменістан Туркменський манат 500 радянських карбованців
5000 старих манатів
1 листопада 1993
1 січня 2009
Україна Україна Український карбованець
Українська гривня
1 радянський карбованець
100 000 карбованців
10 січня 1992
2 вересня 1996
Узбекистан Узбекистан Сум-купон
Узбецький сом
1 радянський карбованець
1000 сум-купонів
15 листопада 1993
1 липня 1994
Естонія Естонія Естонська крона
Євро
10 радянських карбованців
15,6466 естонських крон
20 червня 1992
1 січня 2011

Назва грошової одиниці в різних мовах[ред.ред. код]

До кінця існування Радянського Союзу слово «рубль» для позначення даної грошової одиниці в українській мові не використовувалось. Російська назва «рубль» дублювалась через відповідники українською та іншими мовами союзних республік (у тому числі й на самих банкнотах):

мова Національною мовою
карбованець копійка
Російська мова рубль копейка
Українська мова карбованець копійка
Білоруська мова рубель капейка
Узбецька мова сўм тийин
Казахська мова сом тиын
Грузинська мова მანეთი კაპიკი
Азербайджанська мова манат гəпик
Литовська мова rublis kapeika
Молдовська мова рублэ копейкэ
Латиська мова rublis kapeika
Киргизька мова сом тыйын
Таджицька мова сӯм танга
Вірменська мова ռուբլի կոպեկ
Туркменська мова манат көпүк
Естонська мова rubla kopikas

З розпадом СРСР і появою власних грошових одиниць у нових незалежних державах дана грошова одиниця стала національною валютою Росії. Назва «карбованець» для позначення російської грошової одиниці не вживається, натомість її називають «рубль», як і в російській мові.

Статистика грошового обігу РРФСР і СРСР[ред.ред. код]

Будова грошової маси в обігу РРФСР і СРСР 1921—1924 років[ред.ред. код]

Купюрна будова готівкової грошової маси в обігу СРСР 1925—1991 років[ред.ред. код]

Монетна будова грошової маси в обігу СРСР 1925—1991 років[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и Нумизматический словарь «РУБЛЬ». numizm.ru. В. В. Зварич. 1975. Процитовано 4 лютого 2015.  (рос.)
  2. а б В 1922 году Декретом Совнаркома была введена новая денежная единица — червонец. calendarik.com. Процитовано 29 січня 2017.  (рос.)
  3. Советский рубль. my-loans.at.ua. Процитовано 30 січня 2017.  (рос.)
  4. а б в г Денежная реформа 1922-1924 гг.. grandars.ru. Процитовано 29 січня 2017.  (рос.)
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII—XX веках. bonistikaweb.ru (БАЮРА О.М.). 2003. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  6. а б в Метаморфозы советского рубля. dsnews.ua. Процитовано 29 січня 2017.  (рос.)
  7. а б История рубля. opoccuu.com. Процитовано 30 січня 2017.  (рос.)
  8. а б Денежное обращение в первом послевоенном году. metrolog.org.ua. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  9. Защищённая полиграфия. books.google.com.ua (Валерій Маресін). Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  10. а б в г д е ж Деньги. Кредит. Банки. books.google.com.ua (Олександр Селіщев). 2007. Процитовано 26 січня 2016.  (рос.)
  11. Денежный оборот в СССР после Второй мировой войны. studbooks.net. Процитовано 4 лютого 2015.  (рос.)
  12. а б в г д е ж и к л м н Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.). pidruchniki.com. Процитовано 1 лютого 2017. 
  13. а б Валютный курс. bibliotekar.ru. Процитовано 28 січня 2017.  (рос.)
  14. Денежная реформа 1947 г. tomovl.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  15. а б История рубля. opoccuu.com. Процитовано 26 січня 2016.  (рос.)
  16. Денежная реформа 1961 года в СССР. ria.ru. Процитовано 26 січня 2016.  (рос.)
  17. Переводный рубль. e-xecutive.ru. Процитовано 30 січня 2017.  (рос.)
  18. Инвалютный рубль. utmagazine.ru. Процитовано 16 квітня 2017.  (рос.)
  19. Курс советского рубля к доллару и другим валютам. xodoki.net. Процитовано 30 січня 2017.  (рос.)
  20. БОНЫ СССР 1961—1991 годов.. omonetax.ru. Процитовано 6 січня 2015.  (рос.)
  21. Средние зарплаты в советский период с 1960 по 1990 г. 45-90.ru. Процитовано 1 лютого 2016.  (рос.)
  22. Денежная реформа СССР — реферат. refbox.org. Процитовано 29 січня 2017.  (рос.)
  23. Курс рубля. kaig.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  24. 1 ноября 1990 г. 27 лет назад В СССР введен коммерческий курс рубля по отношению к иностранным валютам. calend.ru. Процитовано 29 січня 2017.  (рос.)
  25. Курс доллара к рублю и рубля к доллару с 1792 по 2015 годы. opoccuu.com. Процитовано 29 січня 2017.  (рос.)
  26. Денежная реформа 1991 года и последствия распада Советского Союза. odollarah.ru. Процитовано 29 січня 2017.  (рос.)
  27. а б в г д Денежные знаки СССР. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  28. Государственные денежные знаки СССР 1923 г. fox-notes.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  29. 1 рубль 1924 года. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  30. а б 3 рубля 1924 года. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  31. а б 5 рублей 1924 года. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  32. а б 50 копеек 1924 года. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  33. а б в 3 червонца 1924 года. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  34. Государственные казначейские билеты СССР 1924 г. fox-notes.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  35. Билеты Государственного Банка СССР 1924 г. fox-notes.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  36. Государственные казначейские билеты СССР 1928 г. fox-notes.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  37. а б Про монеты СССР. hobbycoin.ru. Процитовано 27 січня 2017.  (рос.)
  38. Медные монеты 1924—1925 гг. разновидности, цены. moneta-russia.ru. Процитовано 26 січня 2017.  (рос.)
  39. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Монеты в СССР. great-country.ru. Процитовано 1 лютого 2017.  (рос.)
  40. Монеты 1924 года. rub10.ru. Процитовано 26 січня 2017.  (рос.)
  41. Начало советской монетной чеканки. studbooks.net. Процитовано 27 січня 2017.  (рос.)
  42. а б в г Медные монеты 1924—1925 гг. разновидности, цены. moneta-russia.ru. Процитовано 26 січня 2015.  (рос.)
  43. а б в Монеты 1924 года. 10hobby.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  44. а б в г д е ж и к Монеты СССР, 1924 год. piastri21.ru. Процитовано 26 січня 2017.  (рос.)
  45. а б в г СЕРЕБРЯНЫЕ МОНЕТЫ СССР. coins.kiev.ua. Процитовано 26 січня 2015.  (рос.)
  46. Медные полкопейки, 1, 2, 3 и 5 копеек СССР. zauralklad.ru. Процитовано 26 січня 2015.  (рос.)
  47. 1/2 копейки 1925 "Полкопейки". russian-money.ru. Процитовано 26 січня 2017.  (рос.)
  48. Монеты СССР регулярного чекана. kolekcioner.net.ua. Процитовано 3 лютого 2015.  (рос.)
  49. а б в г д е ж и Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок bonistikaweb 3 не вказаний текст
  50. а б Платежные Обязательства ЦЕНТРОКАССЫ НКФ СССР. fox-notes.ru. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)
  51. а б в 5 рублей 1925 года. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  52. а б 3 рубля 1925 года. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  53. Государственные казначейские билеты СССР 1925 г. fox-notes.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  54. ОПИСАТЕЛЬНЫЙ КАТАЛОГ БУМАЖНЫХ ДЕНЕЖНЫХ ЗНАКОВ. bonistikaweb.ru. В. С. Лазаревський. 1972. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)
  55. Краткосрочные Платежные Обязательства НКФ СССР. fox-notes.ru. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)
  56. Монеты СССР 1924 года. tomovl.ru. Процитовано 1 лютого 2017.  (рос.)
  57. Бронзовые монеты СССР 1926—1935 годов. moneta-russia.ru. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  58. Медно-никелевые монеты 1931—1934 гг. 10, 15, 20 копеек. moneta-russia.ru. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  59. Медно-никелевые монеты (1931—1958). russian-money.ru. Процитовано 1 лютого 2017.  (рос.)
  60. а б Серебряные монеты СССР 1924-1931, разновидности, цены. moneta-russia.ru. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  61. Медно-никелевые монеты 1931—1934 годов. zauralklad.ru. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  62. а б Тиражи монет СССР. coins.su. Процитовано 3 лютого 2015.  (рос.)
  63. а б Червонец 1926 года. russian-money.ru. Процитовано 22 січня 2017.  (рос.)
  64. 2 червонца 1928 года. russian-money.ru. Процитовано 22 січня 2017.  (рос.)
  65. а б Червонцы СССР 1926—1932 годов. russian-money.ru. Процитовано 22 січня 2017.  (рос.)
  66. Билеты Государственного Банка СССР 1928 г. fox-notes.ru. 2015. Процитовано 6 лютого 2015.  (рос.)
  67. Билеты Государственного Банка СССР 1932 г. fox-notes.ru. 2015. Процитовано 6 лютого 2015.  (рос.)
  68. Билеты Государственного Банка СССР 1926 г. fox-notes.ru. 2015. Процитовано 6 лютого 2015.  (рос.)
  69. а б Государственные казначейские билеты СССР 1934 г. russian-money.ru. Процитовано 22 січня 2017.  (рос.)
  70. Государственные казначейские билеты СССР 1934 г. russian-money.ru. Процитовано 22 січня 2017.  (рос.)
  71. Государственные казначейские билеты СССР 1934 г. fox-notes.ru. Процитовано 22 січня 2017.  (рос.)
  72. Медно-никелевые монеты 1935—1936 гг.. moneta-russia.ru. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  73. Почему монеты СССР 1947 года считаются редкими?. 1shilling.ru. Процитовано 1 лютого 2017.  (рос.)
  74. Государственные казначейские билеты СССР 1938 г. fox-notes.ru. Процитовано 22 січня 2017.  (рос.)
  75. Билеты Государственного Банка СССР 1937 г. fox-notes.ru. Процитовано 22 січня 2017.  (рос.)
  76. БУМАЖНЫЕ ДЕНЬГИ (БАНКНОТЫ) СССР ОБРАЗЦА 1947 ГОДА. narkop.livejournal.com. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  77. а б в Денежные знаки образца 1947 года. russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2015.  (рос.)
  78. Государственные казначейские билеты СССР 1947 г. fox-notes.ru. 2015. Процитовано 4 лютого 2015.  (рос.)
  79. а б Советские деньги 1961-1992 годов. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  80. Советские бумажные рубли 1961 года: как назывались, разновидности и цены. 3monety.ru. Процитовано 25 січня 2017.  (рос.)
  81. 1 рубль 1961 (кліше Б). russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2017.  (рос.)
  82. 50 рублей 1961. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2017.  (рос.)
  83. а б 100 рублей 1961. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2017.  (рос.)
  84. а б в г д е ж и к л Банкноты СССР 1961-1992 года. Стоимость. Разновидности. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2017.  (рос.)
  85. Банкноты, появившиеся после денежной реформы 1961 года. coinsplanet.ru. Процитовано 25 січня 2017.  (рос.)
  86. Государственные казначейские билеты СССР 1961 г. fox-notes.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  87. Билеты Государственного банка СССР 1961 г. fox-notes.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  88. а б Монеты 1961-1991 года выпуска. itacoins.com. 2015. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  89. Монеты образца 1961 года номиналом 10, 15 и 20 копеек. russian-money.ru. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  90. 1 рубль 1964. russian-money.ru. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  91. Монеты СССР 1958 года: цена, фото, стоимость. mdrussia.ru. Процитовано 1 лютого 2017.  (рос.)
  92. а б Денежная «монетная реформа 1958 года», которая могла состояться, но не состоялась. ark74.ru. Процитовано 1 лютого 2017.  (рос.)
  93. Монеты 1961 года выпуска. russian-money.ru. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  94. Монеты 1961 года выпуска. lucifer-coins.ucoz.com. Процитовано 3 лютого 2015.  (рос.)
  95. Тиражи монет СССР. ussr-coins.ru. Процитовано 3 лютого 2015.  (рос.)
  96. а б Юбилейные и памятные монеты СССР из недрагоценных металлов. russian-money.ru. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  97. а б Серебряные юбилейные и памятные монеты СССР. russian-money.ru. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  98. Каталог юбилейных и памятных рублей СССР из недрагоценных металлов (1965-1991). russian-money.ru. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  99. Золотые юбилейные и памятные монеты СССР. russian-money.ru. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  100. Палладиевые юбилейные и памятные монеты СССР. russian-money.ru. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  101. Платиновые юбилейные и памятные монеты СССР. russian-money.ru. Процитовано 1 лютого 2015.  (рос.)
  102. а б в Денежная реформа 1991 года в СССР. Справка. ria.ru. 22.01.2011. Процитовано 9 січня 2016.  (рос.)
  103. а б в г д Банкноты СССР 1961-1992 года.. russian-money.ru. Процитовано 9 січня 2016.  (рос.)
  104. Банкноты 1991 года. zauralklad.ru. Процитовано 9 січня 2016.  (рос.)
  105. а б в Банковские билеты образца 1991 года. raritetus.ru. Процитовано 9 січня 2016.  (рос.)
  106. а б в г д е Банковские билеты образца 1991 года. coins.kabb.ru. Процитовано 9 січня 2016.  (рос.)
  107. а б Последние «советские» дензнаки России (1992 г.). petrivka.com.ua. Процитовано 8 січня 2017.  (рос.)
  108. Билеты Государственного банка СССР 1991 г. fox-notes.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  109. Билеты Государственного банка СССР 1991 г. omonetax.ru. Процитовано 28 січня 2017.  (рос.)
  110. а б в Монеты ГКЧП. ruscoins.ucoz.com. Процитовано 28 січня 2017.  (рос.)
  111. а б в г Монеты ГКЧП, выпущенные Государственным Банком СССР в 1991 году. russian-money.ru. Процитовано 25 січня 2015.  (рос.)
  112. а б 10 рублей 1991 года. moneta-russia.ru. Процитовано 28 січня 2017.  (рос.)
  113. Монеты ГКЧП, выпущенные Государственным Банком СССР в 1991 году. kladpoisk.ru. Процитовано 28 січня 2017.  (рос.)
  114. а б в г д Денежные знаки России образца 1992 года. moneta-russia.ru. Процитовано 8 січня 2017.  (рос.)
  115. Преобразования в денежной системе в 1987-1993 годы. rucollection.ru. Процитовано 28 січня 2017.  (рос.)
  116. Банкноты 1992 года. zauralklad.ru. Процитовано 8 січня 2017.  (рос.)
  117. Банкноты 1992 года. omonetax.ru. Процитовано 28 січня 2017.  (рос.)
  118. а б в Купюрное строение наличной денежной массы в обращении. cbr.ru. Процитовано 30 січня 2017.  (рос.)

Посилання[ред.ред. код]