Дилецький Микола Павлович

Микола Павлович Дилецький
Основна інформація
Дата народження	1630
Місце народження	Київ
Дата смерті	1690
Місце смерті	Москва
Громадянство	Річ Посполита,; Московське царство
Професія	композитор, музичний теоретик
Освіта	Віленська єзуїтська академія
Жанр	духовна музика
Автограф
	Файли у Вікісховищі

Мико́ла Па́влович Диле́цький (бл. 1630, Київ — бл. 1690, Москва) — український музичний теоретик, композитор. Автор праці «Мусикийская граматика» (1675), що викладає основи партесного співу.

Автограф М. Дилецького

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Народився у Києві близько 1630 року (біографічні дати Дилецького можна встановити тільки приблизно). Здобув освіту у Віленьській єзуїтській академії, його музичними вчителями, ймовірно були українські музиканти Микола Замаревич та Мартин Мєльчевський. Як регент і вчитель церковного співу Дилецький працював у Вільнюсі, Смоленську і, з 1670-х років — у Москві. Ймовірно, був регентом московського хору Григорія Строганова, адже московську редакцію своєї «Грамматики» він присвятив «Во благородных благородному, во именитых именитому господину своему Гр. Дм. Строганову».

Творчість[ред. | ред. код]

Як композитор Дилецький мало відомий. Проте його твори, видані у 1981 році видавництвом «Музична Україна» свідчать про те, що Микола Дилецький був одним з найвидатніших творців партесної музики. С. В. Смоленський вважає Дилецького творцем цілої школи мистецтва співу західного напряму. І дійсно, як теоретик й педагог Дилецький створив школу, з якої вийшов ряд визначних композиторів кінця XVII і початку XVIII століття.

Фрагмент партитури Дилецького

«Грамматика пѢнія мусикийского»[ред. | ред. код]

Квінтове коло в «Мусікійській граматиці» М. Дилецького московського видання, 1679

Найвизначнішим музикознавчим твором Миколи Дилецького вважається «Грамматика пѢнія мусикийского» (повна назва: «Грамматіка мусикійского пѢнія или извѢстная правила пѢния в слозѢ мусікійскомъ, в них же обрѢтаются шесть частей или раздѢлений»), вперше видана у Вільні (це видання досі не знайдено), 1677 року переписана у Смоленську і 1679 року — у Москві. Українські вчені вважають, що початково робота написана книжною українською мовою, проте пізніше задля поширення цієї роботи автор зробив ряд перекладів на російську мову (факсимільне видання одного з рукописів було видано 1979 року у Москві В. Протопоповим).

У 1723 році «Граматику» було переписано також у Санкт-Петербурзі (дату і місце зазначено на титульній сторінці), проте походження цього рукопису, що зберігається зараз у Львові, остаточно не з'ясоване. Факсимільне видання цього т. зв. «львівського» рукопису із транскрипцією і словником було видано 1970 року у Києві (вид.-во «Музична Україна») під назвою «Граматика музикальна» (упорядник Олександра Цалай-Якименко).

Перше друковане видання «Грамматики» було здійснено лише у 1910 році.

«Грамматика» Дилецького стала першим з музично-теоретичних трактатів, які докладно пояснили технічну суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесної композиції. В цій праці Дилецький виступив на захист «вільних» прийомів композиції, розглядаючи музику, як мистецтво творчо живе, емоційно визначне. «Граматика» по суті була також і першою працею, що узагальнила музично-теоретичні знання, доти засвоювані переважно через усну традицію. Встановлена ним термінологія надовго утвердилася в теоретичній, педагогічній практиці шкіл і композиторів і мала величезне практичне значення та сприяла плідній діяльності багатьох співаків і регентів другої половини XVII й початку XVIII століття.

«Грамматика пѢнія мусикийского» вважається першим із збережених наукових творів, у яких описано Квінтове коло.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Я. І. Дзира. Дилецький Микола Павлович [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 383. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.159

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дилецький Микола Павлович

Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
Цалай-Якименко О. Граматика музикальна / Микола Дилецький // Київ : Музична Україна, 1970 р.
Цалай-Якименко О. Музично-теоретична думка на Україні в XVII ст. та праці М.Дилецького. // Українське музикознавство, 1971 р.
Цалай-Якименко О. Повість о пінії мусикійськом — видатна пам'ятка вітчизняної музично естетичної думки // Українське музикознавство, 1976 р. вип.11

Посилання[ред. | ред. код]

Дилецький Микола Павлович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 611-612.
Дилецький Микола Павлович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Твори Миколи Дилецького [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Наша парафія»
Біографія (рос.)
Вл. Протопопов. «Мусикийская грамматика» Николая Дилецкого [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)