Гвінет Джоунс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвінет Джоунз[1][2]
Gwyneth Jones
ПсевдонімAnn Halam
Народилася14 лютого 1952(1952-02-14) (72 роки)
Манчестер, Велика Британія
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Місце проживанняБрайтон
Діяльністьписьменник
Сфера роботипідліткова література[3]
Alma materУніверситет Сассексу
Мова творіванглійська
Роки активності1984 — тепер. час
Жанрнаукова фантастика, фентезі
Magnum opusЗухвалий немов кохання (роман)
Нагороди
Сайт: boldaslove.co.uk/blog/

Гвінет Джоунз (англ. Gwyneth Jones, 14 лютого 1952, Манчестер) — британська письменниця, авторка науково-фантастичних та фентезійних романів, редакторка, літературна критикиня, феміністка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Манчестері, Англія. Спочатку навчалася в монастирській школі. Ступінь бакалавра з європейської історії ідей здобула в Університеті Сассекса. Писала для дітей та підлітків, починаючи з 1980 року, під псевдонімом Енн Галам, опублікувала під цим ім'ям більше двадцяти романів. Під власним ім'ям у 1984 році опублікувала науково-фантастичний роман для дорослих «Divine Endurance».[4] Продовжує писати, використовуючи псевдонім для дитячої аудиторії та власне ім'я для дорослих.

Джоунс працює в основному у жанрі наукової фантастики, а останнім часом високої фентезі із залученням ґендерних і феміністичних тем. Вона двічі отримала Всесвітню премію фентезі[5], нагороду Британської асоціації наукової фантастики у номінаціях «Краще оповідання» і «Краща збірка», нагороду «Діти ночі» від Товариства Дракули, нагороду Артура Кларка, премію Філіпа К. Діка є спів-переможницею премії Джеймса Тіптрі-молодшого. Джоунс не лише письменниця-фантастка феміністичного спрямування, але і критикиня-фантастикознавиця. Джоунс часто порівнюють з Урсулою К. Ле Гуїн, хоча роботи авторок значно відрізняються як за змістом, так і стилем.

Живе з чоловіком і сином в Брайтоні, Англія.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Збірки фантастики

[ред. | ред. код]
  • Identifying the Object. Austin, TX: Swan Press, 1993 (paper). No ISBN
  • Seven Tales and a Fable. Cambridge, MA: Edgewood Press, 1995 (paper). ISBN 0-9629066-5-4
  • Grazing the Long Acre. Hornsea: PS Publishing, 2009. ISBN 978-1-906301-56-9
  • The Buonarotti Quartet. Seattle, WA: Aqueduct Press, 2009 (paper).
  • The Universe of Things. Seattle, WA: Aqueduct Press, 2011 (trade paper). ISBN 978-1-933500-44-7

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • "Saving Tiamaat" (2007) in The New Space Opera (anthology)
  • "The Ki-anna" (2010) in Engineering Infinity (anthology)[6][7][8]
  • "A Planet Called Desire" (2015) in Old Venus (anthology)[9]

Критичні та наукові роботи

[ред. | ред. код]
  • Deconstructing the Starships: Science and Reality. Liverpool: Liverpool University Press, 1999. ISBN 0-85323-783-2
  • Imagination / Space. Seattle, WA: Aqueduct Press, 2009 (paper).

Під псевдонімом Енн Галам

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Колесник О.С. Кельтские архетипы в ономастике и топонимике / О. С. Колесник // Мова та культура. Матеріали 6-ї міжнародної науково-практичної конференції. – К., 1999. – С. 212 – 222 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2022. Процитовано 28 грудня 2020.
  2. OPUS MIXTUM Сергей Митяев. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 28 грудня 2020.
  3. Czech National Authority Database
  4. Brown, Steven T. (1 листопада 2008). Machinic desires: Hans Bellmer’s Dolls and the Technological Uncanny in Ghost in the Shell 2: Innocence. У Lunning, Frenchy (ред.). Mechademia 3: Limits of the Human. University of Minnesota Press. с. 248, Note 7. ISBN 978-0816654826. Процитовано 2 грудня 2017. As Tatsumi Takayuki points out, the term "gynoid" was first coined by British science fiction novelist Gwyneth Jones in Divine Endurance […] and later appropriated by other authors and artists, from Richard Calder to Sorayama Hajime.
  5. World Fantasy Convention. Award Winners and Nominees. Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 4 лютого 2011.
  6. Tilton, Lois (7 грудня 2010). Lois Tilton reviews Short Fiction, early December. Locus. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
  7. Seel, Nigel (11 квітня 2011). Book Review: Engineering Infinity (ed) Jonathan Strahan. ScienceFiction.com. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 6 січня 2015.
  8. Waters, Robert E. (8 березня 2011). Engineering Infinity, edited by Jonathan Strahan. Tangent. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 6 січня 2015.
  9. Not A Blog: Venus In March. GRRM.livejournal.com. 19 червня 2014. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.