Дуткін Олексій Іванович
| Олексій Іванович Дуткін | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 15 жовтня 1902 Кошари | ||||||||||
| Смерть | 25 жовтня 1972 (70 років) Москва | ||||||||||
| Поховання | Москва | ||||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||||
| Приналежність | .svg){kind=small} Радянська армія | ||||||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | ||||||||||
| Рід військ |  кавалерія | ||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||||||
| Роки служби | з 1919 | ||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||
| Звання |  Генерал-майор | ||||||||||
| Формування | 4-й гвардійський кавалерійський корпус 5-й гвардійський кавалерійський корпус | ||||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Ду́ткін Олексі́й Іва́нович (нар. 15 жовтня 1902 — пом. 25 жовтня 1972) — радянський військовик часів Другої світової війни, гвардії генерал-майор (1942).
Народився 15 жовтня 1902 року в селі Кошари (нині Конотопський район Сумської області). Українець.
У лавах РСЧА з 1919 року. Учасник Громадянської війни в Росії.
У 1931 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе і був призначений начальником оперативного відділення штабу 7-ї Туркестанської кавалерійської бригади, переформованої у вересні 1932 року в 7-у Туркестанську гірсько-кавалерійську Червонопрапорну дивізію. Перебував на посаді до березня 1934 року[1].
Учасник німецько-радянської війни з січня 1942 року.
У січні 1942 року почалось формування 14-го кавалерійського корпусу й полковник О. І. Дуткін був призначений начальником штабу корпусу, до 4 лютого одночасно виконуючи обов'язки командира корпусу[2].
З вересня по листопад 1942 року обіймав посаду начальника штабу 4-го гвардійського кавалерійського Кубанського козацького корпусу.
1 жовтня 1942 року О. І. Дуткіну присвоєне військове звання «генерал-майор»[3].
З листопада 1942 року й до кінця війни — начальник штабу 5-го гвардійського кавалерійського Донського козацького корпусу.
Після закінчення війни продовжив військову службу в ЗС СРСР. Був призначений на посаду начальника кафедри кавалерії Військової академії імені М. В. Фрунзе, а з вересня 1953 року — професор групи кавалерії кафедри загальної тактики цієї ж академії.
З січня 1957 року — старший викладач Військової академії імені М. В. Фрунзе. У грудні того ж року генерал-майор О. І. Дуткін вийшов у запас.
Мешкав у Москві, де й помер 25 жовтня 1972 року.
Нагороджений трьома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Кутузова 2-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня і медалями.
- ↑ [17-а гвардійська кавалерійська дивізія(рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. 17-а гвардійська кавалерійська дивізія(рос.)]
- ↑ [Танковий фронт: 14-й кавалерійський корпус(рос.). Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. Танковий фронт: 14-й кавалерійський корпус(рос.)]
- ↑ Сторінки російської історії(рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
- Перемога 1945: Портал про фронтовиків [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Матеріали сайту «Подвиг народа»(рос.)
- Народились 15 жовтня
- Народились 1902
- Померли 25 жовтня
- Померли 1972
- Поховані в Москві
- Радянські кавалеристи Другої світової війни
- Випускники Військової академії Генштабу
- Члени КПРС
- Генерал-майори (СРСР)
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Кутузова II ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Уродженці Конотопського району
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Радянські генерали Другої світової війни
- Викладачі Військової академії імені Фрунзе
- Померли в Москві