Генріх Ігнац Франц фон Бібер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генріх фон Бібер

Генріх Ігнац Франц фон Бібер (нім. Heinrich Ignaz Franz Biber von Bibern; 12 серпня 1644 — 3 травня 1704) — австрійський композитор і скрипаль родом з Богемії. Народився у Вартенбергу, Чехія. Представник бароккової музики.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався у Йогана Генріха Шмельцера. У 1660-х роках — музикант на службі у князя-єпископа Оломоуцького. Близько 1670 вступив до придворної капели Зальцбурга, з 1684 — капельмейстер. Скрипаль-віртуоз, що позначилося у його скрипкових сонатах, де зустрічаються віртуозні пасажі та при виконанні використовується скордатура[en] — зміна звичайного строю струн.

Творчість[ред.ред. код]

Найбільш відома його збірка «Сонат розарію»[en] (близько 1676). Автор духовної музики, інструментальних ансамблів, опер. Напевно, Бібер є автором 53-голосної «Зальцьбургської меси», яка довгий час приписувалась різним авторам.

Збірка «Сонати розарію» складається з 15 сонат та фінальної пасакалії, які присвячені подіям з життя Христа та Діви Марії:

Струни скрипки, перехрещені для виконання сонати «Воскресіння»
  • Перший цикл — Різдвяний.
  1. Благовіщення — ре мінор, стрій соль-ля-ре-мі.
  2. Зустріч Марії з Єлизаветою — ля мажор, стрій ля-мі-ля-мі.
  3. Різдво — сі мінор, стрій сі-фа#-сі-ре.
  4. Стрітення — ре мінор, стрій ля-ре-ля-ре.
  5. Отримання в храмі — ля мажор, стрій ля-мі-ля-до#.
    • Другий цикл — Страсної:
  6. Молитва за чашею — до мінор, стрій ля бемоль-мі бемоль-соль-ре.
  7. Бичування — фа мажор, стрій до-фа-ля-до.
  8. Вінчання терновим вінком — до мажор, стрій ре-фа-сі бемоль-ре.
  9. Несення хреста — ля мінор, стрій до-мі-ля-мі.
  10. Розп'яття — стрій соль-ре-ля-ре.
    • Славний цикл:
  11. Воскресіння — стрій соль-ре-соль-ре.
  12. Вознесіння — до мажор, стрій до-мі-соль-до.
  13. Зішестя святого духу — ре мінор, стрій ля-мі-до#-мі.
  14. Вознесіння Марії — ре мажор, стрій ля-мі-ля-ре.
  15. Коронація Марії на небесах — до мажор, стрій соль-до-соль-ре.
  16. Пассакалія — соль мінор, стрій соль-ре-ля-мі.

Лише у першій та останній сонатах використано звичний стрій струн скрипки, в усіх інших використовується скордатура: Mysterien sonate.jpg

Для виконання одинадцятої сонати, «Воскресіння», додатково другу та третю струни перехрещено між підставкою та струнотримачем — таким чином змінено їх положення на грифі.

Література[ред.ред. код]

  • Chafe E.T. The church music of Heinrich Biber. Ann Arbor: UMI Research Press, 1987

Посилання[ред.ред. код]