Делюкін Юрій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Делюкін Юрій Петрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 29 липня 1994(1994-07-29)
Україна Черкаське, Дніпропетровська область
Смерть 19 лютого 2017(2017-02-19) (22 роки)
Україна Харків
(помер від поранень)
Поховання Новомосковський район
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2015-2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Юрій Петрович Делюкін (нар. 29 липня 1994(19940729), смт Черкаське, Новомосковський район, Дніпропетровська область, Україна — 19 лютого 2017, м. Харків, Україна) — солдат Збройних сил України, десантник, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1994 року в смт Черкаське на Дніпропетровщині. 2010 року закінчив Черкаську загально-освітню школу. Продовжив навчання у Новомосковському професійно-технічному училищі № 48, яке закінчив 2013 року за фахом кухаря. Але його мрією була військова служба в десантних військах. Захоплювався автомобілями та футболом.

Під час російської збройної агресії проти України з 2015 року служив за контрактом, майже рік виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Влітку 2017 планував вчитись на офіцера, склав перший іспит.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника 5-ї роти 2-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

16 лютого 2017 року, під час обстрілу взводного опорного пункту поблизу смт Зайцеве, що на північ від окупованої Горлівки, дістав важке вогнепальне поранення у голову від кулі снайпера. З Бахмута був доставлений санавіацією до Харкова. Було проведено операцію, але врятувати життя воїна не вдалося, він помер о 5:40 19 лютого у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону[1][2].

Після прощання у військовій частині похований на кладовищі села Вільне Новомосковського району, поряд із могилою батька[3][4].

Залишились мати Тетяна Олександрівна і молодший брат.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 року, за особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[5][6].

1 вересня 2017 року на будівлі Черкаської ЗОШ I-III ступеня Новомосковської районної ради урочисто відкрито меморіальну дошку на честь загиблого випускника школи Юрія Делюкина[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У військово-медичному центрі Харкова помер чоловік[недоступне посилання з липня 2019] // ГУ НП в Харківській області, 20 лютого 2017
  2. ↑ У Харкові від поранення в голову помер 23-річний боєць АТО [Архівовано 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «ДеПо. Харків», 20 лютого 2017
  3. ↑ На Дніпропетровщині прощались з 21-річним бійцем, що влітку мав намір одружитися [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] // 5 канал, 22 лютого 2017
  4. ↑ На Дніпропетровщині попрощались із загиблим в АТО бійцем (фото) [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Головне», 22 лютого 2017
  5. ↑ Указ Президента України від 10 квітня 2017 року № 104/2017 «Про нагородження державними нагородами України»
  6. ↑ Виконувач обов'язків голови Новомосковської райдержадміністрації Чечеленко О. Ю. вручив орден «За мужність» ІІІ ступеня // Новомосковська РДА, 30 травня 2017
  7. ↑ 24 травня в Черкаській школі вшановували пам'ять колишніх учнів

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Делюкін_Юрій_Петрович&oldid=38220764