Очікує на перевірку

Династія Пізня Чжао

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Династія Пізня Чжао
319 рік – 351 рік
Столиця Сянгуо
(319335)

Ечен
(335350)

Сянгуо
(350351)
Релігії Буддизм
Форма правління Монархія
Історія
 - Заснування 319 рік
 - Падіння 351 рік

Дина́стія Пізня Чжао (спрощ.: 后赵; кит. трад.: 後趙; піньїнь: Hòuzhào) — династія, що правила північним Китаєм після і водночас з династієм Рання Чжао, яку у 329 році підкорила. Була повалена державою Рання Янь. Вважається однією з Шістнадцяти варварських держав. Ця династія керувалася імператорами з роду Ши, першим з яких був Ши Ле.

Історія

[ред. | ред. код]

Засновником держави пізня Чжао виступив рід Ши. Його представник, колишній раб, Ши Ле під час внутрішніх чвар 290-х років втік до племені сюнну з держави Цзінь. Згодом приєднався до шаньюя Лю Юаня, якому допомагав у війні із Цзінь. Після смерті останнього, скориставшись чварами у родині Лю з династії Рання Чжао, у 319 році оголосив про створення нової династії Старша Чжао.

Надалі представники цього роду вели тривалі бойові дії проти армій Цзінь, кочових племен півночі, тибетців, місцевих китайських військовиків. У 329 році рід Ши зумів перемогти державу Рання Чжао. Найбільшого розквіту Пізня Чжао набула за правління Ши Ху. Втім серед великої кількості кочових племен. що перебралися до північного Китаю рід Ши не зумів набути належної та постійної підтримки. Вже наприкінці 340-х років спалахують внутрішні чвари між різними племенами, точиться постійна боротьба за владу між нащадками Ши Ху. Зрештою Піздя Чжао була знищена сяньбійцями, які заснували династію Рання Янь.

Культура

[ред. | ред. код]

За імператорів пізньої Чжао посилюється вплив буддизму, зводяться численні храми. Представники цієї релігії починають обіймати керівні посади у державі. Водночас робляться спроби культурного відродження країни.

Імператори

[ред. | ред. код]
Посмертне ім'я Особисте ім'я Роки правління Девіз і роки правління
Мін-ді
明帝 Míngdì
Ши Ле
石勒 Shí Lè
319333
  • Чжаован (趙王 Zhàowáng) 319—328
  • Тайхе (太和 Tàihé) 328—330
  • Цзяньпін (建平 Jiànpíng) 330—333
Хай Ян-ван
海陽王 Hǎiyángwáng
Ши Хун
石弘 Shí Hóng
333334
  • Цзяньпін (建平 Jiànpíng) 333
  • Яньсі (延熙 Yánxī) 334
У-ді
武帝 Wǔdì
Ши Ху
石虎 Shí Hǔ
334349
  • Цзяньу (建武 Jiànwǔ) 334—349
  • Тайнін (太寧 Tàiníng) 349
Цяо-ван
譙王 Qiáowáng
Ши Ши
石世 Shí Shì
349
  • Тайнін (太寧 Tàiníng) 349
Пан-чен-ван
彭城王 Pángchéngwáng
Ши Цзунь
石遵 Shí Zūn
349
  • Тайнін (太寧 Tàiníng) 349
І Ян-ван
義陽王 Yìyángwáng
Ши Цзянь
石鑒 Shí Jiàn
349350
  • Цінлун (青龍 Qīnglóng) 349—350
Сінь Сін-ван
新興王 Xīnxīngwáng
Ши Чжи
石祗 Shí Zhī
350351
  • Юннін (永寧 Yǒngníng) 349—350

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Li Bo, Zheng Yin, "5000 years of Chinese history", Inner Mongolian People's publishing corp, ISBN 7-204-04420-7, 2001.