Гельмут Бергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гельмут Бергер
Helmut Berger
Helmut Berger 1972.jpg
Ім'я при народженні Гельмут Штайнбергер
Дата народження 29 травня 1944(1944-05-29) (74 роки)
Місце народження Бад-Ішль, Австрія
Громадянство Австрія Австрія
Національність австрієць
Професія актор
Кар'єра 1967 — дотепер
Нагороди «Давид ді Донателло» (1973)
IMDb ID 0000918
Гельмут Бергер у Вікісховищі?

Гельмут Бергер (нім. Helmut Berger, справжнє прізвище Штайнбергер, нар. 29 травня 1944, Бад-Ішль) — австрійський актор.

Біографія[ред. | ред. код]

Гельмут Бергер народився у курортному містечку Бад-Ішлі у сім'ї власників готелю, для яких він залишається персоною «нон грата»[1]. Провів дитинство в Зальцбурзі і відвідував францисканський коледж у Фельдкірсі. У 18-річному віці Бергер переїхав до Лондона, щоб навчатися акторській майстерності. Для того, щоб сплатити за навчання, він підробляв офіціантом, брав участь у показах модного одягу, знімався в рекламі. З 1965 року навчався в університеті Перуджі і був статистом у ряді італійських фільмів[2].

У 1964 році зіграв в епізоді фільму французького режисера Роже Вадима «Карусель»(1964). Того ж року на одному з показів моди Бергер познайомився з Лукіно Вісконті. Завдяки цій зустрічі, Гельмут Бергер зіграв свої найкращі, зоряні ролі в кіно і здобув широку популярність. У 1966 році Вісконті дав Бергеру першу роль в кіноновелі «Відьма, спалена живцем» для кіноальманаху «Чаклунки/Відьми» (фільм складався з п'яти новел, знятих різними режисерами, пов'язаних наскрізною роллю Сільвани Мангано).

Гельмут Бергер у фільмі «Загибель богів» (1969)

Всесвітню популярність Бергеру принесли ролі Мартіна фон Ессенбека в «Загибелі богів» (1969), яку кінокритик Нью-Йорк Таймс Вінсент Кенбі назвав «роллю року»[3], і Людвіга II у стрічці «Людвіг» (1972). У одній з найзнаменитіших сцен «Загибелі богів» Бергер в жіночій сукні пародіює пісню, яку Марлен Дітріх, виконувала у своєму знаменитому фільмі «Блакитний ангел». У пізніших фільмах режисери в основному експлуатували одночасно сексуальний і інфернальний образ Бергера[2], що дало привід російському кінокритику Андрію Плахову висловити сумнів щодо наявності у Бергера власного акторського таланту[4].

Смерть у 1976 році Лукіно Вісконті привела Бергера до глибокої депресії, у нього з'явилися проблеми з алкоголем і наркотиками. 17 березня 1977 року у першу річницю смерті Вісконті Бергер вчинив спробу самогубства, прийнявши смертельну дозу снодійного[4].

Бергер багато знімався у 1980-90-х роках, зокрема на телебаченні, але усі його пізні роботи поступалися за якістю ролям у фільмах Вісконті. У 1983-1983-84 роках він був задіяний в одному сезоні популярною американською мильної опери «Династія».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Гельмут Бергер — відкритий бісексуал, перебував у тривалих стосунках з Вісконті. Йому приписувалися романи з іншими знаменитостями обох статей. 19 листопада 1994 року Бергер одружився на італійській письменниці Франчесці Гуідато (Francesca Guidato), але у 2004-му вони розлучилися[5].

Неодноразово з'являвся у ток-шоу на німецькому і австрійському телебаченні (що нерідко оберталося скандалами). 1998 року Бергер опублікував у Австрії мемуари «Ich» (Я)[6], значну частину якої присвятив своєму особистому життю.

Бергер вільно володіє німецькою (його рідна мова), англійській, французькою і італійською мовами, якими користується як у фільмах так і під час інтерв'ю.

Обрана фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Оригінальна назва Роль Опис
1964 Карусель La Ronde епізод Італія Франція В титрах не вказаний
1966 Відьми: Відьма, спалена жицем Le Streghe юнак з готелю Італія Франція
1968 Молоді тигри Les jeunes tigres головна роль
1969 Загибель богів La Caduta degli dei Мартін фон Ессенбек Італія Німеччина
Номінований на Золотий глобус найкращому новому акторові
1969 Красивий монстр Un beau monstre головна роль Італія
1969 Уяви собі, якось увечері за вечерею Metti, una sera a cena
1970 Портрет Доріана Грея Il Dio chiamato Dorian Доріан Грей Італія Німеччина Велика Британія
1970 Сад Фінці-Контіні Il Giardino dei Finzi-Contini Альберто Фінці Контіні Італія Німеччина
1971 Метелик з закривавленими крилами Una farfalla con le ali insanguinate головна роль Італія
1972 Знаменита колона La Colonna infame головна роль Італія
1972 Людвіг Ludwig Людвіг II Баварський Італія Німеччина Франція Монако
Спеціальна премія «Давид ді Донателло»
1973 День покаяння Ash Wednesday Ерік США
1974 Сімейний портрет в інтер'єрі Gruppo di famiglia in un interno Конрад Х'юбел Італія
1975 Романтична англійка The Romantic Englishwoman Велика Британія Франція
1976 Салон Кітті Salon Kitty головна Італія Німеччина Франція
1976 Перемога під Ентеббе Victory at Entebbe німецький терорист США
1977 Звір з автоматом La Belva col mitra Нанні Віталі Італія
1978 Велика битва Il Grande attacco Курт Циммер Італія Німеччина Югославія
1980 Моя дружина — відьма Mia moglie e'una strega Азмодео Італія
1980 Фантомас Fantômas Фантомас/Гурн/Вальгран/Нантейл/граф Зайц Франція Німеччина Швейцарія Австрія Велика Британія
Телевізійний міні-серіал (4 серії)
1981 Смертельні ігри Lethal Games головна роль США
1982 Жінки Femmes головна роль Франція
1983/1984 Династія Dynasty США
1985 Кодове ім'я: Ізмарагд Code Name: Emerald США
1988 Безликі Faceless Франція Іспанія
1988 А. Д. А. М. A.D.A.M. Тобіас Шмідт-Ебербах Німеччина
1989 Пуританка La maison des fantasmes головна роль Італія
1990 Хрещений батько 3 Godfather, The: Part III Фредерік Кейнсідж США
1992 Людвіг 1881 Ludwig 1881 Людвіг II Баварський Німеччина Швейцарія
1997 120 днів Боттропа Die 120 Tage von Bottrop Німеччина
1999 Під пальмами Unter den Palmen Інгрід Нолль Нідерланди Німеччина
2008 Дитинка Honey Baby Карл Фінляндія Німеччина Росія
2008 Візит старої дами Der Besuch der alten Dame Олівер Маркс Німеччина
2009 Залізний хрест Iron Cross Шрагер/Фольгер Велика Британія
2012 Помста мандрівної блудниці Die Rache der Wanderhure граф Сокольни Німеччина
2013 Інстинкт гравця Spieltrieb Німеччина
2013 Паганіні. Скрипаль диявола Der Teufelsgeiger лорд Бургхерш Німеччина Австрія Італія
2014 Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є Saint Laurent Сен-Лоран у 1989 році Франція Бельгія

Премії і нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Ich bin ein Weltstar – und wer seid Ihr?". Die Welt. 8 January 2013. Процитовано 8 October 2013. 
  2. а б Hans-Michael Bock. The concise Cinegraph: encyclopaedia of German cinema. — Berghahn Books, 2009. — С. 36. — 574 p. — ISBN 9781571816559.
  3. Рецензія на «Загибель богів» на Amazon.com
  4. а б Плахов, А. С. (28 мая 1994). Двойной юбилей на фоне "Голубого ангела". КоммерсантЪ. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2010-07-31. 
  5. Das merkwürdige Phänomen Helmut Berger. Die Welt. 5 April 2010. Процитовано 8 October 2013. 
  6. Berger, Helmut: Ich: die Autobiographie

Посилання[ред. | ред. код]