Кароліно-Бугаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кароліно-Бугаз
Karolino bugaz gerb.png Karolino bugaz prapor.png
Герб Прапор
Кароліно-Бугаз із вікна поїзда
Кароліно-Бугаз із вікна поїзда
Країна Україна Україна
Область Одеська область Одеська область
Район/міськрада Овідіопольський район Овідіопольський район
Рада/громада Кароліно-Бугазька сільська рада
Код КОАТУУ 5123781500
Основні дані
Засноване 1822
Населення 2241
Площа 5,072 км²
Густота населення 441,84 осіб/км²
Поштовий індекс 67844
Телефонний код +380 4851
Географічні дані
Географічні координати 46°09′02″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. / 46.15056° пн. ш. 30.50083° сх. д. / 46.15056; 30.50083Координати: 46°09′02″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. / 46.15056° пн. ш. 30.50083° сх. д. / 46.15056; 30.50083
Водойми Чорне море, Дністровський лиман
Найближча залізнична станція Кароліна-Бугаз
Місцева влада
Адреса ради 67844, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1, тел. 66-2-47
Карта
Кароліно-Бугаз. Карта розташування: Україна
Кароліно-Бугаз
Кароліно-Бугаз

Кароліно-Бугаз у Вікісховищі?

Кароліно-Бугаз  (1944/45[1] — 31.10.1990[2] с. Затока) — причорноморський курорт, розташований на відстані 60 км на південний захід від Одеси, на початку піщаної коси, що розмежовує Чорне море із Дністровським лиманом. Кароліно-Бугаз щільно межує з півдня з смт Затока (знаходиться безпосередньо на косі), саме село Кароліно-Бугаз розташоване на височині, має кілька баз відпочинку і пансіонатів. Є 2 школи: школа-інтернат і загальноосвітня.

Історія[ред. | ред. код]

Татарське селище Бугаз (Буаз) відоме з 1770-х років. Вперше позначено на картах 1774. Під час російсько-турецької війни 1787—1791 рр. було знищене. Після 1792 року територія сучасного села увійшла в межі земельної дачі А. М. Грибовського (7500 дес.), яку 1802 року викупив подільський граф Ігнацій Сцибор-Мархоцький. Місце селища Бугаз було знову заселене на початку 1820-х сином Ігнація — Каролем Сцибор-Мархоцьким, на честь якого отримало свою другу назву — Каролін. Вперше селище «Каролін» згадано в заповіті І. Сцібор-Мархоцького від 14.12.1822 р. З другої половини 1820-х, хутором володіла молодша сестра Кароля — Емілія графиня Сцибор-Мархоцька (в заміжжі Інгістова). З цього часу і до 1918 року Кароліно (Бугаз), хутір Терновий (Інгістова, Медзіховського) і село Грибівка (Андріанівка) належали родині Інгістових. Існує помилкова версія про те, що Кароліно-Бугаз названий на честь Кароліни Собаньскої не має ніяких документальних підтверджень і є версією літераторів.

Транспорт[ред. | ред. код]

Кароліно-Бугаз лежить на Ізмаїльському напрямку Одеської залізниці, тому туди можна приїхати електропоїздами «Одеса — Білгород-Дністровський». На території селища знаходяться зупинки:

Решта «курортних» зупинок розташована уже в Затоці.

До станції Кароліна-Бугаз також можна скористатися пасажирськими поїздами:

  • Одеса — Ізмаїл/Березине
  • Київ — Ізмаїл
  • Житомир/Київ — Білгород-Дністровський
  • Чернігів/Київ — Білгород-Дністровський

Туризм[ред. | ред. код]

Відпочинок у Кароліно-Бугаз завжди вважався елітним завдяки віддаленості від індустріальних центрів і повній відсутності промислових підприємств[джерело?]. Кароліно-Бугаз — одне з найбільш екологічно чистих місць на Чорноморському узбережжі. Піщана смуга, що протягнулася на два десятки кілометрів це чудові пляжі шириною понад 100 метрів з чистим дрібним піском. Пологе дно моря створює прекрасні умови для купання. Бази відпочинку розташовуються прямо на березі моря, в декількох метрах від берегової лінії. У селі містяться численні кафе, бари і дискотеки, прокат водних мотоциклів, водяні гори для дітей і дорослих.

Без зусиль тут можна знайти розкішні пропозиції екскурсій до Одеси, морських прогулянок Дністровським лиманом, до Білгорода-Дністровського з цікавими відвідинами фортеці або поїхати туди електропоїздом самостійно.

Згадки у мас-культурі[ред. | ред. код]

  • Про цей курорт склав пісню український панк-гурт «Борщ». Композиція носить назву «Каролина Бугаз» і є україномовною.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]