Довженко Тарас Григорович
| Довженко Тарас Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 6 квітня 1931 |
| Смерть | 27 червня 2020[1] (89 років) |
| Країна (підданство) |
 СРСР Україна |
| Навчання | Київський державний художній інститут (1956) |
| Діяльність | архітектор |
| Нагороди |
 |
| Батько | Довженко Григорій Овксентійович |
Тара́с Григо́рович Довже́нко (6 квітня 1931, Київ — 27 червня 2020, Бостон, Массачусетс, США) — український архітектор. Член-кореспондент Української академії архітектури (1992). Заслужений архітектор України (1994)[2].
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 6 квітня 1931 року[3] в Києві, син художника-монументаліста Григорія Довженка.
1956 року закінчив Київський державний художній інститут (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). У 1963–1998 роках працвав у Київському НДПІ містобудування. З 1999 року жив у США. Помер 27 червня 2020 року в Бостоні, США.
Споруди[ред. | ред. код]
- Генеральні плани забудови та реконструкції (всі — у співавторстві):
- Києва (1956–1960),
- детальне планування житлових районів Києва: Сирець (1957), Русанівка (1959–1960), Березняки (1960),
- Одеси (1965),
- Дніпропетровська (1970),
- генеральний план та районне планування нового житлового масиву Дружба і центру міста Буйнакськ (Дагестан, РФ, 1970–1973),
- Кароліно-Бугаза Одеської області (1975),
- Южне Одеської області (1975),
- Кам'янця-Подільського (1978),
- Дніпродзержинська (1979),
- селище вахтовиків Зелений Мис Чорнобильської АЕС (1986),
- Сваляви Закарпатської області (1992),
- Собор Богоявлення у Дніпродзержинську (1993).
- Житловий квартал у місті Дубно Рівненської області (1995).
Один з архітекторів (разом з Ізяславом Медведовським) пам'ятника Леніну в Кам'янці-Подільському (1970), пам'ятника «Синам баштанської республіки» в Баштанці Миколаївської області (1971, у співавторстві з Григорієм Довженком).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ Указ Президента України від 29 квітня 1994 року № 191/94 «Про присвоєння почесного звання „Заслужений архітектор України“»
- ↑ Актовий запис № 737 про народження Тараса Григоровича Довженка (Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС м. Києва за 25.02.1931-18.04.1931) // Державний архів міста Києва. Ф. Р-1654. Оп. 1. Спр. 715. Арк. 195, 195зв.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вечерський В. В. Довженко Тарас Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Довженки // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 213. — ISBN 5-88500-071-9.
- Його серце завжди належало Україні [Довженко Тарас Григорович : некролог] / Іван Рубський, Валентина Юр'єва // Офіційний сайт Баштанської міської територіальної громади. — 2020. — 30 червня. [Архівовано з першоджерела 15 січня 2023.]
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
