Джей Усо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джей Усо
Усо в 2023 році
Справжнє ім'я Joshua Samuel Fatu
Народження 22 серпня 1985 (38 років)(19850822)
Сан-Франциско, Каліфорнія, США.[1]
Громадянство  США
Навчання Університет Західної Алабами
У шлюбі
Takecia Travis (одр. 2015)
Діти 2
Сім'я Аноай
Кар'єра професійного реслера
Імена на рингу Jey Uso[2]
Josh Fatu
Joshua Fatu
Jules Uso[3]
The Gobbledy Gooker[4]
Зріст 6 футів 2 дюйми (188 см)[5]
Вага 242 фунтів (110 кг)[5]
Звідки Сан-Франциско, Каліфорнія[2][6]
Тренер Рікіші[1]
Wild Samoan Training Center[1]
Florida Championship Wrestling
Дебют 8 червня 2007

Джошуа Семюел Фату (англ. Joshua Samuel Fatu народився 22 серпня 1985) — американський професійний реслер. На даний момент виступає у WWE, на бренді Raw під псевдонімом Джей Усо (англ. Jey Uso). Він є членом відомої родини самоанських професійних реслерів Аноай.

Тренуючись з дитинства під керівництвом свого батька, члена Залу слави WWE Рікіші, Фату дебютував у 2010 році на підготовчому майданчику WWE - Florida Championship Wrestling (FCW), де він змагався під ім'ям Джуль Усо разом зі своїм братом-близнюком Джиммі як Брати Усо, де вони стали Командними чемпіонами Флориди FCW. Пізніше того ж року, вони були переведені до основного ростеру. Поки вони були в основному ростері, їхніми менеджерами були їх двоюрідна сестра Таміна Снука та дружина Джиммі, Наомі.[7] З липня 2021 року по червень 2023 року він був частиною лиходійського угрупування The Bloodline, разом зі своїм кузеном (насправді двоюрідним дядьком), і лідером групи Романом Рейнсом, і його братами Джиммі та Соло Сікоа.

Під час виступів у команді з братом, Фату мав найдовший рейн командного чемпіонства серед чоловіків в історії WWE — 622 дні, що було досягнуто під час п’ятого рейну Командного чемпіонства SmackDown.[8] Загалом, вони є восьмиразовими командними чемпіонами WWE, тричі завоювавши Командне Чемпіонство WWE Raw і вигравши нагороду Slammy, як найкраща команда року в 2014 та 2015 роках. У 2017 році, вони тричі вигравали Командне Чемпіонство SmackDown, а потім четвертий раз у 2019 році та п’ятий у 2021 році. Це перша команда, яка виграла Командне Чемпіонство Raw і SmackDown, а також перша команда, яка виграла їх одночасно як Беззаперечні Командні Чемпіони WWE.

Як сольний реслер, Фату виграв нагороду у категорії «Ворожнеча року» 2020 року, за ворожнечу з Романом Рейнсом, за версією CBS Sports, і виграв Меморіальний батл-роял Андре Гіганта 2021 року.[9][10] У 2023 році, Фату був залучений до сюжету «Громадянська Війна Bloodline», яка пізніше вилилася у його поразку від Романа Рейнса, в головній події SummerSlam у матчі "Племінна Битва" за Беззаперечне Чемпіонство Всесвіту WWE та за звання вождя племені родини Аноай, після того як Джиммі зрадив його.[11] Пізніше, він виграв Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE з Коді Роудсом, ознаменувавши свій четвертий рейн Командного Чемпіона Raw та шостий рейн Командного Чемпіона SmackDown. На Реслманії XL, Джей переміг свого близнюка Джиммі Усо в одиночному поєдинку.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Народився через дев'ять хвилин після свого брата-близнюка Джонатана, в сім'ї Талісуа Фуаваі та професійного реслера Солофи Фату-молодшого. Джошуа Семюел Фату народився в Сан-Франциско, штат Каліфорнія, 22 серпня 1985 року. Фату має самоанське походження. Будучи сином члена Залу слави WWE Солофи Фату-молодшого (Рікіші), він також є частиною родини Аноаїй.[12][13] Він відвідував середню школу Ескамбія в Пенсаколі, штат Флорида, де грав в американський футбол. Він продовжив свою футбольну кар'єру, граючи за Університеті Західної Алабами з 2003 по 2005 рік, де грав на позиції лайнбекера.[14]

Кар'єра в американському футболі[ред. | ред. код]

Фату грав лайнбекером за команду Університету Західної Алабами. Перед сезоном 2005 року, головний футбольний тренер UWA Сем Маккоркл сказав у статті Tuscaloosa News, що Фату буде одним із гравців, на якого варто звернути увагу. Маккоркл сподівався, що Джош Фату, який раніше був виключений з академічних причин, разом з іншим лайнбекером, Кіданом Макбрайдом, якого перевели з Теннессі-Мартіна, допоможуть забезпечити удари в обороні. На жаль, сезон пішов не так, як сподівався Фату.[14][15]

Розуміючи, що його футбольна кар’єра йде не бажаним шляхом, Фату та його брат Джонатан вирішили приєднатися до свого батька Солофи ( Рікіші) та дядька Едді (Умага) у реслінг.[14]

Кар'єра у професійному реслінгу[ред. | ред. код]

Початок кар'єри (2007–2009)[ред. | ред. код]

Джошуа дебютував у професійному реслінгу у World Xtreme Wrestling (WXW) разом зі своїм братом Джонатаном Фату, в команді The Fatu Twins у Мілтоні, штат Флорида, 8 червня 2007 року. Він дебютував під ім'ям Джошуа Фату.

12 грудня 2008 року, Джошуа з'явився у National Wrestling Alliance (NWA) на заході NWA Prime Time у Колумбусі, штат Джорджія, під ім'ям Джош Фату. Разом зі своїм братом Джонатаном, він був членом команди під назвою The Samoan Soldiers.[16]

У 2009 році він і його брат двічі змагалися в команді у Xtreme Championship Wrestling (XCW) у Декейтері та Норт-Річленд-Хіллз, штат Техас.[16]

World Wrestling Entertainment / WWE (2010-теперішній час)[ред. | ред. код]

Florida Championship Wrestling (2010)[ред. | ред. код]

Джошуа дебютував під ім'ям Джюль Усо, об'єднавшись у команду зі своїм братом, яку назвали Брати Усо, почавши в 2010 року з перемоги братів Ротундо (Дюк і Бо) 14 січня[17]. У зіткненні успадкованих реслерів 18 лютого, Брати Ротундо об’єдналися з Весом Бріско, щоб перемогти Усо і Донні Марлоу.[18] Вони продовжили взаємодіяти з Марлоу на телевізійних записах 25 лютого, коли він супроводжував їх до рингу на переможний матч проти Тайтуса О'Ніла та Біг Е Ленгстона.[19] У березні до них приєдналася Сарона Снука, яка стала їхнім менеджером, а 13 березня Усо перемогли The Fortunate Sons (Джо Генніг і Бретт ДіБіасі), вигравши Командне Чемпіонство Флориди FCW.[20][21][22] Вони провели свій перший захист титулу на телевізійних записах 18 березня, перемігши The Dudebusters (Трент Баретта та Кейлен Крофт), зберігши титули.[23] Далі вони успішно захищали чемпіонство проти Персі Уотсона та Даррена Янга, Хуніко та Тіто Нівеса, Скіпа Шеффілда та Даррена Янга, та The Dudebusters, яких вони перемогли через дискваліфікацію, коли Таміна витягла рефері з рингу, щоб не дати йому відрахувати утримання.[24] [25][26][27] 3 червня Усо програли Командне Чемпіонство Флориди команді Los Aviadores (Hunico та Dos Equis).[20][28]

Ранні виступи як The Usos (2010–2016)[ред. | ред. код]

Усо з Таміною у вересні 2010 року

24 травня 2010 року на випуску Raw, Усо (з Джулем, який тепер змагається під ім'ям Джей Усо) і Таміна дебютували як хіли, атакувавши Об'єднаних Командних Чемпіонів WWE, The Hart Dynasty (Тайсон Кідд, Девід Харт Сміт і Наталя).[29] [30][31] Наступного тижня генеральний менеджер Raw Брет Харт заявив, що підписав з ними контракти. Тієї ж ночі, тріо дали промо, заявивши, що вони шукають поваги до своїх сімей. Вони були перервані та атаковані династією Хартів, які прагнули помститися за несподіваний напад минулого тижня.[32] Усо знову спробували напасти на Династію Харт на випуску Raw 7 червня, але Харти були готові та взяли верх.[33] Усо дебютували на рингу за бренд на випуску Superstars 17 червня, перемігши Голдаста та Марка Генрі.[34] Через три дні, вони дебютували yf PPV, програвши The Hart Dynasty у змішаному командному матчі з 3 на 3 на Fatal 4-Way.[35] Усо мали зустрітися з династією Харт на випуску Raw 28 червня, але матч так і не розпочався, оскільки Усо натомість напали на Хартів, коли ті виходили на ринг.[36] Усо вперше перемогли Династію Хартів у змішаному командному матчі 3 на 3 на випуску Raw 12 липня, коли Джей утримав Сміта.[37] Усо кинули виклик Хартам за Командне Чемпіонство на PPV Money in the Bank, але не мали успіху.[38] 26 липня на випуску Raw, Джей Усо програв Ренді Ортона у своєму першому одиночному матчі на бренді. Вони отримали ще один шанс за звання командного чемпіона на Night of Champions у командному матчі на вибування, де вони усунули Династію Хартів та команду Владіміра Козлова та Сантіно Марелли, перш ніж їх вибили Марк Генрі та Еван Борн. На випуску Raw 6 грудня, Усо взяли участь у командному матчі фатальної четвірки та були усунені, але Таміна залишилася в кутку Марелли та Козлова після їхнього виграшу Командного Чемпіонства WWE; в результаті вона стала фейсом і покинула Усо.

26 квітня 2011 року, обидва Усо були задрафтовані на бренд SmackDown у рамках додаткового драфту 2011 року.[39] На випуску Superstars 2 червня, Усо стали фейсами, коли вони змагалися проти The Corre (Джастін Гебріел і Хіт Слейтер) у програшному матчі.[40] Протягом червня 2011 року, Усо здобули перемоги над Габріелем і Слейтером у командних матчах, зумівши перемогти їх у двох матчах 3 на 3, разом з Езекіелем Джексоном і Трентом Барретою.[41] Усо почали виконувати Сіва Тау, традиційний бойовий танець Самоа, як частину свого виходу на ринг, використовуючи цей танець, щоб показати свою силу та зарядитися енергією. Вони виконували цей вихід до тих пір, поки не стали хілами та не змінили образ у 2016 році.[42][43] 29 липня на випуску SmackDown, Усо кинули виклик Девіду Отанга та Майклу Макгіллікатті за титул Командних Чемпіонів WWE, але зазнали поразки.[44]

Усо на церемонії введення в Зал слави WWE 2012 року свого кузена Йокодзуни

Усо почали з’являтися у п’ятому сезоні NXT у вересні 2011 року, атакувавши після матчу команду Даррена Янга та JTG.[45] Потім Усо перемогли Янга та JTG на випуску NXT Redemption 27 вересня. Однак, подібно до того, як Усо дебютували на NXT, після перемоги на них напала інша команда-дебютант, Курт Хокінс і Тайлер Рекс[46], а наступного тижня, Усо зазнали поразки від Хокінса та Рекса. Протягом наступних місяців і в 2012 році Усо обмінялися перемогами з Хокінсом і Рексом на NXT, в той час як постійно програвали Прімо і Епіко на SmackDown.[47] Вони також ворогували з JTG, який став хлопцем Таміни.[48] У березні 2012 року, Усо почали ворожнечу з Дарреном Янгом і Тайтусом О'Нілом після того, як вони висміяли Сіву Тау перед матчем Усо.[49] Хоча Усо перемогли Янга та О'Ніла в командних матчах, вони постійно зазнавали поразок в одиночних матчах.[50] Останнього випуску п’ятого сезону NXT 13 червня, Усо перемогли Джонні Кертіса та Майкла Макгіллікатті.[51]

Тоді, Усо почали ворожнечу з The Ascension (Конор О'Брайан і Кеннет Кемерон) на випуску NXT від 15 серпня, коли матч між двома командами закінчився дискваліфікацією Ascension; тоді Ascension атакували Усо після матчу.[52] 29 серпня на випуску NXT, Усо кинули виклик Ascension, але Ascension підстерегли Усо і знову їх побили.[53] 5 вересня випуску NXT, Ascension перемогли Усо.[54] Потім, Усо об'єдналися з Рікі Стімботом, щоб програти Ascension та Кассіусу Оно на випуску NXT від 17 жовтня.[55] Ворожнеча Усо з Ascension була закінчена, коли Кемерон був звільнений з WWE.[56]

На WrestleMania XXVIII, Усо невдало змагалися за Командне Чемпіонство WWE у темному матчі потрійної загрози проти чемпіонів Прімо та Епіко, Тайсона Кідда та Джастіна Габріеля, коли чинні чемпіони зберегли свої титули.[57] На No Way Out, Усо змагалися з Прімо та Епіко, Джастіном Габріелем і Тайсоном Кіддом, а також з The Prime Time Players у командному матчі фатальної четвірки, за претендентство № 1 на командні титули WWE, і не досягли успіху.[58] 16 липня випуску Raw, Усо танцювали зі своїм батьком Рікіші після того, як Рікіші повернувся у «Blast from the Past», перемігши Хіта Слейтера.[57] На випуску SmackDown 7 вересня, Усо не змогли виграти командний матч потрійної загрози за претендентство за Командне Чемпіонство WWE проти The Prime Time Players, Прімо та Епіко.

Усо у листопаді 2013 року

На випуску Raw від 3 червня, Усо почали наносити фарбу для обличчя, подібну до фарби свого померлого дядька Едді Фату, також відомого як Умага, щоб ще більше підкреслити свою самоанську культуру.[59] Протягом наступних місяців вони змагалися за Командне Чемпіонство WWE проти Щита. На Money in the Bank Усо кинули виклик Роллінсу та Рейнсу на матч за титули, але не мали успіху, та взяли участь у командному матчі потрійної загрози проти команди Коді Роудса і Голдаста, та Щита на PPV Hell in a Cell, який їм не вдалося виграти.[60]

Усо брали участь у традиційному матчі на вибування Survivor Series на Survivor Series, об'єднавшись з Реєм Містеріо, Коді Роудсом і Голдастом, програвши The Real Americans і Щиту. Після короткої ворожнечі проти The Wyatt Family на початку 2014 року, Усо продовжили переможну серію і почали вимагати від The New Age Outlaws матчу за командні титули. Вони отримали матч за титул на PPV Elimination Chamber проти Outlaws, але знову не мали успіху, але виграли титули на випуску Raw від 3 березня. На пре-шоу Реслманії XXX, Усо успішно захистили свої титули в командному матчі фатальної четвірки на вибування проти Райбека і Кертіса Акселя, The Real Americans і Los Matadores. Після цього, Усо поновили ворожнечу з The Wyatt Family, успішно зберігши титули проти Харпера і Ровена на Money in the Bank і Battleground. Потім Усо програли титули Голдасту і Стардасту на Ночі чемпіонів, завершивши свій рейн у 202 дні.[61]

Усо з Наомі виходять на ринг на пре-шоу Реслманії 31 у березні 2015 року

На випуску Raw від 29 грудня Усо повернули титули у матчі проти Міза і Деміана Міздоу після ворожнечі з ними через Наомі. Однак вони втратили титули на Fastlane проти Тайсона Кідда та Сезаро.[62] Незважаючи на реванш наступного вечора на Raw, Усо не забрали титули назад через те, що Наталя втрутилася в матч, викликавши дискваліфікацію. На записах SmackDown 9 березня, Джей Усо отримав справжню травму плеча. На пре-шоу Реслманії 31 вони змагалися у матчі фатальної четвірки, в якому програли, а Джей ще більше пошкодив плече.

Після того, як Джей Усо отримав передній вивих плеча на лівій руці, його не було на телебаченні WWE близько шести місяців. 18 квітня на випуску Main Event, Джиммі Усо переміг Ксав'єра Вудса. Джиммі був у ролі коментатора, поки Джей не виступав через травму. 12 травня на випуску Main Event, Джиммі Усо об’єднався з Заком Райдером, щоб протистояти Люку Харперу та Еріку Роуену в програшному матчі. Джиммі Усо повернувся до виступів на випуску SmackDown 10 вересня, об’єднавшись з Романом Рейнсом і Діном Емброузом у команді 3 на 3 проти Нового дня (Біг E, Кофі Кінгстон і Ксав’єр Вудс). Вони виграли через дискваліфікацію після того, як на Джиммі напала Родина Ваятт (Брей Вятт, Браун Строуман і Люк Харпер).

Джей Усо повернувся на випуску Raw від 2 листопада разом зі своїм братом Джиммі несподіваним поверненням, щоб об’єднатися з їхнім кузеном Романом Рейнсом, Діном Амброузом і Райбеком проти Сета Роллінза, Кевіна Оуенса та Нового Дня у командному матчі Survivor Series. Усо разом з Рейнсом, Емброузом і Райбеком перемогли в матчі. 30 листопада на випуску Raw, Усо змагалися в матчі за претендентство №1 за командні титули проти Lucha Dragons, який закінчився подвійною дискваліфікацією, коли Новий День атакували обидві команди. Пізніше, того ж вечора, Стефані Макмехон сказала Усо, що їх долучать до командного матчу за чемпіонство на PPV TLC, якщо Роман Рейнс переможе Шеймуса під час головної події шоу за 5 хвилин і 15 секунд, і він виграв через дискваліфікацію. На TLC, Усо змагалися у програшному матчі. Усо виграли Slammy Awards на випуску Raw від 21 грудня у званні «Команду року».

Домінування у командному дивізіоні (2016–2020)[ред. | ред. код]

На Королівській Битві, Усо невдало кинули виклик Новому Дню за титули командних чемпіонів WWE. У лютому, Усо вступили у ворожнечу з Dudley Boyz після того, як вони кинули Усо через столи після перемоги над Новим Днем і Марком Генрі в командному матчі зі столами 4 на 4. На кік-оффі Реслманії 32, Усо перемогли Dudley Boyz, але наступного вечора на Raw вони зазнали поразки від них же у матчі зі столами. 11 квітня на випуску Raw, Усо перемогли The Social Outcasts у першому раунді командного турніру. Після матчу, на них напали Люк Галлоуз і Карл Андерсон. Наступного тижня на Raw, Усо програли The Vaudevilins у півфінальному раунді.[63] 2 травня на випуску Raw, Усо і Роман Рейнс зазнали поразки від Ей Джей Стайлза, Галлоуза та Андерсона у командному матчі 3 на 3, коли Стайлз утримав Джея Усо. На Extreme Rules, Усо зазнали поразки від Галлоуза і Андерсона у Техас торнадо-матчі. Пізніше тієї ж ночі, вони допомогли Роману Рейнсу зберегти свій титул у головній події.

19 липня на драфті WWE 2016, Usos були задрафтовані на SmackDown, виступивши на пре-шоу Battleground і SummerSlam. Потім вони взяли участь у турнірі серед 8 команд, щоб визначити перших володарів Командного Чемпіонства SmackDown. На випуску SmackDown 6 вересня, Усо вперше з 2011 року стали хілами, напавши на American Alpha, програвши їм за 28 секунд у півфіналі. На Backlash, Усо перемогли Hype Bros перед тим, як зіткнутися з Хітом Слейтером і Райно у фіналі турніру, але зазнали поразки. Усо зустрілися з новими чемпіонами на No Mercy, де вони знову зазнали поразки. У рамках свого хілтерну, вони почали використовувати вулично-бандитський образ. Усо брали участь у матчі 5-on-5 на вибування Survivor Series на Survivor Series, де вони програли Сезаро та Шеймусу з Команди Raw. [64] Усо відновили свою ворожнечу з American Alpha після Elimination Chamber після нападу на American Alpha.

21 березня 2017 року yf dbgecre SmackDown, Усо перемогли American Alpha і виграли Командне Чемпіонство SmackDown, ставши першою командою, яка виграла і Чемпіонство Raw (раніше командне чемпіонство WWE), і командне чемпіонство SmackDown.[65] 11 квітня на випуску SmackDown Live, Усо успішно захистили свої титули, перемігши American Alpha у матчі-реванші, поклавши край ворожнечі.[66] Вони зберегли титули на Backlash проти Breezango (Тайлер Бріз і Фанданго)[67], і Money in Bank проти Нового Дня [68], але програли їх на Battleground проти Нового Дня, завершивши свій 124-денний Рейн.[69] 20 серпня на пре-шоу SummerSlam, Усо перемогли Новий і повернули титули.[70] Їхній рейн закінчилося 12 вересня на випуску SmackDown Live, після того, як вони програли Новому Дню у матчі вулична бійка у Місті Гріхів[71], але повернули назад на Hell in a Cell.[72] На випуску SmackDown Live 10 жовтня, Усо заявили, що вони поважають Новий День, і знову стали фейсами.[73]

На Survivor Series, вони перемогли Командних Чемпіонів Raw Сезаро та Шеймуса в міжбрендовому матчі Чемпіон проти Чемпіон.[74] На Clash of Champions, Усо зберегли титули у командному матчі фатальної четвірки проти Чеда Гейбла та Шелтона Бенджаміна, Нового Дня (Біг Е та Кофі Кінгстон) та Русєва і Ейдена Інгліша.[75] На Королівській Битві, Усо зберегли титули проти Гейбла та Бенджаміна в матчі до двох із трьох фолів, вигравши 2–0.[76] Вони відновили своє суперництво з Новим Днем, кульмінацією якого став титульний матч на Fastlane, який завершився без результату через втручання The Bludgeon Brothers.[77] На Реслманії 34 Усо вперше боролися в головному карді Реслманії, де вони захищали титули проти Нового Дня і The Bludgeon Brothers у командному поєдинку потрійної загрози, але Усо програли пояси The Bludgeon Brothers після того, як Харпер утримав Кофі Кінгстона. Це завершило їхній рейн у 182 дні, встановивши рекорд за найдовший рейн Командного Чемпіонства SmackDown.[78] На SmackDown після Реслманії, Усо перемогли Новий День, щоб отримати реванш проти Bludgeon Brothers за Командне Чемпіонство SmackDown на Greatest Royal Rumble.[79] На заході 27 квітня, Усо зазнали поразки, коли Роуен утримав Джея Усо.[80]

Usos у якості Командних Чемпіонів SmackDown на Реслманії 34

22 травня на випуску SmackDown, Усо спробували заробити ще один титульний матч на Money in Bank, але зазнали поразки від Люка Галлоуза та Карла Андерсона.[81] Після поразки, Усо почали зазнавати невдач на отримання матчів за титул численну кількість раз, включаючи командний матч проти команди Hell No, що тільк но возз'єдналася (Деніел Брайан і Кейн) на випуску SmackDown від 3 липня, і поразку в першому раунді турніру за претендентство номер один від The Bar (Сезаро і Шеймус) на випуску SmackDown від 31 липня.[82] Після кількох місяців, Усо почали набирати оберти, починаючи з Survivor Series, де вони, як капітани Команди SmackDown, вийшли з матчу 10-на-10 Survivor Series як єдині, хто не вилетів, давши SmackDown їхню єдину перемогу над Raw.[83] Далі, вони змагалися з The Bar за Командне Чемпіонство SmackDown у матчі потрійної загрози, який також включав Новий день на TLC, але не змогли завоювати титули.[84]

29 січня 2019 року на випуску SmackDown, вони перемогли The Bar, Новий День і нову команду на SmackDown Heavy Machinery (Отіс і Такер), отримавши матч за Командне Чемпіонство SmackDown на Elimination Chamber[85], де вони перемогли Шейна Макмена і Міза, вигравши титули в рекордний четвертий раз.[86] На випуску SmackDown від 26 березня, Усо брали участь у командному гаунтлет матчі, в якому вони навмисно поступилися колишнім давнім суперникам Новому Дню на знак поваги та щоб допомогти Кофі Кінгстону заробити матч за Чемпіонство WWE на Реслманії.[87] По сюжету, як покарання за їхній вчинок, вони мали захищати титули проти The Bar, Алістера Блека і Рікошета, а також Шинске Накамури і Русєва у матчі фатальної четвірки на Реслманії 35[88], де вони зберегли титули.[89] Через два дні, на випуску SmackDown від 9 квітня, Усо програли титули Hardy Boyz.[90]

У рамках WWE Superstar Shake-up 2019, Усо були задрафтовані на бренд Raw.[91] Вони вступили у ворожнечу з The Revival (Деш Вайлдер і Скотт Доусон) на Raw, а також вступили у ворожнечу з Деніелом Брайаном і Роуеном на SmackDown завдяки новому правилу Wild Card від WWE.[92][93] На випуску SmackDown Live 7 травня, їм не вдалося відвоювати Командне Чемпіонство SmackDown у Браяна та Роуена.[94] На Money in Bank, вони перемогли Браяна та Роуена в нетитульному матчі.[95][96] Вони продовжили свою ворожнечу з The Revival, де дві команди обміняться перемогами одна з одною.[97][98] 10 червня на випуску Raw, і Усо, і The Revival змагалися в матчі потрійної загрози за Командне Чемпіонство Raw проти чемпіонів Курта Гокінса та Зака Райдера, який Revival виграв.[99] На Extreme Rules, Усо кинули виклик The Revival за титули, але не мали успіху.[100][101] Після арешту Джиммі за водіння в нетверезому стані, дует не буде на телебаченні до кінця календарного року.[102][103]

3 січня 2020 року на випуску SmackDown, Усо знову несподівано повернулися як частина бренду SmackDown, допомігши Роману Рейнсу відбитися від нападу Кінга Корбіна та Дольфа Зігглера.[104] Потім, Усо змагалися за Командне Чемпіонство SmackDown на Elimination Chamber[105][106] і Реслманії 36, де вони знову не мали успіху.[107][108] Під час матчу на Реслманії, Джиммі отримав серйозну травму коліна, яка вибила його з виступів на рингу на невизначений термін.[109]

На випуску SmackDown від 4 вересня, після того, як на Біг Е напали та травмували, по сюжету, Джей зайняв місце Біг Е у матчі фатальної четвірки проти Метта Редла, Кінга Корбіна та Шеймуса, де переможець заробляв матч за Чемпіонство Всесвіту на Clash of Champions проти Романа Рейнса, який нещодавно став хілом. Джей переміг, утримавши Рідла, заробивши матч за одиночний титул вперше у своїй кар'єрі.[110] Він зазнав поразки на Clash of Champions, коли Джиммі з'явився і кинув рушник від імені Джея. Потім Джей отримав матч-реванш на Hell in a Cell в матчі «I Quit» Hell in a Cell, але знову програв.[111][112] [113] Після Hell in a Cell, Джей приєднався до Романа Рейнса, таким чином, в процесі ставши хілом.[114] 9 квітня 2021 року на спеціальному випуску WrestleMania SmackDown, Джей виграв Меморіальний батл-роял Андре Гіганта. Це стало першою великою нагородою Джея в сольній кар'єрі в WWE.[10]

Усо у 2022 році

Після того, як Джиммі повернувся після травми на випуску SmackDown від 7 травня, між Усо і рейнсом виникла сварка, перш ніж вони всі помирилися і сформували угрупування, і Джиммі в цьому процесі став хілом.[115][116] Під час кік-оффа шоу Money in the Bank 18 липня, Усо успішно завоювали свої п’яті Командні Чемпіонства SmackDown у The Mysterios ( Рей і Домінік).[117] На SummerSlam, Усо перемогли The Mysterios у матчі-реванші, зберігши титули.[118]

16 січня 2022 року, вони побили свій попередній рекорд у 182 дні як найдовших Командних Чемпіонів SmackDown.[119] На Реслманії 38, Усо перемогли Шинске Накамуру та Ріка Бугса, зберігши своє чемпіонство.[120] На WrestleMania Backlash, Усо і Рейнс перемогли RK-Bro (Ренді Ортон and Ріддла) і Дрю МакІнтайра у командному матчі 3 на 3.[121] 20 травня на випуску SmackDown, вони завдяки втручанню Рейнса перемогли RK-Bro і виграли Командне Чемпіонство Raw, ставши Беззаперечними Командними Чемпіонами WWE. Це дало Усо їх третій рейн як Командних Чемпіонів Raw (і перший рейн цього титулу з 2014 року) і зробило їх першою командою, яка володіла титулами Raw і SmackDown одночасно.[122] На Money in Bank, Усо зберегли своє Беззаперечне Чемпіонство проти The Street Profits у суперечливий спосіб, через те, що Усо утримали, Монтеза Форда, незважаючи на те, що його плече не було на маті.[123] Матч-реванш між командами був запланований на SummerSlam [124] зі спеціальним запрошеним рефері, яким пізніше виявився Джефф Джаррет.[125]

18 липня, Усо перевищили позначку в 365 днів як командні чемпіони SmackDown, ставши першою командою, яка утримувала ці титули безперервно протягом одного повного року. На SummerSlam, Усо успішно зберегли титули проти The Street Profits.[126] На Crown Jewel 5 листопада, Усо успішно зберегли титули проти The Brawling Brutes (Бутч і Рідж Холланд).[127] На випуску SmackDown від 11 листопада, вони зберегли свої чемпіонські титули проти Нового Дню (Кофі Кінгстон і Ксав’єр Вудс), таким чином гарантуючи, що вони стануть найдовшими чоловічими командними чемпіонами в основному ростері WWE, рекорд, який раніше встановив Новий День - на 483 дні.[128] 14 листопада 2022 року, Усо офіційно побили рекорд Нового Дня щодо командних чемпіонств у основному ростері, а потім 28 листопада, вони побили рекорд Gallus у 497 днів щодо Командних Чемпіонств NXT UK, ставши чоловічою командою з найдовшим рейном командного чемпіонства в історії WWE, незалежно від статусу чемпіонства чи ростеру. На Survivor Series WarGames 26 листопада, The Bloodline (Усо, Роман Рейнс, Соло Сікоа та Семі Зейн) перемогли The Brawling Brutes, Дрю МакІнтайра та Кевіна Овенса у матчі WarGames.[129]

Напруженість між Усо та Зейном знову виникла в наступні тижні. Після того, як Рейнс зберіг Беззаперечне Чемпіонство Всесвіту WWE на Королівській Битві проти Кевіна Оуенса, Усо продовжили бити Оуенса та прикули його наручниками до канатів рингу. Відмовившись бити Овенса, Зейн вдарив Рейнса сталевим стільцем, ставши фейсом. Джиммі, Сікоа та Рейнс напали на Зейна, а Джей спостерігав за ними та врешті-решт покинув ринг із огидою.[130] Після події, Джей оголосив в Instagram, що "позі справами"[131][132] і не з’явився наступного випуску SmackDown.[133] Джей з'явився на випуску SmackDown 10 лютого, щоб зберегти Командне Чемпіонство SmackDown з Джиммі проти Брауна Строумена та Рикошета. Перед тим, як випуск закінчився, Рейнс через Геймана повідомив Усо залишатися вдома на випуск SmackDown і Elimination Chamber наступного тижня в Канаді.[134] Це мало на меті залишити Усо поза екранами, оскільки вони можуть не мати змоги в'їхати до Канади через свою історію з водінням у нетверезому стані.[135] Однак Джиммі буде присутній на заході, щоб допомогти Рейнсу зберегти своє чемпіонство, а Джей з’явиться, щоб не дати Рейнсу вдарити Зейна стільцем, що йому не вдалося.

На випуску Raw від 6 березня, Джей з’явився в натовпі під час матчу Джиммі проти Зейна, який Джиммі програв. Після матчу Джей обійняв Зейна, а потім завдав останньому суперкік, підтверджуючи вірність Джея Bloodline. Потім Усо та Сікоа напали на Зейна, перш ніж Коді Роудс вибіг, щоб врятувати Зейна.[136] 20 березня на випуску Raw, Овенс і Зейн, які возз’єдналися, кинули виклик Усо за Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE на Реслманії 39, який Усо прийняли.[137] У Першу ніч події 1 квітня, Усо вперше в їхній кар’єрі взяли участь у головній події Реслманії, де вони втратили титули Овенсу та Зейну, таким чином завершивши свій рейн титулів Raw у 316 днів, і свій рекордний рейн титулів SmackDown у 622 дні. Цей матч також став першим командним матчем головної події Реслманії з часів першого шоу.[138] Дейв Мельтцер оцінив цей матч у п’ять зірок, ставши восьмим матчем основного ростеру WWE, який отримав п’ять зірок, і першим матчем у кар’єрі Усо, який отримав таку оцінку.[139] Після їхньої поразки, Рейнс почав ігнорувати їх і став більше покладатися на Сікоа, поставивши себе та Сікоа в командний титульний матч на Night of Champions.[140] Їм не вдалося виграти Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE у матчі-реванші проти Овенса та Зейна на випуску SmackDown 28 квітня.[141]

Сольні виступи та рух YEET (2023–дотепер)[ред. | ред. код]

На Night of Champions, Джиммі став фейсом після того, як вони з Джеєм коштували Рейнсу та Сікоа Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE, а Джиммі провів Рейнсу суперкік за те, що він погано відносився до них.[142] Джиммі був офіційно відлучений від Bloodline за його дії на Night of Champions на випуску SmackDown від 2 червня під час святкування 1000 днів Чемпіонства Всесвіту Рейнса.[143] На випуску SmackDown від 9 червня, Джей отримав шанс стати чемпіоном Сполучених Штатів проти Остіна Тіорі від Геймана, щоб спонукати його залишити Джиммі, але програв матч після того, як Джиммі, рятуючи Джея від Pretty Deadly, помилково напав на Джея, цілячись у Сікоа, який спробував напасти на Джиммі.[144] Наступного тижня на випуску SmackDown, Джей вирішив стати на бік Джиммі та залишив Bloodline, кинувши Рейнса, ставши фейсом уперше з 2020 року. Усо потім провели суперкіки і Сікоа, і Рейнсу.[145] На Money in Bank, Усо перемогли Рейнса і Сікоа в командному матчі «Громадянська Війна Bloodline», а Джей утримав Рейнса. Це перша поразка Рейнса через утримання з грудня 2019 року на TLC: Tables, Ladders & Chairs.[146]

“Я йду з Bloodline, Я йду зі SmackDown, Я йду з WWE! "Deuces, Uces"!”

SmackDown, 11 серпня 2023

На SummerSlam, Джей не зміг виграти титул у Рейнса в матчі під назвою Племінна Битва, коли Джиммі, зрадив та напав на Джея, витягнувши його з рингу, коли той намагався утримати Рейнса та провів йому суперкік, що дозволило Рейнсу перемогти Джея.[11] Проте, на випуску SmackDown 11 серпня, він пояснив, що причиною своїх дій був страх, що якби Джей став новим вождем племені, влада розбестила б його. Джей відповів суперкіками Рейнсу, Сікоа та, зрештою, Джиммі. Після цього він заявив, що покидає WWE.[147] Джей Усо повернувся на Payback, з'явившись на The Grayson Waller Effect разом із Коді Роудсом, який оголосив, що він змінить бренд зі SmackDown на Raw.[148]

Після приєднання до бренду Raw, Джей отримав пропозицію від Судного Дня (Фінн Балор, Деміан Пріст, "Брудний" Домінік Містеріо та Рія Ріплі) приєднатися до їх лав. 18 вересня на випуску Raw, Джей відхилив пропозицію, атакувавши Балора, Пріста і Містеріо перед тим, як програти матч Дрю МакіІтайру. Після матчу, Балор, Пріст і Містеріо напали на Джея, а Макінтайр відмовився допомогти або прийняти його через його минуле з Bloodline, перш ніж Роудс вибіг, щоб врятувати його. На Fastlane, Джей і Роудс перемогли Баллора та Пріста, вигравши Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE. Джей став першим, хто двічі виграв Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE. Це стало його четвертим командним титулом Raw і шостим командним титулом SmackDown.[149] Це також стало першим випадком, коли Джей виграв командний титул WWE без свого брата Джиммі. Джей та Роудс зберегли свої титули проти Кевіна Оуенса і Семі Зейна, Остін Тіорі та Грейсона Воллер на випусках Raw і SmackDown наступного тижня. Однак вони програли титули назад Балору та Прісту в матчі-реванші на випуску Raw від 16 жовтня завдяки втручанню Джиммі, завершивши свій рейн через 9 днів. Це, однак, дало Джею відзнаку в тому, що він утримував командне чемпіонство SmackDown найбільшу загальну кількість днів за свої шість рейнів — 1011 днів (1010 днів, згідно з WWE).[150] Джей і Роудс не змогли повернути титули у Балора та Приста після втручання Дрю Макінтайра, який швидко після цього заявив, що прийняв пропозицію Рії Ріплі приєднатися до The Judgment Day на Survivor Series: WarGames, щоб покарати Джея. На Survivor Series: WarGames Усо разом із Роудсом, Зейном, Сетом «Фрікін» Роллінсом і Ренді Ортоном перемогли команду Макінтайра та Судного дня (Прист, Балор, Містеріо та Джей Ді. МакДонна) у матчі WarGames.[151] На випуску Raw 4 грудня, Усо безуспішно кинув виклик Роллінзу за титул чемпіона світу у важкій вазі.[152] Через два тижні, Усо виграв свій перший одиночний матч після переходу на Raw, перемігши Людвіга Кайзера, без брата.[153] На Королівській Битві 27 січня 2024 року, Джей взяв участь у матчі Королівської Битви під номером 1, який тривав 50 хвилин, усунувши Джей. Ді. МакДонну, перш ніж його вибив Гюнтер.[154] На Реслманії XL він переміг свого брата Джиммі Усо.[155]

Інші медіа[ред. | ред. код]

Він знявся в першому епізоді «Поза рингом», де разом зі своїм братом Джиммі Усо готував традиційне самоанське барбекю.[156]

Джей дебютував у відеограх, у WWE '13 у DLC. [157] Усо не були в WWE 2K14, але повернулися в WWE 2K15 і продовжували з'являтися в WWE 2K16, WWE 2K17, WWE 2K18, WWE 2K19, WWE 2K20, WWE 2K22, WWE 2K23 і WWE 2K24 . Він також з’явився у фільмах «Зворотний відлік» із Дольфом Зігглером, Романом Рейнсом, Біг шоу та його братом Джиммі Усо, а також у мультфільмі Джетсони та WWE: Робо-Реслманія!, в якому він зіграв роль Усобота.

Джей коротко з’явився в реаліті-серіалі Total Divas через те, що його брат Джиммі був одружений із зіркою Total Divas Наомі.

Джей регулярно з’являється на YouTube-каналі Ксав’єра Вудса UpUpDownDown, де він має псевдонім «Jucey». Він кинув виклик Кофі Кінгстону за титул у грі Tetris, де він переміг Кінгстона, вигравши чемпіонство.[158] Тоді Джиммі переміг Джея у грі два з трьох у The King of Fighters, вигравши чемпіонство.[159] Він програв титул Самоа Джо в грі World Heroes.[160]

Після того, як у вересні 2020 року його назвали претендентом номер один за Чемпіонство Всесвіту WWE, він з'явився в епізоді міні-документального серіалу WWE Network WWE Chronicle.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Фату має самоанське походження. Будучи синами члена Залу Слави WWE Солофи Фату-молодшого (Рікіші), брата-близнюка Джона Фату (Джиммі Усо) і брата Сефи Фату (Соло Сікоа), він також є частиною родини Аноай ; він є двоюрідним племінником нинішніх і колишніх виконавців WWE Афи Аноай-молодшого (Ману), Самули Аноай (Саму), покійного Метта Аноай (Роузі), Джо Аноай (Роман Рейнс), Шона Малути, покійного члена Зали Слави WWE Родні Аноай (Йокозума), Ллойд Аноай (LA Smooth) і Ленс Аноай, а також Джейкоба Фату, який зараз виступає за Major League Wrestling (MLW), але ніколи не виступав у WWE. Він також є племінником Сема Фату (Малюк Тонга), покійного Едді Фату (Умага), Афи Аноай та Сіки Аноай . Він також пов’язаний кровним братством між його прадідом Амітуанай Аноай, Піта (Пітером) Майвією, Джеймсом (Джиммі) Снукою, Джеймсом Рейхер-Снукою (Дьюс), Сароною Снукою Поламалу (Таміною) і Дуейном Джонсоном (The Рок). Його сценічний псевдонім «Усо» самоанською мовою означає «брат». З 2011 по 2016 рік він виконував самоанський Сіва Тау перед матчами.

Фату одружився з Такесією Тревіс у 2015 році. У них двоє синів, Джасія та Джейс.[161]

Проблеми з законом[ред. | ред. код]

Фату заарештували в січні 2018 року за водіння у нетверезому стан в окрузі Гідальго, штат Техас, після виступу на live-event WWE, який відбувся на арені Hidalgo's Payne. Того ж дня його звільнили після внесення застави в розмірі 500 доларів США.[162]

Через висунуті звинувачення? йому та його брату Джонатану заборонили в’їзд до Канади, хоча їм було надано спеціальний дозвіл на в’їзд до країни на шоу WWE Elimination Chamber у 2023 році.[163] [164]

Коли Джошуа почав виступати в соло, у вересні 2023 року він взяв нову крилату фразу «Yeet». Однак WWE тимчасово призупинила продажі товарів 4 грудня 2023 року після того, як виявилося, що торгова марка Yeet була заявлена незалежним реслером із Західної Вірджинії, Кейсі Скоттом Хаффманом, який у 2021 році зареєстрував цю фразу торговою маркою у Кабінеті Патентів і Торгових Марок США, але призупинили в жовтні 2022 року. Через кілька днів все було вирішено.[165]

Чемпіонства і досягнення[ред. | ред. код]

Джей Усо є десятиразовим командним чемпіоном

 

... і виграв Меморіальний батл-роял Андре Гіганта на спеціальному випуску WrestleMania SmackDown у квітні 2021 року

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Титул називавсяКомандне Чемпіонство WWE під час його першого і другого рейнів rразом з Джиммі
  2. ↑ Тримав разом з Командним Чемпіонством Smackdown як Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE
  3. ↑ Тримав разом з Командним Чемпіонством Raw як Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Jey Uso. Online World of Wrestling. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 24 липня 2010.
  2. ↑ а б Jey Uso Bio. WWE. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 27 квітня 2011.
  3. ↑ Adkins, Greg (31 травня 2010). Shooting Star-Spangled Raw. World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 24 липня 2010.
  4. ↑ WWE Smackdown: Dean Ambrose earns Intercontinental Title shot. Sky Sports. 27 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2020.
  5. ↑ а б Jey Uso. WWE. Процитовано Sep 6, 2023.
  6. ↑ Jimmy Uso Bio. WWE. Архів оригіналу за 1 січня 2012. Процитовано 27 квітня 2011.
  7. ↑ Rock Step, Nonisolated Rock, and Isolated Rock. Rock Step, Nonisolated Rock, and Isolated Rock. 2018. doi:10.5040/9781350971349. Архів оригіналу за 17 лютого 2023. Процитовано 2 лютого 2021.
  8. ↑ SmackDown Tag Team Championship. WWE (англ.). Процитовано 2 квітня 2023.
  9. ↑ а б Brookhouse, Brent (2 січня 2021). 2020 CBS Sports Wrestling Awards: Drew McIntyre stands out as Wrestler of the Year. CBSSports.com. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «CBS2020» визначена кілька разів з різним вмістом
  10. ↑ а б в Powell, Jason (9 квітня 2021). 4/9 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of the WrestleMania 37 go-home show, final comments from Roman Reigns, Edge, and Daniel Bryan, Andre the Giant Battle Royal, Robert Roode and Dolph Ziggler vs. Rey Mysterio and Dominik Mysterio vs. The Street Profits vs. Alpha Academy in a four-way for the Smackdown Tag Titles. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2021. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «040921SD» визначена кілька разів з різним вмістом
  11. ↑ а б Powell, Jason (5 серпня 2023). WWE SummerSlam results: Powell's review of Roman Reigns vs. Jey Uso in Tribal Combat for the Undisputed WWE Universal Title, Asuka vs. Bianca Belair vs. Charlotte Flair for the WWE Women's Title, Seth Rollins vs. Finn Balor for the World Heavyweight Title, Brock Lesnar vs. Cody Rhodes. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 5 серпня 2023. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «SS23» визначена кілька разів з різним вмістом
  12. ↑ WWE (26 травня 2021). Jey Uso details his family's heritage & says his children will be WWE champions in 10 years. GiveMeSport. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2 серпня 2022.
  13. ↑ WWE (13 жовтня 2021). WWE NXT: The Usos' brother debuts for Triple H's brand under new name. GiveMeSport. Архів оригіналу за 31 липня 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
  14. ↑ а б в The Greatest University of West Alabama Football Players of All Time. Bleacher Report. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 4 червня 2012. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Ftbl» визначена кілька разів з різним вмістом
  15. ↑ Sports Writer, Tommy Deas (27 серпня 2005). McCorkle, Tigers to stay with more traditional offense in 2005. Tuscaloosanews.com. Процитовано 11 серпня 2023.
  16. ↑ а б Matches « Jey Uso « Wrestlers Database « - Cagematch. Cagematch. Процитовано 10 August 2023. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «CGM» визначена кілька разів з різним вмістом
  17. ↑ January 14, 2010–Florida Championship Wrestling in Tampa, Florida. Online World of Wrestling. 14 січня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 липня 2010.
  18. ↑ February 18, 2010–Florida Championship Wrestling in Tampa, Florida. Online World of Wrestling. 18 лютого 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 липня 2010.
  19. ↑ February 25, 2010–Florida Championship Wrestling – TV Tapings in Tampa, Florida. Online World of Wrestling. 25 лютого 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 липня 2010.
  20. ↑ а б Champions Roll Call. Florida Championship Wrestling. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 1 січня 2011.
  21. ↑ March 11, 2010–Florida Championship Wrestling. Online World of Wrestling. 11 березня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 липня 2010.
  22. ↑ March 13, 2010–Florida Championship Wrestling in Crystal River, Florida. Online World of Wrestling. 13 березня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 липня 2010.
  23. ↑ March 18, 2010–Florida Championship Wrestling – TV Tapings in Tampa, Florida. Online World of Wrestling. 18 березня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 липня 2010.
  24. ↑ March 31, 2010–Florida Championship Wrestling – Spring Madness in Punta Gorda, Florida. Online World of Wrestling. 31 березня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 липня 2010.
  25. ↑ April 8, 2010–Florida Championship Wrestling – TV Tapings in Tampa, Florida at the FCW Arena. Online World of Wrestling. 8 квітня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 липня 2010.
  26. ↑ April 29, 2010–Florida Championship Wrestling – TV Tapings (Airdate 5/9) in Tampa, Florida at the FCW Arena. Online World of Wrestling. 29 квітня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 липня 2010.
  27. ↑ May 20, 2010–Florida Championship Wrestling – TV Tapings (Airdate 6/6) in Tampa, Florida at the FCW Arena. Online World of Wrestling. 20 травня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 липня 2010.
  28. ↑ Beltrán, William (4 червня 2010). Nuevos Campeones en parejas de FCW: Los Aviadores enmascarados, Hunico y Orlando Colón. SuperLuchas (ісп.). Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 24 липня 2010.
  29. ↑ Clevett, Jason (25 травня 2010). Family legacy important to Rikishi Fatu. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 липня 2010.
  30. ↑ Plummer, Dale (24 травня 2010). RAW: New GM has Hart; Batista quits. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 24 липня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  31. ↑ Murphy, Ryan. Unified Tag Team Champions The Hart Dynasty & Natalya def. The Usos & Tamina. WWE. Архів оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
  32. ↑ Plummer, Dale (31 травня 2010). RAW: Ashton Kutcher hosts Killer show. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 24 липня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  33. ↑ Plummer, Dale (8 червня 2010). RAW: Vote early, vote often; NXT takes over. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 24 липня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  34. ↑ Bishop, Matt (18 червня 2010). WWE Superstars: Usos make successful debut. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 24 липня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  35. ↑ Kapur, Bob (20 червня 2010). 4-Way matches Fatal for championship reigns. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  36. ↑ Plummer, Dale (28 червня 2010). RAW: Orton is money in the bank. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 24 липня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  37. ↑ Plummer, Dale (12 липня 2010). RAW: Another very Brady Monday Night. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 24 липня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  38. ↑ Mcnamara, Andy (19 липня 2010). Kane, Miz make most of Money in the Bank. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  39. ↑ WWE News: Ongoing "virtual-time" coverage of WWE Supplemental Draft – Daniel Bryan first draft pick. Pro Wrestling Torch. 26 квітня 2011. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 26 квітня 2011.
  40. ↑ Hayman, Andrew. Superstars Results – 6/2/11. Wrestleview. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 26 березня 2012.
  41. ↑ Jey Uso's 2011 Matches. The Internet Wrestling Database. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 26 березня 2012.
  42. ↑ Tedesco, Mike. Smackdown Results – 6/24/11. Wrestleview. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 26 березня 2012.
  43. ↑ Murphy, Ryan. The Usos: Battle-ready. WWE. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 27 березня 2012.
  44. ↑ Tedesco, Mike. Smackdown Results – 7/29/11. Wrestleview. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 26 березня 2012.
  45. ↑ Walek, Gregory. NXT Results – 9/13/11. Wrestleview. Архів оригіналу за 17 лютого 2023. Процитовано 26 березня 2012.
  46. ↑ Caldwell, James. CALDWELL'S WWE NXT RESULTS 9/27:Complete "virtual time" coverage of NXT Season 5, Week 30. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 26 березня 2012.
  47. ↑ Jey Uso's WWE Matches. The Internet Wrestling Database. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 27 березня 2012.
  48. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT REPORT 11/23: Percy & Titus vs. Reks & D-Young main event, BetaMaxCurtis love triangle continues, Usos reference heritage. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 3 грудня 2012.
  49. ↑ Walek, Gregory. NXT Results – 3/14/12. Wrestleview. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 27 березня 2012.
  50. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT REPORT 3/28 – Week 56: Kidnapping angle continues, very long backstage segment delivers, Uso main event. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 9 квітня 2012.
  51. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT REPORT 6/13 – Week 67: Final episode of Season 5, WWE introduces FCW stars for Season 6, Usos close out the season. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 9 серпня 2012.
  52. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT REPORT 8/15 – Week 9: Gold Rush tournament continues, Scotty 2 Hotty cameo, Overall Reax. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 8 вересня 2012.
  53. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT REPORT 8/29 – Week 11: First NXT champion crowned in big-match setting. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 8 вересня 2012.
  54. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT RESULTS 9/5: Hero (Ohno) vs. Steamboats feud, Ross interviews new NXT champ, Clay, Usos, more. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 15 вересня 2012.
  55. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT REPORT 10/17 – Week 17: Six-man tag main event, Barreta & others, Overall Reax. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  56. ↑ Johnson, Mike. WWE TALENT ARRESTED, RELEASED. PWInsider. Архів оригіналу за 14 жовтня 2015. Процитовано 1 грудня 2012.
  57. ↑ а б Caldwell, James. Pre-WM28 update – Tag Title result. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 1 квітня 2012.
  58. ↑ Caldwell, James. CALDWELL'S WWE NO WAY OUT PPV REPORT 6/17: Ongoing "virtual time" coverage of live PPV – Cena vs. Show, potential "firings," who will A.J. choose?. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 23 червня 2012.
  59. ↑ Trionfo, Richard. WWE RAW REPORT: WILL ONE OF CURTIS AXEL'S VICTIMS GET REVENGE FOR THEIR LOSS?; DANIEL BRYAN WRESTLES TWICE; FANDANGO DANCES ONCE; THE WYATT FAMILY HAS ANOTHER VIDEO; I GUESS WE KNOW WHO WEARS THE PANTS IN THE HUNTER/STEPHANIE RELATIONSHIP; DEL RIO VS. LANGSTON BEST OF INFINITY SERIES CONTINUES; AND MORE. PWInsider. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 6 червня 2013.
  60. ↑ Trionfo, Richard. WWE RAW REPORT: NEW MATCHES FOR HELL IN A CELL; A CONTRACT SIGNING; BRYAN VERSUS AMBROSE; AND MORE. PWInsider. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 26 жовтня 2013.
  61. ↑ Caldwell's WWE NoC PPV Report 9/21: Complete "virtual-time" coverage of live PPV – Lesnar vs. Cena. 21 вересня 2014. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 21 вересня 2014.
  62. ↑ Mueller, The Doctor Chris. WWE Fastlane 2015 Results: Live Reaction and Review. Bleacher Report. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  63. ↑ Caldwell, James (12 квітня 2016). 4/11 WWE Raw Results – CALDWELL'S Complete Live Report. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  64. ↑ KELLER'S WWE SURVIVOR SERIES PPV REPORT 11/20: Goldberg vs. Lesnar, Raw vs. Smackdown, The Miz vs. Sami Zayn, more. Pro Wrestling Torch. 21 листопада 2016. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 21 листопада 2016.
  65. ↑ Keller, Wade (21 березня 2017). KELLER'S WWE SMACKDOWN REPORT 3/21: Shane reacts to Shane challenging him to a WrestleMania match, more hype for WrestleMania 33. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  66. ↑ Keller, Wade (11 квітня 2017). KELLER'S WWE SMACKDOWN REPORT 4/11: Superstar Shake-up Night 2 details. Pro Wrestling Torch. Процитовано 11 квітня 2017.
  67. ↑ Keller, Wade (21 травня 2017). KELLER'S WWE BACKLASH PPV REPORT 5/21: Orton vs. Mahal, Owens vs. Styles, Nakamura vs. Ziggler, Usos vs. Breezango. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  68. ↑ Keller, Wade (18 червня 2017). KELLER'S WWE MONEY IN THE BANK PPV REPORT 6/18: Men's and Women's MITB matches, Mahal vs. Orton for WWE Title. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  69. ↑ Keller, Wade (23 липня 2017). KELLER'S WWE BATTLEGROUND PPV REPORT 7/23: Punjabi Prison match between Jinder and Orton for WWE Title, Owens vs. Styles, Cena vs. Rusev. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 26 лютого 2023.
  70. ↑ Keller, Wade (20 серпня 2017). KELLER'S WWE SUMMERSLAM REPORT 8/20: Lesnar vs. Strowman vs. Joe vs. Reigns, Jinder vs. Nakamura, Naomi vs. Natalya. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  71. ↑ Keller, Wade (12 вересня 2017). KELLER'S WWE SMACKDOWN REPORT 9/12: Vince McMahon appears to address Shane being suspended and Owens threatening to sue. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  72. ↑ Keller, Wade (8 жовтня 2017). KELLER'S WWE HELL IN A CELL PPV REPORT 10/8: Mahal vs. Nakamura, Shane vs. Owens, Usos vs. New Day, Natalya vs. Charlotte. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  73. ↑ Keller, Wade (10 жовтня 2017). KELLER'S WWE SMACKDOWN REPORT 10/10: Sami Zayn has some explaining to do, Owens-Shane fallout, Styles challenges Corbin. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  74. ↑ Keller, Wade (19 листопада 2017). KELLER'S WWE SURVIVOR SERIES PPV REPORT 11/19: Styles vs. Lesnar, Charlotte vs. Alexa, New Day vs. Shield, Team Raw vs. Team Smackdown, Corbin vs. Miz. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  75. ↑ Keller, Wade (17 грудня 2017). KELLER'S WWE CLASH OF CHAMPIONS REPORT 12/17: Styles vs. Mahal, Sami & KO vs. Nakamura & Orton with Shane & Bryan as special refs. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  76. ↑ Keller, Wade (28 січня 2018). KELLER'S WWE ROYAL RUMBLE REPORT 1/28: Ongoing results of Men's and Women's Rumbles, Lesnar-Kane-Braun, Styles-Owens/Sami, more. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  77. ↑ Keller, Wade (11 березня 2018). KELLER'S WWE FASTLANE PPV REPORT 3/11: Ongoing coverage of final event before WrestleMania including Six-Pack Challenge main event for WWE Title. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  78. ↑ Keller, Wade (8 квітня 2018). Keller's WWE WrestleMania 34 report: Lesnar vs. Reigns, Styles vs. Nakamura, Charlotte vs. Asuka, Rousey's debut, Bryan's return, Battle Royals, more. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 26 лютого 2023.
  79. ↑ Keller, Wade (10 квітня 2018). KELLER'S WWE SMACKDOWN REPORT 4/10: WrestleMania 34 fallout, Daniel Bryan vs. A.J. Styles, new G.M. announced, Tag Team Contenders decided. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  80. ↑ Campbell, Brian (27 квітня 2018). WWE Greatest Royal Rumble results, recap, grades: Lesnar-Reigns controversy, Strowman stands tall. CBS Sports. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018.
  81. ↑ Nemer, Roy (22 травня 2018). WWE Smackdown Results – 5/22/18 (Second Chance Match, MITB Qualifier and MizTV). WrestleView. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 22 травня 2018.
  82. ↑ Barnett, Jake (31 липня 2018). 7/31 Barnett's WWE Smackdown Live TV Review: Jeff Hardy and Randy Orton, The Usos vs. Sheamus and Cesaro in a No. 1 contenders tag tournament match, Zelina Vega vs. Lana, the SummerSlam build continues. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 31 липня 2018.
  83. ↑ Campbell, Brian (18 листопада 2018). 2018 WWE Survivor Series results, recap, grades: Raw dominates as Brock Lesnar, Ronda Rousey stand out. CBSSports. Процитовано 26 лютого 2023.
  84. ↑ Campbell, Brian (16 грудня 2018). 2018 WWE TLC results, recap, grades: Two new champions and an epic main event finish. CBS Sports. Процитовано 26 лютого 2023.
  85. ↑ Nemer, Roy (29 січня 2019). WWE Smackdown Results – 1/29/19 (Shane and Miz celebrate, Rumble fallout). WrestleView. Процитовано 26 лютого 2023.
  86. ↑ Silverstein, Adam (17 лютого 2019). 2019 WWE Elimination Chamber results, recap, grades: Title changes and fun finish highlight uneven show. CBSSports. Процитовано 26 лютого 2023.
  87. ↑ Campbell, Brian (27 березня 2019). WWE SmackDown results, recap, grades: Kofi Kingston set for WrestleMania, stunning title change goes down. CBSSports. Процитовано 26 лютого 2023.
  88. ↑ Barnett, Jake (2 квітня 2019). 4/2 Barnett's WWE Smackdown Live TV Review: Kofi Kingston and Daniel Bryan contract signing, AJ Styles and Randy Orton on the Kevin Owens Show, Rey Mysterio vs. Andrade, the final push for WrestleMania 35. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 3 квітня 2019.
  89. ↑ Keller, Wade (7 квітня 2019). WRESTLEMANIA 35 EVENT RESULTS 4/7: Keller's match report and analysis including Lesnar vs. Rollins, Rousey vs. Charlotte vs. Lynch, Bryan vs. Kofi, Batista vs. Triple H. Pro Wrestling Torch. Процитовано 26 лютого 2023.
  90. ↑ Barnett, Jake (9 квітня 2019). 4/9 Barnett's WWE Smackdown Live TV Review: New Day's celebration for Kofi Kingston winning the WWE Championship, Jimmy Uso and Jey Uso vs. Matt Hardy and Jeff Hardy for the Smackdown Tag Titles, first Smackdown after WrestleMania 35. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 26 лютого 2023.
  91. ↑ WWE Superstar Shake-up 2019 results: Full list of Superstars who moved to Raw and SmackDown LIVE. WWE. 16 квітня 2019. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 3 жовтня 2020.
  92. ↑ Benigno, Anthony (6 травня 2019). Mr. McMahon's new "Wild Card Rule" explained. WWE.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 3 жовтня 2020.
  93. ↑ Powell, Jason (6 травня 2019). 5/6 WWE Raw Results: Powell's review of Roman Reigns returning to Raw, the build to Money in the Bank continues. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  94. ↑ Barnett, Jake (7 травня 2019). 5/7 WWE Smackdown Live Results: Barnett's review of The Usos vs. Daniel Bryan and Rowan for the vacant Smackdown Tag Titles, Raw wrestlers appear, Ali vs. Andrade, Carmella and Ember Moon vs. Mandy Rose and Sonya Deville. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
  95. ↑ Benigno, Anthony. The Usos def. SmackDown Tag Team Champions Daniel Bryan & Rowan (Kickoff Match). WWE. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  96. ↑ Powell, Jason (19 травня 2019). WWE Money in the Bank Kickoff Show results: Powell's live review of Daniel Bryan and Rowan vs. The Usos. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  97. ↑ Keller, Wade (20 травня 2019). 5/20 WWE Raw Results: Keller's report on Money in the Bank fallout, will Brock Lesnar announce his inten[[[sic]]][[Категорія:Сторінки з некоректним використанням шаблону sic]][*], Mick Foley reveals new WWE Title. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 21 травня 2019. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  98. ↑ Clapp, John (7 червня 2019). The Usos def. The Revival (Kickoff Match). WWE. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
  99. ↑ Powell, Jason (10 червня 2019). 6/10 WWE Raw Results: Powell's review of Zack Ryder and Curt Hawkins vs. The Revival vs. The Usos for the Raw Tag Titles, Lars Sullivan vs. Lucha House Part in a handicap match, Shane McMahon and Drew McIntyre celebration, Samoa Joe on Miz TV. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
  100. ↑ Benigno, Anthony. Raw Tag Team Champions The Revival def. The Usos. WWE. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
  101. ↑ Powell, Jason (14 липня 2019). WWE Extreme Rules results: Powell's live review of Seth Rollins and Becky Lynch vs. Baron Corbin and Lacey Evans in an Extreme Rules match for the WWE Universal Championship and the Raw Women's Championship, Kofi Kingston vs. Samoa Joe for the WWE Championship. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
  102. ↑ Sean Ross Stats For WWE Raw 8/26/19 And Smackdown Live 8/27/19 | Fightful Wrestling. www.fightful.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  103. ↑ Updates On Sheamus, The Usos, And Jason Jordan | Fightful Wrestling. www.fightful.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
  104. ↑ Powell, Jason (3 січня 2020). 1/3 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of Daniel Bryan and Roman Reigns vs. King Corbin and Dolph Ziggler, Sasha Banks and Bayley vs. Lacey Evans and Dana Brooke vs. Alexa Bliss and Nikki Cross. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  105. ↑ Benigno, Anthony (8 березня 2020). SmackDown Tag Team Champions The Miz & John Morrison won the SmackDown Tag Team Title Elimination Chamber Match. WWE. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 8 березня 2020.
  106. ↑ Powell, Jason (8 березня 2020). WWE Elimination Chamber results: Powell's live review of Shayna Baszler vs. Asuka vs. Ruby Riott vs. Liv Morgan vs. Sarah Logan vs. Natalya in an Elimination Chamber match for a shot at the Raw Women's Championship at WrestleMania 36, Smackdown Tag Title Elimination Chamber match. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 8 березня 2020.
  107. ↑ Garretson, Jordan (4 квітня 2020). SmackDown Tag Team Champion John Morrison def. Kofi Kingston and Jimmy Uso in a Triple Threat Ladder Match. WWE. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  108. ↑ Powell, Jason (4 квітня 2020). WrestleMania 36 results: Powell's live review of night one featuring Goldberg vs. Braun Strowman for the WWE Universal Championship, Undertaker vs. AJ Styles in a Boneyard match, Becky Lynch vs. Shayna Baszler for the Raw Women's Championship, Seth Rollins vs. Kevin Owens. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  109. ↑ Toro, Carlos (3 травня 2020). Jimmy Uso Reportedly Out With Knee Injury, Kevin Thorn On HGTV Tonight - Fight-Size Update. Fightful. Архів оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 3 жовтня 2020.
  110. ↑ Brookhouse, Brent (4 вересня 2020). WWE SmackDown results, recap, grades: Roman Reigns set for Jey Uso challenge, Bayley snaps on Sasha Banks. CBSSports. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 26 лютого 2023.
  111. ↑ Garretson, Jordan (27 вересня 2020). Universal Champion Roman Reigns def. Jey Uso. WWE. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  112. ↑ Powell, Jason (27 вересня 2020). WWE Clash of Champions results: Powell's review of Drew McIntyre vs. Randy Orton in an Ambulance Match for the WWE Championship, Roman Reigns vs. Jey Uso for the WWE Universal Championship, Jeff Hardy vs. AJ Styles vs. Sami Zayn in a Triple Threat ladder match for the Intercontinental Title. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  113. ↑ Powell, Jason (25 жовтня 2020). WWE Hell in a Cell results: Powell's review of Drew McIntyre vs. Randy Orton in a Hell in a Cell match for the WWE Championship, Roman Reigns vs. Jey Uso in an I Quit Hell in a Cell match for the WWE Universal Championship, Bayley vs. Sasha Banks in a Hell in a Cell match for the Smackdown Women's Title. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
  114. ↑ Barnett, Jake (30 жовтня 2020). 10/30 WWE Friday Night Smackdown results: Barnett's review Jey Uso paying consequences for losing to Roman Reigns, Daniel Bryan vs. Jey Uso, and Kevin Owens vs. Dolph Ziggler in Team Smackdown qualifiers for Survivor Series. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 31 жовтня 2020.
  115. ↑ Powell, Jason (18 червня 2021). 6/18 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of Roman Reigns vs. Rey Mysterio in a Hell in a Cell match for the WWE Universal Championship, Big E and Kevin Owens vs. Apollo Crews and Commander Azeez, Shinsuke Nakamura vs. King Corbin in a battle for the crown, Angelo Dawkins vs. Otis. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 19 липня 2020.
  116. ↑ Barnett, Jake (9 липня 2021). 7/9 WWE Friday Night Smackdown results: Barnett's review of Seth Rollins vs. Cesaro, and Shinsuke Nakamura vs. Baron Corbin in Money in the Bank ladder match qualifiers, final Smackdown from the ThunderDome set. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 липня 2020.
  117. ↑ Powell, Jason (18 липня 2020). WWE Money in the Bank Kickoff Show report: Powell's live review of Rey Mysterio and Dominik Mysterio vs. Jimmy Uso and Jey Uso for the Smackdown Tag Titles. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 19 липня 2020.
  118. ↑ The Usos retain SmackDown Tag Team Titles. WWE (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
  119. ↑ Powell, Jason (21 січня 2022). 1/21 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of The Bloodline celebrate Roman Reigns' record breaking WWE Universal Championship reign, Smackdown Women's Champion Charlotte Flair vs. Naomi in a non-title match, Kofi Kingston vs. Madcap Moss, the ongoing build to the Royal Rumble. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  120. ↑ Brookhouse, Brent (3 квітня 2022). 2022 WWE WrestleMania 38 results, Night 1 grades: Steve Austin wrestles surprise match, Cody Rhodes returns. CBSSports. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 26 лютого 2023.
  121. ↑ Keller, Wade (8 травня 2022). 5/8 WWE BACKLASH PPV RESULTS: Keller's report on Reigns & Usos vs. McIntyre & RK-Bro, Charlotte vs. Rousey, Edge vs. Styles, Cody Rhodes vs. Seth Rollins. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 26 лютого 2023.
  122. ↑ Bath, Dave (20 травня 2022). WWE SmackDown live results: RK-Bro vs. Usos Tag Team title unification match. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  123. ↑ Powell, Jason (2 липня 2022). WWE Money in the Bank results: Powell's review of the MITB ladder matches, The Usos vs. The Street Profits for the Undisputed WWE Tag Titles, Ronda Rousey vs. Natalya for the Smackdown Women's Title, Bianca Belair vs. Natalya for the Raw Women's Title, Theory vs. Bobby Lashley for the U.S. Title. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  124. ↑ Lambert, Jeremy (8 липня 2022). Undisputed WWE Tag Team Title Bout Set For WWE SummerSlam. Fightful. Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  125. ↑ Powell, Jason (15 липня 2022). 7/15 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of Smackdown Women's Champion Liv Morgan vs. Natalya in a non-title match, Theory vs. Madcap Moss, Angelo Dawkins vs. Jimmy Uso, special referee announcement for The Usos vs. The Street Profits at SummerSlam. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
  126. ↑ Powell, Jason (30 липня 2022). WWE SummerSlam results: Powell's review of Roman Reigns vs. Brock Lesnar in a Last Man Standing match for the Undisputed WWE Universal Championship, Bianca Belair vs. Becky Lynch for the Raw Women's Title, The Usos vs. The Street Profits for the Undisputed WWE Tag Titles, Liv Morgan vs. Ronda Rousey for the Smackdown Women's Title. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  127. ↑ Powell, Jason (5 листопада 2022). WWE Crown Jewel results: Powell's live review of Roman Reigns vs. Logan Paul and Jake Paul for the Undisputed WWE Universal Championship, Brock Lesnar vs. Bobby Lashley, Bianca Belair vs. Bayley in a Last Woman Standing match for the Raw Women's Championship, Braun Strowman vs. Omos, Drew McIntyre vs. Karrion Kross in a cage match. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 5 листопада 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
  128. ↑ Mahjouri, Shakiel (11 листопада 2022). WWE SmackDown results, recap, grades: The Usos make history, Survivor Series WarGames takes shape. CBSSports. Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022.
  129. ↑ Powell, Jason (26 листопада 2022). WWE Survivor Series WarGames results: Powell's review of The Bloodline vs. Drew McIntyre, Kevin Owens, and The Brawling Brutes in a WarGames match, Bianca Belair, Becky Lynch, Asuka, Alexa Bliss, and Mia Yim vs. Rhea Ripley, Nikki Cross, and Damage CTRL in a WarGames match, Seth Rollins vs. Bobby Lashley vs. Austin Theory for the U.S. Title. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 27 листопада 2022. Процитовано 27 листопада 2022.
  130. ↑ Powell, Jason (28 січня 2023). WWE Royal Rumble results: Powell's live review of the Royal Rumble matches, Roman Reigns vs. Kevin Owens for the Undisputed WWE Universal Championship, Bianca Belair vs. Alexa Bliss for the Raw Women's Championship, Bray Wyatt vs. LA Knight in a Pitch Black match. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 29 січня 2023. Процитовано 29 січня 2023.
  131. ↑ FATU on Instagram: "I'm out 🩸". Instagram (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
  132. ↑ Datta, Soumik (30 січня 2023). Jey Uso breaks silence with two-word message after walking out on Roman Reigns and The Bloodline. www.sportskeeda.com (en-us) . Архів оригіналу за 30 січня 2023.
  133. ↑ Barnett, Jake (3 лютого 2023). 2/3 WWE Friday Night Smackdown results: Barnett's review of Roman Reigns addressing the state of The Bloodline, Charlotte Flair vs. Sonya Deville for the Smackdown Women's Title, Ludwig Kaiser and Giovanni Vinci vs. Braun Strowman and Ricochet for a Smackdown Tag Title shot, Shayna Baszler vs. Shotzi vs. Zelina Vega vs. Natalya in an Elimination Chamber qualifier. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  134. ↑ Mahjouri, Shakiel (10 лютого 2023). WWE SmackDown results: Sami Zayn and Jey Uso meet in secret; The Usos defend tag titles. CBS Sports (амер.). Архів оригіналу за 25 лютого 2023. Процитовано 14 лютого 2023.
  135. ↑ Haroon, Mohammad (5 лютого 2023). The Usos unlikely to travel to Canada for WWE Elimination Chamber - Reports. www.sportskeeda.com (en-us) . Архів оригіналу за 11 лютого 2023.
  136. ↑ Powell, Jason (6 березня 2023). 3/6 WWE Raw results: Powell's live review of John Cena's return, Sami Zayn vs. Jimmy Uso, Seth Rollins and Logan Paul, Raw Women's Champion Bianca Belair vs. Carmella in a non-title match, Kevin Owens vs. Solo Sikoa, Johnny Gargano vs. Finn Balor. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 7 березня 2023.
  137. ↑ Powell, Jason (20 березня 2023). 3/20 WWE Raw results: Powell's live review of Undisputed WWE Universal Champion Roman Reigns' appearance, U.S. Champion Austin Theory vs. Montez Ford in a non-title match, Bianca Belair and Asuka vs. Chelsea Green and Carmella, Logan Paul's talkshow, penultimate edition before WrestleMania 39. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 25 березня 2023.
  138. ↑ WWE WrestleMania 39 Night 1 Main Event Confirmed – TJR Wrestling. tjrwrestling.net (амер.). 1 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  139. ↑ Admin (25 березня 2023). Dave Meltzer Star Ratings - Wrestlemania 39 (2023). IWNerd.com (амер.). Процитовано 27 квітня 2023.
  140. ↑ Adarsh Kumar Gupta (28 травня 2023). Cracks in the Bloodline: Jimmy Uso kicks Roman Reigns at WWE Night of Champions 2023, The Tribal Chief loses. The Hindustan Times. Процитовано 28 травня 2023.
  141. ↑ Barnett, Jake (28 квітня 2023). 4/28 WWE Friday Night Smackdown results: Barnett's review of the WWE Draft night one, Kevin Owens and Sami Zayn vs. Jimmy and Jey Uso for the Undisputed WWE Tag Team Titles, Zelina Vega vs. Sonya Deville. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 28 квітня 2023.
  142. ↑ 2023 WWE Night of Champions results, recap, grades: Jimmy Uso turns on Roman Reigns, Seth Rollins wins title. www.cbssports.com. Процитовано 28 травня 2023.
  143. ↑ Powell, Jason (2 червня 2023). WWE Friday Night Smackdown results (6/2): Barnett's review of Roman Reigns' celebration of 1,000 days as WWE Universal Champion, LA Knight vs. Montez Ford and Zelina Vega vs. Lacey Evans in Money in the Bank qualifying matches. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 3 червня 2023.
  144. ↑ Barnett, Jake (9 червня 2023). WWE Friday Night Smackdown results (6/9): Barnett's review of Jey Uso's decision, Asuka presented with the WWE Women's Championship belt, MITB qualifiers featuring Butch vs. Baron Corbin, Santos Escobar vs. Mustafa Ali, Michin vs. Bayley, and Shotzi vs. Iyo Sky. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 10 червня 2023.
  145. ↑ Barnett, Jake (16 червня 2023). WWE Friday Night Smackdown results (6/16): Barnett's review of Roman Reigns' return and Jey Uso's decision, Pretty Deadly vs. The Street Profits vs. The OC vs. Sheamus and Butch vs. Joaquin Wilde and Cruz Del Toro in a gauntlet for a tag title shot, Charlotte Flair on The Grayson Waller Effect, Iyo Sky vs. Zelina Vega. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 17 червня 2023.
  146. ↑ Brookehouse, Brent (1 липня 2023). 2023 WWE Money in the Bank results, recap, grades: Roman Reigns, Solo Sikoa fall to The Usos in Civil War. CBSSports.com. Процитовано 2 липня 2023.
  147. ↑ Barnett, Jake (11 серпня 2023). WWE Friday Night Smackdown results (8/11): Barnett's review of Jimmy Uso's "Hail to the Chief" segment, Asuka vs. Charlotte Flair, Austin Theory vs. Santos Escobar for the U.S. Title, AJ Styles vs. Karrion Kross. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 12 серпня 2023.
  148. ↑ Powell, Jason (2 вересня 2023). WWE Payback results: Powell’s review of Seth Rollins vs. Shinsuke Nakamura for the World Heavyweight Title, Rhea Ripley vs. Raquel Rodriguez for the Women’s World Title, LA Knight vs. The Miz. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 2 вересня 2023.
  149. ↑ Mrosko, Geno (7 жовтня 2023). Jey Uso & Cody Rhodes win tag team titles. Cageside Seats (англ.). Процитовано 8 жовтня 2023.
  150. ↑ Powell, Jason (16 жовтня 2023). WWE Raw results (10/16): Powell’s live review of the season premiere, Cody Rhodes and Jey Uso vs. Damian Priest and Finn Balor for the Undisputed WWE Tag Titles, Gunther vs. Bronson Reed for the IC Title. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 16 жовтня 2023.
  151. ↑ Brookhouse, Brent (26 листопада 2023). 2023 WWE Survivor Series results, recap, grades: CM Punk makes shocking return after WarGames main event. CBS Sports. Процитовано 26 листопада 2023.
  152. ↑ Porter, Lovell (4 грудня 2023). WWE Raw Results (12/4/23). Wrestlezone.com. Процитовано 4 грудня 2023.
  153. ↑ https://www.sportskeeda.com/wwe/news-jey-uso-sends-message-finally-winning-singles-match-wwe-raw#:~:text=After%20his%20victory%20over%20Ludwig,video%20message%20to%20the%20fans.
  154. ↑ Powell, Jason (27 січня 2024). WWE Royal Rumble results: Powell's live review of the Royal Rumble matches, Roman Reigns vs. Randy Orton vs. LA Knight vs. AJ Styles for the WWE Universal Championship. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 27 січня 2024. Процитовано 27 січня 2024.
  155. ↑ Powell, Jason (6 квітня 2024). WrestleMania XL results: Powell’s live review of night one with The Rock and Roman Reigns vs. Seth Rollins and Cody Rhodes, Rhea Ripley vs. Becky Lynch for the Women’s World Championship. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 6 квітня 2024.
  156. ↑ The Usos cook a Samoan meal – Outside the Ring Episode 1. YouTube/WWE. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 26 березня 2012.
  157. ↑ WWE '13. WWE. Архів оригіналу за 17 лютого 2023. Процитовано 20 вересня 2019.
  158. ↑ Archived at Ghostarchive and the Wayback Machine: KOFI KINGSTON vs. JEY USO: UpUpDownDown Championship Match. YouTube.
  159. ↑ Archived at Ghostarchive and the Wayback Machine: JEY USO vs. JIMMY USO: UpUpDownDown Championship Match. YouTube.
  160. ↑ Archived at Ghostarchive and the Wayback Machine: JIMMY USO vs. SAMOA JOE: UpUpDownDown Championship Match. YouTube.
  161. ↑ 13 Things You Didn't Know About WWE Tag Team Champion Jey Uso. CBS Los Angeles. 9 січня 2015. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 11 червня 2018.
  162. ↑ WWE wrestler arrested for DWI in Hidalgo County. 16 січня 2018. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
  163. ↑ I was convicted of driving while impaired by alcohol or drugs. Can I enter Canada?. www.cic.gc.ca. Government of Canada; Immigration. 7 листопада 2012. Архів оригіналу за 11 лютого 2023. Процитовано 11 лютого 2023.
  164. ↑ Haroon, Mohammad (5 лютого 2023). The Usos unlikely to travel to Canada for WWE Elimination Chamber - Reports. www.sportskeeda.com. Архів оригіналу за 11 лютого 2023. Процитовано 11 лютого 2023.
  165. ↑ https://www.ringsidenews.com/2023/12/10/jey-uso-reclaims-yeet-catchphrase-after-trademark-controversy/
  166. ↑ Silverstein, Adam (26 грудня 2018). The Man comes around: Becky Lynch breaks out for WWE as the 2018 Wrestler of the Year. CBS Sports. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
  167. ↑ а б Pro Wrestling 2022 awards: The best male and female wrestler, feud, faction, promo and more. ESPN. 28 грудня 2022. Архів оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
  168. ↑ Varsallone, Jim (24 травня 2010). New tag team appears on WWE Raw. The Miami Herald. Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 24 липня 2010.
  169. ↑ Staszewski, Joseph (27 грудня 2022). The Post's 2022 pro wrestling awards. New York Post. Архів оригіналу за 29 грудня 2022. Процитовано 30 грудня 2022.
  170. ↑ Tag Team of the Year. Pro Wrestling Illustrated. 36 (2): 30—31. 2015.
  171. ↑ Pro Wrestling Illustrated (PWI) 500 for 2014. Pro Wrestling Illustrated. The Internet Wrestling Database. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  172. ↑ Lambert, Jeremy (6 грудня 2022). The Usos Top 2022 PWI Tag Team 100. Fightful. Архів оригіналу за 10 грудня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
  173. ↑ Herzog, Kenny (19 грудня 2017). WWE Wrestler of the Year: The Miz. Rolling Stone. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 24 вересня 2020.
  174. ↑ Meltzer, Dave. February 26, 2024 Observer Newsletter: 2023 Observer Awards issue. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 23 лютого 2024.
  175. ↑ WWE Raw Tag Team Championship. World Wrestling Entertainment (WWE). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 21 травня 2022.
  176. ↑ WWE SmackDown Tag Team Championship. World Wrestling Entertainment (WWE). Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 10 квітня 2021.
  177. ↑ Shows. WWE. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 20 вересня 2019.
  178. ↑ 2015 Slammy Award winners: WWE Tag Team of the Year. WWE. 21 грудня 2015. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 21 грудня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джей_Усо&oldid=42415908