Гелен Філдінг
| Гелен Філдінг | |
|---|---|
| англ. Helen Fielding | |
 Гелен Філдінг, 2009 | |
| Народилася |
19 лютого 1958[1][2][…] (66 років) Морлі[d], Сіті-оф-Лідсd, Західний Йоркшир, Велика Британія |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | письменниця, журналістка, письменниця-романістка, сценаристка |
| Alma mater | Коледж Святої Анниd |
| Знання мов | англійська |
| Magnum opus | Щоденник Бріджит Джонс |
| IMDb | ID 0276144 |
Гелен Філдінг (англ. Helen Fielding; 19 лютого 1958, Морлі, Йоркшир) — англійська письменниця, журналістка та сценаристка. Відома завдяки серії романів про Бріджит Джонс.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 19 лютого 1958 року в місті Морлі, графство Йоркшир. Вона була другою дитиною з чотирьох, батько Гелен працював управителем на текстильній фабриці, мати — домогосподарка. У 1982 році батько Гелен помер. Письменниця вивчала англійську мову і літературу в коледжі св. Анни у Оксфорді. Під час навчання у Гелен зав'язуються дружні відносини з групою комічних акторів і письменників, до якої входили зокрема Річард Кертіс і Ровен Аткінсон.
Після закінчення коледжу Гелен починає працювати на «BBC» як регіональний кореспондент новинного каналу, потім вона працювала продюсером різних дитячих, а також розважальних телешоу. У 1985 Гелен провела пряму супутникову радіопередачу з табору біженців в Східному Судані для благодійної акції Comic Relief. Крім цього Гелен була сценаристом і продюсером перших двох серій документального проєкту Comic Relief про гуманітарну катастрофу в Африці. У 1989 вона брала участь у створенні телевізійного документального фільму «Where Hunger is a Weapon» про громадянську війну в Південному Судані. Досвід, отриманий під час роботи над цими проєктами, ліг в основу першого роману Філдінг — Причина успіху (Cause Celeb). Роман був виданий в 1994 році і отримав позитивну оцінку критиків, однак виявився комерційно неуспішним. З 1990 року Хелен працювала в різних газетах, таких як «Sunday Times», «The Independent» і «The Telegraph», як журналіст і оглядач. Після виходу першого роману письменниця почала роботу над другим великим сатирично романом, дія якого мало відбуватися в Карибському морі, проте їй так і не вдалося втілити цей задум у життя.
У 1995 році газета «The Independent» запропонувала Гелен вести колонку, що оповідає про життя самотньої жінки середнього віку в Лондоні. Письменниця відмовилася вести цю колонку від свого імені, вирішивши, що це вимагатиме від неї зайвої відвертості, і запропонувала придумати вигаданий персонаж. У газеті погодилися, і на світ з'явилася Бріджит Джонс. Колонка швидко завоювала популярність, і вже 1996 року вийшов у світ роман «Щоденник Бріджит Джонс», написаний за матеріалами публікацій в газеті. Спочатку роман, отримав гарні відгуки критиків, проте продавався не дуже добре. Однак друге видання у 1997 році стало бестселером і принесло Філдінг світову славу.
Гелен продовжувала вести свою колонку в «The Independent», а потім у «Daily Telegraph» і в 1999 році випустила другу книгу про Бріджит — «Бріджит Джонс: межі розумного». У 2001 році вийшла однойменна екранізація «Щоденника Бріджит Джонс», що збільшила популярність Гелен, яка виступила як сценарист. Книга «Бріджит Джонс: межі розумного» також була екранізована в 2004 році, але успіху першої екранізації не повторила.
Після написання другої книги про Бріджит Гелен Філдінг захотілося трохи «відпочити» від цього персонажа, до того ж читачі і глядачі вперто асоціювали образ Бріджит з самою Гелен, що кілька обтяжувало письменницю. У 2003 році вийшов останній на сьогоднішній момент роман Філдінг — «Олівія Джоулз, або Палка уява». Проте у 2005 році Гелен повернулася до ведення колонки в «The Independent» і можливо нас ще чекає продовження історії Бріджит Джонс.
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 1999 році Гелен познайомилася з виконавчим продюсером мультсеріалу «Сімпсони» Кевіном Керреном. Гелен Філдінг довгий час розривається між Лондоном і Лос-Анджелесом, де вони з Кевіном Керреном мешкали. У пари є двоє дітей — Даш (2004) та Ромі (2006). Однак у 2009 році їх стосунки припинилися.
Бібліографія[ред. | ред. код]
Серія «Бріджит Джонс»:
- «Щоденник Бріджит Джонс» / Bridget Jones's Diary (1996) / пер. з англ. Л. Луцан. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. — 432 с. — ISBN 978-617-679-369-4.
- «Бріджит Джонс: на межі здорового глузду» / Bridget Jones: The Edge of Reason (1999) / пер. з англ. О. Мельник. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. — 512 с. — ISBN 978-617-679-777-7.
- «Бріджит Джонс без розуму від хлопчиська» / Bridget Jones: Mad About the Boy (2013)
Поза серією:
- «Як відмовити гарному чоловікові»
- «Олівія Джоулз, або Палка уява» (2003)
- «Причина успіху» / Cause Celeb (1994)
Екранізації творів та театральні постановки[ред. | ред. код]
- «Щоденник Бріджит Джонс» (2001) реж. Шерон Магвайр .
- «Бріджит Джонс: Межі розумного» (2004) реж. Бібан Кідрон.
- «Дитина Бріджит Джонс» (2016) реж. Шарон Магвайр[4].
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
- 1997 — Британська книга року;
- 2002 — «Гільдія сценаристів США», в номінації «Найкращий сценарій»
- 2002 — BAFTA в номінації «Найкращий сценарій»
- 2002 — «Evening Standard Award» за найкращий сценарій
- 2013 — «Bollinger Everyman Wodehouse Prize»
- 2013 — «National Book Award»
Переклади українською[ред. | ред. код]
Щоденник Бріджит Джонс / Гелен Філдінґ ; пер. з англ. Лідії Луцан. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 432 с[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Bridget Jones's Baby (2016) [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Щоденник Бріджит Джонс. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Helen Fielding begins Edge of Reason follow-up [Архівовано 4 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гелен Філдінг на сайті [Архівовано 24 червня 2008 у Wayback Machine.] The Guardian (англ.)
|
| ||||||||