Дестют де Трасі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дестют де Трасі
фр. Antoine Destutt de Tracy
Західна філософія
Destutt de Tracy.jpg
Народження 20 липня 1754(1754-07-20)
Альє
Смерть 9 березня 1836(1836-03-09) (81 рік)
Париж
Поховання
Громадянство (підданство) Flag of France.svg Франція
Знання мов
  • французька[1]
  • Ім'я при народженні Антуан Луї Клод Дестют де Трасі
    Діяльність
  • політик, економіст
  • Член Французька академія і Академія моральних і політичних наук
    Основні інтереси Ідеологія
    Історичний період Філософія XIX століття
    Титул граф[d]
    Посада депутат Національної асамблеї Франції, пер Франції[d], член Палати перів[d] і член Охоронного сенату[d]
    Діти
  • Victor Destutt de Tracy[d][2] і Émilie Destutt de Tracy[d]
  • Нагороди
    командор ордена Почесного легіону

    Дестют де Трасі у Вікісховищі?
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Антуан Луї Клод Дестют де Трасі (фр. Antoine Louis Claude Destutt de Tracy; *20 липня 1754, Альє — †9 березня 1836, Париж) — видатний французький філософ, політик і економіст. Ввів у науковий вжиток термін «ідеологія»[3].

    Біографія[ред. | ред. код]

    Антуан Дестют де Трасі народився 20 липня 1754 в Князівстві Бурбон в сім'ї аристократів шотландського походження, предки яких переселилися до Франції ще в XV ст. Він навчався спочатку вдома, а потім у Страсбурзькому університеті, де виділявся своїми атлетичними навичками. Потім пішов у армію і за часів Французької революції вступив до лав установчих зборів Бурбона, де був призначений депутатом від дворянства. У парламенті він засідав разом зі своїм другом маркізом де Лафаєтом. Незабаром після повалення монархії у Франції, 10 серпня 1792 емігрував разом з Лафаєтом, але через деякий час повернувся. 2 листопада 1793 року був заарештований. У в'язниці він вивчав праці Кондільяка і Локка. Вийшов з в'язниці влітку 1794 року після падіння Робесп'єра. За клопотанням Кабаніса, він став членом Академії моральних і політичних наук, яка була заснована у 1795 році.

    При Наполеоні був призначений сенатором. Спочатку сприйняв правління Наполеона з натхненням, але потім розчарувався і разом з однодумцями перейшов у опозицію. У 1799 році Дестют де Трасі разом з Кабанісом став членом Комітету громадської просвіти. З 1808 року — членом Французької Академії. В епоху реставрації монархії став пером Франції[4], але продовжував залишатися в опозиції. У 1832 році знову став членом відновленої Академії моральних і політичних наук.

    Помер Антуан де Трасі 9 березня 1836 у Парижі.

    Філософія[ред. | ред. код]

    Антуан де Трасі був останнім представником сенсуалістичної школи, яка виникла у Франції завдяки Кондільяку. Він довів сенсуалістичний принцип Кондільяка до логічного завершення. Поділяв погляди Кабаніса, проте увагу свою зосередив не на фізіології, а на психології людини. Згідно з його поглядами, ідеологія це наука про те, як свідомість виробляє ідеї з відчуттів. Крім відчуттів, джерелом ідей виступають пам'ять, судження і воля. Погляди на ідеї і їх сутність французький філософ виклав у своїй відомій праці «Елементи ідеології» (фр. Eléments d'idéologie).

    Основні праці[ред. | ред. код]

    • M. de Tracy à M. Burke (1785-95)
    • Quels sont les moyens de fonder la morale chez un peuple (1797-98)
    • Analyse de l'Origine de tous les cultes, par le citoyen Dupuis, et de l'abrégé qu'il a donné de cet ouvrage (1799 ; 1804)
    • Projet d'éléments d'idéologie à l'usage des écoles centrales de la République française (1800)
    • Observations sur le système actuel d'instruction publique (1800)
    • Principes logiques, ou Recueil de faits relatifs à l'intelligence humaine (1817)
    • Traité de la volonté et de ses effets (1818)
    • Traité d'économie politique (1822)
    • Élémens d'idéologie (4 volumes, 1825-27)

    Бібліографія[ред. | ред. код]

    • Georges Renauld. Antoine Destutt de Tracy, homme de la Liberté, Éditions Detrad AVS, 2000.
    • Jean-Pierre Harris. Antoine D'Estutt de Tracy, l'éblouissement des Lumières, avec une préface de Jean Tulard, Éditions de l'Armançon, 2008.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. Victor Destutt de Tracy
    3. Дегтярьова Н. І. Історико-філософські трансформації концепту ідеології // Грані. — 2015. — № 7. — С. 108—113.
    4. David M. Hart: Life and Works of Antoine Louis Claude, Comte Destutt de Tracy