Дніпренко Наталія Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Костянтинівна Дніпренко
Дата народження 6 травня 1963(1963-05-06) (60 років)
Місце народження Київ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українка
Професія режисер
Кар'єра 1989 — понині
Заклад КНУКіМ
Членство Національна спілка кінематографістів України, Національна спілка журналістів України

Наталія Костянтинівна Дніпренко (нар. 6 травня 1963, Київ) — українська актриса, режисер, педагог. Кандидат наук, доцент кафедри режисури телебачення Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, професор Українського Інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіо та преси. Сестра української телережисерки та педагога Ірини Дніпренко. Дочка Ренати Король.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

У 1984 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого за фахом «Актриса драми і кіно». Працювала в Театрі кіноактора Київської кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка, грала ролі у виставах театру «Случай из газетной практики», «Тевьє-молочник», «Кіт у чоботях». Знімалася у фільмах: «Забор с голубым глазом» (Укртелефільм, 1978), «Чумацкие радости» (Укртелефільм, 1979), «Грачи» (1982), «Ускорение» (1983), «Обвиняется свадьба» (1986), «Соло на флейте» (Укртелефільм, 1986) та інших.

У 1991 року закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого за фахом «Режисура кіно та телебачення».

У 2005 року захистила кандидатську дисертацію[1] з питань комунікацій.

Режисерська діяльність[ред. | ред. код]

З 1989 року працювала режисером ТВО «Громада» Національної телекомпанії України.

У 1992 році разом з іншими режисерами створила авторське об'єднання ДЮК (Дніпренко Н., Ющенко О. та Калантарова Н.), яке займалося експериментами в галузі нових форм режисури та ведення.

У 19951997 роках очолювала відділ жіночих та сімейних програм на Першому Національному.

У 1996 році як режисер та ведуча випустила близько 100 ток-шоу «Наше коло».

У 1997 році була режисером 70 випусків передачі «З життя справжніх чоловіків» із популярною авторською рубрикою «Білий танець».

1997 року — режисер 200 випусків авторської програми «Соціум» Хіт радіо 104 FM[2].

1998 року — програмний директор Хіт радіо 104 FM. Режисер та ведуча радіо ток-шоу «Я молодий» Хіт радіо 104 FM.

На державній службі[ред. | ред. код]

У 20002003 роках працювала прес-секретарем заступника голови Верховної Ради.

У 20032011 роках організувала та очолювала Департамент комунікацій[3] в Кабінеті Міністрів України.

Неодноразово стажувалася з питань комунікацій в європейських, американських та інших компаніях: на «ВВС News TV (Брюссельське відділення, Бельгія)[4], СВС (Торонто, Канада), BBC Radio Program Every woman (Лондон[5], Велика Британія), Scotland woman (Единбург, Шотландія) та інших.

Наталія Дніпренко є автором нового міждисциплінарного методу «Позицій та позиціонування», який більше 20 років викладається в її режисерській майстерні.

Директор громадської організації «Нові медіа».

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

З 1993 року викладає акторську майстерність та режисуру. З 1995 року є художнім керівником режисерської майстерні Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, випустила 4 покоління випускників, які працюють режисерами на багатьох українських каналах.

З 1997 року викладає майстерність телевізійних ведучих, режисуру та режисуру монтажу в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення та преси, де упродовж 20022005 років була проректором.

Режисерські технології трансформує в соціальні.

Організація фестивалів[ред. | ред. код]

Голова організаційного комітету Міжнародного арт-фестивалю пластичного мистецтва «Без зайвих слів»[6][7].

Організовує та проводить щорічний фестиваль «Берег надії» з прямою трансляцією на Першому загальнонаціональному телеканалі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Сестра — телережисер (зокрема, культової української телепередачі «Катрусин кінозал») та педагог Ірина Дніпренко.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наталія Костянтинівна. «Зміна парадигми в державному управлінні інформаційною сферою: комунікативний аспект»[недоступне посилання]
  2. «POWER FM» (Україна)
  3. портал. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю КМУ[недоступне посилання]
  4. ВВС.[недоступне посилання]
  5. London BBC.
  6. арт-фестиваль пластичного мистецтва «Без зайвих слів/Extrawords»[недоступне посилання]
  7. | Телеміст «Без зайвих слів/Extra words»
  8. Наталия Днипренко. КиноПоиск (рос.). Процитовано 26 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Міжнародний арт-фестиваль пластичного мистецтва «Без зайвих слів»
За чи Проти 12.04.2018 Модріс Тенісон, Наталія Дніпренко