Томурауші (гора)
Гора Томурауші (Томімура Усіяма, Фура Усіяма) — гора висотою 2141 м[2], в Японії, в центральній частині остова Хоккайдо, входить до складу вулканічної групи Дайсецузан. Місцеві жителі здавна поклонялися горі як «Камуймінтара» (ігровий сад богів) [3] . Гора Томураші входитьїї до списку « 100 відомих гір Японії » [4]. Згідно з Інституром географії Японії Японії на горі установлено знак точки тріангуляції. Гора входить до складу національного парку Дайсецузан[5].
Опис[ред. | ред. код]
Слово «Томурауші» в перекладі з айнської визначається як "місце, де ростуть зелені водорості" та гора має назву через річку Томурауші, яка бере свій початок у цій горі [6].
Гора Томураші розташована у південній частині гірського хребта Дайсецузан[7], в окрузіі Токаті , повіт Камікава; по горі проходить кордон між містами Біей та Сінтоку [2]. На піднений захід від гори розташована гора Опутатешіке[ja] (2 012 м), на схід — гора Ісікарі[ja] (1967 м), а на північний схід — гора Чубецу[ja] (1962 м)[2].
Вулкан Томураші, який був активним під час пізнього плейстоцену, починаючи з приблизно 300 000 років тому, активність також була під час голоцену [8] . На вершині гори є кратер діаметром приблизно 200 м, який має пониження жерла на південний захід, на схилах гори є кілька бічних лавових куполів і кратерів. Біля підніжжя гори на стороні Сінтоку розташовано гаряче джерело Томурауші Онсен.
Річки Томураші (права притока Токачі[ja]) та Кувауннаї (ліва притока річки Чубецу[ja] в системі річки Ісікарі ) починаються на схилах гори Томураші[2].
На горі Томурауші межа соснових дерев досягає 1500 метрів, а вище місцевість характеризується широким альпійським поясом. Верхня частина гори — це верхня межа лісу та торф'яні озера та болота,які починаються з висоти приблизно 1850 м на північному, північно-західному та західному схилах[2], а також ділянками з альпійськими рослинами[en]. На лавовому плато на північному схилі гори є територія під назвою «сад каменів», де нагромаджені великі камені, де можна зустріти Sieversia pentapetala[ja] та Езоноцугазакура[9] . На південно-західній стороні гори можна побачити такі альпійські рослини як Кассіопея плауновидна, Примула клинолиста[ja] та Діцентра Пілігрим[ja] [9] . У 1934 році ця гірська територія була оголошена під особливою охороною національного парку Дайсецузан [10].
Альпінізм[ред. | ред. код]
У травні 1926 року група альпіністського клубу університету Хоккайдо здійснила перше сходження на гору Томурауші у зимовий сезон [11] .
Маршрути скелелазіння починаються з міст Сінтоку та Хіґасікава, також є траверс з півночі, що проходить через гору Сіраун і Чубеці, а потім до гори Токачі[9]. Всі маршрути мають маркування[12][9]. Пропонуються маршрути одноденні та на 2 дня , для ночівлі є гірські хатини та спеціальні місця для кемпінгу [9]. На маршрутах попереджають про низьку температуру на висоті, яка може опускатися нижче нуля навіть влітку [13], і через це часто трапляються зміни погодних умов.. Дорога на гору порівнюється за складністю з горою Порошірі, тропа для підйому на гору має складні ділянки, які можуть бути ускладнені погодними умовами (повінню або паводком)[12] Походи на гору часто призводять до нещасних випадків, навіть зі смертями[14][15]
Список місць для відпочинку/притулку[ред. | ред. код]
| Назва | Місцезнаходження | висота (м) | З гори Томурауші Напрямок і відстань (км) |
Кількість людей, які можуть відпочити |
Табір, призначене місце |
Додаткова інформація |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Евакуаційний будинок Хакуундаке | Південно-східне плече гори Хакуундаке | 1990 | Пн, 15,5 | 60
|
80 наметів | Менеджер працює тільки влітку |
| Евакуаційний курінь Чубецудаке | Середня точка на схід від гори Чубецу та гори Госікі | 1620 | Пн-сх, 6.9 | 30
|
15 наметів | безпілотний |
| Болотний притулок Хісаго | Болото Хісаго | 1600 | Пн-сх, 3.0 | 30
|
30 наметів | безпілотний |
| Відведена територія табору Мінамінума | Прямо на південний захід від вершини | 1950 | Пд-зх, 0,7 | 20 наметів | ||
| Кокуміншукуша Хігаші Тайсецусо | Гаряче джерело Томурауші | 650 | Пд, 7,6 | 118
|
Працює цілий рік, початок стежки | |
| Лісовий табір природного відпочинку Tomuraushi | На захід від Хіґасі Тайсецусо | 680 | Пд, 7,6 | 150 наметів |
.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вид на гору Томурауші з міста Біей -
Гора Томурауші та озеро у північного схилу -
Вид з вершини гори -
Альпійські луки -
Томурауші та гірський хребет Токачі позаду праворуч -
Гора Томурауші з гори Ісікарі -
Гора Томурауші
Пов'язаний предмет[ред. | ред. код]
Зовнішнє посилання[ред. | ред. код]
- Вулкани в Японії: вулканічні групи Томурауші та Чубецу - Національний інститут передових промислових наук і технологій, Геологічна служба Японії
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в г д 地理院地図 / GSI Maps｜国土地理院. maps.gsi.go.jp. Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ トムラウシ山遭難事故 調査報告書 トムラウシ山遭難事故調査特別委員会]
- ↑ 深田久弥 (1982). 日本百名山. 朝日新聞社. ISBN 4-02-260871-4.
- ↑ 大雪山国立公園紹介. 環境省自然環境局. Процитовано 6 квітня 2011.
- ↑ アイヌ語地名で旅する北海道. 朝日新聞社. 3 2008. с. 88—94. ASIN 4022732032
- ↑ 大雪山国立公園連絡協議会. www.daisetsuzan.or.jp. Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ 及川輝樹 (2019) 日本火山学会講演予稿集
- ↑ а б в г д 大雪山国立公園連絡協議会. www.daisetsuzan.or.jp. Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ 大雪山国立公園紹介. 環境省自然環境局. Процитовано 6 квітня 2011.
- ↑ 日本の山1000. 山と溪谷社. 8 1992. с. 23. ISBN 4635090256.
- ↑ а б 大雪山系 トムラウシ渓谷（函沢）｜サワグルイ. サワグルイ (яп.). 4 серпня 2019. Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ トムラウシ山安全マップ (PDF). 新得警察署. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ 大雪山系で遭難、10人死亡（北海道新聞、2009年7月17日）
- ↑ 北海道・トムラウシ山、登山の男性死亡 宮城の６８歳 北海道新聞、2015年7月8日