Густав Фехнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Gustav Fechner
нім. Gustav Theodor Fechner
Gustav Fechner.jpg
Ім'я при народженні нім. Gustav Theodor Fechner
Народився 19 квітня 1801(1801-04-19)[1][2][…]
Жаркі-Великі, Ґміна Тшебель, Жарський повіт, Любуське воєводство, Польща[4][5][6]
Помер 18 листопада 1887(1887-11-18)[1][2][…] (86 років)
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький рейх[7][8][…]
Країна Flag of Germany (1867–1918).svg Німеччина[10]
Національність німець
Діяльність фізик, психолог, статистик, викладач університету, філософ, перекладач, письменник
Alma mater Лейпцизький університет
Галузь психологія
Заклад Лейпцизький університет
Відомі учні Рудольф Герман Лотце
Членство Саксонська академія наукd, Леопольдина, Прусська академія наук і Туринська академія наук[6]
Відомий завдяки: психофізика
Брати, сестри Mathilde Kietzd і Emilie Kuntzed
Нагороди

CMNS: Густав Фехнер у Вікісховищі

Теодор Густав Фехнер (нім. Gustav Theodor Fechner; 19 квітня 1801 — 18 листопада 1887) — німецький фізик, філософ, засновник психофізики. Його погляди значною мірою вплинули на багатьох вчених та філософів XX століття, зокрема на Зигмунда Фройда.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 квітня 1801 року у Грос-Зерхені поблизу Мускаї. Його батько, який успадкував від діда посаду сільського пастора, помер, коли хлопчикові було п'ять років. Фехнера виростив дядько, також пастор; хлопець закінчив гімназію в Сорау, потім медико-хірургічну академію в Дрездені. У віці 16 років був зарахований на медичний факультет Лейпцизького університету. Ступінь доктора медицини Фехнер отримав 1822 року. Протягом 12 років заробляв на життя перекладами довідників з фізики і хімії, а також читав лекції в університеті і публікував результати своїх фізичних досліджень. У 1834 став професором фізики Лейпцизького університету.

1838 року Фехнер опублікував роботу, присвячену сприйняттю кольору, а 1839 року дослідження з проблеми зорових післяобразів (зорових відчуттів, що зберігаються після припинення дії подразника).

У 1840-і роки Фехнер запропонував теорію панпсихізму. Вчений вважав, що події в матеріальному світі є аспектом єдиної духовної субстанції. Це вчення Фехнер називав Tagesansicht (денним поглядом) на відміну від сучасного йому матеріалізму — Nachtansicht (нічного погляду). У своїх працях Фехнер неодноразово опонував матеріалізму, починаючи з Книжечки про замогильне життя (Das Buchlein vom Leben nach dem Tode, 1836) до Денного бачення проти нічного бачення (Die Tagesansicht gegenber der Nachtansicht, 1879). Найвідоміші роботи Фехнера — Нанна, або психічне життя рослин (Nanna, oder des Seelenleben der Pflanzen, 1848) і Зенд-Авеста, або явища небес і майбутнього життя (Zend-Avesta, oder ber die Dinge des Himmels und des Jenseits, 1851). Остання робота містила програму розвитку психофізіки, нового наукового напряму, який, згідно з Фехнером, мав вирішити проблему душі і тіла, встановивши функціональний взаємозв'язок між духовним і матеріальним світами.

Результати дискусій з вимірювання психічних явищ, експериментальним методам і виявленим закономірностям були узагальнені Фехнером в 1860 році в його класичній праці Елементи психофізіки (Elemente der Psychophysik).

1865 року з'явилася перша публікація Фехнера, присвячена вимірюванню естетичного сприйняття, а в 1876 вийшла класична праця Введення в естетику (Vorschule der Aesthetik). У 1877 Фехнер опублікував роботу На тему психофізіки (In Sachen der Psychophysik), а в 1882 Перегляд принципів психофізіки (Revision der Hauptpunke der Psychophysik).

Помер Фехнер в Лейпцігу 18 листопада 1887.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Hans-Jürgen Arendt: Gustav Theodor Fechner, ein deutscher Naturwissenschaftler und Philosoph im 19. Jahrhundert. Lang, Frankfurt am Main 1999, ISBN 3-631-35337-5.

  • Ulla Fix, Irene Altmann (Hrsg.): Fechner und die Folgen außerhalb der Naturwissenschaften. Interdisziplinäres Kolloquium zum 200. Geburtstag Gustav Theodor Fechners. Niemeyer, Tübingen 2003, ISBN 3-484-70041-6.

  • Michael Heidelberger: Die innere Seite der Natur. Gustav Theodor Fechners wissenschaftlich-philosophische Weltauffassung. Klostermann, Frankfurt am Main 1993, ISBN 3-465-02590-3.

  • Michael Heidelberger: Nature from Within: Gustav Theodor Fechner and His Psychophysical Worldview. University of Pittsburgh Press, Pittsburgh 2004, ISBN 0-8229-4210-0 (Übersetzung des vorigen Titels, mit leichten Änderungen und einem Zusatzkapitel).

  • Bruno Leisering: Studien zu Fechners Metaphysik der Pflanzenseele. Weidmann, Berlin 1907 (Digitalisat)
  • Johannes Emil Kuntze: Gustav Theodor Fechner (Dr. Mises). Ein deutsches Gelehrtenleben. Breitkopf und Härtel, Leipzig 1892 (von Fechners Neffen verfasste Biografie mit Dokumenten).

  • Kurd Laßwitz: Gustav Theodor Fechner. Frommanns, Stuttgart 1896. Werkausgabe Bd. II/5, Dieter von Reeken, Lüneburg 2008, ISBN 978-3-940679-31-4.
  • Willy Pastor: Gustav Theodor Fechner und die durch ihn erschlossene Weltanschauung. Georg Heinrich Meyer, Leipzig / Berlin 1901
  • Petra Lennig: Von der Metaphysik zur Psychophysik. Gustav Theodor Fechner (1801–1887). Verlag Peter Lang, Bern 1994, ISBN 3-631-46572-6.

  • Andreas Baranowski: Abwehr von Transzendenz. Gustav Theodor Fechner und der animalische Magnetismus. Superbia Verlag, Leipzig 2012, ISBN 978-3-937554-52-5.

Посилання[ред. | ред. код]