Джон Ідензор Літлвуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
John Edensor Littlewood
англ. John Edensor Littlewood
John Edensor Littlewood.jpg
Народився 9 червня 1885(1885-06-09)
Рочестер, Кент, Англія
Помер 6 вересня 1977(1977-09-06) (92 роки)
Кембридж, Англія
Місце проживання Сполучене Королівство
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність Велика Британія Велика Британія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Кембриджський університет
Галузь математик
Заклад Манчестерський університет Вікторіїd[1], Триніті-коледж[2] і Кембриджський університет[2][3]
Посада Rouse Ball Professor of Mathematicsd
Науковий керівник Ернест Вільям Барнс
Відомі учні Рамануджан
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук і Нідерландська королівська академія наук
Відомий завдяки: математичний аналіз
Родичі William Edensor Littlewoodd[4]
Нагороди Королівська медаль (1929)
медаль де Моргана (1938)
медаль Коплі (1958)

Джон І́дензор (Іденсор) Лі́тлвуд (англ. John Edensor Littlewood 9 червня 1885, Рочестер, Кент, Велика Британія — 6 вересня 1977, Кембридж, Велика Британія) — англійський математик.

Літлвуд навчався в школі Св. Павла у Лондоні, одним з його викладачів був Ф. С. Маколей, відомий своїм внеском в теорію ідеалів. Пізніше він навчався у Триніті-коледжі в Кембриджі та був одним з найкращих випускників (Senior Wrangler) 1905 року. Він став співробітником факультету (Fellow of Trinity College) у 1908 році, та, за винятком трьох років викладання в університеті Манчестера, вся його кар'єра пройшла в Кембріджі. Літлвуд став професором математики цього університету у 1928 році та вийшов на пенсію у 1950.

Літлвуд був членом Королівського товариства з 1916 року, отримав за своє життя Королівську медаль (Royal Medal, 1929), Медаль Сільвестра (Sylvester Medal, 1943) та медаль Коплі (1958). Він був президентом Лондонського математичного товариства з 1941 по 1943 роки, був нагороджений медаллю де Моргана (De Morgan Medal) у 1938 році та премією Бервіка (Senior Berwick Prize) у 1960 році.

Основні праці самого Літлвуда відносяться до математичного аналізу та теорії чисел. Ще у юності він показав, що коли гіпотеза Рімана справджується, то справджується і теорема про розподіл простих чисел. Також багато його праць відносяться до тієї області математики, що пізніше стала називатися теорією динамічних систем.

Більшість своїх праць Літлвуд виконав у співавторстві з Г. Харді. Вони висунули першу та другу гіпотези Харді-Літлвуда, що відносяться до оцінок розподілів простих чисел. Літлвуд проявив себе як талановитий педагог, його книга «Нерівності» написана разом з Харді та Пойя стала класичною. Також він зробив внесок у популярну математику.

Серед його учнів найвідомішими є С. Рамануджан та П. Свіннертон-Дайер

На честь вченого названо астероїд 26993 Літлвуд.

Перекладені книги[ред. | ред. код]

  • Харди Г. Г., Литлвуд Дж. Е., Пойа Г. Неравенства. — М.: Иностранная литература, 1948
  • Литлвуд Дж. Математическая смесь. — М.: Наука, 1990

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1978.0010 — С. 325.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор
  3. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1978.0010 — С. 330.
  4. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1978.0010 — С. 323.