Грачов Віталій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грачов Віталій Андрійович
Грачёв Виталий Андреевич
Виталий Андреевич Грачев-1.jpg
Народився 23 січня 1903(1903-01-23)
Flag of Russia.svg Російська імперія місто Томськ,
Помер 24 грудня 1978(1978-12-24) (75 років)
СРСР СРСР Москва
Поховання Нове Донське кладовище
Громадянство
Діяльність Конструктор авто - і бронетехніки
Відомий завдяки Конструктор автомобільної, бронетехніки, великовантажних тягачів до ракетної техніки
Alma mater Томський технологічний інститут
Титул

Лауреат двох Сталінських премій, конструктор автомобільної техніки, Головний конструктор Горьковського, Дніпропетровського автомобільних заводів і

Заводу імені В. А. Лихачова, творець транспортної техніки для ракетно-космічної промисловості
Нагороди

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 січня 1903 року в Томську, в сім'ї судновласника.

Батько, виходець із селян, заснував свою справу, мати працювала земським лікарем.

Віталій Андрійович був п'ятою дитиною у великій родині.

Батьки Віталія були дуже різними за характером людьми: мати була природженим лідером, жінкою з твердим і непростим характером, а батько — повна їй протилежність — м'яким і поступливим.

Сам Грачов успадкував материнський характер. Він рано пішов із сім'ї у самостійне життя.

З ранніх років цікавився інженерною справою, що особливо проявилося при конструюванні нових автомобілів.

Молодий Грачов служив техніком в авіаційних частинах, потім працював кіномеханіком.

У 1923 році вступив до Томський технологічний інститут, з якого в 1927 році був відрахований за «непролетарське походження».*

У грудні 1931 року він був безробітним і по мобілізації був направлений в технічний відділ Нижньогородського автозаводу, що саме будується в той час.

У 1936 році, за кермом самостійно розробленої машини легкого всюдихода «ГАЗ-АААА», на якому брав участь у знаменитому Каракумсько-Памірському автопробігу за маршрутом Горький — Памір — Москва[1] .


В. А. Грачову вдалося встояти у роки репресій, а після підтримки Наркома Серго Орджонікідзе приступати до самостійної конструкторської роботи.

В 1937 році під його керівництвом був розроблений вантажопасажирський тривісний автомобіль ГАЗ-21 (згодом той же індекс дали першої «Волзі»), на базі якого згодом було створено семимісний легковий автомобіль і два бронеавтомобілі.

У 1938–1939 роках проектує перший радянський легковий всюдихід ГАЗ-61 (перший радянський повнопривідний автомобіль на базі шестициліндрової «Емки»), який до наших днів так і залишився неперевершеним по динаміці і прохідності для машин цього класу.

Рішення про початок розробки ГАЗ-61 Віталій Андрійович «пробив» з величезним трудом, у самого К. Є. Ворошилова. Ця машина пішла в серію вже в кінці 1940-х років.

Відразу ж після початку війни Грачовим був створений легкий кулеметний бронеавтомобіль, що отримав високу оцінку Й. В. Сталіна і випускався масово радянською промисловістю для потреб фронту.

У 19411944 роках під його керівництвом були розроблені армійський джип ГАЗ-64 і бронеавтомобілі БА-64 і БА-64Б на його базі, автомобіль ГАЗ-67, а також єдина в світі колісна самохідна гармата ГАЗ-68 (КСП-76) та інші зразки колісної військової техніки.

У вересні 1944 року В. А. Грачов був призначений Головним конструктором автозавода в Дніпропетровську, де ним був створений армійський плаваючий автомобіль ДАЗ-485.

З 1951 року — заступник Головного конструктора і з 1954 року — Головний конструктор спеціального конструкторського бюро автомобільного Заводу імені В. В. Сталіна (Заводу імені В. А. Лихачова) в Москві (призначений за ініціативою Військового Міністра СРСР, Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова), де під його керівництвом були створені автомобілі ЗИЛ-157, ЗИЛ-134, ракетоносець ЗІЛ-135К (єдине в світі серійне шасі з двома автоматичними коробками передач), бронетранспортери БТР-152А, БТР-152Б, середні колісні артилерійські тягачі, багатоцільові армійські транспортери і встановлення на їхній базі.

Віталій Андрійович Грачов — творець автомобіля ЗІЛ-135Л, на якому можна було перевозити вантаж, що перевищує вагу автомобіля (вперше в світі застосував пластик при виготовленні корпусу).

Ним створений снігохід ЗІЛ-167. Для підвищення прохідності машин встановив реактивний двигун, для збільшення маневреності використовував літакові шасі.

Під керівництвом В. О. Грачова було створено 88 нових конструкцій автомобілів, які забезпечили для СРСР лідируюче положення у світі в галузі автомашин для важких умов.

Віталій Андрійович мав високопрофесійну інженерну підготовку, що дозволяла його колективу швидко освоювати найважчі завдання: за деякими виробами час від початку розробки до випробувань обчислювалася шістьма-вісьмома тижнями.

Нагороди[ред. | ред. код]

Постановою Ради Народних Комісарів СРСР № 485 від 10.04.1942 Віталій Андрійович Грачов був удостоєний Сталінської премії III ступеня «За розробку нових конструкцій автомашини ГАЗ-64 і бронеавтомобіля БА-64».

Постановою Ради Народних Комісарів СРСР № 981 від 14.03.1951 Віталій Андрійович Грачов у складі колективу був удостоєний Сталінської премії ІІІ ступеня «За створення нового зразка автомобіля (тривісної амфібії ДАЗ-485)».

Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора і медалями.

Йому встановлено меморіальний знак на території випробувального полігону.

Посилання[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. через два роки після цього автопробігу був розстріляний Директор Горьковського автозаводу С. С. Дьяконов