Дерслав Конопка
| Дерслав Конопка | |
|---|---|
| Посада | червоногородський старостаd |
| Рід | Боґорії гербу Боґоріяd |
Дерслав Конопка гербу Богорія (іноді Дереслав,[1] Дзерслав з Кожухова (Плзенська земля[2]);[3] пом. 1433/34[3] — польський шляхтич, урядник в руських (українських) землях Королівства Польського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дослідник Трайдос вважав його ідентичним із Дзерславом зі Влостовиць гербу Окша, але це твердження не підтримали дослідники Куртика, Янас, Клачевський і Сохацька. У джерелах згаданий від 1380 до 1433—1434 років. Посідав населені пункти: Кожухів, Маркушова, Козьлувек, Неводна, Ясьляни, Гвіздець (Ґвоздзець) на галицько-малопольському прикордонні.
Уряди (посади): бурґграф бжесць-куявський (згадка 1380), кам'янецький (подільський, 1402), червоногродський староста (на думку Янаса, Куртики); замковий воєвода (на думку Адама Бонецького, бурґграф[2]) 1404—1405 року.
У надавчій грамоті короля Ягайла 1391 року дяку Леню (Грушевський вважав його не простим дяком, а урядником — писарем,[4] лат. Lyen Dyak) на село Голинь у Жидачівській землі записаний серед її свідків.
23 червня 1402 року Грицько Кердей[5] у Вислиці дав зобов'язання королю Ягайлові передати замок у Кам'янці та в інших подільських містах його «відпоручникові» — Конопці[6] Дерславові.[1] Щоправда, К. Стадніцький, А. Бонецький датували запис Г. Кердея 1404 роком.[7][2] Никандр Молчановський стверджував, що в серпні 1402 Ягайло та Грицько Кердеєвич уклали таємну угоду щодо здачі Кам'янця та інших подільських міст.[8]
В одному з документів (дозвіл короля галицькому латинському архиєпископу Якубові Стрепі закласти рибний став та звести млин на Золотій Липі, 1404 року) підписався як воєвода червоногродський; посаду К. Стадніцький називав як староста.
Польський історик, граф Казімеж Стадніцький свого часу стверджував: 1) не відомо, який час Міхал Абданк тримав Бучач, а відсутність документів не дозволяла ствердити про те, хто отримав місто після його смерти; 2) у 1417 році шляхтич Дерслав Конопка — власник міст Бучач і пол. Załosie — відпродав їх Теодорикові з Язловця. При цьому дослідник покликався на документ із приватної збірки.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б [1] [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 75.
- ↑ а б в Boniecki A. Herbarz polski… — S. 97.
- ↑ а б Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 116.
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 309 (прим.)
- ↑ В оригіналі помилково син — Кердеєвич.
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 177.
- ↑ а б Stadnicki K. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]… — S. 147.
- ↑ Молчановський Н. Очерк известий о подольской земле до 1434 г [Архівовано 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — К., 1885. — С. 262. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Скочиляс І. Язловецьке намісництво на Західному Поділлі у XVII — першій половині XVIII століть: територіальний «родовід» та парафіяльна мережа: (Історико-географічний аспект). — С. 224.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — T. 11. — S. 97. (пол.)
- Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — S. 116, 211. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- Stadnicki K. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Przewodnik naukowy i literacki. — S. 147. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |