Теоретична фізика

Теорети́чна фі́зика охоплює теоретичні дослідження, які дають нові результати (передбачають нові фізичні явища), розробку та застосування нових фізичних теорій і методів теоретичної фізики для виявлення і опису фізичних законів і конкретних фізичних явищ.

Основною задачею теоретичної фізики є формулювання законів природи на основі даних, отриманих в експериментальних дослідженнях. Поділ фізики на теоретичну й експериментальну стався в 20 ст. внаслідок ускладнення математичного апарату фізики, з одного боку, й експериментального устаткування з іншого, що призвело до спеціалізації й поділу праці. Формулювання законів природи спирається на емпіричні дані й використовує метод індукції. Задачею теоретичної фізики є формулювання гіпотез, моделей, теорій, які б адекватно описували фізичні системи. Верифікація або спростування гіпотез і теорій відбувається при порівнянні з експериментом.

Інша задача теоретичної фізики дедуктивна — передбачення результатів експерименту й нових фізичних явищ на основі відомих загальних фізичних законів.

Як спеціальність

Вища атестаційна комісія України визначала теоретичну фізику як спеціальність, що включає в себе всі напрямки досліджень у фізиці. Код спеціальності за ВАКом: 01.04.02. У списку переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266, теоретична фізика, як більшість спеціальностей, пов'язаних з фізикою, відсутня.^{[джерело?]}

Галузі досліджень

Теоретичні дослідження у таких напрямках:

• теорія прямої зворотності;
• класичної та квантової теорії поля;
• статистичної фізики (математичні основи, статистична теорія квантових систем, нерівноважна статистична фізика);
• теорії багаточастинкових систем;
• теорії гравітації;
• фізики елементарних частинок;
• релятивістської астрофізики та космології;
• теорія ядра та ядерних реакцій;
• квантової теорії розсіяння;
• теорії твердого тіла;
• фізики конденсованих середовищ;
• теорії низькорозмірних систем;
• теорії класичних і квантових рідин;
• фізики поверхонь;
• теорії фазових переходів та критичних явищ;
• теорії невпорядкованих систем;
• класичних та квантових систем;
• теорії рідких кристалів;
• теорії магнетизму та сегнетоелектрики;
• фізики пластичності та міцності;
• теорії надпровідності;
• спектроскопії атомів, молекул та кристалів;
• теорії плазми та плазмоподібних середовищ;
• теорії нелінійних процесів в активних середовищах;
• математичних методів у теоретичній фізиці;
• математичного моделювання процесів природи.

Див. також

• Філософія фізики
• Математична фізика