Глазунов Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Іванович Глазунов
Глазунов Володимир Іванович.jpg
Народився 4 липня 1925(1925-07-04)
Авдіївка
Помер 11 листопада 1992(1992-11-11) (67 років)
Мінеральні Води
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид ЗС сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1943—1945
Звання гвардії рядовий
Війни/битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За відвагу» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Володи́мир Іва́нович Глазуно́в (4 липня 1925 — 11 листопада 1992) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — стрілець 105-го гвардійського стрілецького полку 34-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії рядовий. Герой Радянського Союзу (1944).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 4 липня 1925 року в селищі Авдіївка, нині — місто в Донецькій області, в родині робітника. Росіянин. Закінчив 7 класів школи і 1 курс залізничного училища у 1941 році.

До лав РСЧА призваний Авдіївським РВК у вересні 1943 року. Учасник німецько-радянської війни з 17 жовтня 1943 року. Воював на Південному, 4-му, 3-му та 2-му Українських фронтах.

Особливо стрілець 105-го гвардійського стрілецького полку 34-ї гвардійської стрілецької дивізії 46-ї армії гвардії рядовий В. І. Глазунов відзначився у боях на території Молдови. Він перебував у складі групи з десяти бійців під командуванням гвардії лейтенанта Б. С. Васильєва-Китіна, яка під щільним вогнем супротивника захопила стратегічно важливу висоту на правому березі річки Дністер поблизу села Раскаєць (нині — Штефан-Водський район Молдови). 17-18 квітня 1944 року протягом 36 годин гвардійці відбили 17 ворожих контратак, знищивши при цьому 250 солдатів і офіцерів супротивника.

У грудні 1945 року був демобілізований. Член КПРС з 1946 року. Мешкав і працював у місті Авдіївка, а згодом переїхав до міста Мінеральні Води Ставропольського краю, де й помер 11 листопада 1992 року.

Нагороди[ред.ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії рядовому Глазунову Володимиру Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4860).

Також нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), медаллю «За відвагу» (21.04.1944) та іншими медалями.

Посилання[ред.ред. код]