Геленджик (село)
| село Геленджик | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Запорізька область |
| Район | Запорізький район |
| Громада | Михайло-Лукашівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA23060170080049120 |
| Облікова картка | Геленджик |
| Основні дані | |
| Населення | 86 |
| Територія | 0,614 км² |
| Густота населення | 140,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 70040 |
| День села | 20 вересня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°00′03″ пн. ш. 35°43′47″ сх. д. / 48.00083° пн. ш. 35.72972° сх. д.Координати: 48°00′03″ пн. ш. 35°43′47″ сх. д. / 48.00083° пн. ш. 35.72972° сх. д. |
| Водойми | Солона |
| Відстань до обласного центру |
55 км |
| Відстань до районного центру |
55 км |
| Найближча залізнична станція | Вільнянськ |
| Відстань до залізничної станції |
30 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Геленджик | |
 Геленджик | |
| Мапа | |
| |
Геленджик — село в Україні, у Михайло-Лукашівській сільській громаді Запорізького району Запорізької області.
Географія[ред. | ред. код]
Село Геленджик розташоване на правому березі річки Луб'яшівка, за 1,5 км від сіл Новофедорівка і Володимирівка. Селом тече пересихаючий струмок з загатою.
Відстань до міста Вільнянськ — 30 км від районного центру, до обласного та районного центру — 55 км. Найближча залізнична станція — Вільнянськ (за 30 км).
Площа села — 61,4 га. Кількість дворів — 25, кількість населення на 1 січня 2007 року — 49 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване на початку XIX століття; перша назва — Геленджик, з 1923 року — Кирпотівка (за прізвищем колишнього власника Кирпотіна), з 1946 року — Червонокозацьке.
У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
Впродовж 1932—1933 селяни пережили сталінський геноцид.
З 24 серпня 1991 року село у складі Незалежної України.
В селі є братська могила червоноармійців і мирних жителів, які загинули під час боїв з врангелівцями у 1920 році.
19 травня 2016 року селу повернено первинну історичну назву[1].
19 жовтня 2019 року у селі відбулася презентація історичних і етнічних періодів «Етносело» в апсайклінговому парку. Парк заснувала обласна громадська організація «Дивосвіт»[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», Антонівська сільська рада об'єднана з Михайло-Лукашівською сільською громадою.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вільнянського району, село увійшло до складу Запорізького району[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів Верховна Рада України; Постанова від 19.05.2016 № 1377-VIII. Архів оригіналу за 6 липня 2018.
- ↑ У Запорізькій області відкрили апсайклінговий парк. iz.com.ua. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела[ред. | ред. код]
- Князьков Ю. П. Запорізька область. Історико-географічний і топонімічний словник. Запоріжжя. — 2006.
- Матеріали Вільнянського краєзнавчого музею
|
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |