Деміс Русос
Деміс Русос | |
---|---|
грец. Ντέμης Ρούσσος | |
Виступ у Києві, Палац «Україна», 2012 рік | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | грец. Ντέμης Ρούσος |
Дата народження | 15 червня 1946 |
Місце народження | Александрія, Єгипет |
Дата смерті | 25 січня 2015 (68 років) |
Місце смерті | Афіни, Греція[1] |
Поховання | Перше афінське кладовище |
Роки активності | з 1963 |
Громадянство |
![]() |
Професія | вокаліст, гітарист |
Співацький голос | ліричний тенор[d] і Tenore contraltinod |
Нагороди | |
www.demisroussos.net | |
![]() |
Деміс Русос (грец. Ντέμης Ρούσος, англ. Demis Roussos) повне ім'я Артеміос Вентуріс Русос (грец. Αρτέμιος Βεντούρης Ρούσος), 15 червня 1946, Александрія, Єгипет — 25 січня 2015[2]) — вокаліст, гітарист.
Біографія[ред. | ред. код]
Деміс Русос народився у грецькій родині з багатими музичними традиціями. Його батько грав на класичній гітарі, а мати була співачкою. Під час навчання у музичній школі Деміс опанував гру на гітарі, трубі, контрабасі та органі. Це вміння він використав в утвореній 1963 року формації «Aphrodite's Child», до складу якої також входив Вангеліс Папатонассіо. 1968 року гурт перебрався до Парижу і незабаром «Aphrodite's Child» здобув популярність на європейському континенті завдяки твору Rain & Tears.
1971 року Русос вибрав ризиковану сольну кар'єру, проте 1974 року до нього прийшов успіх з альбомом «Forever & Ever». Сингл з піснею Happy То Be On An Island In The Sun піднявся до п'ятого місця у британському чарті, однак невисокі позиції пісні Can't Say How Much I Love You та альбому «Souvenirs» сповіщали про спад популярності. Однак наполегливий співак тріумфально повернувся на вершину британського Тор 20 з авторським максі-синглом «The Demis Roussos Phenomenon». Того ж року твір When Forever Has Gone потрапив на другу позицію. Значно менше пощастило черговому максі-синглу Kyrila, який ледве добрався до першої сороківки.
У кінці 1970-х років Русос, володар унікально високого тенора, активно займається сольними проектами і записує свої найвідоміші пісні: We Shall Dance, Goodbye My Love, Souvenirs. У 1980-і роки Руссос давав по 150 концертів на рік. За свою музичну кар'єру він продав близько 60 мільйонів копій альбомів у всьому світі[3].
Спад популярності записів досить контрастував з концертними виступами Русоса, де він вміло використовував свій незвичний тенор, виконуючи типові для поп-мейнстріму шлягери. Однак віддавши перевагу сценічному оформленню свого костюмованого шоу, Деміс Русос збуджував глядача ще перед тим, як починав співати.
У червні 2010 року з нагоди 40-річчя співочої кар'єри Деміс Русос розпочинає світовий тур «Being Demis» з концерту в Одеоні Ірода Аттичного[4]. У концерті брав участь Міхаліс Хадзіянніс, який виконав разом з Русосом його Que Sera[5]. Після закінчення концерту в клубі «Mamacas» в Ґазі відбулася презентація нового альбому Деміса Русоса «Roussos VS Roussos»[6][7].
Останні роки Деміс Русос жив у Греції, хоча також мав садибу у Нейї-сюр-Сен, Франція. В останні роки взяв участь у записі саундтреків для голлівудських кінострічок «Той, хто біжить по лезу» та «Вогняні колісниці».
Русос страждав на ожиріння 4-го ступеня, мав проблеми із серцем[8]. Помер співак 25 січня 2015 року. Поховання відбулось 30 січня 2015 року на Першому афінському кладовищі[9].
Дискографія[ред. | ред. код]
У складі Aphrodite's Child[ред. | ред. код]
- End of the World (1968)
- It's Five O'Clock (1969)
- 666 (1972)
Сольна кар'єра[ред. | ред. код]
|
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #134503260 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Помер відомий грецький співак Деміс Руссос // Корреспондент.net, 26.01.2015
- ↑ Помер грецький співак Деміс Руссос // Українська правда. 26.01.2015
- ↑ DEMIS ROUSSOS 40+ Years Live![недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Ντέμης Ρούσσος — επιστροφή στα πάτρια στην αγκαλιά του Ηρωδείου και του Φεστιβάλ Αθηνών. Архів оригіналу за 4 лютий 2012. Процитовано 5 серпень 2013.
- ↑ Ντέμης Ρούσσος: Δίπλα του ο Μιχάλης Χατζηγιάννης. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 5 серпень 2013.
- ↑ Όταν ο Ντέμης Ρούσσος συνάντησε τον Μιχάλη Χατζηγιάννη
- ↑ Демис Руссос: 40 лет музыки и 100 кг счастья / old.subbota.com, 15.05.2008 — № 20. Архів оригіналу за 13.03.2016. Процитовано 26.01.2015.
- ↑ Τελευταίο αντίο στον Ντέμη Ρούσσο
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія Деміса Русоса
- Некролог та фрагменти біографії. — BBC, 26.01.2015(рос.)