Генріх Зінгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх Зінгер
Генріх Зінгер.jpg
Народився 27 червня 1855(1855-06-27)
Брно, Австрійська імперія
Помер 19 серпня 1934(1934-08-19) (79 років)
Прага, Чехословаччина
Поховання
Громадянство Австрія, Чехословаччина
Діяльність історик права, викладач університету
Відомий завдяки юриспруденція, педагогіка
Alma mater Віденський університет
Науковий ступінь доктор
Заклад Чернівецький університет імені Франца Йосифа
Звання професор

Генріх Зінгер (нім. Heinrich Joseph Singer; • 27 червня 1855, м. Брно, Австрійська імперія — пом. 19 серпня 1934, м. Прага, Чехословаччина) — юрист (церковне право і правова історія), ректор Чернівецького університету (18871888)

Біографія[ред. | ред. код]

Освіту здобув у Відні — з 1872 року навчався у Віденському університеті.

В 1877 році захистив дисертацію і здобув докторський ступінь — став доктором юридичних наук (його вчителями були Іво Пфафф і Фрідріх Маассен).

Після цього був конципієнтом фінансової прокуратури Австрії.

У 1879 році пройшов габілітацію як приватний доцент права, а потім як доцент майнового цивільного австрійського права у Віденському університеті.

Протягом 18791880 років Г. Зінгер викладав церковне право в Чернівецькому університеті імені Франца Йосифа, де його 1880 року було призначено позаштатним, а 1885 року за цісарським рішенням штатним доцентом з цього предмета.

18861887 навчального року Г. Зінгер працював деканом юридичного факультету Чернівецького університету.

У 18871888 навчальному році обирався ректором Чернівецького університету імені Франца Йосифа[1].

З 1891 року Генріх Зінгер працює професором канонічного права в університеті Інсбрука, а з 1896 року обіймає посаду штатного професора в, німецькомовному на той час, Карловому університеті в Празі.

Під час Першої світової війни виступив з 70-сторінковою брошурою проти спроби передислокації Чернівецького університету в Зальцбург.

Помер і похований у 1934 році в Празі.

Публікації[ред. | ред. код]

  • «Усунення існуючих обмежень щодо релігійних людей» (1880);
  • «Історичне вчення про порядок спадкування католицьким духовенством в Австро-Угорщині» (1883);
  • «Нові повідомлення про декреталій до і після Бернарда Павії» (1913)
  • «Кілька слів про минуле і майбутнє Чернівецького університету» (1917) та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Під час обрання на ректорську посаду 4 жовтня 1887 року виступив з науковою доповіддю про відомого науковця-юриста Густава фон Гюго, див.: Heinrich Singer. Zur Erinnerung an Gustav Hugo // Griinhut's Zeitschrift fur das Privat— and offentliche Recht. Bd. XVI.

Джерела[ред. | ред. код]