Джон МакКлой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон МакКлой
Ім'я при народженні John McCloy
Народження 3 січня 1876(1876-01-03)
Сполучені Штати Америки Брюстер, Нью-Йорк
Смерть 24 травня 1945(1945-05-24) (69 років)
США Ліонія, Нью-Джерсі
інфаркт міокарда
Поховання США Арлінгтонський національний цвинтар
Країна США США
Приналежність Військово-морські сили США ВМС США
Роки служби 18981928
Звання лейтенант-командер
Формування «Ньюарк»
«Керлю»
Війни / битви Боксерське повстання
Американська окупація Веракруса
Перша світова війна
Нагороди
Військово-морський хрест (США)
Військово-морський хрест (США)
Медаль Семпсона (США) Медаль «За іспанську кампанію» (США)
Медаль Філіппінської кампанії Медаль Китайської кампанії
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Хрест за особливі заслуги (Нью-Йорк)

Джон МакКлой (англ. John McCloy; нар. 3 січня 1876, Брюстер — пом. 24 травня 1945, Ліонія) — американський військовослужбовець, лейтенант-командер ВМС США. Учасник Боксерського повстання та окупації Веракруса. Один з 19 військовослужбовців США — двічі кавалерів Медалі Пошани, удостоєний найвищої відзнаки за проявлений героїзм на полі бою та один із чотирнадцяти, хто отримав медаль Пошани за дві різні події.

Біографія[ред. | ред. код]

Джон МакКлой народився 3 січня 1876 року в Брюстері, штат Нью-Йорк, у родині Джеймса Макклоя та Софії Бітті. Коли йому було 15 років він влаштувався до торгового флоту, і 7 березня 1898 року був зарахований до ВМС США. Проходив службу на крейсері «Коламбія» у Вест-Індії під час Іспансько-американської війни.

Потім Макклой був переведений на крейсер «Ньюарк», на якому служив на Філіппінах у 1900 році, згодом брав участь в експедиційній операції американських збройних сил у Китаї за часи Боксерського повстання. Свою першу медаль Пошани він отримав «за видатну поведінку перед обличчям ворога в боях 13, 20, 21 і 22 червня 1900 року, перебуваючи в складі експедиції з надання союзницької допомоги у Китаї».

30 липня 1903 року став боцманом, а 30 липня 1909 року був підвищений до старшого боцмана. Друга медаль Пошани була вручена Джону МакКлою «за видатну поведінку в бою і надзвичайний героїзм, проявлені при захопленні Веракруса 22 квітня 1914 року». Після вступу Сполучених Штатів у Першу світову війну, 1 липня 1917 року йому було присвоєно звання енсіна. 1 липня 1918 року він був підвищений до тимчасового лейтенанта.

Відразу після Першої світової війни, з січня 1919 року по листопад 1920 року, МакКлой служив першим командиром тральщика «Керлю». Найбільш значущою службою «Керлю» під час командування МакКлоя було очищення мінних загороджень у Північному морі. За цю роботу Макклой був відзначений Військово-морським хрестом. 3 серпня 1920 року отримав звання лейтенанта.

У листопаді 1923 року його призначили командувати тральщиком «Ларк», що базувався в Глостері, штат Массачусетс, а згодом він був переведений на есмінець-тендер «Доббін». Він вийшов у відставку лейтенантом 15 жовтня 1928 року, а 23 лютого 1942 року був підвищений у званні до лейтенант-командера.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]