Значкове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Значкове
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Вільнянський
Рада/громада Павлівська сільська рада
Код КОАТУУ 2321586106
Облікова картка Значкове 
Основні дані
Засноване 1865
Населення 354
Територія 1.150 км²
Густота населення 307.83 осіб/км²
Поштовий індекс 70005
Телефонний код +380 6143
Географічні дані
Географічні координати 47°58′43″ пн. ш. 35°30′56″ сх. д. / 47.97861° пн. ш. 35.51556° сх. д. / 47.97861; 35.51556Координати: 47°58′43″ пн. ш. 35°30′56″ сх. д. / 47.97861° пн. ш. 35.51556° сх. д. / 47.97861; 35.51556
Місцева влада
Адреса ради 70005, Запорізька обл., Вільнянський р-н, с.Павлівське, вул.Залізнична, 28
Карта
Значкове. Карта розташування: Україна
Значкове
Значкове
Значкове. Карта розташування: Запорізька область
Значкове
Значкове

Значкове́ — село в Україні, Вільнянському районі Запорізької області. Орган місцевого самоврядування — Павлівська сільська рада.

Площа села – 115 га. Кількість дворів – 116, кількість населення на 1 січня 2007 р. – 275 чол.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Значкове знаходиться за 1 км від правого берега річки Солона, на відстані 1 км від сіл Василівка та Резедівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить залізниця, станція Платформа 1074 км.

Село розташоване за 12 км від районного центру, за 37 км від обласного центру.

Історія[ред. | ред. код]

Село утворилось близько 1780 року як поміщицьке на землях поручика Миколи Значко-Яворського.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид.

21 вересня 1943 року в ході німецько-радянської війни значкове було захоплене Червоною Армією. В цей день досі відзначається день села.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

В центрі села знаходиться братська могила вояків Червоної Армії і радянський пам'ятник односельцям.

Література[ред. | ред. код]

Фоменко В.Г. Звідки ця назва. Дніпропетровськ. – 1969.

Джерела[ред. | ред. код]