Григорович Іван Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорович Іван Станіславович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Григорович Іван Станіславович.jpg
Загальна інформація
Народження 29 травня 1985(1985-05-29)
с. Кононча Канівського району Черкаської області
Смерть 21 липня 2016(2016-07-21) (31 рік)
м. Мар'їнка Донецької області
°загинув
Університет Національний авіаційний університет
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування 46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Іва́н Станісла́вович Григоро́вич (29 травня 1985(19850529) — 21 липня 2016) — старший солдат Збройних сил України.

Служба[ред. | ред. код]

Мешкав у м. Канів. Закінчив у 2012 році Національний авіаційний університет.

Був призваний за мобілізацією.

Воював на посаді старший навідник мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна», в/ч пп В2612.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Взвод І. Григоровича був відведений за «Мінськими угодами», але він зголосився нести службу на передових позиціях та був відряджений до взводно-опорного пункту роти розвідки в районі міста Мар'їнка (Донецька область).

Загинув 21 липня 2016 року близько 20.00 внаслідок осколкового поранення на взводному опорному пункті роти розвідки, відбиваючи напад диверсійно-розвідувальної групи противника. Російські бойовики відкрили вогонь зі стрілецької зброї та підствольних гранатометів. Напад було відбито, але Іван Григорович загинув від осколкового поранення, поранені ще двоє захисників.

Сімейний стан[ред. | ред. код]

Залишилися мати й дружина. Похований у рідному селі Кононча Канівського району Черкаської області.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В березні 2017 року на фасаді загальноосвітньої школи села Кононча урочисто було відкрито меморіальну дошку випускнику І. Григоровичу[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лісова Лідія. «Богун» мріяв стати пілотом // Голос України. — 2017. — № 54. — 24 березня. — С. 7.

Джерела[ред. | ред. код]