Гершел Вудроу Вільямс
| Гершел Вудроу Вільямс | |||
|---|---|---|---|
| англ. Hershel Woodrow Williams | |||
 | |||
| Ім'я при народженні | англ. Hershel Woodrow Williams | ||
| Прізвисько | Woody | ||
| Народження |
2 жовтня 1923 Квайт-Делл, Західна Вірджинія, США | ||
| Смерть |
29 червня 2022 (98 років) Гантінгтон, Західна Вірджинія, США | ||
| Поховання | Кенова | ||
| Країна |
 США | ||
| Рід військ |
 Корпус морської піхоти США | ||
| Роки служби | 1943—1945, 1948—1949, 1954—1969 | ||
| Звання | капрал | ||
| Формування | 3-тя дивізія морської піхоти | ||
| Війни / битви |
Друга світова війна • Битва за Іодзіму | ||
| Нагороди |
| ||
| hwwmohf.org | |||
 Гершел Вудроу Вільямс у Вікісховищі | |||
Гершел Вудроу «Вуді» Вільямс (англ. Hershel Woodrow "Woody" Williams; 2 жовтня 1923, Фермонт, Західна Вірджинія — 29 червня 2022, Гантінгтон, Західна Вірджинія)[1] — американський військовик, в роки Другої світової війни — капрал Корпусу морської піхоти США.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в місті Фермонт, штат Західна Вірджинія. Дитячі роки провів на молочній фермі поблизу Квайт-Делл. Працював водієм вантажівки в будівельній компанії, водієм таксі.
Коли японці напали на Перл-Гарбор, він працював у Цивільному корпусі охорони довкілля в штаті Монтана.[2]
Початок військової служби[ред. | ред. код]
26 травня 1943 року зарахований до резерву Корпусу морської піхоти США в Чарлстоні. Після первинного навчання на базі Корпусу морської піхоти в Сан-Дієго (Каліфорнія) солдат Вільямс був направлений до Навчального центру Камп-Елліот, де 21 серпня 1943 року він приєднався до танкового батальйону. Через місяць переведений до піхотного батальйону, де навчався на вогнеметника. 30 жовтня 1943 року включений до складу 32-го замінного батальйону.
Участь в Другій світовій війні[ред. | ред. код]
3 грудня 1943 року на борту судна M.S. Weltey Reden відбув зі США в Нову Каледонію. У січні 1944 року він приєднався до 1-го батальйону 21-го полку 3-ї дивізії морської піхоти на острові Гуадалканал. Протягом липня — серпня 1944 року він брав участь у бойових діях проти японців на Гуамі, а в жовтні того ж року приєднався до команди C.
Капрал Вільямс особливо відзначився в лютому 1945 року під час битви за острів Іодзіма, за що був удостоєний медалі Пошани.
6 березня 1945 року під час бою він був поранений, за що згодом удостоєний Пурпурового Серця.
Повоєнна кар'єра[ред. | ред. код]
У вересні 1945 року Гершел В. Вільямс повернувся до США й наступного місяця приєднався до штаб-квартири Корпусу морської піхоти у Вашингтоні.
5 жовтня 1945 року в Білому домі президент США Гаррі Трумен особисто нагородив його медаллю Пошани.
22 жовтня 1945 року Вільямс був переведений до навчального центру американських військ у Бейнбридж, штат Меріленд. 6 листопада того ж року звільнений з резерву Корпусу морської піхоти. У березні 1948 року він переведений до неактивного резерву Корпусу морського піхоти, але був знову звільнений 4 серпня 1949 року.
20 жовтня 1954 року, після того, як штабом Корпусу морської піхоти була затверджена 98-ма спеціальна піхотна компанія, Вільямс приєднався до Організації резерву Корпусу морської піхоти в Кларксбурзі. 9 червня 1957 року він перейшов до 25-ї піхотної компанії в Гантінгтоні, а з 6 червня 1960 року тимчасово, як ворент-офіцер, виконував обов'язки командира цього підрозділу. 11 червня 1963 року Вільямс був призначений офіцером з питань мобілізації 25-ї піхотної компанії та навколишнього району Гантінґтона.
Просуваючись службовою кар'єрою, Гершел Вудроу Вільямс досяг звання чіф-ворент-офіцера 4 класу (CWO-4). У 1969 році він був з почестями звільнений з резерву морської піхоти.
Протягом 35 років обіймав посаду капелана Спілки кавалерів медалі Пошани. Він також був членом Національного товариства «Сини Американської революції».
Вшанування[ред. | ред. код]
Ім'ям Гершела В. Вільямса названо:
- Збройова палата Національної гвардії Західної Вірджинії у Фермонті, Західна Вірджинія;
- міст у Барбурсвіллі, Західна Вірджинія;
- спортивне поле у Гантінгтоні, Західна Вірджинія;
- експедиційну морську базу, що будується для ВМС США в Сан-Дієго.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.wsaz.com/2022/06/29/medal-honor-recipient-hershel-woody-williams-98-passes-away/
- ↑ STARS AND STRIPES: Hershel W. 'Woody' Williams, WWII Medal of Honor recipient, on surviving Iwo Jima. [Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Військовий навігатор України: Новий неатомнй гігант американського флоту. Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 12 червня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- The Marine Corps Medal of Honor Recipients [Архівовано 3 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Pritzker Military Museum & Library: Hershel «Woody» Williams Collection [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.]. (англ.)