Дуба (Чехія)
.jpg)
Дуба (чеськ. Dubá; нім. Dauba) — місто у Чехії, на південному заході Ліберецького краю, розташоване за 16 км на південь від Чеської Липи та за 9 км на південний захід від озера Махово. Лежить на території ланшафтного заповідника Кокоржінско — Махув край на висоті 266 м. Природа багата лісами та ярами, скелями пісковика. Тут є поселення дачників із навколишніх сіл та селищ, більшість з яких приєднані до Дуби.
Раніше через місто проходила транзитна дорога I/9, яка сполучає Прагу з прикордонним переходом Румбурк — Нойгерсдорф, проте у 2017 була завершена об'їзна дорога. У Дубі зареєстровано близько 830 адрес, і мешкає близько 1700 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Виникнення і розвиток[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про Дубу датується 1253. Документ свідчить про надання королем Вацлавом I Дуби та інших сіл новоствореному ордену хрестоносців Червоної Зірки. Господарство Дуби було занадто віддаленим від столиці, тож після 1257 його продали роду Роновців, який володів селом майже 400 років.[7] Предикат «з Дуби» використовувала найважливіша гілка родини Роновців, наприклад, найвищий бурґ Праги, Гінек Берка з Дуби (помер 1348). У той час в селі вже був замок Дуба і церква св. Петра і Павла. Археологічні розкопки, проведені під час будівництва житлового масиву, свідчать про існування поселення ще в XI столітті[8]. Біля міста в Павличках, що за 3 км, було знайдено старослов'янський сміттєвий ящик празького типу з VII століття[9].
Місто було засноване близько 1300 в долині. Тоді ж постав костел св. Катерини на місці сьогоднішнього поштового відділення; близько 1408 була створена школа. Після Битви на Білій Горі у 1620 останній місцевий житель Берків Вацлав потрапив у полон, а місто було конфісковане та перейшло у власність Альбрехта Валленштейна. Після його насильницької смерті в Хебі (1634), село і замок стали власністю його вбивці Річарда Вальтера Батлера. Після його смерті Дуба належала вдові регента Анні Марії з Доніна, яка вийшла заміж за графа Гейсенштейна. Потім настав період судових процесів з ірландською родиною Батлер[10]. Батлери правили тут до 1723.
У 1680 багато жителів загинуло від чуми, а в 1695 місто було зруйновано вогнем[11]. Упродовж XVII століття у село переїхало багато німецьких колоністів[9]. У період між 1723 і 1806 містом володів граф Карл Рудольф Сверст-Спорк. Він мав високий художній смак і завдяки йому тут постали будівлі у стилі бароко: церква, каплиця, статуї, житолві будинки[10]. У 1744—1760 роках здубований костел Воздвиження Чесного Хреста; натомість два старих костели були зруйновані. Дубський замок також не зберігся, в середині XVI століття Адам Берка з Дуби збудував недалеко від села замок Новий Берштейн. У 1843 Дуба отримала статус міста[9].
Друга половина XIX століття[ред. | ред. код]
Після скасування кріпацтва та в результаті подій революції в Австрійській імперії (1848—1849) відбулися радикальні зміни державного управління. Шляхетські маєтки були скасовані, а впродовж 1850 створені нові повіти, політичні та судові округи. У 1848 р. Дуба входила до маєтку Берштейн, що належав графу Крістіану з Вальдштейна і Вартенберка. Садиба Берштейн належала району Млада-Болеслав.
Після реформи Дуба стала місцем розташування політичного округу Дуби (Politischer Bezirk Dauba)[12], до складу якого входили два судові округи (Дуба і Штеті). Політичний округ включав 42 муніципалітети, два з яких були містами (Дуба та Докси).
З XVIII століття у Дубі вирощували хміль, що сприяло процвітанню всієї області. Після останньої великої пожежі в 1845 місто було відбудоване в стилі класицизму; була побудована нова ратуша, де з 1850 знаходились окружні управління та суд[13]. Поступовий спад хмелярства після 1900 означав економічний та демографічний спад. Цьому також сприяла відсутність залізничного сполучення із зовнішнім світом. У 1869 в Дубі була організована протестантська церква Чеські брати (Єдність братів), регулярно проводились релігійні проповіді[14].
Розвиток після 1945 року[ред. | ред. код]
Сучасного вигляду місто набуло після бомбардування 9 травня 1945 та подальшого знесення. Дуба входила в склад Судетської області, після Другої світової війни німецьке населення було виселено і прибули нові поселенці. У 1949 округ Дуба був ліквідований, згодом місто стало лише курортним селом. Статус міста було повернуто Дубі у 1992.
Частини міста[ред. | ред. код]
Місто Дуба складається загалом з 20 частин, які розташовані в 11 кадастрових районах :
- Дуба, Горні Дубова Гора та Новий Берштейн
- Дештна
- Дражейов, Клюк та Недвезі
- Држевчіце і Сушіце
- Германки
- Горки
- Корце і Плешівец
- Льгота
- Недамов, Крженов і Панска Вес
- Закшин та Буковец
- Затині
Галерея[ред. | ред. код]
-
Костел Воздвиження св.Хреста 1744—1760 -
Сушарня хмелю в Дубі -
Колона Святої Трійці на площі Масарика -
Замок Новий Берштейн поблизу Дуби -
Вид на Дубу -
Вхід до будівлі ратуші
.jpg)
.jpg)
Видатні особистості[ред. | ред. код]
Багато особистостей культурного та громадського життя пов'язані з Дубою.
- Богуміл Кінски, викладач з Чеської Липи, активний член чеського клубу туристів, фотограф, історик опублікував свою найповнішу публікацію «Dubské Švýcarsko» у 1936[15].
- Карел Гінек Маха — поет пройшов через Дубу кілька разів під час своїх поїздок в Докси і до замків Гоуска і Бездєз.[15]
- Їржі Махен — поет і письменник, справжнє ім'я Антонін Ванчура. Його батько 12 років працював у Дубі помічником місцевого проповідника Єдності братів.
- Їржі Вайль — після Другої світової війни письменник жив у своєму будинку у Врчованах . З 1948 він став так званим культурним покровителем Дубська, організовував культурне життя в селах, дискусії та лекції.
- Марія Маєрова — письменниця недовго працювала в Дубському культурною покровителькою, тема місцевої природи з'явилася в деяких її творах.
- Густав Звєржина — проповідник Єдності братів, він працював у Дубі з 1948 по 1980.
Міста-партнери[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б в г Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
- ↑ Dubá a okolí na starých pohlednicích. Mgr Petr Prášil. с. 11. ISBN 80-86914-16-X.
- ↑ Liberecký kraj. freytag&berndt. с. 37. ISBN 80-7316-032-3.
- ↑ а б в Kokořínsko. Olympia a.s. с. 46. ISBN 80-7033-843-1.
- ↑ а б Dubá a okolí, str.11
- ↑ Liberecký kraj — Českolipsko, str. 38
- ↑ Ehem. politischer Bezirk / prev. district: Dauba (německy) . Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 22 грудня 2020.
- ↑ Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 4. ISBN 978-80-86914-81-7.
- ↑ Bezděz – sborník Českolipska. Vlastivědný spolek Českolipsko. с. 93. ISBN 978-80-86319-00-1.
- ↑ а б Dubá a okolí. с. 20—23.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дискусійно-інформаційний сервер міста Дуба [Архівовано 18 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Podbezdězský інтелектуальне, поетичне та декоративне об'єднання [Архівовано 13 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Недвезі в Кокоржині (Дуба) [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] — вебсторінки про Недвезі та його історію, природу та визначні пам'ятки