Синагога Бродського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синагога Бродського
Синагога Бродского вул. Шота Руставели, 13 в Киеве.jpg
Синагога Бродського у 1901 році
50°26′19″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д. / 50.43861° пн. ш. 30.52028° сх. д. / 50.43861; 30.52028Координати: 50°26′19″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д. / 50.43861° пн. ш. 30.52028° сх. д. / 50.43861; 30.52028
Тип споруди синагога
Розташування Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія, Київ
Архітектор Георгій Шлейфер
Інженер Георгій Шлейфер
Засновник Лазар Бродський
Поч. будівництва 1897
Кін. будівництва 24 серпня (5 вересня) 1898 року
Стиль неомавританський
Належність Юдаїзм (зараз — хасидського напряму Хабад[1][2][3])
Адреса вул. Шота Руставелі, 13
Синагога Бродського. Карта розташування: Київ
Синагога Бродського
Синагога Бродського (Київ)
Синагога Бродського у Вікісховищі?

Синаго́га Бро́дського (ідиш די בראדסקי שול אין קיעוו) — центральна синагога Києва.

Історія[ред. | ред. код]

У 1890-х роках у власника декількох цукрових заводів і мецената Лазаря Бродського назріла ідея будівлі своєї власної хоральної синагоги. Отримавши навесні 1897 року дозвіл у сенату Російської імперії, її відкрили 24 серпня (5 вересня) 1898 року до п'ятдесятиріччя з дня народження Бродського.

Зведена була синагога за проектом інженера Георгія Шлейфера. Його другий будинок в Києві — драматичний театр Соловцова (зараз Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка). Протягом одного року найкраща в місті будівельна контора Лева Гінзбурга виконала усі роботи, які обійшлися приблизно у 150 тисяч рублів. На урочистому відкритті та освяченні новобудови були присутні губернатор Федір Трепов, міський голова Степан Сольський, купецький староста Микола Чоколов та інша влада міста.

У 1926 році синагогу закрили: будинок став клубом, потім — політшколою і військово-санітарним гуртком, а також школою кройки і гаптування. У 1955 році приміщення надали Київському академічному театру ляльок‎.

Будинок багато реконструювався. Проведена в середині 1970-х років реконструкція істотно змінила будинок: був добудований фасад і перебудований верхній поверх.

Після виходу в 1992 році Указу Президента України про повернення релігійним громадам культових будинків, що належали їм, уперше за багато років єврейська релігійна громада змогла відсвяткувати Хануку у синагозі Бродського. У 1997 році після клопотань Всеукраїнського єврейського конгресу і його керівника Вадима Рабіновича — ляльковий театр переселили.

14 березня 1989 при участі численних гостей відбулося урочисте відкриття відновленої Центральної синагоги Києва. У 2008 році єврейська громада святкувала 110 років синагоги.

13 квітня 2002 року, після завершення футбольного матчу між командами «Динамо» — «Металург», відбувся погром синагоги.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Описание синагоги. Еврейская община Киева. Процитовано 2017-04-26. 
  2. Община Киева. Еврейская община Киева. Процитовано 2017-04-26. 
  3. Биография раввина. Еврейская община Киева. Процитовано 2017-04-26. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Газета «Факты», 7 березня, 2000 (рос.)