Джоан Ріверз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джоан Ріверз
англ. Joan Rivers
Joan Rivers 2010 - David Shankbone.jpg

Джоан Ріверз у 2010р.
Народилася 8 червня 1933(1933-06-08)
Бруклін, Нью-Йорк, США
Померла 4 вересня 2014(2014-09-04) (81 рік)
Мангеттен, Нью-Йорк, США
зупинка серця
Поховання цвинтар Форест-Лаун
Громадянство США
Національність американець єврейського походження[d]
Проживання Flatbush[d] і Larchmont[d]
Ім'я при народженні Джоан Олександра Молінскі
(англ. Joan Alexandra Molinsky)
Діяльність актриса, комедіант, письменниця, продюсер, ведуча телевізійних шоу
Alma mater Connecticut College[d] і Бернард-коледж[d]
Термін 1959-2014
Партія Республіканська партія США[1][2]
Конфесія Реформістський юдаїзм
Батько доктор Маєр С. Молінскі
Мати Беатріс Грушман
Брати, сестри Barbara Waxler[d][3]
Чоловік Джеймс Сангер (1955, анульований)
Едгар Розенберг (15 липня 1965 - 14 серпня 1987)
Діти Мелісса Ріверз
Автограф Joan-Rivers-Signature.svg
Нагороди Нагорода Греммі, Денні премія "Еммі"
Сторінка в Інтернеті JoanRivers.com
q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Джоан Олександра Молінскі [4] (Joan Alexandra Molinsky, 8 червня 1933 — 4 вересня 2014 р.), краще відома як Джоан Ріверс, була американським коміком, актрисою, сценаристкою, продюсеркою і телеведучою, відомою своєю часто спірною комедійною персоною — де вона поперемінно самопринижувалась або була різко їдкою, особливо по відношенню до знаменитостей і політиків.

Кар'єра[ред.ред. код]

Ріверс стала відомою 1965 року, як гість на «The Tonight Show». Ведучим шоу був її наставник, Джонні Карсон, і шоу встановило комедійний стиль Ріверз. 1986 року, з її власною конкуруючою програмю, «Вечірнє шоу з Джоан Ріверс» (англ. The Late Show with Joan Rivers), Ріверс стала першою жінкою-ведучим нічного мережевого телевізійного ток-шоу. Згодом вона була ведучою денного «Шоу Джоан Ріверс» (1989—1993), вигравши Денну премію "Еммі" у номінації «Видатний ведучий ток-шоу».

Ставши широко відомою за її комедійні інтерв'ю зі знаменитостями на червоній килимовій доріжці шоу з вручення нагород[5][6], Ріверс була співведучою шоу моди знаменитостей на каналі Е! «Поліція моди» (англ. Fashion Police) з 2010 по 2014 рік і знялась в реаліті-шоу «Джоан і Мелісса: Джоан знає краще?» (2011—2014) з донькою Мелісою Ріверз. Вона була предметом документального фільму "Joan Rivers: A Piece of Work" (2010р.).

На додаток до просування лінії ювелірних виробів та одягу на торговому каналі QVC, Ріверс була автором 12 книг-бестселерів і випустила численні комедійні альбоми. У 1984 році вона була номінована на Греммі за її альбом «What Becomes a Semi-Legend Most?» (Що  пасує напівлегенді найбільше?); була номінована 1994 року на премію «Тоні» за найкращу жіночу роль у п'єсі за виконання головної ролі у «Саллі Марр… і її ескорти». У 2015 році Ріверз посмертно отримала «Греммі» за найкращий розмовний альбом за свою аудіокнигу «Щоденник божевільної діви».[7]

У 1968 році телекритик Нью-Йорк Таймс Джек Гулд назвав Ріверз «цілком можливо, найбільш інтуїтивно смішною жінкою».[8][9]

Ріверз з Джимом Коннеллом і Джейком Холмсом в «Джим, Джейк і Джоан»

Філантропія[ред.ред. код]

Як філантроп, Ріверз підтримувала різні цілі, у тому числі активізм ВІЛ/СНІД[10], і в травні 1985 року вона з'явилася на благодійному заході «Comic Relief» на користь збору коштів для нового Медичного фонду СНІДУ в Нью-Йорку.[11] Вона підтримувала СНІД-Фонд Елтона Джона[12] і «Божу любов ми поставляємо», яке доставляє харчування для хворих на ВІЛ/Снід в Нью-Йорку.[13][14]

Крім того, вона була почесним директором «Американського Фонду щодо запобігання самогубствам»[13][15], а також підтримувала «Собаки-поводирі для сліпих», неприбуткову організацію, яка забезпечувала собак-поводирів для сліпих людей.[13]. Вона жертвувала для єврейських благодійних організацій, на цілі захисту тварин і запобігання самогубств[10].

Серед інших неприбуткових організацій вона допомагала «Театральним дітям Розі», «Хабітату для людства», «Кампанії з прав людини»[12] і «Бойскаутам Америки».[16]

Книги[ред.ред. код]

  • Having a Baby Can Be a Scream. J.P. Tarcher. 1974.  (Книга самодопомоги/Гумор)
  • The Life and Hard Times of Heidi Abromowitz. Doubleday. 1984. ISBN 978-0385293594.  (Гумор)
  • Enter Talking. Dell Publishing Co. 1986. ISBN 978-0440122449.  (Автобіографія)
  • Still Talking. Random House. 1991. ISBN 978-0394579917.  (Автобіографія)
  • Jewelry by Joan Rivers. Abbeville Press. 1995. ISBN 978-1558598089.  (Белетристика)
  • Bouncing Back: I've Survived Everything ... and I Mean Everything ... and You Can Too!. HarperTorch. 1997. ISBN 978-0061096013. 
  • From Mother to Daughter: Thoughts and Advice on Life, Love and Marriage. Birch Lane Pr;. 1998. ISBN 978-1559724937.  (Книга самодопомоги)
  • Don't Count the Candles: Just Keep the Fire Lit!. HarperCollins. 1999. ISBN 978-0060183837.  (Книга самодопомоги)
  • Murder at the Academy Awards (R): A Red Carpet Murder Mystery. Pocket. 2009. ISBN 1416599371.  (Художня література)
  • Men Are Stupid...And They Like Big Boobs: A Woman's Guide to Beauty Through Plastic Surgery. 2009. ISBN 141659924X.  (Белетристика)
  • I Hate Everyone...Starting with Me. Berkley Trade. 2012. ISBN 978-0425255896.  (Гумор)
  • Diary of a Mad Diva. Berkley Publishing Group. 2014. ISBN 978-0425269022.  (Гумор)

Фільмографія[ред.ред. код]

Фільми[ред.ред. код]

Рік Назва Примітки
1965 Hootenanny a Go-Go a.k.a. Once Upon a Coffee House[17] у ролі себе
1968 The Swimmer
1978 Rabbit Test також режисер та сценарист
1981 Uncle Scam[18] у ролі самої себе
1984 The Muppets Take Manhattan
1987 Les Patterson Saves the World
1987 Spaceballs голос
1989 Дивись, хто говорить голос
1993 Public Enemy Number Two[19]
1994 Serial Mom
1995 Napoleon голос
1999 Goosed
2000 The Intern
2000 Whispers: An Elephant's Tale[19] голос
2004 Шрек 2 голос
2004 First Daughter
2006 Making Trouble: Three Generations of Funny Jewish Women[19] Документальний фільм (зразу на DVD)[20]
2010 Joan Rivers: A Piece of Work документальний; у ролі самої себе
2010 Волл-стріт: гроші не сплять не вказана у титрах
2011 Смурфики гість вечірки
2011 Як обікрасти хмарочос Камео в ролі самої себе[21]
2013 Scatter My Ashes at Bergdorf's[19] документальний
2013 Залізна людина 3 Камео в ролі самої себе
2014 Mostly Ghostly: Have You Met My Ghoulfriend? Бабуся Дойл, остання роль в кіно
2014 The Story of the Swimmer[22] DVD-коментар до випуску фільму The Swimmer на Blu-ray/DVD

Телебачення[ред.ред. код]

Рік Назва Примітки
1968–69 That Show з Джоан Ріверз Синдиковане денне ток-шоу
1972–77 The Electric Company голос
1973 Here's Lucy
1973 Needles and Pins Епізодична роль (Елеанор Карп) у епізоді "The Wife You Save May Be Your Own"
1984 An Audience with... with Joan Rivers
1986 Joan Rivers: Can We Talk? Серіал BBC2 на 6 епізодів[23]
1986–87 The Late Show Starring Joan Rivers ведуча
1988 Pee-Wee's Playhouse Christmas Special[19]
1988–89 The New Hollywood Squares
1989–93 The Joan Rivers Show Денна премія "Еммі" у номінації Видатний ведучий ток-шоу
1990 How to Murder a Millionaire Разом з Морган Фейрчайлд
1992 Lady Boss
1994 Tears and Laughter: The Joan and Melissa Rivers Story[24]
1995–2014 Can We Shop?
1997 Another World
2001 E! True Hollywood Story: Joan Rivers Пародійний епізод, що вийшов 1 квітня 2001[25]
2004, 2007 Jack Dee Live at the Apollo
2004 Dave the Barbarian Голос – Зонтара, імператриця Зла
2004–05, 2010 Частини тіла[26]
2004–06 The Joan Rivers Position
2006 An Audience with Joan Rivers
2006–07 8 Out of 10 Cats
2006 Joan Rivers: Before Melissa Pulls the Plug ТБ-фільм з Джоан у ролі себе, коміком Джеремі Блейном та публіцистом Джорданом Робертсом
2006 Dawn French's Girls Who Do Comedy Розгорнуте інтерв'ю Дона Френча для BBC
2007 Відверта розмова
2008 Shrink Rap
2008 Celebrity Family Feud
2008 Big Brother: Celebrity Hijack
2008 Z Rock Тітка Джоан
2008 Spaceballs: The Animated Series голос
2008, 2010 Arthur голос – Баббі (бабуся Франсін)
2009 The Apprentice (U.S. season 8) у ролі себе
2009 How'd You Get So Rich? у ролі себе
2009 Comedy Central Roast у ролі себе
2009 Celebrity Ghost Stories у ролі себе
2010 The Apprentice (U.S. season 12)
2010–14 Fashion Police
2011–14 Joan & Melissa: Joan Knows Best?
2011 Луї у ролі самої себе
2011 Сімпсони голос – Анні Дубінскі (23-й сезон, епізод 8 – "The Ten-Per-Cent Solution")
2012 Drop Dead Diva[27] у ролі самої себе
2012 Joan Rivers: Don't Start with Me
2012 Красуні в Клівленді Анка
2012 E! True Hollywood Story: Joan and Melissa Rivers
2013 Whoopi Goldberg Presents Moms Mabley[19] документальний фільм HBO
2013–14 In Bed with Joan Онлайн ток-шоу

Театр[ред.ред. код]

Рік Вистава Місце проведення
1972 Місто Потіхи Театр Мороско[28]
1988 Спрямований на Бродвей Бродхерст-Театр[29]
1994 Селлі Марр…і її ескорти Театр Хелен Гейс, Бродвей
2008 Joan Rivers: A Work in Progress by a Life in Progress Геффен Плейхаус, Единбурзький Фестиваль «Фріндж», Театр Лестер-Сквер
2012 Джоан Ріверз: тур зараз або ніколи Тур по Великій Британії

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Рік Номінована праця Нагорода Категорія Результат
1984 What Becomes a Semi-Legend Most? Нагорода Греммі Найкращий комедійний альбом Номінація
1990 The Joan Rivers Show Денна премія «Еммі» Видатний ведучий ток-шоу Перемога
1991 Номінація
1992 Видатний текст — спеціальний класс Номінація
Видатний ведучий ток-шоу Номінація
1993 Видатний текст — спеціальний класс Номінація
Видатний ведучий ток-шоу Номінація
1994 Sally Marr…and her escorts Тоні Найкраща актриса у постановці Номінація
2009 Arthur Денна премія «Еммі» Видатний виконавець у мультиплікаційний програмі Номінація
2015 Diary of a Mad Diva Нагорода Греммі Нагорода Греммі за найкращий альбом з аудіотекстом Перемога

Примітка: Номінація Еммі за "Видатний писемний твір — особливий класс" - разом з Тоем Перев та і Хестер Мундіс.

Відзнаки[ред.ред. код]

  • 26 липня 1989 року вона отримала зірку на Голлівудській Алеї Слави, в блоку 7000 Голлівудського бульвару.[30][31]
  • 1 березня 2013 року Ріверз і її дочка Меліса Ріверз були відмічені Подорожжю слави і їм був присвячений двоповерховий екскурсійний автобус у Нью-Йорку.[32]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://web.archive.org/web/20021116053759/http://www.montrealmirror.com/ARCHIVES/2002/070402/comedy1.html — 2012.
  2. англійська Вікіпедія — 2001.
  3. http://www.legacy.com/obituaries/mainlinemedianews/obituary.aspx?n=barbara-waxler&pid=165153015&fhid=18292
  4. Goldman, Shalom. Joan Rivers. Jewish Women's Archive. Процитовано March 24, 2014. 
  5. Joan Rivers' Greatest Red Carpet Moments. ABC News. Процитовано April 30, 2015.
  6. How Joan Rivers Changed the Red Carpet Interview Forever With One Simple Question: Watch Her Best Moments!. E!. September 4, 2014. Процитовано April 30, 2015. 
  7. Ann Oldenburg, USA TODAY (February 8, 2015). Joan Rivers wins a Grammy. USA TODAY. 
  8. Cavan Sieczkowski (September 5, 2014). Joan Rivers Honors Robin Williams In Resurfaced Interview. Huffington Post. «Playboy: Jack Gould, former television critic of The New York Times, called you "quite possibly the most intuitively funny woman alive." So whom does America's most intuitively funny woman find funny?» 
  9. Jack Gould (October 3, 1968). TV: Frank and Mature Discussion of Birth Control; Contraceptive Devices Displayed on Channel 4 Vivacious Joan Rivers Brightens Own Show. The New York Times. «GOOD television often turns up at unexpected hours; it did from 9 to 10 A. M. yesterday on WNBC-TV (Channel 4). The first half was a major breakthrough in the educational use of the home screen—a totally frank and completely mature discussion of birth control. The second half hour offered Joan Rivers, quite possibly the most intuitively funny woman alive.» 
  10. а б Cathy Lynn Grossman, Joan Rivers' gift: Wicked humor with a Jewish touch, The Washington Post, September 4, 2014.
  11. New York Magazine, May 13, 1985
  12. а б «Joan Rivers Charity Work, Events and Causes», Look to the Stars
  13. а б в Couch, Robbie (September 4, 2014). Joan Rivers Didn't Just Tell Jokes. She Fought For AIDS Patients And Suicide Prevention, Too. The Huffington Post. 
  14. AHF mourns Joan Rivers: 'Her heart was as big as her mouth was tart.'. AIDS Health Foundation. September 4, 2014. 
  15. Board of Directors. American Foundation for Suicide Prevention. 
  16. Remembering Joan Rivers, a friend of Scouting. Bryan on Scouting. September 4, 2014. Процитовано September 11, 2014. 
  17. Robinson, Tasha (November 5, 2012). 1965's Hootenanny A Go-Go teaches us that boats and folk songs are the key to getting lucky. The AV Club. Архів оригіналу за September 23, 2014. Процитовано April 30, 2015. «A couple of songs [are] performed by comedy act Jim, Jake & Joan. The Joan is Joan Rivers in her first film role, looking peppy and caffeinated as she brays out counterpoint lines to the more tuneful guys. Their initial number, riffing on the day's news, seems inspired by Mel Brooks and Carl Reiner's routines, but less funny.» 
  18. Uncle Scam (1981). Turner Classic Movies. Архів оригіналу за April 30, 2015. Процитовано April 30, 2015. 
  19. а б в г д е Joan Rivers: Filmography. AllMovie.com / Rovi via The New York Times. Архів оригіналу за May 1, 2015. Процитовано April 30, 2015. 
  20. Making Trouble: Three Generations of Funny Jewish Women. The National Center for Jewish Film. Процитовано May 1, 2015. 
  21. Giuliano, Mike (November 10, 2011). 'Tower Heist' actually has its eyes on your wallet. The Baltimore Sun. Архів оригіналу за December 10, 2014. Процитовано May 1, 2015. 
  22. First Reviews: The Swimmer Blue-Ray/DVD!. Grindhouse Releasing. March 24, 2014. Архів оригіналу за June 2, 2014. Процитовано May 1, 2015. 
  23. ShadeGrenade (January 20, 2006). Joan Rivers: Can We Talk? (TV Series 1986– ). IMDb. 
  24. Tears and Laughter: The Joan and Melissa Rivers Story. Imdb.com. Процитовано April 29, 2009. 
  25. E! True Hollywood Story: Joan Rivers. Imdb.com. Процитовано April 29, 2009. 
  26. ''Season 2 Episode 16''. Tv.com. September 8, 2007. Процитовано April 29, 2009. 
  27. "Drop Dead Diva cancelled by Lifetime". CBS News. Accessed 31 August 2015.
  28. Fun City. Ibdb.com. Процитовано August 9, 2013. 
  29. Broadway Bound – Replacements. Ibdb.com. Процитовано April 29, 2009. 
  30. Joan Rivers. Hollywood Walk of Fame. Процитовано September 4, 2014. 
  31. Joan Rivers gets Walk of Fame star. Rome News-Tribune. July 26, 1989. Процитовано September 4, 2014. 
  32. Joan and Melissa Rivers Debut Their Glamorous Ride of Fame in NYC Huffington Post.

Посилання[ред.ред. код]