Генрик Сальвер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрик Сальвер
Народження 1858(1858)
Смерть 1913(1913)
Країна
(підданство)
Польща
Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль історизм, модерн
CMNS: Генрик Сальвер у Вікісховищі
H. Salwer, advertising (Głos Wolny, № 4, 1893).jpg

Ге́нрик (Герш) Са́львер (Henryk Salver, деколи Salwer, 1858 Перемишль — 1913, Львів[1]) — архітектор.

Народився 1858 року в Перемишлі. Закінчив реальну школу. Протягом 18791884 років навчався на відділі будівництва у Львівській політехніці.[2] Працював у Львові, де мав власне проектно-будівельне бюро. Проживав на вулиці Дорошенка, 13. Член Товариства будівничих у Львові, а також Товариства для розвитку і прикрашення міста[3]. Співпрацював з Якубом Крохом і Юзефом Авіном. Неодноразово призначався присяжним у Львові.[4]. Був одружений з Феліцією (Фейґе, Фанні) Тілле Мешель. Мав з нею двох дітей — Мальвіну (Муху, Мішу) Сальвер (* 1895) і Кароля Сальвера (*1900)[1].

Споруди у Львові

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б «Henryk r Hersch Salwer». Сайт «Geni»/ Прочитано 21.10.2021
  2. Łoza S. Salver Henryk // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 267.
  3. Inseraty // Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 4, 10.
  4. Kroniczka z ostatniej chwili // Słowo Polskie. — 28 maja 1899. — № 125. — S. 5; Z Izby sądowej // Gazeta Lwowska. — 19 stycznia 1905. — № 14. — S. 4.
  5. Харчук Х. Вул. Кониського, 3 — житловий будинок. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 22 березня 2020. 
  6. Бірюльов Ю. О. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені і призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 7.
  7. Hotel pański // Głos Wolny. — 1 listopada 1894. — S. 2. (пол.)
  8. Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 148. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
  9. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 507. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
  10. Харчук Х. Архітектурно-містобудівний ансамбль вулиці Богомольця // Галицька брама. — 2008. — № 7-9 (163—165). — С. 12.
  11. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 477. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  12. а б Тимофієнко В. І. Сальвер Г. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
  13. Kravtsov S. Józef Awin on Jewish art and architecture // Jewish artists and central-eastern Europe. — Warszawa: DiG, 2010. — P. 131. — ISBN 978-83-7181-655-0. (англ.)
  14. Архітектура Львова… — С. 462.
  15. Lwów. Ilustrowany… — S. 201.
  16. Гельстон Й. Ансамбль вулиці Божничої // Галицька брама. — 1997. — № 10-11 (34-35). — С. 8.
  17. Lwów. Ilustrowany… — S. 164.