Дерен паростковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дерен паростковий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Дереноцвіті (Cornales)
Родина: Деренові (Cornaceae)
Рід: Дерен (Cornus)
Вид:
C. sericea
Біноміальна назва
Cornus sericea
L.

Дере́н паростковий[1] (Cornus sericea) — вид квіткових рослин із родини деренових (Cornaceae). Поширений у США, Канаді, Сен-П'єр і Мікелон. Це кущ до 4 метрів заввишки; листки волосисті; пелюстки від білих до кремових; кістянки білі. Використовується як ліки, джерело матеріалів, декоративна рослина.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це кущ до 4 метрів заввишки; кореневища відсутні. Стебла скупчені, гілки іноді дугоподібно згинаються до землі та вкорінюються у вузлах; кора від жовтого до червоного, не пробкова, нещільно бородавчаста. Гілочки яскраво-червоні, червонувато-коричневі, темно-бордові чи зелені, іноді зелені взимку і темно-бордові влітку, притиснуто-волосисті в молодості. Листкова ніжка 5–38 мм; листкова пластинка ланцетна, еліптична чи яйцеподібна, 3.5–20 × 1.5–12 см, верхівка від гострої до загостреної, абаксіальна поверхня біла, волоски притиснуті, крім пазух вторинних вен, пучки прямовисних волосків присутні в пазухах вторинних вен, адаксіальна поверхня зелена, волоски притиснуті, рідкісні. Суцвіття 3–6 см у діаметрі. Квітки: гіпантій густо притиснуто-запушений; чашолистки 0.2–0.6 мм; пелюстки від білих до кремових, 2.5–4 мм. Кістянки білі, кулясті чи майже так, 6–10 мм; кісточка майже куляста, стиснута з боків, 4–6 × 4–6 × 1.5–3 мм, борозниста з боків, верхівка закруглена. 2n = 22[2].

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Сен-П'єр і Мікелон, Канада, США; інтродукований до Європи[3]. Населяє вологі луки, чагарники, узлісся середньо-вологих лісів, болота, береги струмків, озер, річок; на висотах 0–2500 метрів[2].

Використання[ред. | ред. код]

Рослину збирають із дикої природи для місцевого використання як їжа, ліки, джерело матеріалів, іноді вирощують як декоративну рослину[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cornus sericea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Cornus sericea. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 19.06.2023. (англ.)
  3. Cornus sericea. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 19.06.2023. (англ.)
  4. Cornus sericea. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 19.06.2023. (англ.)