Дрік Олександра Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрік Олександра Миколаївна
Народилася9 червня 1987(1987-06-09) (37 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Місце проживанняКиїв
Діяльністьгромадська діячка, політична діячка
Alma materУкраїнський гуманітарний ліцей, Інститут міжнародних відносин Київського університету і КНУ імені Тараса Шевченка

Дрік Олександра Миколаївна (нар. 9 червня 1987, Київ) — громадська діячка, аналітик-міжнародник, юристка, радниця Міністра оборони України (2019—2020). Після перемоги Революції Гідності була одним із найвідоміших активістів антикорупційного руху в Україні[1]. Як експерт з антикорупційної політики, адвокатувала запуск системи електронного декларування[2] в Україні та ефективну перевірку декларацій[3], перезавантаження НАЗК, ухвалення національної Антикорупційної стратегії[4]. Після повномасштабного російського вторгення в Україну у 2022 займається міжнародною адвокацією і громадською дипломатією[5][6][7][8].

Освіта

[ред. | ред. код]

Середню освіту отримала в Українському гуманітарньому ліцеї[9].

Після закінчення у 2004 вступила до Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка на спеціальність міжнародна інформація[9][10].

Після отримання диплому бакалавра у 2008 продовжила навчення у Великій Британії[9][10][11].

У 2009 закінчила Шеффілдський міжнародний коледж за напрямком бізнес, право і гуманітарні науки[9]. За академічні досягнення нагороджена стипендією для продовження навчання в Університеті Шеффілду, куди вступила на факультет політики.

У 2010 отримала диплом Магістра міжнародної політики і права з відзнакою[9][10]. Тема дипломної роботи: «Наскільки захищена Україна? Аналіз військової, політичної, економічної та соціальної безпеки: загрози та виклики».

У 2019 отримала ще одну освіту в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка за напрямком право, має диплом юриста[9]. Тема дипломної роботи: «Місце конституційної реформи в процесі системних змін суспільно-політичного життя в Україні».

Антикорупційна діяльність

[ред. | ред. код]

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Під час Революції Гідності приєдналась до люстраційного руху, у 2015 очолила Громадський люстраційний комітет — громадську організацію, створену з метою очищення влади від корумпованих та недемократичних еліт[11].

У 2016 році ініціювала та координувала коаліцію з шести антикорупційних громадських організацій під назвою «Декларації під контролем»[12], яка адвокатувала запуск і належне функціонування системи електронного декларування через співпрацю з парламентським Комітетом з питань запобігання та протидії корупції[13][14], моніторинг виконання закону і реагування на порушення[15][16][17], захист антикорупційного законодавства, в тому числі через проведення вуличних акцій[18][19][20], перевірку декларацій і залучення представників громадянського суспільства до виявлення порушень в деклараціях через онлайн інструменти[21][22][23]. Під час цієї кампанії англомовне українське видання KyivPost включило Олександру Дрік до свого щотижневого рейтингу реформаторів[24].

У 2016 році стала однією з 9 співзасновників Громадської ради доброчесності, яка здійснює моніторинг судової реформи[10][25]. У 2017 році була обрана членом Громадської ради Національного агентства з питань запобігання корупції[26], подала у відставку того ж року, заявляючи про політичну залежність керівництва НАЗК та виступаючи за перезавантаження НАЗК[27]. З тих пір адвокатувала прийняття відповідного законопроекту[28][29], що сталося восени 2019[30] року і призвело до переобрання керівництва органу[31]. У 2018—2019 входила до Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро[32]. Під час перебування в Раді була автором і ведучою телепередачі на національному 24-му каналі під назвою «Справа детектива», в якій детективи НАБУ розповідали про гучні антикорупційні розслідування[33][34].

З 2016 року веде блог на Українській правді [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] і має понад 50 публікацій українською та англійською мовами[35][36][37]. З 2017 по 2019 була автором та ведучою майже 100 випусків щотижневої програми «Антикорупційний майдан» [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.] на загальнонаціональному 24 каналі[38].

Парламентські вибори 2019

[ред. | ред. код]

У 2019 на позачергових виборах до Верховної Ради України балотувалась за списками парламентської політичної партії «Об'єднання Самопоміч» (№ 3 у списку)[39][40], проте партія не подолала прохідного бар'єру.

Міністерство оборони України

[ред. | ред. код]

У жовтні 2019, після формування нового уряду, призначена Міністром оборони України Андрієм Загороднюком радником з антикорупційної політики[41]. У Міністерстві працювала над розробкою антикорупційного плану дій[42] та реформи системи внутрішнього контролю та управління ризиками[43][44]. Напрямок був визначений одним із пріоритетних реформ Міністерства оборони та Збройних сил України[45] та затверджений Кабінетом Міністрів України як частина програми діяльності уряду[46]. Залишила посаду в Міністерстві оборони разом зі зміною Міністра у березні 2020 року.

Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні

[ред. | ред. код]

У 2020-2021 роках працювала антикорупційним експертом в Антикорупційний ініціативі Європейського Союзу в Україні[47] – найбільшій програмі технічної допомоги Україні з боку ЄС у сфері боротьби з корупцією.

Офіс реформ Кабінету Міністрів України

[ред. | ред. код]

У 2021 була запрошена до роботи Офісу реформ Кабінету Міністрів України[48] – організації, що допомагає Уряду України у розробці та втіленні пріоритетних для країни реформ[49].

Міжнародна адвокація

[ред. | ред. код]

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 почала записувати роз’яснювальні відео українською та английською мовами про особливості міжнародного виміру російської війни проти України, які набули популярності в Instagram[50]: чому НАТО не робить безпольотної зони[51], майже 87% росіян підтримують потенційне вторгнення у країни ЄС[52], заявка на членство в ЄС: що це і які перспективи[53], санкції: що таке і для чого потрібні?[54], чому важливо визнання дій Росії в Україні геноцидом?[55], яке набрало більше 85 тис. переглядів, та інші.

25 квітня 2022, розповідаючи про свій перший виїзд на міжнародну конференцію за кордон з моменту повномасштабного вторгнення, сказала:

«і розлютило, і засмутило те, що там побачила, ... бо там не усвідомлюють і не відчувають всього того невимовного жаху, який Росія чинить в Україні»[56][57].

Відео набрало 93 тис. переглядів. З того часу почала активно працювати з міжнародними організаціями і урядами, розповідаючи про те, що відбувається в Україні. 17 травня 2022 виступала на спеціальному заході під час засідання ОБСЄ у Відні, де розповідала про депортацію та використання українців як живого щита[58]. Ділячись враженнями після нього, сказала:

«нам може здаватись, що нас підтримує весь світ, але це не так, і потрібно продовжувати формувати антипутінську коаліцію у світі»[59][60].

Невдовзі після цього стало відомо, що вона почала працювати з Центром громадянських свобод – правозахисною організацією, яка з початку повномасштабного вторгнення документувала злочини росії в Україні, де займалась саме міжнародною адвокацією, громадською дипломатією, публічно просуваючи потрібні для України рішення[61][62][63].

1 липня 2022 брала участь в конференції Міжнародного кримінального суду в Гаазі[8][64], а вже за два тижні зустрічалась зі слідчими цього суду, які працюють над розслідуванням справи, пов'язаної з російською агресією проти України[65]. 14 липня була одним із двох представників українського громадянського суспільства[66], які виступили на організованій урядом Нідерландів Ukraine Accountability Conference[67] – закритій конференції в Гаазі, в якій взяли участь Міністри закордонних справ та високопосадовці 45 країн-учасниць, що домовились про створення так званої групи Діалогу з відповідальності під керівництвом Офісу Генерального прокурора України[68].

Адвокатувала ідею створення міжнародного трибуналу для притягнення російського вищого керівництва до відповідальності за агресію проти України[69]. Виступаючи від імені Глобальної ініціативи «Трибунал для Путіна», організувала і модерувала спеціальний захід під час засідання ОБСЄ 18-19 липня 2022 у Відні, куди Центр громадянських свобод привіз українців з Маріуполя і Гостомеля, які пережили примусове переміщення, депортацію та фільтрацію, а дехто і досі був в полоні[70][71][72]. Посол США в ОБСЄ був настільки вражений під час цього заходу, що написав про це у своєму Twitter[73], а невдовзі тема фільтрації була піднята н Раді безпеки ООН, куди Олександру Дрік запросили виступити. Критикувала публічні заяви Amnesty international[74][75] як необгрунтовані.

7 вересня 2022 року Олександра Дрік від імені Центру громадянських свобод виступила на засіданні Ради безпеки ООН, розказавши про практику так званої «фільтрації», яку Росія здійснює на окупованих українських територіях[76][77].

У жовтні 2022 року стало відомо, що Центр громадянських свобод став лауреатом Нобелівської премії миру 2022 року[78].

У листопаді 2022 року у складі делегації українського громадянського суспільства адвокатувала підтримку України в Африці, зокрема в Кенії та Ефіопії[79][80].

У березні 2023 року у складі делегації українського громадянського суспільства адвокатувала підтримку для України в Латинській Америці, зокрема Бразилії та Аргентині[81][82]

Активно висвітлює процес і особливості міжнародного виміру російської війни проти України, записуючи роз’яснювальні відео для великої кількості підписників на своїх сторінках в Instagram, Facebook[83], TikTok[84], Youtube[85], українських[6][8] та закордонних ЗМІ[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Радіо Свобода. Хто така Олександра Дрік?.
  2. ↑ Е-декларування – це наш антикорупційний Майдан. Українська правда - Блоги. Процитовано 30 серпня 2022.
  3. ↑ НАЗК і Мін’юст саботують перевірку е-декларацій. Українська правда - Блоги. Процитовано 30 серпня 2022.
  4. ↑ 5 причин, чому парламенту необхідно якомога швидше ухвалити Антикорупційну стратегію. Українська правда - Блоги. Процитовано 30 серпня 2022.
  5. ↑ FIDH commemorates International Justice Day and the ICC's 20th anniversary (укр.), процитовано 30 серпня 2022
  6. ↑ а б КИЇВ ТРИМАЄ УДАР - 22.07.2022 - марафон телеканалу "Київ" (укр.), процитовано 30 серпня 2022
  7. ↑ а б Axios Today: Inside Russia's "filtration" process for Ukrainians on Apple Podcasts. Apple Podcasts (амер.). Процитовано 30 серпня 2022.
  8. ↑ а б в Міжнародний кримінальний суд: що це і чи зможе посадити путіна у в'язницю?. Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). Процитовано 30 серпня 2022.
  9. ↑ а б в г д е Саша Дрік. www.facebook.com (укр.). Процитовано 5 серпня 2020.
  10. ↑ а б в г Вища кваліфікаційна комісія суддів України, офіційний вебсайт. Біографічна довідка надана для участі у зборах громадських об’єднань з метою створення Громадської ради доброчесності (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2017.
  11. ↑ а б #LocalHeroes: як активістка владу люструє | DW Ukrainian.
  12. ↑ Антикорупційні громадські організації оголосили про створення коаліції з перевірки декларацій. Uacrisis.org (укр.). 1 лютого 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 5 серпня 2020.
  13. ↑ Під час засідання Комітету з питань запобігання і протидії корупції було розглянуто питання щодо шляхів вирішення технічних проблем електронної системи декларування, що перешкоджають виконанню Закону України «Про запобігання корупції». www.rada.gov.ua. Процитовано 5 серпня 2020.
  14. ↑ СТЕНОГРАМА спільного засідання Комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції та з питань інформатизації та зв'язку від 18 серпня 2016 року (PDF).
  15. ↑ Поліція відкрила провадження у справі про фальсифікацію зламу системи е-декларування – Дрік. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  16. ↑ Проблеми у системі е-декларування пов’язані із внесеними змінами – «Декларація під контролем». hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 5 серпня 2020.
  17. ↑ Олександра Дрік: Систему е-декларування вбиватимуть через непрозорий аудит. Дубль 2 (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2018. Процитовано 5 серпня 2020.
  18. ↑ Е-декларування знову під загрозою. У Раду внесений законопроект, який дозволить чиновникам легалізувати накрадене. texty.org.ua (укр.). Процитовано 5 серпня 2020.
  19. ↑ Сховати все. Як намагаються вбити електронне декларування - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 5 серпня 2020.
  20. ↑ Вечірній Київ :: У центрі столиці активісти варили уху. vechirniy.kyiv.ua (укр.). Процитовано 5 серпня 2020.
  21. ↑ Про брехню в деклараціях чиновників можна повідомити онлайн. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 5 серпня 2020.
  22. ↑ Спіймай мене, якщо зможеш: відсьогодні українці можуть повідомляти онлайн про брехню в деклараціях чиновників. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 5 серпня 2020.
  23. ↑ Стартувала громадська онлайн-система для викриття корупції держчиновників на основі їх е-декларацій. Новинарня (укр.). 3 вересня 2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  24. ↑ Oleg Sukhov: Reformer and anti-reformer of the week - Aug. 26, 2016. KyivPost. Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 5 серпня 2020.
  25. ↑ Створено Громадську раду доброчесності. vkksu.gov.ua. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 5 серпня 2020.
  26. ↑ Уряд створив громадську раду при НАЗК з 15 осіб. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  27. ↑ UA:Перший. Тема дня. Чи відбудеться перезавантаження НАЗК?.
  28. ↑ Активісти склали список справ, які НАЗК “злило” на користь корупціонерів. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 серпня 2020.
  29. ↑ Перезавантаження НАЗК: які ключові проблеми має вирішити новий закон. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  30. ↑ Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції. Архів оригіналу за 5 червня 2020.
  31. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Новим головою НАЗК стане Олександр Новіков | DW | 16.12.2019. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 5 серпня 2020.
  32. ↑ НАБУ оприлюднило новий склад Ради громадського контролю. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  33. ↑ Справа детектива: Олександра Дрік запустила авторський проект. rgk-nabu.org. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 5 серпня 2020.
  34. ↑ Справа детектива - Новини по темі Справа детектива - 24 Канал. 24tv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  35. ↑ Sasha Drik: Ukraine and its corrupt elites square off on e-declarations | KyivPost - Ukraine's Global Voice. KyivPost. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  36. ↑ Why the West should be worried about Ukraine’s flagging fight against graft. Atlantic Council (амер.). 12 березня 2019. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  37. ↑ Oleksandra Drik: Why new political elites are a matter of survival for Ukraine - May. 20, 2017. KyivPost. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 серпня 2020.
  38. ↑ Антикорупційний майдан - Новини по темі Антикорупційний майдан - 24 Канал. 24tv.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  39. ↑ Центральна виборча комісія. Позачергові вибори народних депутатів України 2019. Виборчий список. Політична партія "Об’єднання “САМОПОМІЧ”. Архів оригіналу за 21 лютого 2020.
  40. ↑ Садовий і його десятка: хто потрапив у список "Самопомочі". BBC News Україна (укр.). 8 червня 2019. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 5 серпня 2020.
  41. ↑ «Наше завдання — мінімізувати ризики, які призводять до втрати людських життів, ресурсів, репутації» — Олександра Дрік – АрміяInform. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  42. ↑ Міністерство оборони України, офіційний вебсайт. «Нова антикорупційна політика — необхідна умова для забезпечення обороноздатності» ‒ Олександра Дрік. Архів оригіналу за 11 грудня 2019.
  43. ↑ Міністр оборони: «Наявні та потенційні ризики необхідно постійно відслідковувати, аби не допустити переростання їх у проблеми». Архів оригіналу за 26 вересня 2020.
  44. ↑ Попередити втрати життів, ресурсів і репутації: для чого Міноборони будує систему внутрішнього контролю. Українська правда - Блоги. Процитовано 5 серпня 2020.
  45. ↑ Пріоритетні напрямки реформи Міністерства оборони та Збройних Сил України на 2019-2020 роки. Архів оригіналу за 23 квітня 2020.
  46. ↑ ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України. Архів оригіналу за 18 квітня 2021.
  47. ↑ EUACI - Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні. ... (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 3 травня 2022.
  48. ↑ Cabinet of Ministers of Ukraine - Reforms Delivery Office of the Cabinet of Ministers of Ukraine. www.kmu.gov.ua (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  49. ↑ Oleksandra Drik: How to get anti-corruption drive in Ukraine back on track - KyivPost - Ukraine's Global Voice. KyivPost. Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 3 травня 2022.
  50. ↑ Олександра Дрік (@oleksandradrik) • Світлини та відео в Instagram. www.instagram.com. Процитовано 30 серпня 2022.
  51. ↑ Безпольотна зона: що це, чому ми просимо її в #НАТО і в чому проблема з прийняттям цього рішення. Instagram (Українська) .
  52. ↑ Almost 87% of Russians support invasion to EU countries - who's next?. Instagram (English) .
  53. ↑ Заявка на членство в ЄС: що це і які перспективи?. Instagram (Українська) .
  54. ↑ Санкції: що таке і для чого потрібні?. Instagram.
  55. ↑ Чому важливо визнання дій Росії в Україні геноцидом?. Instagram (Українська) .
  56. ↑ Як в Європі сприймають російську війну проти України?. Instagram (Українська) .
  57. ↑ Drik, Oleksandra. EU’s response to the Russian war in Ukraine: is it strong enough?. Youtube (English) .
  58. ↑ OSCE 2022: 1,3 million Ukrainians have been deported to Russia (укр.), процитовано 30 серпня 2022
  59. ↑ Зустріч ОБСЄ: мої спостереження. Instagram (Українська) .
  60. ↑ Drik, Oleksandra. Зустріч ОБСЄ: спостереження про сприйняття, союзників і права людини. Youtube (Українська) .
  61. ↑ FIDH. Portrait №5: @DrikOleksandra. Twitter (English) .
  62. ↑ International Federation for Human Rights. FIDH commemorates International Justice Day and the ICC's 20th anniversary. Youtube.
  63. ↑ Російські солдати мали наказ вбивати всіх, хто не у підвалі, – студент з Маріуполя. Центр громадянських свобод.
  64. ↑ Міжнародний кримінальний суд: що це і чому важливо? (укр.), процитовано 30 серпня 2022
  65. ↑ Human Rights Watch. Efforts by the international community to address the horrific abuses committed in #Ukraine. TikTok (English) .
  66. ↑ Ukrainian NGOs Statement at Ukraine Accountability Conference 14 July 2022. Coalition for the International Criminal Court (English) .
  67. ↑ Ukraine Accountability Conference: a step towards justice. Government of Netherlands (English) .
  68. ↑ Учасники Ukraine Accountability Conference в Гаазі створили Групу Діалогу з відповідальності для України. Офіс Генерального прокурора (Українська) .
  69. ↑ Запис ефіру телеканалу Еспресо від 16 липня 2022 року. Youtube (Українська) .
  70. ↑ Center for Civil Liberties. CCL presented to the EU recommendations regarding a special tribunal for war crimes by Russia. https://ccl.org.ua (English) .
  71. ↑ Drik, Oleksandra. Displacement of Ukrainian citizens as a result of Russian aggression. Youtube (English) .
  72. ↑ Axios, Today. Inside Russia's "filtration" process for Ukrainians. https://podcasts.apple.com (English) .
  73. ↑ Carpenter, Michael. Official Account of Michael Carpenter, United States Ambassador to the Organization for Security and Cooperation in Europe. Twitter / X (English) .
  74. ↑ Ефір на телеканалі Еспресо, від 08 серпня 2022. Заява Amnesty International і виклики на міжнародному рівні. Youtube.
  75. ↑ Дрік, Олександра. Українська визвольна війна очима міжнародних організацій. Instagram (Українська) .
  76. ↑ United Nations (7 вересня 2022), Ukraine: UN Security Council | United Nations | Full, процитовано 16 серпня 2024
  77. ↑ Associated Press (21 вересня 2022), Zelenskyy, world leaders condemn Russia's invasion, процитовано 16 серпня 2024
  78. ↑ Центр Громадянських Свобод - лауреат Нобелівської премії миру. www.ukrinform.ua (укр.). 8 жовтня 2022. Процитовано 16 серпня 2024.
  79. ↑ WANAMBISI, LABAN (20 листопада 2022). Ukraine civil society delegation in Kenya to explore opportunities. Capital News (амер.). Процитовано 16 серпня 2024.
  80. ↑ Especialistas ucranianos visitam o Brasil e pedem pressão a Putin pelo fim da guerra. Estadão (pt-br) . Процитовано 16 серпня 2024.
  81. ↑ The Ukrainian push for Brazilian support. The Brazilian Report (амер.). Процитовано 16 серпня 2024.
  82. ↑ Entrevista | ‘Paz nunca vai significar a rendição da Ucrânia’, diz diretora de centro ganhador do Nobel. Estadão (pt-br) . Процитовано 16 серпня 2024.
  83. ↑ Олександра Дрік у Facebook.
  84. ↑ Oleksandra Drik TikTok.
  85. ↑ Олександра Дрік - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 30 серпня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дрік_Олександра_Миколаївна