Горбань Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горбань Микола Васильович
Nvgorbanomsk1952.jpg
М. В. Горбань, Омськ, 1952
Народився 1899(1899)
Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 1973(1973)
Ташкент, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність письменник
Сфера роботи історія
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів російська
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Микола Васильович Горбань (22 грудня 1899, Миколаївка — 19 квітня 1973) — український історик доби Розстріляного відродження. Також архівіст, письменник.

Жертва сталінського терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на колишній Гетьманщині, у родині земських працівників. Закінчив Кобиляцьке училище та Харківський університет, де став учнем академіка Дмитра Багалія. Двоюрідний брат — Іваненко Дмитро Дмитрович — фізик-теоретик.

З 1928 — завідувач сектору в Інституті історії української культури. З середини 1920-х — активний діяч історичних комісій ВУАН. З 1929 — дійсний член та вчений секретар Археографічної комісії ВУАН. Підтримував ділові та дружні взаємини з видатним істориком Гетьманщини Левом Окіншевичем.

Досліджував історію українсько-турецьких взаємин. Вільно володів сімома мовами.

Паралельно з науковою діяльністю - белетрист, творець нового козакофільського історичного роману.

Заарештований сталінськими спецслужбами 1931 (справа «Український національний центр»), незаконно засуджений, поміщений у табори ГУЛАГу, де отримав можливість частково займатися архівною роботою.

Після виходу з таборів працював на Сірому Клину (Омськ), а з 1960 - в Узбекистані, де став викладачем Ташкентського університету (вивчив узбецьку мову).

Син — відомий російський математик, проживає в Лестері (Велика Британія). Онучка — художниця.

В Російській Федерації встановлено премію імені Горбаня, досліджується друкована спадщина вченого.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Гайдамаччина. Бібліотека селянина. Харків, 1923;
  • Новій список літопису «Краткое описание Малороссии». Нариси з української історіографії. Харків, Рух. 1923;
  • Невідома записка початку XIX століття «Об ищущих козачества». Науковий збірник харківської науково-дослідної кафедри історії України. Харків, 1924;
  • Козак і воєвода. Історична повість. Рух, 1929;
  • Марко Вовчок. «Маруся». Історична повість. Передмова М. Горбаня. Рух, 1929;
  • М. Ординцев. «Запорожці в Сарагоссі». Історична повість. Післямова і примітки Миколи Горбаня. Рух, 1929;
  • Слово і діло государеве. Бібліотека історичних повістей і романів. Рух, 1930.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]