Думанський Юрій Олександрович

Думанський Юрій Олександрович;
	Лейтенант
Загальна інформація
Народження	17 липня 1991; Нижньовартовськ Тюменської області (Росія)
Смерть	14 серпня 2014 (23 роки); Новосвітлівка
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	Україна
Alma Mater	Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Львівського Національного університету ім. І.Франка (юридичний факультет)
Військова служба
Роки служби	-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	24 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Новосвітлівку;
	Думанський Юрій Олександрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Думанський.

Думанський Юрій Олекса́ндрович — лейтенант 24-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1991 року в місті Нижньовартвськ (Ханти-Мансійський автономний округ, РРФСР). Згодом з батьками переїхав до України. Після 8 класу пішов навчатися у Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. А після його закінчення вступив до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 2013 року вступив до Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка, навчався за спеціальністю «Правознавство».^[1]

Командир механізованого взводу, 24-та окрема механізована бригада.

Загинув 14 серпня 2014 року від артилерійського обстрілу терористами під час виконання завдань в зоні бойових дій біля Новосвітлівки.

20 серпня відбулося останнє прощання у Храмі Святих апостолів Петра й Павла (вул. Театральна, 11).

Після звістки про смерть батьки з Божою поміччю вирішили народити Юрію брата.

Похований у Львові, на полі почесних поховань № 76 Личаківського цвинтаря.^[2]

Без Юрія лишились батьки та сестра.

14 березня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 34.
Вшановується 14 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3].

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.