Дядечко Микола Платонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дядечко Микола Платонович
Dyadechko MP entomologist.jpg
Народився 7 грудня 1912(1912-12-07)
Путивль, Російська імперія
Помер 6 січня 2000(2000-01-06) (87 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність ентомолог
Alma mater Сумський державний педагогічний інститут
Сфера інтересів ентомологія
Заклад Інститут захисту рослин, Київ
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Відомий завдяки: працям з біологічного захисту рослин і дослідженням жуків-сонечок та трипсів
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України
Див. також: Дядечко

Мико́ла Плато́нович Дя́дечко (* 7 грудня 1912(19121207), Путивль — † 6 січня 2000, Київ) — український ентомолог, знаний спеціаліст у галузі біологічного захисту рослин. Академік Національної академії аграрних наук України. Завідувач кафедри захисту рослин Української сільськогосподарської академії. Професор, доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України.

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Платонович Дядечко народився 7 грудня 1912 року в Путивлі (нині Сумської області), в сім'ї робітника.

У 1932 році він з відзнакою закінчив агротехнікум у місті Рильськ Курської області Росії. Працював вчителем біології та хімії в Бунякинській неповній середній школі Путивльського району.

В 1934 році став студентом біологічного факультету Сумського педінституту. Після закінчення його з відзнакою, Миколу Дядечка залишили працювати асистентом кафедри зоології. Він почав вивчати ентомофауну Сумщини під керівництвом професора В. Г. Аверіна.

На початку німецько-радянської війни його мобілізували до лав Червоної армії. Після нетривалих курсів у Харківському військово-політичному училищі Миколу Дядечка призначили заступником командира роти 213 стрілецької дивізії. Він брав участь у боях на Воронезькому фронті. Коли в армії ліквідували інститут політруків, його направили вчитись до Котласького училища самокатної артилерії. З вересня 1945-го по листопад 1946 року він вчився у Вищій офіцерській школі в Оранієнбаумі.

Демобілізований в листопаді 1946 року у званні старшого лейтенанта, М. Дядечко став старшим викладачем кафедри зоології Глухівського педагогічного інституту.

У жовтні наступного року Микола Платонович переходить на роботу до київського Інституту ентомології і фітопатології. Тут він працював молодшим науковим співробітником (1947—1950), старшим науковим співробітником (1953—1959), завідувачем лабораторії біологічних методів боротьби з шкідливими комахами (1956), завідувачем відділу сільськогосподарської ентомології (1959). Він видає монографію, присвячену жукам-сонечкам України. Вона створена на основі його кандидатської дисертації, яку він захистив у 1952 році. Наступна монографія узагальнила його дослідження трипсів, виклавши її основні положення, вчений здобув науковий ступінь доктора біологічних наук (1966). Наступного року йому надано вчене звання професора.

З 1968 року і до кінця життя Микола Платонович працював в Українській сільськогосподарській академії — очолював факультет захисту рослин (1970—1973), завідував кафедрою сільськогосподарської та лісової ентомології (1974—1987), керував науковою роботою студентів і аспірантів. Під його керівництвом захищено 5 докторських і 98 кандидатських дисертацій (серед авторів останніх — 33 аспіранти з країн Азії, Африки, Латинської Америки).

Помер вчений 6 січня 2000 року в Києві.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Дослідницька активність М. П. Дядечка була зосереджена на трьох основних напрямах:

  • вивчення біології комах-шкідників, головним чином — сільського господарства;
  • дослідження біології їх природних ворогів — хижаків та паразитів;
  • розробка методів захисту культивованих рослин від пошкоджень комахами та кліщами.

Два перших напрямки являли собою науковий базис для третього. Крім того, вчений аналізував і пропагував досвід вітчизняних та закордонних вчених і практиків у галузі захист рослин.

Він розробив прийоми і комплексні системи заходів для захисту від цілої низки шкідливих безхребетних тварин. Серед них звичайний та південний сірий довгоносики, жуки-зернівки, клоп шкідлива черепашка, картопляний та інші червеці; метелики — чохликова, мінуюча і зернова молі, яблунева, сливова, східна та грушева плодожерки,озима совка, американський білий, кукурудзяний та лучний метелики, виноградна, дубова і конопляна листокрутки; горохова, злакові та інші попелиці, вишневий слизовий та хвойний пильщики, капустяна муха, павутинні, глодовий та бурий плодовий кліщі. Особливо докладно він вивчав трипсів, серед яких описав декілька нових для науки видів[1], і різноманітні заходи проти колорадського жука.

Він став гідним спадкоємцем свого старшого колеги і вчителя М. А. Теленги. Не заперечуючи необхідності застосування Інсектицидів, він вивчав альтернативні способи захисту рослин. На відміну від багатьох ентомологів-виробничників, М. П. Дядечко високо оцінював роль ентомофагів, вивчав їх і запроваджував у практику заходи, що сприяють їх діяльності. В цьому аспекті його увагу привертали яйцеїди, хижі кліщі фітосеїди, мухи-тахіни. Особливо ретельно вчений вивчав хижих жуків-сонечок. Він чимало зробив для вивчення й застосування яйцеїдів з роду Trichogramma[2]. Ним розроблені пропозиції щодо використанню знижених доз отрутохімікатів у комплексі з паразитичними грибками та нематодами. Для нього агроценози були екосистемами, майбутнє бачив у застосуванні інтегрованого підходу, що об'єднує різні методи захисту рослин.

Вченим опубліковано понад 300 наукових, науково-методичних та науково-виробничих праць.[3].

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Кокцинеллиды Украинской ССР/ Н. П. Дядечко. — К.: Изд-во АН УССР, 1954. — 157 с.
  • Хищники и паразиты щитовок на дубе в УССР/ Н. П. Дядечко. // Научные труды Института энтомологии и фитопатологии АН УкрССР. — Т. 5: Биологический метод борьбы с вредными насекомыми. — К., 1954. — С. 129 —135.
  • Значение хищников в ограничении размножения паутинных клещиков в условиях Украинской ССР/ Н. П. Дядечко. // Научные труды Института энтомологии и фитопатологии АН УкрССР. — Т. 5: Биологический метод борьбы с вредными насекомыми. — К., 1954. — С. 136—152.
  • Колорадський жук та заходи боротьби з ним/ М. П. Дядечко, І. В. Ковтун. — К.: Держсільгоспвидав УРСР, 1963. — 65 с.
  • Трипсы, или бахромчатокрылые насекомые (Thysanoptera) европейской части СССР/Н. П. Дядечко.. — К.: Урожай, 1964. — 388 с.
  • Основи біологічного методу захисту рослин/ М. П. Дядечко, М. М. Падій, В. С. Шелестова, Б. Г. Дегтярьов. — 3-е изд., доп. и перер. — К.: Урожай. 1990. — 272 с.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 8 медалей

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 2005 році ім'я професора М. П. Дядечка присвоєне кафедрі ентомології Національного університету біоресурсів і природокористування України. До 100-річчя з дня народження вченого кафедра провела «Ентомологічні читання пам'яті професора М. П. Дядечка», у яких взяли участь понад 60 науковців, викладачів, аспірантів і студентів[4].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дивись, наприклад: Зоологический журнал, 1961, т. 40, вып. 8, с. 1251—1253; 1962, т. 41, вып. 5, с. 764—765; Энтомологическое обозрение, 1962, т. 41, вып. 1, с. 160—162; 1963, т. 42, вып. 1, с. 160—163
  2. Федоренко В. П., Плиска М. М. До 100-річчя від дня народження професора М. П. Дядечка // Український ентомологічний журнал, 2012, № 2, с. 94-96. http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Chem_Biol/Uej/2012_2/7%20ST.pdf
  3. Жуки (Coleoptera) и колеоптерологи. https://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/dyade4ko.htm
  4. Ентомологічні читання пам'яті видатного вченого-ентомолога професора М. П. Дядечка. http://nubip.edu.ua/node/12353