Девід Ліптон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Ліптон
англ. David Lipton
Народився 9 листопада 1953(1953-11-09) (70 років)
Бостон, США
Діяльність економіст
Alma mater Гарвардський університет[1][2] і Весліанський університет[3]
Науковий ступінь доктор філософії
Посада директор-розпорядник МВФd

Девід Ліптон (англ. David Lipton, народився 9 листопада 1953) — американський економіст, який обіймав посаду виконуючого обов'язки директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду з 2 липня 2019 року після призначення Крістін Лагард президентом Європейського центрального банку до призначення Крісталіни Георгієвої. в офісі 01.10.2019р. До цього Ліптон з вересня 2011 року обіймав посаду першого заступника директора-розпорядника МВФ. Про Ліптона згадували та брали інтерв’ю в численних виданнях, зокрема The Financial Times, Euromoney,[4] Bloomberg News,[5] і The Guardian[6].

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Девід Ліптон народився 9 листопада 1953 року в Бостоні, штат Массачусетс. Він отримав ступінь бакалавра в Уесліанському університеті в 1975 році, а потім отримав ступінь доктора філософії з економіки в Гарвардському університеті в 1982 році під керівництвом Джеффрі Сакса[7]. Потім він почав працювати в Міжнародному валютному фонді[8], після чого приєднався до Джеффрі Сакса, консультуючи уряди країн з перехідною економікою, таких як Росія, Польща та Словенія, також часто пишучи на цю тему[9]. Згодом він почав працювати в адміністрації Клінтона в 1993 році заступником міністра фінансів з міжнародних справ, з цієї посади він працював над азійською фінансовою кризою. Залишивши державний сектор, Ліптон приєднався до хедж-фонду (Moore Capital Management), а потім перейшов у Citibank, де він став керівником глобального управління ризиками в країні[10].

До приходу в МВФ Девід Ліптон працював спеціальним помічником президента Барака Обами, а також був членом Національної економічної ради та Ради національної безпеки Білого дому[11].

У 2021 році Ліптона було призначено старшим радником міністра фінансів Джанет Йеллен, який займався політичною роботою з союзниками США та працював із самітами G7 і G20[12].

Література[ред. | ред. код]

  1. https://www.imf.org/en/About/senior-officials/Archive/david-lipton
  2. https://www.weforum.org/people/david-a-lipton
  3. https://newsletter.blogs.wesleyan.edu/2021/02/09/wesleyan-in-the-news-53/ — 2021.
  4. Furness, Virginia. IMF considers benefits of capital flow management in policy re-think. Euromoney (англ.). Процитовано 5 грудня 2019.
  5. Donahue, Patrick (1 жовтня 2019). IMF's Lipton Sees Sharper World Slowdown as Trade Tensions Flare. Bloomberg. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  6. Partington, Richard (11 грудня 2018). IMF warns storm clouds are gathering for next financial crisis. The Guardian. Процитовано 5 грудня 2019.
  7. DAVID LIPTON CONFIRMED AS UNDER SECRETARY FOR INTERNATIONAL AFFAIRS. www.treasury.gov.
  8. Pearlstein, Steven (3 жовтня 2015). The smartest economist you've never heard of.
  9. 'Creating a Market Economy in Eastern Europe', Brookings Papers on Economic Activity, Volume 1990, Issue 1, pp. 75-147 (PDF).
  10. David Lipton. IMF.
  11. Authors. World Economic Forum.
  12. Hunnicutt, Trevor; Lawder, David (3 лютого 2021). U.S. Treasury names officials expected to lead Biden's global tax crackdown. Reuters (англ.). Процитовано 28 лютого 2021.