Гваренто ді Арпо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гваренто ді Арпо
Guariento di Arpo

Народження 1310(1310)
Італія Пйове-ді-Сакко, Італія
Смерть 1370(1370)
  Падуя
Національність італієць
Діяльність художник
Роки творчості 1325[1]1370[1]1370[1]
Покровитель ді Каррара (Каррарезі)
Вплив Джотто
Роботи в колекції Музей Ґетті, Музей мистецтва Метрополітен[2], Художній музей Фогга[d], Музей Коррер, Гарвардський художній музей, Берлінська картинна галерея, Галерея палацу Чиніd, Громадські музеї Падуїd і Courtauld Galleryd

CMNS: Гваренто ді Арпо у Вікісховищі
Ангел, Міські музеї Падуї

Гваренто (1310–1370), деколи неправильно іменований Гварьєро (італ. Guerriero) — перший значущий художник з Падуї (fl. 1338).

Життєпис[ред. | ред. код]

Про Гваренто не залишилось письмових джерел, і події його життя відомі лише частково за датами створення полотен та фресок. З 1338 року він творив на службі у Каррарезі[3] та намалював цикл картин ангелів для капели в резиденції ді Каррара в Падуї. Маючи високу відомість та повагу в рідному місті, він був запрошений владою Венеціанської республіки та поширював там, у мистецькому середовищі все ще під впливом візантійського мистецтва, інновації Джотто. В 1365 р. його запросили намалювати фреску «Рай» (також відома як «Коронування Богоматері») та деякі моменти війни зі Сполето в великому залі Палацу дожів в Венеції.

Крім великих фресок та вівтарних картин для церков, він також малював маленькі молитовні картини для приватного використання.

Фреска «Рай»[ред. | ред. код]

Підчас правління дожа Марко Корнаро Гваренто отримав в 1365 році замовлення на гігантську фреску в Великому залі Палацу дожів в рамках його будівництва. Це було найбільше замовлення, яке сереніссіма[4] до того часу коли-небудь замовляла у одного художника. «Коронування Богоматері», також відома як «Рай», займала всю передню сторону новозбудованого Великого залу, у якому відбувались засідання Великої Ради. При пожежах 1576 та 1577 фреска була настільки сильно пошкоджена, що вирішили її не рятувати, і Тінторетто намалював поверх неї свій Останній суд. До ХХ-го століття включно фреска вважалась втраченою, однак при реставрації Великого залу в 1903 році її фрагменти були знайдені під фрескою Тінторетто. Їх зняли зі стіни, помістили на полотно, а в 1995/96 рр. провели ґрунтовну реконструкцію. Сьогодні її можна побачити в Палаці дожів.

Роботи[ред. | ред. код]

Відомі роботи:

  • Фрески в церкві самітників, Падуя
  • Фрески в Loggia dei Carraresi, Падуя
  • Фрески в Домініканській церкві, Больцано
  • Картини ангелів для капели в резиденції ді Каррара, Міські музеї Падуї
  • Madonna humilitas, 1345, Музей Гетті, Лос-Анжелес
  • Христос на хресті, ангели та святі. Складаний вівтар; єпархіальний музей, Мілан
  • Мадонна на троні з дитиною, Інститут Курто, Лондон
  • Коронування Марії, вівтарна картина, 1344, Музей Нортона Саймона, Пасадена
  • Коронування Марії або Рай, 1365-67, Палац дожів, Венеція

Його роботи в Падуї значно постраждали і збереглося небагато, в тому числі фрагменти. Зокрема, в церкві самітників збереглися алегорії Планет, а на її хорах — декілька малих священних історій з вицвілими кольорами, напр. Ecce Homo; також на верхній частині стін — життя Святого Августина та ще декілька історій.

В галереї Бассано-дель-Граппа зберігається робота Розп'яття на хресті, ретельно виконана, і дещо перевершує просто традиційний метод створення, хоча в цілому Гваренто потрібно швидше відносити до тої школи мистецтва, яка передував Чімабуе, а не того, хто просунувся за ним; в Басано є ще дві роботи, які приписують до тої ж руки. Художник похований у церкві Сан Бернардіно, Падуя.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в RKDartists
  2. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436602
  3. Каррарезі чи ді Каррара — синьйорний род (в тому числі правителі) Падуї
  4. інша назва Венеціанської республіки, «світлійша», від частини титулу дожів

Посилання[ред. | ред. код]