Джон Гілберт Вайнант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Гілберт Вайнант
John Gilbert Winant
1943
Народився 23 лютого 1889(1889-02-23)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 3 листопада 1947(1947-11-03) (58 років)
Конкорд, США
Поховання St. Paul's School Cemeteryd[1]
Країна  США
Діяльність дипломат, політик
Alma mater Принстонський університет і школа святого Павлаd
Знання мов англійська[2]
Учасник Перша світова війна
Посада губернатор штату Нью-Гемпшир, голова Ради із соціального захисту, Генеральний директор Міжнародного бюро праці, посол у Великій Британії, представник США у Європейській консультативній комісії, представник США у Економічній і Соціальній Раді ООН, представник США в ЮНЕСКО.
Партія Республіканська партія США
Батько Frederick Winantd[3]
У шлюбі з Constance Rivington Russelld
Діти Constance Winantd[3], John Gilbert Winant, Jr.d[3] і Rivington Russell Winantd[3]
Нагороди
Орден «За заслуги» (Великобританія)
Орден «За заслуги» (Великобританія)

Джон Гілберт Вайнант (англ. John Gilbert Winant; *23 лютого 1889, Нью-Йорк — †3 листопада 1947, Конкорд) — американський політичний діяч, дипломат, губернатор штату Нью-Гемпшир. Посол США в Сполученому Королівстві протягом більшої частини Другої світової війни. Представник США у Європейській консультативній комісії, в Економічній і Соціальній Раді ООН та в ЮНЕСКО.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Нью-Йорку, у родині нащадків вихідців із Голландії.

Навчався у Принстонському університеті, звідки був відрахований за незадовільні оцінки.

Деякий час працював у школі, викладав історію.

Брав активну участь у діяльності Республіканської партії: 1916 року обраний до Палати представників штату Нью-Гемпшир, очолив прогресивне крило партії.

Після вступу США у Першу світову війну воював як пілот. Закінчив війну у чині капітана.

1920 року обраний у сенат штату Нью-Гемпшир.

У 1925—1927 та у 1931—1935 роках — губернатор штату.

Шарль де Голль у своїх мемуарах розповідає про спілкування з Д. Вайнантом при вирішенні питання визнання Вільної Франції урядом США та багатьох інших питань взаємодії французів із іншими учасниками Антигітлеровської коаліції [4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Find a Grave — 1996.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г Lundy D. R. The Peerage
  4. Голль, Шарль де. Военные мемуары. Единство. 1942—1944 годы / Пер. с франц.— М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1960.— 864 с.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]