БА-64-З

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БА-64-З
Загальні дані
класифікація легкий бронеавтомобіль
компонувальна схема МТВ спереду, відділення управління і бойове відділення ззаду
Виробництво та застосування
розробник СРСР ГАЗ
роки виробництва 19421943
кількість виробів, од. 1
роки експлуатації 1943
основні країни-оператори СРСР
Основні параметри
бойова маса, т 2,98
екіпаж, осіб 2
довжина, мм 6210
ширина, мм 2950
висота, мм 2260
кліренс, мм 400
база, мм 5770
Броня
тип броні сталева катана, прокульова
  лоб корпусу (верх), мм/град. 12 / 40°
  лоб корпусу (середина), мм/град. 6 / 84°
  лоб корпусу (низ), мм/град. 9 / 30—52°
  борт корпусу (верх), мм/град. 6—9 / 30°
  борт корпусу (низ), мм/град. 6—7 / 30°
  корма корпусу (верх), мм/град. 9 / 30°
  корма корпусу (низ), мм/град. 6 / 35°
  дах корпусу, мм/град. 6
  днище, мм/град. 4
  лоб башти, мм/град. 9 / 30°
  борт башти, мм/град. 9 / 30°
  корма башти, мм/град. 9 / 30°
  дах башти, мм/град. відкрита
Озброєння
кути ВН, ° −36…+54°
кути ГН ° 360°
приціли діоптричний
кулемети 1 × 7,62-мм ДТ-29
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна
потужність двигуна, к.с. (кВт) 50
колісна формула лижно-гусеничний рушій
швидкість по шосе, км/год. 27,8 (розрахункова)
16 (фактична)
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 7,6 (по горбистій сніжній цілині)
питома потужність, к.с./т 16,78
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,15—0,17

БА-64-З («Зимовий») — дослідний радянський напівгусеничний (лижно-гусеничний) легкий по масі снігохідний бронеавтомобіль періоду Другої світової війни. Розроблений влітку 1942 року в КБ Горьківського автомобільного заводу, побудований в січні 1943 року в єдиному екземплярі. Не прийнятий на озброєння через недоліки конструкції, що призвели до низької швидкості, маневреності та економічності.[1][2][3].

Історія створення[ред. | ред. код]

Бронеавтомобиль БА-64-З був розроблений влітку 1942 року за пропозицією інженера С. С. Строєва в конструкторському бюро Горьківського автомобільного заводу під керівництвом В. А. Грачова. Основою для робіт послужив дослідний снігохідний вантажний автомобіль ГАЗ-СХ, що був обладнаний оригінальним снігохідним рушієм конструкції радянського вченого та винахідника С. С. Неждановського та добре показав себе на випробуваннях.[1][2][3]

Дослідний зразок машини був виготовлений в січні 1943 року шляхом конверсії примірника серійного БА-64. З 30 січня по 10 лютого того ж року машина проходила заводські випробування.[1][2][3]

На випробуваннях БА-64-З показав чудову прохідність по сніжній цілині будь-якої глибини сніжного покриву, що досягалося завдяки оригінальній конструкції рушія, що забезпечувала питомий тиск 0,15 — 0,17 кгс/см2 та надійний рух по снігу. В той же час, випробування виявили кілька суттєвих недоліків машини. Значне занурення рушія в сніг (що досягало 250 мм при загальній глибині снігового покриву 700 мм) призвело до низької маневреності. Потужність двигуна ГАЗ-ММ виявилася недостатньою, і випробування показали незадовільні швидкісні якості машини: фактична середня швидкість склала 16 км/год по накатаній дорозі та всього 7,6 км/год по горбистій сніжній цілині, при розрахунковій швидкості 27,8 км/год. Крім того, випробування показали дуже високі витрати пального, що доходили до 1,5 л на 1 км.[1][2][3]

Зважаючи на виявлені на випробуваннях істотні недоліки, які важко усунути, подальші роботи по бронеавтомобілю були припинені,[1][2][3] проте оцінка перспективності самого рушія була позитивною.

Опис конструкції[ред. | ред. код]

Загальне компонування машини було ідентичне базовій. Не зазнав змін броньовий корпус, склад озброєння, силова установка і трансмісія. Основною відмінністю БА-64-З від базової машини була повністю нова ходова частина.[1][2][3]

Ходова частина[ред. | ред. код]

Ходова частина машини — лижно-гусенична, з керованим переднім мостом з лижами та тяговим гусеничним рушієм конструкції С. С. Неждановського. Для установки рушія з серійної машини демонтувались роздавальна коробка, карданні вали, задній та передній тягові мости, передні ресори, амортизатори, гальмівна система, запасне колесо та крила[2][3].

Новий передній поворотний міст з однією поперечною ресорою та розпірною вилкою від вантажного автомобіля ГАЗ-АА кріпився на двох додаткових поперечинах, встановлених на рамі бронеавтомобіля. На цапфи поворотних кулаків переднього мосту були навішені дві знімні лижі від напівгусеничного автомобіля ГАЗ-60.[1][2][3]

Задній тяговий міст був запозичений від автомобіля ГАЗ-АА та підданий доопрацюванню: був перероблений привід від відкритого карданного валу з шарнірами на голчастих підшипниках (по типу ГАЗ-64) та встановлені нові ресорні подушки[2][3].

Гусеничний рушій, стосовно одного борту, складався зі спеціальної коробчастого січення несучої лижі шириною 375 мм, шарнірно (через опори з підшипниками) прикріпленої до колодиці тягового мосту, а також з укріпленого на гальмівному барабані верхнього тягового колеса з одинадцятьма зубцями та чотирьох здвоєних опорних котків, встановлених з боків несучої частини лижі; крайні опорні котки виконували також функцію напрямних коліс і були обладнані механізмами натягу. Гусеничні стрічки машини — подвійні, крупноланкові, обладнані поперечними пластинами шириною 57 мм, виконаними із штабової ресорної сталі і розташованими вертикально у вигляді лопаток з кроком 196 мм. Гусениці огинали лижі знизу по опорним коткам.[1][2][3]

Оригінальна конструкція гусеничного рушія забезпечувала вкрай високу прохідність та надійність руху на сніжній цілині за рахунок постійного ущільнення несучими лижами верхнього шару снігу, що відштовхується лопатками гусениць.[1][2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Холявский, 2004
  2. а б в г д е ж и к л м А. Г. Солянкин, М. В. Павлов, И. В. Павлов, И. Г. Желтов. БА-64-З // Отечественные бронированные машины. XX век. 1941—1945. — Москва : Экспринт, 2005. — Т. 2. — С. 425—426. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-074-3.
  3. а б в г д е ж и к л м Максим Кадаков. Гвардии рядовой // Авторевю : журнал. — 2005. — № 8 (333).

Література[ред. | ред. код]

  • А. Г. Солянкин, М. В. Павлов, И. В. Павлов, И. Г. Желтов. Отечественные бронированные машины. XX век. 1941—1945. — Москва : Экспринт, 2005. — Т. 2. — 448 с. — 2000 прим. — ISBN 5-94038-074-3.
  • Холявский Г. Л. Энциклопедия бронетанкового вооружения и техники. Колесные и полугусеничные бронеавтомобили и бронетранспортёры. — Мінськ : Харвест, 2004. — 656 с. — (Библиотека военной истории) — 5100 прим. — ISBN 985-13-1765-9.
  • Максим Кадаков. Гвардии рядовой // Авторевю : журнал. — 2005. — № 8 (333).
  • Прочко Е. Модификация с лыжно-гусеничным движителем Неждановского // Бронеавтомобиль БА-64/Амфибия ГАЗ-011 / А. Гусев. — Москва : Цейхгауз, 2008. — С. 32—35. — (Бронетанковый фонд) — ISBN 5-9771-0015-9.