Музей Ґетті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Музей Гетті)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей Ґетті
англ. J. Paul Getty Museum
34°04′39″ пн. ш. 118°28′30″ зх. д. / 34.07750000002777568° пн. ш. 118.4750000000277765° зх. д. / 34.07750000002777568; -118.4750000000277765Координати: 34°04′39″ пн. ш. 118°28′30″ зх. д. / 34.07750000002777568° пн. ш. 118.4750000000277765° зх. д. / 34.07750000002777568; -118.4750000000277765
Тип художня галерея[1] і видавництво
Назва на честь Пол Гетті
Склад Центр Ґетті і Вілла Ґетті
Країна  США[2]
Розташування Лос-Анджелес
Адреса Лос-Анджелес[3]
Архітектор Річард Меєр[4]
Засновник Пол Гетті[5]
Засновано 1974[6]
Відкрито 1974
Відвідувачі 2 023 467 осіб (2016)[7]
Директор Timothy Pottsd і John Walshd[8]
Сайт getty.edu/museum/
Музей Ґетті. Карта розташування: США
Музей Ґетті
Музей Ґетті (США)
Мапа

CMNS: Музей Ґетті у Вікісховищі
Вілла Ґетті. Копія античної скульптури «Відпочинок Гермеса»

Музей Ґетті (J. Paul Getty Museum) — найбільший художній музей у Каліфорнії.

Розташування та відділи[ред. | ред. код]

З грудня 1997 року розташований Лос-Анджелесі у сучасній будівлі Центру Ґетті, будівництво якого коштувало 1,2 млрд доларів (архітектор Річард Мейер). Музейні збірки античної доби експонуються на Віллі Ґетті в Пасифік-Палісейдс (побудована за зразком Вілли папірусів в Геркуланумі). Вхід до музею безкоштовний.

Центр Ґетті, вигляд з неба, фото 2007 р.

Заснування[ред. | ред. код]

Музей був заснований нафтовим магнатом Полом Ґетті (1892—1976), який був до часу смерті найбагатшою людиною світу. Залишені ним на потреби музею багатомільярдні статки зробили музей Ґетті найспроможнішим набувачем творів «старих майстрів» та античної скульптури на престижних аукціонах Лондона і Нью-Йорка.

Активність придбання і скандальна слава[ред. | ред. код]

Керівництво музею настільки завзято взялося за скуповування полотен великих художників, що протягом 1980-х років їх звинувачували у створенні штучного ажіотажу на ринку творів мистецтва, який призвів до позамежного підвищення цін. Водночас це зробило музей Ґетті своєрідним монополістом з придбання видатних творів мистецтва на мистецьких аукціонах.

У 2006 р. Центр Ґетті виявився замішаним у скандалі, пов'язаному з контрабандним вивезенням античних старожитностей з Італії та Греції (таких, як бронзовий «Атлет з Фано»). Італійський уряд зажадав у музею повернути всі цінності, вивезені з країни незаконним шляхом[9].

Обрані мистецькі колекції[ред. | ред. код]

Майоліка в музейних колекціях[ред. | ред. код]

Керамічна пляшка паломника з розписом кобальтом, Кафаджіоло, бл. 1580 р.

Стародавні Греція і Рим[ред. | ред. код]

Фламандське бароко в музеї[ред. | ред. код]

Антоніс ван Дейк. «Антоніо Паллавічіні», 1621 р.

Скульптура доби європейського маньєризму і бароко[ред. | ред. код]

Анонім доби маньєризму. «Фантазійний сфінкс», бл. 1560 р.


Твори мистецтва французьких митців[ред. | ред. код]

Валантен де Булонь. «Христос і грішниця», 1620-і рр.
Едуар Мане, «Портрет Жанни» або «Весна», бл 1882 р.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Summary Catalogue of European Decorative Arts in the J. Paul Getty Museum, page 59, J. Paul Getty Museum, Gillian Wilson, Catherine Hess, Getty Publications, 2001. ISBN 9780892366323
  • Ausstellungskatalog: Overdrive: L. A. Constructs the Future, 1940—1990, Hersg: Wim de Witt und Christopher James Alexander, Getty Museum 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.getty.edu/museum/
  2. Global Research Identifier Database — 2015.
  3. https://www.getty.edu/visit/
  4. http://www.getty.edu/publications/virtuallibrary/0892362103.html
  5. https://www.britannica.com/topic/J-Paul-Getty-Museum
  6. https://blogs.getty.edu/iris/the-villa-j-paul-getty-built-but-never-saw/
  7. SPECIAL REPORT : VISITOR FIGURES 2016: EXHIBITION & MUSEUM ATTENDANCE SURVEY — 2017. — Iss. 289. — P. 14. — ISSN 0960-6556
  8. Dictionary of Art Historians
  9. Lenta.ru: Італія отримає від музею Гетті 40 античних експонатів. Архів оригіналу за 23 жовтня 2008. Процитовано 24 березня 2010.