Досєкін Василь Сергійович
| Досєкін Василь Сергійович | |
|---|---|
 Автопортрет фотографа з родиною | |
| Ім'я при народженні | Василь |
| Народився | 1829[1][2] |
| Помер |
1900[1][2] Харків, Російська імперія |
| Поховання | Івано-Усікновенське кладовище |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | військовий, фотограф |
| Діти | Марія Шатілова, Микола |
Василь Сергійович Досєкін (1829—1900) — харківський фотограф 1850-х — 1890-х годов. Виконав низку фотопортретів відомих людей Російської імперії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Потомствений дворянин, підпоручик. Брав участь у Кримській війні, де був поранений. У 1856 р. направляється до Харкова для лікування. У Харкові Досєкін в листопаді 1857 р. відкрив фотографічну майстерню. У майстерні він робив портрети місцевих жителів, а також краєвиди міста й околиць.
Досєкін зробив серію світлин з краєвидами Харькова кінця 1850-х — початку 1860-х років. Знімки серії світло-коричневого відтінку, мають розміри 5,5 × 8 сантиметрів, робилися на твердій картонній основі. На фотографіях серії велика глибина різкості. Фотографії Досєкіна були використані у путівнику по Харкову Олександра Миколайовича Гусєва 1902 року[3] та книзі Дмитра Багалія «Історія міста Харкова за 250 років»[4].
Фотомайстерня Досекіна користувалася популярністю. Він обладнав фотокопіювальню з найсучаснішим обладнанням. Перейшов з калотипії на вологий колодій, що дозволило добитися високої якості негативів. Брав участь у фотовиставках, неодноразово нагороджувався почесними медалями.
Досєкін, окрім фотостудии, також був власником цеглярні, який він відкрив на початку 1873 року спільно з армійським другом — капітаном Аркадієм Івановичем Іоніним. Завод знаходився біля Саржина Яра. Став купцем 2-ї гільдії.
У 1886 р. Досєкін відкрив фотографічну майстерню в Москві. Його син продовжував займатися фотографією у фотомайстерні батька.
Досєкін помер у травні 1900 р. 8 травня 1900 він був похований у Харкові на Івано-Усікновенському кладовищі. Після смерті одна з вулиць Харкова була названа його ім'ям, (пізніше вона була переименована на вулицю Леніна, нині — Шатилівська).
Серед портретів, виконаних Досєкіним, фотографії декабриста Андрія Розена, актриси Евлалії Кадміної, архітектора Олексія Бекетова та багатьох інших.
Фотознімки[ред. | ред. код]
-
Успенський собор з Московської вулиці. 1860-ті -
Катеринославська вулиця з Універсітетської гірки. 1879 -
-
.jpg)
Портрети відомих людей[ред. | ред. код]
-
Декабрист барон Андрій Розен (1860-ті) -
Актриса Евлалія Кадміна -
Володимир Бахрушин -
Промисловець Артур Юз -
Сини Джона Юза: Джон Джеймс Юз молодший (сидить) та Юз Айвер — директори-розпорядники Юзівского заводу Новоросійського товариства
Паспарту Досєкіна[ред. | ред. код]
Родина[ред. | ред. код]
Донька Василя Досєкіна Марія, що одружилася з лікарем Петром Шатіловим, отримала отримала в придане великий сад з дачею. Місцевість, де він був розташований, на початку XX ст. почали називати Шатиловою дачею, або Шатилівкою.
Адреси[ред. | ред. код]
Майстерня Досєкіна занходилася у двоповерховому будинку на вул. Сумській, 3. Сам він жив у будинку по Сумський, 90. Мария Шатилова після одруження жила у будинку чоловіка на вул. Мироносицькій, 53.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Photographers’ Identities Catalog
- ↑ а б в MAK
- ↑ Гусев А. Н. Харьков, его прошлое и настоящее в рисунках и описаниях: Историко-справочный путеводитель. — Харьков, 1902. — 260 с.
- ↑ Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования (1655—1905). Ист. монография. — В 2-х т. — Т. 2. — Репринт. изд. — Харьков, 1993, 982 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Заметки к истории харьковской фотографии. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 20 грудня 2007.
- Первый фотограф. Архів оригіналу за 2 грудня 2012.
|
