Грицина Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Грицина
Особові дані
Повне ім'я Юрій Васильович Грицина
Народження 15 червня 1971(1971-06-15) (47 років)
  Сєвєродонецьк, СРСР
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1988—1989 СРСР «Зоря» Л 41 (4)
1990—1994 СРСР / Україна «Динамо» К 53 (10)
1993—1994   Україна «Динамо-2» К 16 (8)
1994—1995 Росія «Динамо-Газовик» 38 (2)
1996—1997 Росія «Уралан» 72 (17)
1998—1999 Росія «Сокіл» С 65 (6)
2000 Литва «Каунас» 7 (3)
2001 Росія «Арсенал» Т 8 (0)
2002 Росія «Чорноморець» Н 3 (0)
2003 Латвія «Металургс» 20 (3)
2004 Росія «Динамо» Ст 25 (2)
2005 Росія «Волга» НН 34 (3)
2006 Латвія «Діттон» 25 (1)
2006   Латвія «Діттон-2» 3 (0)
2008—2009 Україна «Дніпро» Ч 25 (1)
2009 Україна «Ірпінь» - (-)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб Ігри (голи)
2001 Україна «Авангард» Р 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1993 Україна Україна 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ю́рій Васи́льович Грици́на (нар. 15 червня 1971, Сєвєродонецьк, СРСР) — радянський та український футболіст, півзахисник. Відомий за виступами у складі київського «Динамо», елістинського «Уралана» та низки інших український, російських, литовських та латвійських клубів. Екс-гравець збірної України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Перші кроки у великий футбол почав робити під проводом Людвига Андрійовича Шубіна. І вже у сімнадцятирічному віці дебютував у складі луганської «Зорі» у матчі першої ліги радянського чемпіонату. Загалом у 1988 році провів 5 матчів у формі луганчан, а команда виступила досить невдало і опустилася рівнем нижче. В наступному сезоні Грицина вже був основним гравцем, провівши 36 матчів та чотири рази засмутивши голкіперів суперника.
Яскравою грою молодий півзахисник звернув на себе увагу Валерія Лобановського і наступний сезон розпочав у складі «Динамо», ставши у першому ж сезоні чемпіоном СРСР серед дублерів. Всього ж у чемпіонаті Радянського Союзу Грицина провів 10 матчів і забив 1 гол.
Проте своє ім'я в історію київського клуба Юрій назавжди записав дещо пізніше. З його голу розпочалася новітня ера всього українського футболу — 7 березня 1992 року у матчі з харківським «Металістом» Грицина забив перший м'яч в історії чемпіонатів незалежної України.
У 1994 році замість Михайла Фоменка головним тренером було призначено Йожефа Сабо, який відправив Грицину до резервного складу. Не бажаючи просиджувати увесь час на лаві запасних, Юрій вирішив залишити команду. Так він опинився у Росії.
Можна сказати, що спочатку кар'єра Грицини складалася досить вдало. Після зміни тюменського «Динамо-Газовика» на «Уралан» прийшов перший успіх — разом з командою український півзахисник став переможцем турніру першої ліги Росії, занісши до свого активу у чемпіонському сезоні 10 забитих м'ячів. Однак, в Елісті він не залишився і новий сезон розпочав у складі «Сокола» (Саратов), з яким двічі поспіль зупинявся у кроці від пидвищення в класі, задовольняючись бронзовими нагородами.
Наступним викликом для Грицини стали виступи у ФБК «Каунас», разом з яким він став чемпіоном Литви.
З цього моменту, фактично, кар'єра Юрія пішла на спад. І хоча він встиг отримати «срібло» першої російської Ліги у складі новоросійського «Чорноморця» та записати до свого активу перемоги у чемпіонаті другого дивізіону та кубку ПФЛ у складі «Динамо» зі Ставрополя, на свій колишній рівень Грицина так вже і не вийшов.
Після виступів у Ставрополі він ще сезон відіграв у «Волзі»[1] з Нижнього Новгорода та поїхав до Латвії[2], в якій вже встиг спробувати легіонерського хліба у 2003 році. Однак і там довше ніж на сезон не затримався.
Провівши майже два роки поза великим футболом, у 2008 відновив свої виступи на професійному рівні у складі черкаського «Дніпра», де відіграв 25 матчів, забивши один м'яч, та повісив бутси на цвях.
Зараз бере участь у матчах ветеранів та любительських колективів[3].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Матчі Юрія Грицини за національну збірну України
# Дата Стадіон Суперники Рахунок Турнір Голи Голи Жовта картка Червона картка Капітан
01. 18.05.1993 Литва «Жальгіріс», Вільнюс Литва Литва — Україна Україна
1-2
Товариський матч
Замінений на 64-ій хвилині 64'
02. 26.06.1993 Хорватія «Максимір», Загреб Хорватія Хорватія — Україна Україна
3-1
Товариський матч
Замінений на 46-ій хвилині 46'

Досягнення[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • За перший забитий м'яч в в історії чемпіонатів України Грицині пообіцяли у Федерації футболу цінний подарунок — срібний перстень з каменями. Проте він не отримав його і досі.
  • Юрія запрошували до лав збірної Росії напередодні Чемпіонату Світу-1994, проте він на Мундіаль так і не поїхав.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю