Гваренто ді Арпо
| Гваренто ді Арпо | ||||
|---|---|---|---|---|
| Guariento di Arpo | ||||
|
| ||||
| Народження |
1310 Пйове-ді-Сакко, Італія | |||
| Смерть | 1370 | |||
| Падуя | ||||
| Національність | італієць | |||
| Діяльність | художник | |||
| Роки творчості | 1325[1] — 1370[1]–1370[1] | |||
| Покровитель | ді Каррара (Каррарезі) | |||
| Вплив | Джотто | |||
| Роботи в колекції | Музей Ґетті, Музей мистецтва Метрополітен[2], Художній музей Фогга[d], Музей Коррер, Гарвардський художній музей, Берлінська картинна галерея, Галерея палацу Чиніd, Громадські музеї Падуїd і Courtauld Galleryd | |||
|
| ||||
 Гваренто ді Арпо у Вікісховищі | ||||
Гваренто (1310–1370), деколи неправильно іменований Гварьєро (італ. Guerriero) — перший значущий художник з Падуї (fl. 1338).
Життєпис[ред. | ред. код]
Про Гваренто не залишилось письмових джерел, і події його життя відомі лише частково за датами створення полотен та фресок. З 1338 року він творив на службі у Каррарезі[3] та намалював цикл картин ангелів для капели в резиденції ді Каррара в Падуї. Маючи високу відомість та повагу в рідному місті, він був запрошений владою Венеціанської республіки та поширював там, у мистецькому середовищі все ще під впливом візантійського мистецтва, інновації Джотто. В 1365 р. його запросили намалювати фреску «Рай» (також відома як «Коронування Богоматері») та деякі моменти війни зі Сполето в великому залі Палацу дожів в Венеції.
Крім великих фресок та вівтарних картин для церков, він також малював маленькі молитовні картини для приватного використання.
Фреска «Рай»[ред. | ред. код]
Підчас правління дожа Марко Корнаро Гваренто отримав в 1365 році замовлення на гігантську фреску в Великому залі Палацу дожів в рамках його будівництва. Це було найбільше замовлення, яке сереніссіма[4] до того часу коли-небудь замовляла у одного художника. «Коронування Богоматері», також відома як «Рай», займала всю передню сторону новозбудованого Великого залу, у якому відбувались засідання Великої Ради. При пожежах 1576 та 1577 фреска була настільки сильно пошкоджена, що вирішили її не рятувати, і Тінторетто намалював поверх неї свій Останній суд. До ХХ-го століття включно фреска вважалась втраченою, однак при реставрації Великого залу в 1903 році її фрагменти були знайдені під фрескою Тінторетто. Їх зняли зі стіни, помістили на полотно, а в 1995/96 рр. провели ґрунтовну реконструкцію. Сьогодні її можна побачити в Палаці дожів.
Роботи[ред. | ред. код]
Відомі роботи:
- Фрески в церкві самітників, Падуя
- Фрески в Loggia dei Carraresi, Падуя
- Фрески в Домініканській церкві, Больцано
- Картини ангелів для капели в резиденції ді Каррара, Міські музеї Падуї
- Madonna humilitas, 1345, Музей Гетті, Лос-Анжелес
- Христос на хресті, ангели та святі. Складаний вівтар; єпархіальний музей, Мілан
- Мадонна на троні з дитиною, Інститут Курто, Лондон
- Коронування Марії, вівтарна картина, 1344, Музей Нортона Саймона, Пасадена
- Коронування Марії або Рай, 1365-67, Палац дожів, Венеція
Його роботи в Падуї значно постраждали і збереглося небагато, в тому числі фрагменти. Зокрема, в церкві самітників збереглися алегорії Планет, а на її хорах — декілька малих священних історій з вицвілими кольорами, напр. Ecce Homo; також на верхній частині стін — життя Святого Августина та ще декілька історій.
В галереї Бассано-дель-Граппа зберігається робота Розп'яття на хресті, ретельно виконана, і дещо перевершує просто традиційний метод створення, хоча в цілому Гваренто потрібно швидше відносити до тої школи мистецтва, яка передував Чімабуе, а не того, хто просунувся за ним; в Басано є ще дві роботи, які приписують до тої ж руки. Художник похований у церкві Сан Бернардіно, Падуя.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Ангел, Міські музеї Падуї. -
Ангел, Міські музеї Падуї. -
Ангел, Міські музеї Падуї.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436602
- ↑ Каррарезі чи ді Каррара — синьйорний род (в тому числі правителі) Падуї
- ↑ інша назва Венеціанської республіки, «світлійша», від частини титулу дожів
Посилання[ред. | ред. код]
- Коротка біографія [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.](італ.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гваренто |
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: "Рай" Гваренто в Палаці дожей |
|
