Вулиця Глибока (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Глибока
Львів
Вигляд на Глибоку з вулиці Київської
Вигляд на Глибоку з вулиці Київської
Місцевість На Байках
Район Франківський
Колишні назви
Канонерґассе (Канонерська), Ґлибока, Пініньского, Йоркґассе, Глибока, Чекістів
австрійського періоду (українською) Канонерґассе
австрійського періоду (німецькою) Kanonier Gasse
польського періоду (польською) Kanonierska, Głęboka, Pinińskiego
радянського періоду (українською) Глибока, Чекістів
радянського періоду (російською) Глубокая, Чекистов
Загальні відомості
Протяжність 286 м
Координати початку 49°50′04″ пн. ш. 24°00′50″ сх. д. / 49.8346833° пн. ш. 24.0141222° сх. д. / 49.8346833; 24.0141222
Координати кінця 49°49′57″ пн. ш. 24°00′41″ сх. д. / 49.8326583° пн. ш. 24.0114750° сх. д. / 49.8326583; 24.0114750
Поштові індекси 79013[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 4,8,12,14,16,21[2]
Медичні заклади стоматологічна клініка «Пародент»
Поштові відділення ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)[1]
Забудова класицизм, сецесія, конструктивізм
Комерція відділення № 2 банку «Львів»
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Глибока (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Глибо́ка — вулиця у Франківському районі Львова, в місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Бандери та Київську, утворюючи перехрестя з вулицею Новий Світ. Прилучається вулиця Японська.

Назва[ред. | ред. код]

  • Канонерґассе або Канонерська — до 1871 року, назва вулиці через близьке розташування до артилерійських складів.
  • Ґлибока — від 1871 року, найімовірніше, через те, що перетинала яр у місці, де розташовувались рибні ставки фільварку монастиря Домініканок.
  • Пінінського — від 1935 року, на честь польського вченого, громадського та політичного діяча, намісника Галичини, ректора Львівського університету Леона Пінінського.
  • Йоркґассе — на часі німецької окупації, від 1943 року.
  • Глибока — від липня 1944 року, повернена історична назва.
  • Чекістів — від 1968 року.
  • Глибока — від липня 1990 року, повернена історична назва.[3]

Забудова[ред. | ред. код]

У забудові вулиці Глибокої переважають архітектурні стилі — класицизм, сецесія, конструктивізм. Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:[2]

  • № 3. Склепіння сходової клітки декоровано розписом, на якому зображено танцюючі жіночі постаті в саду. Двері квартир оздоблено дерев'яними барельєфами із зображеннями Орфея.[4] До 1939 року приміщення першого поверху займало поштове відділення № 13.[5]
  • № 4. Кам'яниця збудована у 1908 році на замовлення власниці цієї ділянки Гелени Рисяк архітектором Владиславом Гертманом. Фасад декоровано ліпним рослинним сецесійним декором. Ковані балконні балюстради своїм плетінням доповнюють сецесійне убранство будинку. Вітражі в під'їзді виконані з використанням квіткових мотивів.[4] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1077-м.[2] Нині в будинку міститься стоматологічна клініка «Пародент».
  • № 5. Одноповерховий нежитловий будинок, на першому поверсі якого міститься офіс ГО «Об'єднання садівників-любителів та городників Львівщини», а у напівпідвальних приміщеннях — пункт прийому вторсировини.[6]
  • № 6. Кам'яниця збудована у 1908 році за проектом архітектора Владислава Гертмана на замовлення власниці цієї ділянки Ґелени Рисяк. Фасад декоровано ліпним рослинним сецесійним декором. Ковані балконні балюстради своїм плетінням доповнюють сецесійне оздоблення будинку. Вітражі в під'їзді виконані з використанням квіткових мотивів.[4]
  • № 7. У 18931896 роках в цьому будинку мешкав Іван Франко. Саме його адреса стала офіційною адресою журналу «Житє і слово». Нині будинку не існує, його розібрали.[7]
  • № 8—10. Будинки побудовані в 1910 році на замовлення Юзефа Кенінга та Анни Шурегер архітектором Августом Богохвальським. Фасади оздоблено ліпним сецесійним декором зі стилізованими квітами та маскаронами. У під'їзді будинку № 10 вікна сходової клітки заповнені вітражними панно з намальованими та витравленими малюнками.[4] До 1939 року тут мешкав художник і архітектор, директор Промислової школи Зигмунт Гарлянд.[8] 22 січня 2010 року відбулося урочисте відкриття меморіальної таблиці відомій американській співачці українського походження Квітці Цісик. Меморіальна таблиця встановлена на фасаді будинку № 8, у якому до 1944 року мешкала родина Левів. Будинок № 8 є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1078-м.[2]
  • № 12. Власний прибутковий будинок архітектора Якова Рисяка та його дружини Ґелени, споруджений у 1910 році за власним проектом архітектора. Особливістю споруди є високі аттики, оздоблені барельєфами, що зображають танцюючих молодих жінок зі стрічками та гірляндами з квітів.[4] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1079-м.[2] За Польщі в будинку містилася перукарня Залевського, що працювала тут до 1950-х років. Від 1944 року тут у квартирі № 6 містився кореспондентський пункт газети «Правда Украины».[10] Нині тут міститься офіс львівського міського благодійного фонду «Сестри Даліли».[11]
  • № 14. Кам'яниця збудована у 1909 році за проектом архітектора Мар'яна Осінського для працівників львівської залізниці[7] в неоготичному стилі.[4] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 373-м.[2]
  • № 16. Наріжний будинок вулиці Глибокої та Японської, споруджений у 1910 році за спільним проектом архітекторів Генрика Сальвера та Ігнатія Віняжа для Юзефа Сассовера.[4] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1080-м.[2] На першому поверсі нині міститься ресторан «Фраєрка».
  • № 19. Наріжний триповерховий будинок вулиці Глибокої та Новий Світ. До 1939 року тут містилося ательє дамських капелюхів Цукерман.[13]
  • № 21. Триповерхова прибуткова кам'яниця споруджена у 1900-х роках, декоративне оздоблення якої (рельєфи, майолікові плитки та решітки) має характерні ознаки стилю сецесії.[14] За Польщі тут містилося асфальтове підприємство Ковальського.[15] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1407-м.[2]
Меморіальна таблиця Квітці Цісик (вул. Глибока, 8)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / Бевз М., Бірюльов Ю., Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  • Дудыкевич Б. Справочник. Львов. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 122. (рос.)
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Глибока вул. // 1243 вулиці Львова. — Львів : Апріорі, 2009. — С. 319-320. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 15,78,89,95,104,107,116,125. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. Глибока вулиця // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 523. — ISBN 966-7007-68-8..
  • Якубовський І. Особливості морфології львівського функціоналізму // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 568: Архітектура. — С. 167–171.
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
  • Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 127. — ISBN 966-7022-26-9 (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]